УкрРус

Дисергейт

  • Дисергейт
    ZN

Намагаючись виправдати дружину віце-прем'єра, звинувачену в плагіаті і псевдонауці, Міністерство освіти і науки загнало себе в глухий кут. Чи зможуть очільники МОН знайти з нього вихід без втрат для репутації?

Мабуть, жоден дисертаційний скандал (а їх за останні роки в нас прокотилося стільки, що й не злічити) не мав такого громоподібного розголосу.

Про "блискучі" наукові здібності скороспеченого доктора наук з "кулька" М.Поплавського гострослови-інтелектуали в соцмережах постять дотепними жартами. Наприклад таким: "Списування з одного джерела — це плагіат, з двох — компіляція, з багатьох — дисертація".

Пристрасті й палкі суперечки навколо ганебної історії з докторською дисертацією Катерини Кириленко вкотре досягли точки кипіння після того, як спецрада Д. 26.004.18 Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП) на повторному засіданні під головуванням ректора С.Ніколаєнка, взявши до уваги висновок експертної комісії Харківського педуніверситету, підтвердила докторський ступінь дружини віце-прем'єра В'ячеслава Кириленка.

Власне, на інший розвиток подій годі було й сподіватися. Особливо, коли стало відомо, що дисертаційну справу К.Кириленко передали на повторний розгляд до тієї ж спецради, де проводився захист. "…І щуку кинули у річку"? Таке рішення з погляду логіки здається абсурдним і дуже нагадує практику "совєтських" часів, коли скаргу до вищої інстанції повертали тому, на кого скаржилися.

У публікації "Псевдонаука на потоці" (DT.UA, №3, 2016 р.) наведено відповідь МОН на запит нашого тижневика щодо подальших дій міністерства у справі К.Кириленко. "Відповідно до пункту 41 Порядку присудження наукових ступенів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 24 липня 2013 р. № 567, МОН може позбавити цих ступенів осіб, яким присуджено наукові ступені, на підставі рішення спеціалізованої вченої ради, де проводився захист.

Однак, зважаючи на ситуацію, Міністерство освіти і науки направить для розгляду звернення Пархоменко Т.С. та текст дисертації Кириленко К.М. до спеціалізованої вченої ради тієї інституції, яку визначить Атестаційна колегія МОН на своєму наступному засіданні у лютому 2016 року".

Ситуація справді пікантна. Оприлюднення матеріалів про масштабний плагіат і псевдонауку в дисертаційній роботі, підручнику й посібниках пані Кириленко викликало бурхливу реакцію тих науковців і освітян, для яких поняття "академічна чесність", "наукова етика" не пустопорожні слова. Вони вимагали позбавити К.Кириленко докторського ступеня, вказавши, крім усього іншого, на численні формальні порушення при проходженні роботи.

Однак як сама плагіаторка, так і її чоловік В.Кириленко, у підпорядкуванні якого перебуває вся гуманітарна сфера, відкидають звинувачення, вбачаючи в цьому політичне замовлення.

Атестаційна колегія ухвалила рішення надіслати дисертаційну роботу на експертизу до Харківського національного педагогічного університету ім. Г.Сковороди. У квітні змінилося керівництво МОН —Сергія Квіта, який обіцяв розібратися із цим дисертаційним скандалом, звільнили з посади, міністерське крісло посіла Лілія Гриневич (до речі, однопартійка В. Кириленка), до цього — голова парламентського комітету з освіти і науки.

Експерти з ХНПУ "за результатами поглибленого вивчення матеріалів дослідження Кириленко К.М." видали на-гора позитивний висновок — дисертаційна робота "є самостійним науковим дослідженням". (Див. "Харківські експерти не виявили плагіату у докторській дисертації дружини віце-прем'єра Кириленка", DT.UA, 13.05.2016.) Щоправда, таки визнали, що 1, 4% від основного тексту дисертації "тотожна" (увага: нове визначення плагіату!) текстам статей інших авторів.

Зрозуміло, що всі очікували, яким же буде рішення МОН.

