Блог | Надія Савченко стрімко втрачає авторитет
Заяви Надії Савченко, що стосуються україно-російського конфлікту, зокрема, мінського процесу, Нормандського формату, – діаметрально протилежні з офіційною позицією Міністерства закордонних справ України, публічною позицією президента України і всіх прямих міжнародних союзників. В той час, коли Польща і прибалти закликають світ до збереження, а окремі політики навіть до посилення санкцій проти Росії, коли член Європарламенту говорить, що немає жодних підстав для послаблення санкцій, оскільки Росія зовсім не виконує, ігнорує мінські домовленості. Більше того, Канада (прем’єр-міністр якої найближчим часом приїжджає в Київ) в односторонньому порядку фактично посилює санкції проти Росії. І існує думка щодо прив’язки санкцій по Донбасу і по Криму. Весь це час чути подібні заяви Надії Савченко, як, безумовно, одного з найбільших ньюзмейкерів, які сьогодні пов’язані з Україною в світі. Як, наприклад, необхідність налагодження переговорів з лідерами "ЛНР" та "ДНР", про що вона нещодавно сказала в ефірі радіостанції "Ера", чи питання поетапного зняття санкцій, що сьогодні, по суті пропонує Росія і лобісти Росії в Європі.
Безумовно, це програшна позиція для України, і така роз’єднаність української еліти (а, безумовно, Надія Савченко в очах світової спільноти сьогодні належить до української еліти), коли президент України чітко окреслює одні пріоритети, а Надія Савченко протиставляє себе зовнішній політиці президента, та говорить самостійно інші речі, це робить країну слабшою. На жаль.
Читайте: Савченко: ощущение предательства?
Тобто ми змушені констатувати, що Надія Савченко, замість того, щоб використати свій колосальний авторитет, який вона справедливо здобула, перебуваючи за гратами в РФ, на посилення міжнародної позиції України, власне, лише дезорієнтує міжнародну громадськість. Бо тепер дипломати в США, Франції і Німеччині будуть думати, чого насправді хоче Україна – чи посилення і подовження санкцій, як говорить МЗС і Петро Порошенко, чи послаблення, про що говорить Надія Савченко, в унісон, наприклад, з сенатом Франції. І якщо сенат Франції прийняв відповідний заклик до уряду щодо зняття санкцій з РФ і в Україні це викликало хвилю обурення і протесту, то, я думаю, що відповідну реакцію мають викликати всі інші заяви подібного плану інших політиків. Навіть таких авторитетних, як Надія Савченко.
Особисто я думав, що після повернення Надії Савченко в Україну, якого вся нація і міжнародна спільнота дійсно так хотіли, вона буде виконувати роль певного серйозного морального авторитету в Україні і голосу країни в світі. Але б для цього вона мала бути над поточними політичними процесами, а не одразу кидатись в них. На жаль, дуже швидко вона губить свій авторитет і в Україні, і, внаслідок подібних заяв, тепер уже й на міжнародній арені – замість того, щоб однозначно єдиним фронтом виступати за державу Україна, відносно російської агресії, робить часом незрозумілі і діаметрально протилежні посили. Дуже хочеться вірити, що це через недосвідченість, і з часом ситуація виправиться. Головне, щоб ці заяви не носили системний характер, тому що шкода від них може бути дійсно вагомою для України.
