УкрРус

Кінорежисер Лозниця: Росія сьогодні живе, як за Сталіна

  • Кінорежисер Лозниця: Росія сьогодні живе, як за Сталіна
    Факты

Відомий кінорежисер Сергій Лозниця розповів про свій погляд на конфлікт в Україні, а також про те, чому ФСБ Росії заарештувала його колегу - Олега Сенцова.

Кореспондент DW поспілкувався з Сергієм Лозницею в Берліні.

Чому Ви вирішили стати на захист Олега Сенцова?

Невинну людину посадили до в’язниці, пред'явили йому якісь безглузді звинувачення, абсолютно нічим не обґрунтовані й тримають уже багато місяців під арештом. Його катували, йому погрожували сексуальним насильством, його били, вимагаючи від нього зізнання, а потім переховували два тижні, щоб з тіла зійшли сліди катувань. Але він виявився міцною, сильною і сміливою людиною. І зараз ці слідчі органи, які зламали об нього зуби, безкінечно утримують його у в’язниці. Я вважаю надзвичайно важливим продовжувати говорити про долю Олега Сенцова: тільки так ми можемо домогтися його звільнення.

Що, на Вашу думку, стоїть за звинуваченнями, висунутими на адресу Олега?

Коротко сказати: дурість. Ширше: архаїчна дика свідомість. Люди, котрі арештували Олега та інших, намагаються, як у сталінські часи, сфабрикувати процес, коли один з тих, хто перебуває під слідством, обмовляє сам себе та інших у скоєнні якихось абсурдних дій, на зразок спорудження тунелю від Бомбея до Лондона. У Росію повертається "правосуддя Вишинського".

Чи можна сказати, що арешт Сенцова - один із прикладів посилення боротьби російської влади з опозицією?

Ви подивіться, що в Росії відбувається! Яка боротьба? Там уже давно всіх збороли. Про якусь політичну опозицію в Росії серйозно говорити не можна. Проти того, щоб Росія вела війну в Україні, недавно на вулицю вийшли, за найсміливішими підрахунками, 50 тисяч осіб. Це все? Тільки вони - проти війни? Проти того, щоб російськомовні убивали російськомовних, слов’яни - слов’ян? Усього 50 тисяч осіб на всю Москву?

Ви розглядаєте арешт Сенцова як зазіхання на свободу творчості режисера чи як боротьбу з політичним опонентом?

Будемо називати речі своїми іменами: як режисер він зробив тільки одну дебютну картину. Вона непогана для першого фільму. Ми можемо говорити про те, що в майбутньому він стане цікавим режисером. Враховуючи те, що він взагалі ніде не вчився, у нього дуже серйозний потенціал. Але люди, які його арештували, навіть не чули про якісь кінофестивалі. Тут була просто осічка. До речі, разом із Сенцовим були арештовані ще три людини, які теж невинно страждають. Є несправедливість у тому, що Європейська кіноакадемія, гільдія кінорежисерів і ми всі говоримо тільки про Олега. Чим страждання тих трьох хлопців відрізняються від страждань Олега? А про скількох невинних жертв ми взагалі не знаємо?

Ситуація у світі вкрай політизована. У чому сьогодні полягає завдання художника? Наскільки вагомий голос діячів мистецтва?

А що, двадцять, десять років тому було по-іншому? У колишній радянській імперії проблеми були ті ж, що й 10 років тому: проблема власності, яку хтось може просто взяти й відняти, проблема продажності судових органів (згадайте Ходорковського). І це питання не політичної волі, а суспільної свідомості.

Якщо б громадяни Росії не приймали такої поведінки влади, цього не було б. Як в Україні: громадяни дозволили владі діяти беззаконно. Де Янукович? Ніхто не знає. Мабуть, у Росії. Історія беззаконня у Росії триває з 1927 року, коли відбулося грабіжницьке відбирання власності. Художники - не марсіани, а нормальні громадяни країни, у них теж є обов’язки.

Чи зможе підтримка європейських діячів мистецтва вплинути на справу Сенцова?

Відповім вам словами Варлама Шаламова: після Голокосту і ГУЛагу, після жахливих масових знищень людей, від яких європейська культура досі не оговталась, жоден художник, письменник, поет чи режисер не має права розказувати людям, як їм жити, вказувати, що добре, а що погано. Ми допустили в середині ХХ століття цей жах, ми - художники, люди культури. Тому ми більше не вчителі, не гуру. Я вам зараз даю інтерв’ю як громадянин, не як художник. Я взагалі вважаю, що ми перебільшуємо вплив людей мистецтва на суспільство.

Наши блоги