УкрРус

Як зникають стадіони

  • Стадіон "Центральний"
    1/22
    Стадіон "Центральний"

В Україні планують започаткувати програму розбудови спортивної інфраструктури. При цьому вже існуючі арени можуть бути кинуті напризволяще.

НОВА ПРОГРАМА

"Розвиток фізкультури і спорту є пріоритетом розвитку сучасної України, – заявив Віктор Янукович, виступаючи на ІІІ Спортивному конгресі. – Нашою метою в цій сфері є покращення здоров’я громадян, формування здорового способу життя та зміцнення міжнародного іміджу держави".

Президент України водночас закликав представників місцевої та центральної влади, органів самоврядування забезпечити всі умови для занять громадянами фізкультурою і спортом, зокрема, наголосив, що особливу увагу треба звернути на розвиток дитячо-юнацьких спортивних шкіл і будівництво спортивних об’єктів.

Згодом ідеї Януковича переніс на конкретну площину прем’єр-міністр Микола Азаров: "В Україні буде започатковано програму під умовною назвою "3 на 27". Йдеться про те, щоб у кожному регіоні за кілька років збудувати спортивні центри з такою тріадою: "стадіон – басейн – багатофункціональний спорткомплекс". І з цього плацдарму розпочати підготовку спортсменів олімпійського класу, а також поширення фізичної культури до кожного райцентру, до кожного населеного пункту..."

СУМНІВНА МЕТОДИКА

Що й говорити, програма вимальовується цікава. Важлива і державницька. Адже очевидно, що спортивну піраміду треба розбудовувати знизу – з регіонів. А її наріжний камінь – інфраструктура. Або плацдарм, як сказав високим стилем Микола Азаров.

Наразі буде дуже добре, якщо в Україні з’являться нові спортивні арени. І не лише у великих містах, але й на периферії. Однак виникає логічне запитання: чому ми плануємо будувати нові арени й забуваємо про існуючі?

Річ у тім, що в багатьох регіонах України вже функціонують спорткомплекси різних рівнів, які цілком могли б виконувати важливі соціальні функції, зокрема, й окреслені Януковичем та Азаровим. Однак більшість з них фінансуються вкрай незадовільно. А деякі взагалі знаходяться на межі виживання.

Причина цього лежить на поверхні. Річ у тім, що обсяг видатків на фізкультуру i спорт щодо кожної адміністративно-територіальній одиниці визначається із застосуванням єдиної для всіх місцевих бюджетів методики, затвердженої постановою Кабінету міністрів України (від 08.12.2010 року №1149) на основі фінансового нормативу бюджетної забезпеченості галузі у розрахунку на одного жителя.

У містах з невеликою кількістю жителів нереально утримувати сучасну арену

На думку фахівців, дана методика визначення обсягів фінансування вкрай невдала, бо орієнтується не на наявну інфраструктуру, а бере до уваги лише кількість жителів. Тому коштів на утримання спорткомплексів систематично не вистачає. Простіше кажучи, у містах з невеликою кількістю жителів практично нереально утримувати розвинену сучасну спортивну споруду.

Аби не бути голослівним, наведемо яскравий, але, на жаль, негативний приклад – типовий для всієї України.

УНІКАЛЬНА БАЗА

У місті Гребінка Полтавської області функціонує унікальний як для невеличкого районного центру (всього 14 тисяч населення) спортивний комплекс.

ДОВІДКА Спорткомплекс "Центральний" (Гребінка, Полтавська область)

Побудовано протягом 1983-1995 років. До 1996-го перебував на балансі Південної залізниці (називався "Локомотив"), надалі й до цього часу фінансується місцевим бюджетом. Займає земельну ділянку 4 га, загальна балансова вартість 5 млн. 22,9 тис. грн.

До складу спорткомплексу входять:

* легкоатлетичний манеж

* будинок фізкультури з ігровим залом, роздягальнями, сауной і кафе

* футбольне поле з дренажною системою, трибунами на 3000 мiсць та 5-ма біговими доріжками довжиною 400 м

* тенісний корт

* волейбольний майданчик

* баскетбольний майданчик

* хокейний майданчики

* три гандбольних майданчики

* гімнастичне містечко

* футбольне поле з штучним покриттям

* готель на 120 місць

Вражає, чи не так?! Адже таким багатофункціональним спорткомплексом не можуть похвалитися навіть деякі обласні центри, вже не кажучи про малі містечка.

Тож не дивно, що гребінківський комплекс відкриває двері не лише для учнів місцевих спортивних секцій та ДЮСШ, а люб’язно приймає всеукраїнські та обласні змагання – зокрема, з мiнi-футболу, легкої атлетики, хокею тощо.

Цілком очевидно, що спорткомплекс у Гребінці є одним з базових на Полтавщині та одним з перспективних для розвитку українського спорту взагалі. Але наразі "Центральний" ледве зводить кінці з кінцями. Арена перебуває у комунальній власності, а тому фінансується, згідно методики, прописаної у вищезгаданій постанові. І як ви вже здогадуєтеся – грошей катастрофічно не вистачає.

