УкрРус

Сьогодні Василю Симоненку виповнилось би 80 років

  • Сьогодні Василю Симоненку виповнилось би 80 років | фото 1
    1/2
    © Український погляд

"Обозреватель" разом із світоглядним порталом "Рідна країна" починає спільний проект стосовно висвітлювання видатних українських діячів культури, які залишили помітний слід в історії нашої Батьківщини.

Сьогодні, 8 січня, виповнюється 80 років із дня народженняй видатного українського поета і журналіста, одного з найяскравіших представників покоління "шістдесятників" Василя Симоненка (1935 – 1963).

Симоненко народився в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Здобув журналістську освіту в Київському університеті, а працювати поїхав на Черкащину. Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче.

Великої популярності набули самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960-70-х pp. Тематично вони становили сатиру на радянський лад ("Некролог кукурудзяному качанові", "Злодій", "Суд", "Балада про зайшлого чоловіка"), зображення важкого життя радянських людей, особливо селянства ("Дума про щастя", "Одинока матір"), викриття жорстокостей радянської деспотії ("Брама", "Гранітні обеліски, як медузи …"), затаврування російського великодержавного шовінізму ("Курдському братові") тощо.

Окремий значний цикл становлять твори, в яких поет висловлює любов до своєї Батьківщини ("Задивляюсь у твої зіниці", "Є тисячі доріг", "Український лев", "Лебеді материнства", "Україні" та ін.).

Василь Симоненко помер у 28 років. За офіційною версією – від раку. За іншою версією, яку підтримують його сучасники, Симоненко просто "забагато знав".

У 1962 році він разом із колегами Аллою Горською та Лесем Танюком виявив місця поховання розстріляних жертв НКВС у Биківні. Про жахливу знахідку повідомили у міськраду, але замість слідства, усіх трьох почали переслідувати. Василя Симоненка навіть кілька разів жорстоко побили. Наслідком цього, упевнені друзі поета, і стала його швидка смерть.

Режисер та письменник Лесь Танюк пригадує, що тоді, за рік до смерті, життя Василя Симоненка перевернулося. Побачене у Биківні вразило його настільки, що він навіть розпочав щоденник. "Весь його щоденник, думаю, написаний для того, аби навести лад у душі, але ніяк не повірити у те, що сталося", – каже Лесь Танюк.

За життя вийшла лише одна збірка поезій Симоненка – "Тиша і грім" (1962). Посмертно були опубліковані такі збірки: "Земне тяжіння" (1964), "Поезії" (1966), "Лебеді материнства" (1981), казки "Цар Плаксій та Лоскотон" (1963), "Подорож у країну Навпаки" (1964), збірка новел "Вино з троянд" (1965).

У 1995 році Василеві Симоненку посмертно присуджено Державну премію імені Т. Г. Шевченка.

Похований Симоненко у Черкасах. На гробі поета викарбувані слова з вірша "Лебеді материнства": "Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину".

8 січня 2015 року в приміщенні Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Г.Шевченка відбудуться урочистості та прем’єра автобіографічної п’єси "Серед тиші і грому" з нагоди відзначення 80-річчя від дня народження Василя Симоненка.

У Полтавській області оголосили 2015-й роком Василя Симоненка.

Наши блоги