УкрРус

Герман: найбільший дефіцит в Україні – це дефіцит справедливості

  • Герман: найбільший дефіцит в Україні – це дефіцит справедливості

Інтерв’ю з народним депутатом Ганною Герман ми записували в її кабінеті в Адміністрації Президента. Змінивши посаду керівника головного управління з гуманітарних питань АП на депутатський мандат, Ганна Миколаївна працює в Адміністрації вже як позаштатний радник Глави держави. У кабінеті – нічого зайвого. Купа робочих паперів на столі, з десяток різних ікон за спиною і старенької моделі телевізор "Samsung" перед робочим столом.

Офіційного портрету Віктора Януковича тут немає. Натомість - маловідомі фото Президента, які навряд чи ще десь побачиш. "Мені подобаються ті фото, де Віктор Федорович неофіційний, він тоді розкривається по-іншому", - посміхаючись говорить Ганна Герман.

Віктора Януковича немає лише на одній світлині. Це фото, де Ганна Герман тисне руку Президентові Сполучених Штатів Бараку Обамі після тогорічного Молитовного сніданку. Вона каже: українській владі дуже близьке гасло американського лідера "We can" і влада зробить все, що в її силах.

Про місце України на міжнародній арені, боротьбу з політичними стереотипами та ставлення чиновників до грошей говоримо у першій частині інтерв’ю з народним депутатом від Партії регіонів, радником Президента України Ганною Герман.

- Віктор Янукович цього року не відвідував український ланч у Давосі. Це збурило хвилю гарячого обговорення у ЗМІ. Що насправді означає відсутність Президента на цьому заході?

- Цього разу в Давосі Україна підписала доленосну угоду із Shell щодо видобутку сланцевого газу. Погодьтесь, що на тлі цієї події усі інші - ланчі, сніданки, вечері – це не аж так важливо. Цей договір фактично поклав початок реальній альтернативі забезпечення країни енергоносіями. Це те, про що за 21 рік незалежності України дуже багато говорилося, але при цьому нічого не робилося.

Я пригадую, як тяжко було уряду Єжи Бузека (прем’єр-міністр Польщі у 1997-2001 роках. – Авт.) в Польщі зіскочити з оцієї голки залежності від одного постачальника газу, як тоді вони укладали угоди з Норвегією, що пропонувала дорожчий газ. Але поляки тішилися навіть маленькому крокові в цьому напрямі. Можливо, це не зовсім вдале порівняння, але залежність держави від одного постачальника енергії схожа на залежність хворого на діабет від одного виду ліків: немає інсуліну – чекай серйозних проблем.

За президентства Януковича почали нарешті робити конкретні кроки в напрямку використання відновлюваних джерел енергії – сонця, вітру; нині підписали угоду про видобуток сланцевого газу із Shell. Це викликає колосальну критику з боку опозиції. Тобто, все, що робить уряд – все погано. Зелена енергетика, Shell – не те. Домовимося з росіянами – зрада, не домовимося – не здатні налагодити конструктивні відносини з північним сусідом. Те саме – з ЄС…

Всі, хто за деревами не бачать лісу, не розуміють значення для майбутнього України підписаної у Давосі угоди, а критикують за те, що Президент не пішов на український ланч, – це люди, які або не розуміють, що відбувається, або не хочуть розуміти, або виконують чиєсь замовлення. Ви помітили – будь-який успіх Януковича супроводжується лавинами чорного піару. Зрештою, причина такого стану речей зрозуміла: немає такої ціни, яку опозиція не заплатила б за усунення Президента від влади. Він це чудово бачить і розуміє, але у звичній для нього манері продовжує прямувати своєю дорогою, кінцевою метою якої є зниження залежності економіки України від зовнішніх факторів.

- А з яких джерел Президент черпає інформацію, звідки він дізнається про те, що зараз обговорюється в інформаційному просторі?

- Президент має достатньо джерел інформування. Янукович в цій країні – я відповідально це говорю – найбільш поінформована людина. Я якось бачила дивний запит від одного інтернет-видання. Журналісти з’ясовували, хто і в який спосіб готує моніторинг преси для Президента. Це смішна постановка питання, тому що Президент щодня отримує багато моніторингів з різних джерел.

-Він встигає їх читати?

- Читає. Подобається це комусь чи не подобається, але Президент читає все. В кабінет Президента України стікається вся інформація про те, що діється в державі. Може, хтось би і хотів, щоб Президент менше знав, але так не є.

- Чи дивиться Президент новини по телебаченню, переглядає Інтернет?

- Очевидно...

- А Іpad у нього є ?