На інформаційний запит (від 25.04.2016) на ім'я нового міністра нам надійшла відповідь з департаменту атестації кадрів, основний зміст якої зводився до того, що, відповідно до вже згаданого пункту 41, "матеріали стосовно наявності текстових запозичень без посилання на джерело" в дисертації К.Кириленко, у тому числі висновок харківських експертів, надіслано до спеціалізованої вченої ради НУБіП "для розгляду". І далі повідомлялося, що після ухвалення рішення відповідною спецрадою питання розглядатиме Атестаційна колегія (АК) МОН. Дати засідання АК не було зазначено. Наприкінці квітня її перенесли на травень, а в травні (здається,12-го) питання про справу Кириленко було знято з порядку денного. Л.Гриневич поінформувала членів колегії, що воно розглядатиметься "в законодавчому полі", тобто спецрада НУБіП розгляне дисертаційну справу повторно, "в публічній площині", а вже після цього її передадуть на розгляд АК.

Про публічність промовисто свідчить хоча б такий факт: головного апелянта в цій справі Тетяну Пархоменко, доктора філософських наук, завідувача кафедри культурології КНУКіМ, повідомили про засідання спецради Д.26.004.18 в НУБіП за п'ять хвилин (!) до його початку. (Письмове повідомлення ще не було вручено, а за номером телефону, який було надано в канцелярії НУБіП, коли 13.05.2016 р. Т.Пархоменко реєструвала свою апеляційну заяву, ніхто не піднімав слухавку протягом майже трьох тижнів). Крім пані Пархоменко, на "спектакль", головним режисером і ведучим якого виступав ректор університету Станіслав Ніколаєнко (до речі, земляк пана Поплавського), змогли потрапити Ірина Єгорченко (кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту математики НАН України) і Світлана Благодєтєлєва-Вовк (кандидат економічних наук, голова ради ГО "Точка Росту: освіта і наука"), які також подавали апеляції стосовно дисертації К.Кириленко.

Є аудіозапис засідання спецради НУБіП з приводу повторного розгляду дисертації К.Кириленко. Подаємо уривок з нього (дослівно).

"Світлана Леонідівна Благодєтєлєва-Вовк:

—Чи ви підтверджуєте в роботі те, що виявили експерти 1,4% плагіату? Світлана Миколаївна Амеліна (голова комісії): — Це не є плагіат. За формулюванням "є тотожній" і "є співпадіння". Ми скеровуємось цими формулюваннями, які прийняті в даному випадку, і було зафіксовані результати статистичного аналізу на 1,4%.

Благодєтєлєва-Вовк:

— Так тотожність чи співпадіння 1,4%? Амеліна: — 1,4% зазначено у висновках експертної ради як тотожність. Благодєтєлєва-Вовк: Як тотожність… А ви як експерт... Яка у вас цифра?

Амеліна:

— Ми не визначали. Ми експерти-люди, а це був статистичний аналіз, здійснений за результатами програми, тому якщо ми говоримо про аналіз за допомогою програмного забезпечення, то ми маємо таку картину.

Благодєтєлєва-Вовк:

— І друге питання: чи ви використовували в своїй експертизі результати, які на "Українській правді" написали пан Шарапов, доктор фіз.-мат. наук, і Якубовський Дмитро, кандидат.

Амеліна:

— Так, ми їх розглядали частково…

Благодєтєлєва-Вовк:

— У них 6% у тексті дисертації на основі порівняння всього з трьома джерелами, що вони дослідили. Тобто ви прийняли ці результати до уваги, але спростовуєте їх. Так?

Амеліна Світлана Миколаївна:

— Ми розглядали текст і приклади, які були наведені.

Благодєтєлєва-Вовк:

— Тобто ви спростовуєте взагалі факт наявності тотожності, співпадіння в роботі Катерини Кириленко?

Станіслав Ніколаєнко:

— Ви ж не допитуйте людину. А ви хочете тут допит влаштувать".

Головуючий на засіданні неодноразово обривав виступаючих на півслові. Катерина Кириленко трималася впевнено і вкотре заявила, що звинувачення безпідставні. Апофеозом словоблудства й догідливості став виступ одного з професорів НУБіП, який сказав, зокрема: "кращого захисту докторської дисертації ніколи не бачив, не чув... Якщо Станіслав Миколайович згадає, то з шановною Катериною Михайлівною познайомив мене (здається, це був лютий місяць). Він мене викликав, дав матеріали мені, я їх забрав і через тиждень (Ніколаєнко щось намагається сказати. —Прим. ред.) рецензію на ваші матеріали дав..."

