Знакова фігура української авіації

Президент і генеральний конструктор ДП "Антонов" Дмитро Ківа є знаковою фігурою в українській авіаційній промисловості. Цей статус не випадковий, враховуючи той факт, що він працює в компанії понад півстоліття.

Харківський студент-ентузіаст, який мав хобі створювати моделі літаків, Дмитро Ківа вперше приєднався до сім’ї "Антонов" після закінчення навчального закладу в 60-х роках. Здібного юнака одразу помітив засновник компанії Олег Антонов. Дмитро Ківа протягом багатьох років займав дедалі вищі посади і згодом став президентом ДП "Антонов". Сталося це десять років тому. Журнал "Бізнес Україна" взяв інтерв’ю у президента ДП "Антонов" стосовно прем'єри останнього доробку компанії - вантажного літака Ан-178. Цікавили також питання зменшення залежності від Росії й диверсифікації міжнародних партнерських зв’язків авіапідприємства.

Визначити порожні ніші на міжнародному авіаційному ринку

Пан Ківа задоволений новим Ан-178, в якому бачить гарний приклад "Антонова" знаходити і заповнювати незайняті ніші на міжнародному авіаційному ринку, а також можливість завантаження проектних і виробничих потужностей компанії "Антонов". Ан-178 може здійняти у повітря до 18 тонн вантажу, а також транспортувати особливо великі вантажі; може злітати з грунтових злітно-посадкових смуг, що неабияк цінується міжнародними вантажними перевізниками.

Розробка Ан-178 була проведена з використанням власних ресурсів компанії. Цей новий літак можна розглядати як справжнє українського досягнення. "Жоден літак в світі не зібраний повністю зі 100% компонентів країни, що виготовляє цей літак. Це вигідно як з практичних і прагматичних міркувань, що іноземні партнери спонукають до збільшення клієнтської бази. Чим більше міжнародних партнерів, ми можемо залучити в проект, тим більший потенційний ринок для літака. Але проектування та розробка Ан-178 було зроблено тут, у Києві. У літаку встановлено українські двигуни та система управління польотом, і збирається він повністю в Україні".

Переосмислення російських зв'язків та підвищення незалежності "Антонова"

Триваючий конфлікт з Росією через прагнення України до інтеграції в ЄС призвів до різкого розриву значної частини економічного співробітництва, яке раніше охарактеризували двосторонні українсько-російські зв'язки.

У колишньому Радянському Союзі промисловий гігант "Антонов", у тісній співпраці з російськими компаніями, мав особливий вплив на економічні процеси. Пан Ківа по-філософськи ставиться до зміни відносин з Росією, і каже, що процес відходу від взаємозалежності з російськими партнерами насправді почав набирати темп, принаймні три-чотири роки тому, задовго до військового втручання Кремля.

"Я не бачу у відході від Росії великої трагедії", - каже він, зазначаючи, що в "Антонова" завжди була історія міжнародних продажів і виробничої кооперації з іншими країнами, включаючи Індію, Китай та Іран. Ніколи не було абсолютної залежності від російського ринку, як багато хто може припустити. Разом з тим колишні російські партнери "Антонова" останнім часом прагнуть відновити співпрацю і активно пропонують поновити зв'язки. Однак питання двостороннього співробітництва потрібно вирішувати на міждержавному рівні лише після закінчення війни. "Ми не маємо бажання покладатися на російські компоненти, які не будуть доставлені", - каже пан Ківа.

Розширення міжнародного співробітництва на порядку денному ДП "Антонов"

Розкол з Росією поставив перед "Антоновим" ряд практичних завдань, що у свою чергу призвело до тіснішої співпраці українських і західних авіаційних фірм. Цей процес пан Ківа розраховує розширювати і поглиблювати найближчими роками. Російські постачальники поступово видаляються від виробничого циклу "Антонова" і замінюються на альтернативні українські чи міжнародні.

Проводиться велика робота, щоб зменшити залежність від російських постачальників, який включає паралельні проекти, спрямовані на виробництво всієї лінійки літаків "Антонов". Такі плани було підготовлено для кожної моделі, з викладенням крок за кроком зниження залежності від російських комплектуючих, з термінами і цілями. Антонов вклав значні ресурси в програму досягнення більшої незалежності.

В останні місяці президента "Антонова" було залучено у протистояння між Росією та Україною у дуже прямий і особистий спосіб, коли йому пропонувалося залишити свою роботу в Києві та зайняти керівну посаду в російської авіаційної промисловості в Москві. "Вони запропонували дуже вигідні умови для мене і моєї родини, але я відмовився від їх запрошення. Я просто не можу відмовитися від моєї країни", - пояснює він.

Рентабельність і привабливість потенційної приватизації

Одне з найбільших українських державних підприємств ДП "Антонов" вже давно підштовхують до приватизації. Економічно привабливе підприємство звинувачують у нібито фінансових махінаціях, про що розпускалися неодноразово чутки.

Пан Ківа заперечує банкрутство. Ці спекуляції не витримують жодної критики. Сухі, але об’єктивні цифри звідчать про сильний економічний стан ДП "Антонов" сьогодні.

Тим не менш він з розумінням ставиться до ідеї переосмислення корпоративного статусу ДП і вважає, якщо коректно провести процес залучення приватного сектора, можна радикально поліпшити його продуктивність і рентабельність. "Найнеефективніший вид управління - державне управління, і це не секрет, - підкреслює він. - Державні компанії стикаються з рядом бюрократичних бар'єрів і обмежень щодо діяльності, які несумісні з сучасним бізнес-кліматом. Я переконаний, аби ми провели професійну IPO, ми могли б стати в п'ять разів більш прибутковими. Наші найбільші активи не наша власність або виробничі потужності, а наші людські ресурси, які дозволяють нам створювати літаки, що можуть конкурувати на сучасному світовому ринку".

Паризька прем'єра є престижем для України

Пан Ківа каже, що з нетерпінням чекає презентації Ан-178 на авіашоу в Ле-Бурже в середині червня цього року і має надію, що успішна демонстрація літака "дасть змогу продемонструвати, на що "Антонов" і Україна здатні. "Цей новий літак підніме престиж не лише України, а й самої компанії. Підтвердить, що наша країна здатна не тільки захистити себе від окупації, а й виготовляти такі літаки", - резюмував він.