Бродський: бізнес повинен співпрацювати з державою

Михайло Бродський, голова Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, в інтерв'ю журналу "Дніпровий кур’єр" Дніпропетровської торгово-промислової палати розповів про проблеми розвитку вітчизняного підприємництва.

– Михайле Юрійовичу, за рейтингом сприятливості ділового середовища Doing Business-2013 Україна піднялася на 15 позицій. Що саме покращилося і за рахунок чого?

– Хоча рейтинг і датується 2013-им, але насправді він відображає наші досягнення за три роки. Саме за цей період прийнято багато важливих рішень, та потрібен був час на їх впорядкування, набрання чинності, імплементацію. Не в останню чергу позиція України визначилась завдяки низці законів, ініційованих нашою Службою ще у статусі Держкомпідприємництва.

Так, найсуттєвіші зміни відбулись у сфері реєстрації підприємств. Тепер розпочати свою справу стало значно простіше, адже скасовано свідоцтво про державну реєстрацію та обов’язкове засвідчення установчих документів у нотаріуса; запроваджено електронну реєстрацію; встановлено адміністративну відповідальність за порушення у цій сфері; введено модельні статути, які спростили процедуру оформлення юридичних осіб; скорочено строк державної реєстрації до 2-х днів тощо.

Що ж стосується малого бізнесу, то тут пріоритет один – максимальне спрощення процедур та скасування обмежень. Він взагалі практично звільнений від податкових перевірок, хоча обійтися без них, звісно ж, неможливо. Великий і середній бізнес, до захисту якого ми теж докладаємо зусиль, скорочуючи перелік і повноваження контролюючих органів, теж зітхнув вільніше.

Далі. Нарешті прийнятий закон про спрощення процедури підключення до енергомереж (електричних і газових), в розробці якого ми активно приймали участь та лобіювали у всіх інстанціях. Цей процес тривав так довго не лише через необхідність узгодження чинної процедури між відомствами, але і з власне бізнесом. А останній, як відомо, теж не завжди прозорий і не завжди готовий поступатися наявними привілеями та позиціями на ринку, які йому вдалося захопити в минулі роки. Тому, щоб скасувати деякі архаїчні речі, нам доводиться ламати усталену систему відносин.

Скасована й реєстрація декларацій про відповідність – прибрано зайву паперову тяганину і надумані відомчі повноваження.

З 1 січня 2013 року набула чинності нова редакція закону про банкрутство, яка не тільки скорочує фактично нескінченну процедуру до шести місяців, а й значно поліпшує ситуацію у сфері захисту прав кредиторів. Це безсумнівний плюс у рейтингу Doing Business.

Крім того, розроблені зміни до закону про нотаріат, якими планується скасувати близько 60 різних нотаріальних посвідчень, а також до деяких законодавчих актів щодо спрощення порядку відкриття бізнесу, котрими передбачено встановлення принципу провадження господарської діяльності суб’єктами приватного права без застосування печаток.

З того, що вже зроблено, сформовано хороший заділ, і наші результати у наступному рейтингу, я впевнений, будуть ще вагомішими.

Зокрема, з метою поліпшення показників держави центральні органи виконавчої влади активізували роботу з експертами Міжнародної фінансової корпорації, Європейської бізнес-асоціації, Американської торгової палати в Україні.

Наприкінці минулого року була проведена нарада з цих питань під головуванням Прем’єр-міністра України. За її результатами визначено низку завдань та пропозицій до проекту Національного плану дій на 2013 рік, виконання яких сприятиме покращенню умов ведення бізнесу в країні та, відповідно, підвищенню місця у Doing Business.

– Яку підтримку підприємництво отримує на місцевому рівні, зокрема, на Дніпропетровщині?

– Одним із інструментів державної політики підтримки малого та середнього бізнесу на місцевому рівні є регіональні програми розвитку. У Дніпропетровській області такою програмою передбачено збільшення загальної кількості малих підприємств на 3%, чисельності працівників на 2,8%, фізичних осіб-підприємців на 1%, прибуткових підприємств до 65,2%, об’єктів інфраструктури для підтримки підприємництва, в середньому, на 1%.

У результаті у 2012 році в області було збільшено кількість малих підприємств до 35,5тис. Чисельність працівників на них досягла 130,1 тис. осіб. Кількість суб'єктів підприємництва - фізичних осіб зросла до І76.6тис. Питома вага малого бізнесу у загальних обсягах реалізації продукції регіону склала 13.7%. Частка суб'єктів малого підприємництва у бюджетах усіх рівнів регіону склала 29% від надходжень.

Створюється єдина система інформаційно-довідкової підтримки громадян і суб'єктів господарювання шляхом забезпечення роботи інформаційно-ресурсного центру Відкрита влада". 35 дозвільних центрів, координаційної ради з питань розвитку підприємництва при облдержадміністрації, а також функціонування 43 таких же рад, створених при міськвиконкомах та райдержадміністраціях: зворотного зв'язку з громадськістю за допомогою веб-сайта "Малий бізнес Дніпропетровської області".

Істотним показником розвитку бізнесу на Дніпропетровщині є кількість об'єктів інфраструктури підтримки малого бізнесу - 82 на початок 2013 року. Зазначені інституції надають інформаційні, консалтингові, маркетингові. тренінгові, фінансові та інші послуги, виділяють спеціально обладнані приміщення, засоби зв'язку, оргтехніку, допомагають суб'єктам господарювання в розробці та впровадженні інноваційних технології! тощо. Але. на мій погляд, кількість їх поки що недостатня. Над створенням технопарків. бізнес-інкубаторів. бізнес-центрів, інноваційних та інвестиційних фондів, фінансових компаній, діяльність яких спрямована на реальну допомогу суб'єктам господарювання в подоланні труднощів при веденні підприємницької діяльності, треба ще попрацювати.

