УкрРус

Бондаренко: путчем це назвати важко

Читати українською
  • Бондаренко: путчем це назвати важко

Розділення Верховної Ради на дві частини, "дислоковані" у різних місцях (опозиція – на Грушевського, 5, а провладна більшість – на Банковій, 6/8) спровокувала дискусію на тему, чи є легітимними рішення, котрі приймаються поза стінами ВР.

Більшість каже: так. Ба навіть не тільки каже, а й голосує, приймаючи постанову за постановою. Опозиція говорить: ні. І називає події 4 квітня "путчем". Між тим вихід частини депутатів з Верховної Ради більше нагадує не 1991 рік, а 2000-ий, коли прокучмівська більшість зібралась окремо від меншості в Українському домі.

Повторення тодішнього "оксамитового перевороту" згодом унеможливив Конституційний Суд, який визнав незаконними рішення, що приймаються поза будівлею парламенту. Проте минулоріч парламент ухвалив поправки до регламенту. Згідно них, "зарішенням Верховної Ради, прийнятим більшістю народних депутатів України, її засідання можуть проводитися в іншому місці".

Таким чином, помилка "більшовиків" полягає в тому, що вони не проголосували подібне рішення до того, як покинути Раду. З іншої сторони, трибуна була заблокована опозицією, тож голосування за допомогою електронної системи було проблематичним.

Хай там як, а ситуація виглядає неоднозначною. Про це та про інше – в розмові "Обозревателя" з політологом Костем Бондаренком.

- Пане Костю, наскільки незаконними чи законними є дії провладної більшості?

- Абсолютно законними. Згідно Закону про регламент, ті чи інші заходи необов’язково мають відбуватися на Грушевського, 5. Керівництво Верховної Радив повноважене вирішувати, де мають відбуватися засідання.

- А як же прецедент 2000 року і подальша заборона КСУ ухвалювати рішення поза стінами парламенту?

- Є пряма норма Закону про регламент, прийнятого у 2012 році. Другий пункт другої статті чітко про це говорить…

- Але опозиція вважає, що мав місце путч…

- Путч – це коли меншість нав’язує свою волю більшості, коли меншість узурпує владу. В даній ситуації не меншість, а саме більшість перейшла в інше приміщення. Тож путчем це назвати важко.

- Як події розвиватимуться надалі?

- Можливі три варіанти. Перший: круглий стіл для пошуку компромісу та вирішення питань. Другий: залучення Конституційного Суду, який має поставити крапку, а обидві сторони – виконати це рішення. Третій варіант – перевибори.

- Хто саме має скласти повноваження? Влада? Опозиція?

- Той, хто перший спроможеться здати 150 мандатів і провести з’їзди на предмет обнуління партійних списків.

- І ви гадаєте, що хтось в цьому зацікавлений?

- Не зацікавлений ніхто, але ситуація склалася тупикова. Тож хтось мусить йти на невигідні дії.

- Яка зі сторін допускає зараз більше помилок?

- Обидві. Я не бачу яких-небудь креативних ходів, практичних пропозицій, а Україні між тим потрібний дієздатний парламент.

- А зараз він не дієздатний? Парламент вважається непрацюючим?

- Ні, чому ж. Парламент працює. В четвер було прийнято близько 20 законодавчих актів. Парламентська більшість приймала певні закони та постанови, і якщо президент їх підпише, вони набудуть легітимності.

- Словом, говорити про те, що у Януковича є привід розпустити парламент, не доводиться? Відлік 30 днів не ведеться?

- Річ у тім, що юристи можуть вдаватися до якої завгодно казуїстики і говорити на біле чорне або навпаки… Тож я не здивуюсь, якщо одні правники визнаватимуть чинний парламент, а другі вважатимуть його нелегітимним. Не тільки у нас, й в усьому світі закони в суперечливих моментах трактують доволі вільно.

- З трьох описаних вами варіантів подальшого розвитку подій який є найбільш вірогідним?

- Як політтехнолог я є прихильником третього варіанту. Тобто розпуску. Але як громадянин я схиляюсь до першого варіанту – пошуків компромісу.

- Хто найбільше постраждає в результаті перевиборів?

- Дрібні фракції. Можуть постраждати "Свобода" та "Удар". Можуть постраждати комуністи…

- А як щодо "Батьківщини"? Після всіх скандалів з "тушками" вона проведе таку саму кількість нардепів?

- Не те, щоб таку саму, але в межах похибки… У "Батьківщини" та Партії регіонів рейтинги наразі лишаються практично стабільними.

- По-моєму, вони їх успішно знищують. І ті, і ті…

- Бачите, кожна складова опозиції давала якісь свої коментарі. Була велика кількість дезінформації, велика кількість якихось незрозумілих рухів… А щодо влади… Якби вона не провалила голосування за закон про боротьбу з корупцією, їй би багато що списали… Владі слід було б забезпечити явку всіх своїх багнетів, а не барикадувати двері тощо.

- В чому ж головна проблема опозиції? У відсутності єдиного харизматичного лідера?

- У відсутності досвіду виходу з кризових парламентських моментів. Це по-перше. І у відсутності скоординованості дій – це по-друге.

- Але ж у вуличних акціях – з "України без Кучми" починаючи – у опозиції чималий досвід. Чому навіть це не вдається зараз? Де обіцяні сотні тисяч киян на вулицях міста?

- Народ не довіряє владі, але не довіряє й опозиції. На жаль… Сьогодні велике розчарування у політиках загалом…

Наши блоги