ПОРЯТУНОК ПОТОПАЮЧИХ СПРАВА РУК САМИХ ПОТОПАЮЧИХ?

Аби не обтяжувати текст, не будемо перераховувати весь масив цифр, в яких обсягах і з яких джерел фінансуєтся спорткомплекс (ці данні є в редакції "Обозревателя", тож зацікавленим особам можемо їх надати). Відзначимо лише, що колектив "Центрального" докладає максимум зусиль для забезпечення самофінансування. Але досягнути рівня покриття всіх необхідних видатків за рахунок власних надходжень на сьогодні нереально. Тим не менше – для порівняння: 2012 року власні надходження спорткомплексу становили 338 453 грн, у той час як з міського бюджету в рамках Програми підтримки та розвитку фізкультури i спорту на діяльність "Центрального" було спрямовано лише 148 092 грн. При цьому за останні роки штат спорткомплексу було скорочено майже втричі! Звичайно, це аж ніяк не сприяє належному функціонуванню арени. Але іншого виходу немає – треба якось зводити кінці з кінцями...

Критична ситуація зі спорткомплексом у Гребінці вже стала предметом розгляду на найвищих рівнях. У травні цього року народний депутат України Тарас Кутовий оприлюднив запит до прем’єр-міністра Миколи Азарова "Щодо фінансування спортивного комплексу у місті Гребінка Полтавської області"

У тексті запиту зокрема говориться:

"Шановний Миколо Яновичу!

На засіданні Кабінету Міністрів України 1 серпня 2012 року Ви наголосили на необхідності створення спортивної інфраструктури в регіонах шляхом будівництва цільових спортивних центрів "стадіон – бассейн – багатофункціональний спорткомплекс" і таким чином забезпечити поширення фізичної культури "до кожного райцентру, до кожного населеного пункту".

Поділяючи необхідність розвитку спортивної інфраструктури в усіх населених пунктах України, хочу привернути Вашу увагу до діючих спортивних об’єктів, які сьогодні функціонують і можуть становити базу для подальшого розвитку фізкультури і спорту в країні.

Зокрема, у місті Гребінка Полтавської області функціонує спортивний комплекс. На 2013 рік коштів у міському та районному бюджетах на його утримання традиційно не вистачає при гострій потребі у видатках на здійснення ремонтних робіт. Адже в зв’язку з недостатнім фінансуванням спорткомплексу, його приміщення опиняються під загрозою руйнування: західна трибуна стадіону закрита для експлуатації, легкоатлетичний манеж потребує капітального ремонту.

Виділити додаткові кошти, крім тих, що передбачені вище згаданою міською Програмою, на утримання спорткомплексу міська рада не має можливості..."

ПІД ЗАГРОЗОЮ

Одразу відзначимо, що фраза у запиті "приміщення опиняються під загрозою руйнування: західна трибуна стадіону закрита для експлуатації..." – не просто традиційна для таких документів офіційна риторика. Будемо відверті – це навіть пом’якшене формулювання. Й зараз ви у цьому переконаєтеся!

Західна трибуна закрита для експлуації, бо вона не лише потребує капітального ремонту, але вже частково зруйнована. І якщо найближчим часом не вжити кардинальних заходів – усі інші споруди спорткомплексу будуть виглядати так само...

ВАРІАНТИ

Цитуємо далі детупатський запит до Азарова:

"Оскільки поточна ситуація у сфері фізкультури і спорту є одним із найбільш вагомих чинників, які впливають на стан здоров’я та тривалість життя населення України, прошу Вас, шановний Миколо Яновичу, звернути особливу увагу на необхідність забезпечення подальшого повноцінного функціонування гребінківського спорткомплексу та сприяти у вирішенні наступних питань:

Пошуку можливих шляхів співфінансування спорткомплексу у м. Гребінка з Державного бюджету...

Виділенню міському бюджету м. Гребінка коштів на здійснення капітальних видатків для відновлення роботи окремих функціональних складових спорткомплексу у 2013-2014 роках...

Перегляду нормативів бюджетної забезпеченості щодо фінансування видатків місцевих бюджетів на фізкультуру і спорт з урахуванням інфраструктури, яка знаходиться на території адміністративно-територіальних одиниць...

Надати доручення Мінмолодьспорту розглянути можливість використання спорткомплексу міста Гребінки в якості місця проведення національних та міжнародних змагань..."

ВІДПОВІДІ

Пропозиції депутата щодо арени у Гребінці слушні й варті уваги. Якби вдалося реалізувати їх на практиці, вони стали б "підказкою" для порятунку аналогічних спорткомплексів на всій території України. Втім, чи реально втілити ідеї в життя?

"Обозреватель" спробував знайти відповідь на це питання, надіславши запит до Міністерства молоді та спорту України. Й незабаром ми отримали лист за підписом першого заступника міністра Сергія Глущенка.

Цитуємо відповіді на ключові питання:

1. Шляхи фінансування та співфінансування

"Вважаємо за доцільне передбачити видатки на реконструкцію споркомплексу м. Гребінка за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток".

