УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Григорій Палій
Григорій Палій
Мобілізований журналіст "Обозревателя"

Блог | Що читають солдати

Що читають солдати

Вчора у медпункті побачив днювального, який сидів і почитував маненьку брошюрку у синій синтетичній корочці, такі книжечки більшість із вас бачили 100 %, вони бувають у тумбочках готельних номерів, у фойє приймальних різних установ, на книжкових ярмарках трапляються з ними невеличкі стенди, де їх можна брати безкоштовно, їх навіть можуть принести додому і віддати, звісно бачив я їх і військах раніше, але дуже рідко бачив, щоб їх дісно читали. Я підійшов ближче щоб пересвідчитися і не помилився, на обладинці золотистими літерами було написано Новий Завет. Цей випадок надихнув мене нарешті написати про те, що читають солдати.

Можливо, у декого з вас буде шок, але дійсно солдати читати вміють і навіть читають щось крім "ржачних приколів" і новин зі смартфонів та планшетів. За моїми спостереженнями читачів більш-менш активних десь відсотків до 15, можливо навіть 10 (тих хто читає устав або обов'язки чергового я не рахував).

Значна частина читачів зупиняється на періодиці, переважно на газеті Народна Армія або різних військових журналах, їх я зустрічав кілька і, гадаю, у різних частинах вони зустрічаються у варіаціях. Друкований глянець теж трапляється, але дуже рідко, тим паче не "свіжі" номери, а десь так за 2013-14 рік. Є також релігійна періодика і її підбір залежить від того, з якими конфесіями конкретний підрозділ "товаришує", не дивуйтеся, бачив навіть газети московського патріархату. До речі, на день бригади (про це свято я уже писав трішки раніше) панотець Костянтин, який опікується нашою бригадою від Київського патріархату подарував підрозділу кілька примірників книги "Братня" навала", про тисячолітню історію війн "Росії" проти України, я цю книжку так досі у руках і не потримав, видно користується підвищеною популярністю. Взагалі, історично-патріотична література є у більшості частин у асортименті, трапляються такі книжки як "Літопис УПА", "Державні змагання у 1917-1921 рр", є чимало книжок про історію Русі і про Січ, але знову ж таки, за моїми спостереженнями,хх найчастіше бачив солдатів строкової служби з книгою "Они брали Рейхстаг", іноді ще читають мемуари про війну у Афганістані, а ще в учбовій батареї помітив у одного сослуживця самвидав (!) 2000-х про Другу чеченську.

Щодо художньої літератури, то найчастіше солдатів бачив з фентезі, сам у цьому нічого не тямлю, але, схоже, існування такої літератури єдина причина для багатьох узяти книгу до рук і за це її авторам слід подікувати. Як не дивно, але детективи у армії читають дуже мало. Користується увагою Антуан де Сент-Екзюпері, нажаль, у нашій частині книга його творів ходить без кількох сторінок, читають "2 капітани" Каверіна, траплявся якось у солдатських руках і томик Павла Глазового. Був і зовсім безпрецедентний випадок, один з мобілізованох перед сном читав "Діалоги Платона". Часто у кімнатах для читання зустрічається одразу по кілька примірників свіжих книг сучасних і як правило маловідомих літераторів іноді навіть з авторськими автографами, але особливого попиту на них немає, не бачив щоби читали класиків. Є окрема категорія солдатів, теж незначна, яка читає фахову літературу різних напрямків, як правило це ті хто після демобілізації збирається поступати до вишів, або ті хто за час мобілізації не хоче остаточно "відстати" від професії. В учбовій батареї був у нас інженер ТЕЦ Сашко, так він чередував штудіювання посібника по "Стрілі-10" з якимись книжками по енергетиці. Артем викладач англійської мови, який потрапив до війська з одного зі столичних вишів, коли узнав що майже колега, принаймні за освітою, коли мене перевели в його батальон згадав, що давно хотів підучити німецьку і приходив з підручниками Deutsch для початківців, навіть знайшов диск з аудіокурсом, тож доводилося йому давать уроки, потім його відправили у зону АТО, а моя відправка затрималася.

Взагалі, заступники з виховної роботи вряди-годи нагадують про наявність бібліотек, адже потік солдатів туди не занадто велилюдний і є усі шанси, що такі заклади скоро підпадуть під скорочення.

P. S. Сам я у вільний час дочитую "Що таке українська література" Леоніда Ушкалова.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...