"Добрый вечер": Эстония оплакивает Небесную Сотню

Сегодня в Добром вечере:

ОНИ - НАША СЛАВА!

Мы продолжаем рассказывать о Героях.

И это самое малое, что мы можем для них сейчас сделать.

Ушли Люди. С большой буквы. Погибли лучшие.

Они были гордостью нашей страны. А стали ее славой.

Царствие Небесное Душам Их!

Ігор Дмитрів, 30 років, юрист

Ігор Дмитрів народився у селі Копанки Калушського р-ну Івано-Франківської області 9 жовтня 1983 року. Закінчив школу, а нещодавно — Одеську юридичну академію. Останнім часом наполегливо шукав роботу за спеціальністю. Самотужки звів будинок у Копанках. Хотів працювати, хотів жити… Нещодавно у Ігоря помер батько, мати перебуває на заробітках. "Коли вперше поїхав на Майдан, а потім повертався, подзвонив мені та розповів про підозру на мародерів, –розповів член Комітету опору диктатурі Ігор Очкур. – На наступний день він прийшов до Комітету, і ми поговорили про проблеми, пов’язані з перебуванням у Києві: що треба краще зробити і як".

Роман Гурик, 19 років, студент

"Юнак з очима, які дуже хотіли жити" — такі слова сказав хірург, котрому принесли закривавленого хлопця з великою раною та сильною кровотечею. Він розповів, що це був хлопчина з очима, в яких було шалене бажання жити. А він, як лікар, не міг нічого для цього зробити, бо рана була смертельна. Дівчина, яка робила усе можливе, щоб врятувати життя юнака, поділилася в соціальній мережі спогадами про останні хвилини життя хлопця: "Поки я притримувала його руку, щоб поставити капельницю, він без тями, рефлекторно, інстинктивно (він був в комі через тяжку травму) стиснув мої пальці в своїй долоні. Я ніколи не забуду цю, свого роду, спробу втриматися за життя. Ніколи не забуду це останнє рукостискання. Червоний хрест та мітингуючі, які заносили його на носилках в карету швидкої допомоги, кричали Тримайся! Героям Слава!!!".

Дмитро Пагор, 21 рік, студент

Дмитру Пагору через два місяці, 19 квітня, мало би виповнитися 22 роки. До Хмельницького СБУ Дмитро прийшов зі своєю дівчиною та друзями. Додому він вже не повернувся. "У морзі нам сказали, що в нього кульове поранення, ніби то стріляли із автомата Калашникова, але кулі не показали. Діма закривав собою дівчину, коли лунали постріли", – розповів дядько загиблого. "Діма був чудовим другом, я його з малечку знав, по сусідству живу, – говорить односелець Дмитра Сашко Богдан. – Разом у садочок ходили, потім до школи. Разом поступили в Кам’янець-Подільський державний аграрно-технічний університет, в одній кімнаті жили. Діма був дуже добрим, енергійним і кмітливим хлопцем. Ніколи нікому у допомозі не відмовляв, і дуже техніку любив".

Назар Войтович, 17 років, студент

Назар Войтович навчався на 3 курсі відділення дизайну Тернопільського кооперативного коледжу. Юнак обожнював живопис. Усі роботи Назара мали український дух, на малюнках зображав калину, тризуб чи козаків. Саме патріотизм підштовхнув юнака раптово поїхати на Майдан до Києва, розповідають одногрупники. "Він був на заняттях в середу і вже в четвер, в годині 10-11, нам подзвонили в коледж, що він вбитий на Майдані. Ми навіть не повірили в таку інформацію, почали дзвонити на телефон Назара. Відповідала жінка-волонтерка, сказала, що в Михайлівському соборі лежить тіло студента, він ваш студент. Ми не повірили, бо в таку інформацію важко повірити. Почали перевіряти друзів, знайомих, і виявилось, що Назар не мав нікуди їхати: він готувався передати якісь речі через тернопільський Майдан для троюрідного брата, друзів, що були в Києві", – розказала куратор групи 3 ДЗ-1 Тернопільського Кооперативного коледжу Тетяна Панченко.

Василь Мойсей, 21 рік, студент

Василь Мойсей приїхав на Майдан до Києва в ніч з 18 на 19 лютого. Вранці 20 лютого на вулиці Інститутській у нього влучив снайпер. Хлопця не врятувало те, що він був у цивільному бронежилеті. Куля пошкодила важливі кровоносні судини. Помер Василь Мойсей у 17-й лікарні місті Києва від вогнепального поранення у грудну клітку. Навчався Василь в Луцькому інституті розвитку людини Університету "Україна" (м. Луцьк) на 4-му курсі факультету соціальних комунікацій і реабілітації. Також хлопець був членом Ківерцівської міської організації Волинської обласної організації ВО "Свобода". Він мріяв про гідне майбутнє для своєї країни.