2. Місце проведення національних та міжнародних змагань

"Проведення спортивних заходів на базі спортивного комплексу в м. Гребінка можливе у разі їх узгодження з відповідними Федераціями з видів спорту та включення до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів на відповідний рік (п. 2 Положення про порядок складання календарних планів фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів, затвердженого наказом Мінсім’ямолодьспорту від 21.12.2009 №4391)".

Повний текст листа читайте тут - сторінка 1, сторінка 2.

3. Інвестиції

Ще один варіант вирішення фінансових проблем Сергій Глущенко озвучив в ефірі телеканалу "Тоніс" під час програми, присвяченою, зокрема, розвитку фізкультури і спорту та функціонуванню спортивних споруд. Відповідаючи на питання кореспондента "Обозревателя" про те, як вижити спорткомплексу у Гребінці в сучасних непростих умовах, пан Глущенко відповів:

"Місцевій владі потрібно знайти інвесторів і розробити разом з ними таку форму співробітництва, котра була б вигідна всім – місту, владі та інвестору. Влада повинна організувати управління проектом, інвестор повинен отримувати прибуток. А люди будуть займатися спортом – у першу чергу діти..."

ПОВЕРНЕННЯ ДО ДЖЕРЕЛ

Варіанти, як бачимо, є. Однако цілком очевидно, що ні кожен з них окремо, ні навіть усі вони разом не вирішать питання повноцінного й стабільного фінансування спорткомплексу. Хіба що можуть статити важливим, але лише додатковим елементом поповнення бюджету. Скажімо, субвенції на соціально-економічний розвиток традиційно мізерні, а прохачів-претендентів на них так багато, що тут можна розраховувати лише на символічні кошти. Те саме – видатки на проведення змагань. Як ми зазначали вище, "Центральний" регулярно приймає різні турніри, однак за словами працівників спорткомплексу, платня за аренду залів на час змагань фактично лише компенсує витрати на електроенергію та воду... А про зацікавленого інвестора гріх навіть мріяти. Якщо для арен у великих містах таких днем з вогнем важко знайти, що вже казати про маленьке містечко.

Єдиний спосіб порятунку спорткомплексу, на думку гребінчан, його якнайшвидше повернення на баланс Південної залізниці. Це складний процес, але цілком логічний. 80% працюючого населення Гребінки – залізничники, більшість пенсіонерів – також заробляли стаж "на коліях". Саме вони та члени їхніх сімей – основний контингент "Центрального". Плюс арена регулярно приймає змагання серед залізничників. Як кажуть у таких випадках: Південна залізниця і спорткомплекс у Гребінці буквально "зобов’язані бути разом".

Але чи захоче залізниця знову забрати арену під своє крило? Прямим текстом задавати таке питання некорректно, адже "Центральний" наразі має власника. Тому "Обозреватель" звернувся до Південної залізниці з запитом щодо можливості надати фінансову допомогу потерпаючому спорткомплексу. Й отримав листом відповідь за підписом в.о.начальника служби кадрової та соціальної політики Південної залізниці Т.А.Мироненка. Цитуємо:

"Відповідно до чинного законодавства України фінансування комплексу заходів для належного функціонування об’єкта повинно здійснювати балансоутримувачем. З 1996 року спорткоплекс у м. Гребінка знаходиться на балансі місцевої влади, у зв’язку з цим вісутні законні підстави для надання фінансової допомоги з боку Південної залізниці".

Повний текст листа читайте тут.

НЕВТІШНІ ПІДСУМКИ

Отже, який робимо висновок? Ті, хто мають фінансувати спорткомплекс "Центральний", не мають ресурсів, а ті, хто міг би це робити, не мають законних підстав. А тим часом, арена все ближче до критичної межі, від якої до руїни ближче, ніж до бодай елементарного існування.

"Обозреватель" буде слідкути за долею спорткомплексу у Гребінці (та за ситуацією навколо інших аналогічних споруд), а також за змінами в законодавсті щодо фінансування спортивних арен.

ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ

Нещодавно заступник голови Полтавської ОДА Валерій Пархоменко заявив, що на покращення стану спортивної матеріально-технічної бази області протягом останніх двох років витрачено понад 48 млн. грн.

За його словами, збудовані стадіони у місті Комсомольську і Кременчуці; критий плавальний басейн і спортивний зал з тренажерним обладнанням в Полтавському юридичному інституті Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого; оздоровчий комплекс під приміщення ДЮСШ в селищі Диканька; 17 площинних спортивних споруд таких як, футбольні поля, майданчики для пляжного волейболу, льодові майданчики для гри в хокей.

Також завершена реалізація обласної Програми будівництва сучасних спортивних майданчиків зі штучним покриттям на 2008-2011 термін дії якої продовжили на 2012 рік. У рамках цієї програми збудували 11 сучасних спортивних майданчиків зі штучним покриттям. Шість з них – за рахунок обласного бюджету. Останнім часом введені в експлуатацію майданчики в селищах Диканьці, Шишаках, Білики Кобеляцького району та селі Піщане Кременчуцького району.

...Варто порадіти за жителів згаданиц міст та селищ. Нові арени – це справжнє свято. Й будемо сподіватися, що їх не спіткає доля гребінківського "Центрального".

Наши блоги