Чи потрібні коментарі? І якого рішення можемо тепер очікувати від Атестаційної колегії і МОН? Усієї цієї трагікомічної історії з докторською дисертацією могло би не трапитися, якби у пані Катерини не було такого впливового чоловіка — політика і головного гуманітарія країни. Всі виші і їх ректори перебувають у сфері впливу віце-прем'єра з гуманітарних питань. Багатьом освітянам упам'ятку гучний скандал, що розгорівся в Уманському державному педагогічному університеті, коли на посаду ректора намагалися повернути тестя лідера партії "За Україну!" В'ячеслава Кириленка Михайла Мартинюка, який свого часу, після Помаранчевої революції, уже очолював цей виш. "Війну" за ректорське крісло ініціював і активно підтримував народний депутат, заступник голови партії "За Україну!" О.Медуниця. Воював проти освітян, що масово стали на захист діючого ректора, і заступник губернатора — керівник апарату облдержадміністрації Віталій Коваль, який не просто очолював Черкаську обласну організацію партії "За Україну!", а був помічником В'ячеслава Кириленка. Про це писали ЗМІ, і освітяни відверто казали, що члени партії "За Україну!", прикриваючись гаслами Майдану про люстрацію, намагаються влаштовувати на "хлібні" місця родичів і "сотоваріщей". "Кульок" Поплавського якраз і виявився тим самим "теплим" місцем для дружини В.Кириленка. А за публікаціями і дисертаціями хіба діло стане…

Але коли вже все складалося так, що, здавалося, комар носа не підточить, випливла історія з плагіатом. І не лише з ним. Вона виявила таке, про що багато хто й не здогадувався, а саме: повну неспроможність (чи небажання?) відомства, що відповідає за якість дисертаційних досліджень, протистояти плагіату і псевдонауці. Цьому брудному потоку немає загати у вигляді фахових і непідкупних експертів. Робота К.Кириленко взагалі пройшла повз експертну раду ДАК. Приймаючи дисертаційну справу, не звернули уваги навіть на формальні упущення. Про це йдеться, зокрема, в апеляційних скаргах, яких у МОН чомусь не розглядають по суті. Натомість керівництво міністерства намагається викрутитися з ситуації, зам'яти справу, замість відверто й чесно, не маніпулюючи словами і термінами, сказати: так, у даному випадку йдеться про серйозний конфлікт інтересів і корупційні дії. Адже в усьому світі плагіат вважається проявом корупції, із псевдовченими ведуть безкомпромісну боротьбу університети й уряди. Відомі приклади, коли вченого ступеня доктора наук в інших країнах позбавляли міністрів, зокрема міністра освіти ФРН А.Шаван (за рішенням університету Генріха Гейне в 2012 р. було скасовано дисертацію, захищену ще в 1980-му). У цивілізованих державах відповідальність за плагіат не має строку давності, а потурання і догоджання високопосадовцям з боку науковців неприпустиме. Якби подібна історія з плагіатом у дисертації дружини віце-прем'єра сталася в країні, де сповідують гуманітарні цінності, принципи академічної чесності й етики, та й просто людської порядності, то це однозначно коштувало би йому посади. Не кажучи вже про те, що дисертацію скасували б і псевдовчену дискваліфікували.

А в нас науковців, які своєю незаплямованою репутацією і науковою честю намагаються протистояти корупції в цій сфері, всіляко вгамовують, запрошуючи для розмов до МОН, ігноруючи їхні справедливі вимоги. Щоб протистояти цьому, небайдужі до майбутнього нашої освіти і науки вчені створили групу під назвою "Дисергейт".

"Після всього, що пережили ми в останні роки, совість не дозволяє мовчки спостерігати, як паплюжиться те, що у всьому світі вважається за святая святих, — каже професор Тетяна Пархоменко. — Нещодавно відбулася акція науковців, організована профспілкою НАН України. Коли ми вирушили до Кабінету Міністрів, то проходили повз стенд зі світлинами Героїв Небесної Сотні. Серед них — світлини студентів, які віддали своє життя за краще майбутнє тих, хто залишився жити. Я теж пройшла Майдан, мій син також пройшов його повністю, і коли ми там стояли, то думали, що стоїмо дійсно за честь, гідність і справедливість. А виявилося, що — за міністерське крісло і докторський ступінь Кириленків.

У моєму університеті (КНУКіМ) вже рік цілком офіційно студенти магістратури (а їх близько 400) навчаються за підручником "Культура і наука" пані Кириленко, який на 95% є плагіатом. І, зокрема, та сама тема, яка вам відома як учення про лептони. Цей підручник (до речі, виданий торік) обов'язковий для використання студентами. Я нічого не змогла зробити, хоча зверталася до керівництва, щоб зняти цей псевдокурс, що являє собою по суті кальку і плагіат з російського курсу "Концепция современного естествознания". Кириленко лише назву змінила на "Культура і наука". Вона називає свій курс мультидисциплінарним, а студенти — просто мультиками. Курс нав'язано "згори": і цей курс, і підручник створювалися для того, аби К.Кириленко захистила докторську дисертацію. Учителька російської мови і літератури спочатку перекваліфікувалась на філософа, як і її чоловік, а тепер ще й докторську з педагогіки захистила в аграрному ВНЗ. Адже маючи ступінь з педагогіки у нас можна читати що завгодно".