Богдан Вайда, 48 років, нащадок українських переселенців з Польщі

19 лютого Богдан Іванович поїхав до Києва. Вранці 20 лютого він зателефонував сестрі й сказав: "Люба, тут справжня війна! Стріляють..." На цих словах розмова обірвалася – куля снайпера потрапила Богдану в голову. Народився Богдан Вайда 28 квітня 1965 року. Був неодруженим. Останнім часом жив у селі Летня Дрогобицького району Львівської області з сестрою Любою. Рік тому Богдан поховав маму, 13 лютого була річниця її смерті. А вже 19 лютого поїхав на Майдан до Києва. Він був справжнім бойком – так називають українців, що живуть на північних и південних схилах Карпат, патріотичним і сильним духом. До слова, його батько – один з переселенців, котрі після Вітчизняної Війни покинули українські землі, що відійшли до Польщі

Сергій Бондарчук, 52 роки, вчитель

Сергій Михайлович викладав фізику у місті Старокостянтинів Хмельницької області. 20 лютого 2014 року загинув від кулі снайпера на вулиці Інститутській, коли рятував земляка. Це Вчитель і Людина з великої літери. За ним плакало все місто. Без перебільшення на прощання зійшлися майже всі городяни, а їх понад 36 тисяч. Свідки пишуть, що Сергія Михайловича хоронили під гімн країни, вже вільної, такої, про яку він мріяв. І він не просто мріяв, а боровся, очоливши старокостянтинівську міську організацію ВО "Свобода".

Георгій Арутюнян, 53 роки, вірменин, який любив Україну

Георгій народився в Батумі, офіційно мав грузинське громадянство, жив у Рівному. Снайперська куля наздогнала його біля Монументу Незалежності на Майдані в Києві 20 лютого 2014 року. Його 3-річна дочка лишилася круглою сиротою. Георгій переїхав в Україну з Грузії декілька років тому. Одружився з українкою у 2009 році, а вже у 2012 поховав дружину. У нього залишилися дві дочки: доросла Аня (від першого шлюбу) й 3-річна Ашхен, у якої тепер немає ні мами, ні тата. Тепер дівчинкою повністю опікується старша сестра. Вона говорить, що хоча у них з Ашхен батьки різні, але мама одна.

Яків Зайко, 73 роки, журналіст

18 лютого на 74-му році життя загинув відомий житомирський революціонер та журналіст Яків Зайко. Яків Якович помер від інфаркту після атаки "Беркуту" на барикаду по вулиці Інститутській у Києві. Журналіст видання zhitomir-online.com Тарас Шевченко розповів, якою чудовою людиною був Яків Якович. "Яків Зайко народився в Білорусії, білорус за національністю. У Житомирі починав свій трудовий шлях бетонником, учився в ПТУ, працював столяром та слюсарем, потім зайнявся журналістикою.

Житомиряни знають Зайка як мозок житомирської революції 1989-1991 років, коли Зайко разом із Аллою Ярошинською, Віталієм Мельничуком та Олександром Сугоняком підняли місто проти комуністичного режиму і зламали хребет партійній номенклатурі.

Сергій Дідич, 44 роки, депутат райради

Сергій мешкав в місті Городенко, що на Ивано-Франківщині. Керував міською організацією ВО "Свобода". Про його життя розповідають ті, хто добре знав Сергія. Сусідка Іванна Андріївна: "Повірити не можу, що Сергія немає з нами.Така людина була гарна, добра, світла. Руки золоті мав, у вільну годину завжди щось майстрував. Ніколи в допомозі не відмовляв. Давно був жонатий, двоє дітей мав. Старший син Андрій – студент. Хлопець вчиться в одному з київських вузів. Дочка, Ірочка, ще ходить до школи. Сергій обожнював дітей, а вони тягнулися до нього. Дуже дружня сімїя була…"

Эстония оплакивает Небесную Сотню

В Эстонии почтили память украинских героев, которые погибли на Майдане, протестуя против кровавого режима Януковича. В эстонском университете Тарту студенты и местные жители зажгли тысячи свечей в память о жертвах в Украине.

Представители Майдана должны быть в правительстве – Яценюк

Новое правительство должно быть сформировано безо всяких кулуарных договоренностей. Об этом заявил сегодня, выступая в Верховной Раде, Арсений Яценюк. Яценюк подчеркнул: "У нас было совещание по этому вопросу, решено, что в состав нового правительства должны войти представители Майдана. Это Мусий, это Богомолец, это Игорь Луценко, это Руслана..."

Кличко считает, что в правительстве должны быть профессионалы

Лидер УДАРа Виталий Кличко заявил, что не видит себя в составе нового правительства. При этом Виталий заявил, что оно должно быть сформировано быстро, и работать в нем должны профессионалы. Видимо, к последним он себя не относит. В тоже время Кличко подтвердил намерение баллотироваться на должность президента Украины. "Я буду баллотироваться на должность президента Украины, потому что я уверен, что Украине нужно полностью менять правила, должна быть справедливость. Я знаю твердо, что это возможно сделать", – заявил он.

Астропрогноз на 26 февраля, среду

Четвертая фаза Луны . 26-й лунный день. Луна в Козероге

Закачивайте версию для iPad мультимедийного издания "Добрый вечер", или же читайте онлайн – и пусть Ваш вечер будет добрым!