Пріоритетним завданням виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у Дніпропетровській області залишається впорядкування діяльності існуючої інфраструктури підтримки підприємництва, а також розширення її за рахунок невеликих міст і районних центрів області. З цією метою в регіоні вже започатковано проведення конкурсу з підтримки спрямованих на це інноваційних проектів.

– Яких подальших реформ потребує малий і середній бізнес? Що ініціює у цьому напрямку очолюване Вами відомство?

– Розпочну з регуляторної політики. Вже розроблений та очікує на друге читання законопроект, з прийняттям якого буде підвищена якість формування господарської політики на місцевому рівні за рахунок проведення централізованої експертизи проектів регуляторних актів органів місцевого самоврядування.

Зокрема, за минулий рік нашою Службою відпрацьовано більше 1тис. 350 проектів (1тис. 138 – центральний та 213 – місцевий рівень). Із них майже 300 повернуто на доопрацювання через невідповідність законодавству (200 – центральний та 83 – місцевий рівень).

Наша Служба обов’язково опрацьовує проекти регуляторних актів разом з представниками бізнесу за галузевим принципом. Взаємоприйнятне рішення ухвалюється лише з урахуванням позиції бізнес-спільноти.

Головним напрямом дерегуляції дозвільної системи є скорочення кількості документів дозвільного характеру. Спільно з громадськими організаціями, підприємцями та експертами здійснено аналіз законодавчих актів, якими встановлюється необхідність їх отримання та підготовлені додаткові пропозиції щодо скорочення. Вони враховані у проекті Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру". У разі його прийняття у переліку дозвільних документів залишаться 83 із 144-х. Дозволи ж, що існують лише в спеціальних законах, але відсутні у переліку, є нелегітимними.

У сфері ліцензування передбачається, по-перше, скасування ліцензування видів господарської діяльності, в яких воно не є оптимальним засобом регулювання або може використовуватись як механізм монополізації ринку. По-друге, очікуємо на скорочення кількості документів, які подаються для отримання ліцензій, зокрема, інформації вже відомої державним органам, що спростить "вхід" до бізнесу.

1 січня 2013 року набув чинності Закон України, яким скасовано необхідність обов’язкового надання паперових витягів, виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців при отриманні документів дозвільного характеру та ліцензій.

Важливим етапом в удосконаленні регуляторного поля є прийняття Закону України "Про адміністративні послуги", основні положення якого базуються на практиці застосування Законів України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Наступне наше завдання – реалізація норм закону про адміністративні послуги.

Крім того, нами запропоновано включити до проекту Національного плану дій на 2013 рік заходи щодо скасування ліцензування діяльності митних брокерів, зовнішньоекономічної та господарської діяльності із заготівлі, металургійної переробки брухту кольорових і чорних металів, діяльності із землеоціночних робіт та ін.

У сфері нагляду існують найбільші корупційні ризики. Тому удосконалення державної політики у цій галузі є вкрай актуальним. Для цього розроблено законопроект, яким передбачено адміністративну відповідальність державних органів нагляду (контролю) за порушення порядку здійснення планових та позапланових контрольних заходів. Зараз його подано на розгляд до парламенту.

На початку 2012 року вступив у дію Закон України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні", положеннями якого встановлено критерії визначення суб’єктів мікро–, малого і середнього підприємництва та запроваджено механізм їх державної підтримки. В основу покладено найкращі європейські стандарти. Планується розробка загальнодержавної програми розвитку малого та середнього підприємництва з урахуванням рекомендацій міжнародної спільноти.

Створюємо умови для забезпечення ефективної державної підтримки малого і середнього бізнесу. Вже розроблено та прийнято:

– методичні рекомендації щодо формування і реалізації регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва (наказ Дежпідприємництва України від 18.09.2012 № 44);

– постанову Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з виконання Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні" та "Про внесення змін до порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для мікрокредитування суб’єктів малого підприємництва";

– порядок надання мікрокредитів суб’єктам малого підприємництва шляхом проведення конкурсу бізнес-планів (наказ Українського фонду підтримки підприємництва від 01.11.2012 № 146).

Організовані семінари з питань провадження підприємницької діяльності для підприємців та широких верств населення, насамперед щодо започаткування та ведення власної справи, застосування дозвільних процедур, реєстрації, ліцензування, реалізації регуляторної політики.

Розробляється і нова стратегія підготовки та практичного використання Національної доповіді "Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні".

Варто сказати, що реалізація вищезазначеного потребує допомоги з боку Уряду та суттєвого збільшення фінансової підтримки. На жаль, поки що фінансування обмежене. Наприклад, у державному бюджеті України на 2013 рік передбачено за програмою "Мікрокредитування суб’єктів малого підприємництва" – 10,3млн.грн.; за програмою "Заходи з реалізації Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні" – 2,7млн.грн.

Бізнес – це важка праця, яку суспільство має цінувати, тому що саме він наповнює бюджет, створює робочі місця. Але в будь-якій країні бізнес – це складна діяльність поєднана з серйозними ризиками і відповідальністю. Тому підприємець, на мій погляд, не повинен сидіти і чекати, коли хтось створить йому умови, він повинен співпрацювати з державою.

Підготувала Анастасія Кривоножкіна