Ірину Єгорченко та інших науковців також запрошували на розмову до міністерства.

"МОН заявляє що нічого зробити із цим уже неможливо, пропонують якісь кроки, розраховані на дуже тривалий час — "коли запрацює НАЗЯВО з пристойних людей" або "коли приймуть відповідну постанову Кабміну". Кириленко прийме постанову, щоб позбавити ступеня його дружину?

Після ганебного повторного засідання спецради НУБіП ми подали апеляцію 16 червня. З відповіддю можуть не тільки зволікати — її можуть просто не дати. На нашу попередню апеляцію щодо фіктивних публікацій відповіді не було. Спецрада НУБіП відмовилася розглядати це питання. Ніколаєнко нам відверто затикав рота, — розповідає Ірина Єгорченко. — Насправді МОН лукавить. У нього є повноваження скасувати ступінь навіть через порушення процедур, яких у цьому випадку дуже багато. Але, наскільки ми розуміємо, прийнято політичне рішення нічого не робити, умовляти громадськість мовчати, вигадувати нісенітниці про відмінність термінології у фізиці й педагогіці і пропонувати якісь конгреси з термінології.

МОН і політики створили інституційний глухий кут тоді, коли рішення може бути лише одне — негайно позбавити Катерину Кириленко вченого ступеня на основі чинних нормативних документів, яких для цього цілком достатньо. Тим більше що і вона сама, і псевдоексперти плагіат фактично визнали, але просто змінили визначення, із чим на даний момент погодився МОН, визнавши висновки як експертні, а не як фальсифікацію.

— Невже наразі не існує законних важелів вплинути на ситуацію?

— Ми наполягали на можливості застосувати пункт 46 Положення "Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів", де сказано: "Визначення процедури розгляду питань, пов'язаних з атестацією наукових кадрів, що не врегульовані законодавством, покладається на Атестаційну колегію МОН". Але ж там усі залежні…

В країні легалізовані плагіат і викладання повної маячні… Якщо зараз цю чуму (плагіат і псевдонауку, а також агресивних невігласів, які це просувають) не зупинити, країна втратить навіть залишки репутації.

— Ви говорите про численні порушення процедурних вимог. Яких саме?

— Ось їх перелік:

1) недостатня кількість публікацій;

2) фіктивні публікації (як мінімум один журнал з ISSN, який належить іншому журналу), ще один — ISSN справжній, але журнал фіктивний (продаються муляжі "авторам" статей);

3) публікації у фахових журналах не за тими спеціальностями;

4) як зарубіжну записано публікацію у Віснику КНУ;

5) до експертизи ХДПУ немає протоколу спецради про призначення експертів, немає протоколу затвердження;

6) на момент захисту К.Кириленко монографія з її докторської дисертації не надійшла до бібліотек (до Книжкової палати монографія К.Кириленко надійшла 19.02.2016 р., до НБУ ім.Вернадського 25.04.2016 р., тобто не тільки через півроку після захисту, але й вже після того, як вибухнув скандал);

7) фіктивні довідки про впровадження".

Особливо непокоїть науковців нове визначення плагіату. Тобто, виходить, що його, плагіату, у нас практично не існує, і списувати та подавати дисертації, які є набором копіпастів з чужих робіт, з незначними правками або й взагалі без них віднині дозволено.

Днями має відбутися засідання Атестаційної колегії. Яким буде рішення? Адже якщо висновок спецради НУБіП буде офіційно визнано і докторський ступінь залишиться за К.Кириленко, це стане смертним вироком для української науки і освіти. Недавно розпочався зовнішній аудит наукової системи України, який проводять зарубіжні фахівці. Як вони розцінять цей дисертаційно-корупційний скандал?

Один із науковців, коментуючи результат повторного розгляду дисертаційної справи К.Кириленко, написав у своєму пості у ФБ: "Вчора спеціалізована вчена рада НУБіП достроково завершила міжнародний аудит наукової системи України". Влучно сказано.

Место:
Наши блоги