- Так, є…

- По Вашим відчуттям, наскільки на міжнародній арені Україна цікава в принципі, з якою політичною вагою її сприймають?

- В силу свого геополітичного розташування Україна була, є і залишиться цікавою для всіх. На сьогодні це зацікавлення підсилюється ще й кризовими явищами в Європейському Союзі. Звичайно, кожен партнер України намагається розмовляти з нею мовою своїх інтересів. Україна, натомість, відповідає тією ж мовою – мовою інтересів її.

Можливо, для Сполучених Штатів зараз цікаво розглядати Україну з того кута зору, з якого вони понад 20 років дивилися на Польщу – як на лінію, що відділяє Схід і Захід. Для США важливо, щоб та лінія була широка, міцна і стабільна. Тому, безперечно, Сполучені Штати будуть зацікавлені у зміцненні позицій України в регіоні Центрально-Східної Європи.

- Що дає Вам підстави так думати?

- Якщо подивитися на відносини Росії і США, інтереси США в Європейському Союзі, то Україна видається в цьому контексті золотою серединою. Вона - м’який нейтральний посередник, така собі політична Швейцарія.

Швейцарія завжди була цікава для грошей, а Україна цікава для м’якої дипломатії. Україна – це свого роду майданчик, який може робити лагіднішими тиски з обох боків. Мені здається, що таку роль свого часу відігравала Польща. Можливо, зараз ця місія може належати Україні. Словом, так Бог розмістив Україну, що її місія була визначена від самого початку: місія посередника, місія "містка" між Сходом та Заходом.

Якщо Україна буде мудра, вона скористається з переваг, які їй дав Бог. Але тут цікавить інше: чи їй дадуть це зробити?

Останній рік був дуже тяжкий у зв’язку з пропагандистською війною проти України через справу Тимошенко. Однак, попри всі складнощі, Україна довела, що здатна проводити власну політику і намагатися тиснути на неї – не найкращий спосіб вибудовувати відносини з офіційним Києвом. Думаю, що ми вже пройшли найскладніший відрізок шляху і вийшли з цього важкого випробування більш сильними.

- Ви збираєтеся на Молитовний сніданок до президента Сполучених Штатів Барака Обами, який має відбутися 7 лютого. Минулого року ви вже були на такому сніданку. Чи Обама практикує спілкування з його учасниками?

- У нас був сигнал від організаторів цього заходу, що, можливо, буде коротка зустріч із Президентом Обамою перед сніданком. Як воно вийде насправді – побачимо. Молитовний сніданок – це не політична подія, не політична акція. Перший раз я їхала туди з цікавості. Якщо б мене запитали, чому я прагну поїхати туди вдруге, то скажу: тому що в тому місці одночасно збирається дуже багато цікавих, глибоких і шляхетних людей з усього світу. Усі разом вони моляться. Я вірю, що ці молитви доходять до неба. Думаю, задля такої події варто було б і 10 разів подолати ту відстань, яка відділяє Київ від Вашингтона.

Ганна Герман тисне руку Бараку Обамі під час зустрічі з українською делегацією

Минулого року під час Молитовного сніданку я познайомилася з кількома надзвичайними людьми. Серед них – Даг Кое. Я маю надію зустрітися з ним і цього разу. Це дуже світлий чоловік – інтелектуал, великий моральний авторитет у Сполучених Штатах. Ми листувалися з ним протягом року, його послання були для мене великою підтримкою і містили мудрі поради у досить складних ситуаціях і складних обставинах. Я з великою радістю збираюся на Сніданок до Вашингтона і в передчутті тих зустрічей, які там чекають, мені легше долати ті труднощі, з якими кожен з нас зустрічається щодня.

- Хто ще з України запрошений на сніданок до Обами? Чи отримувала такі запрошення опозиція?

- Я не знаю, бо я отримала індивідуальне запрошення і не знаю, хто ще поїде туди.

- 25 лютого в Брюсселі відбудеться саміт "Україна-ЄС", на якому може бути завершено перший етап введення безвізового режиму з Євросоюзом. За словами голови представництва ЄС в Україні Яна Томбінського, на саміті порушуватимуть питання і щодо Тимошенко. На Ваш погляд, чи не вплине справа Тимошенко на перспективи спрощення для України візового режиму з ЄС?

- Україна потрібна Європі і Європа потрібна Україні. Це взаємний інтерес. І я вірю, що це зближення відбудеться. Безперечно, справа Тимошенко буде згадуватися. Стереотипи ламаються дуже тяжко. Стереотип про те, що Тимошенко в Україні є політично переслідуваною, на сьогодні достатньо стійкий. На його формування були кинуті колосальні зусилля.

Оскільки стереотипи, як я вже казала, ламаються повільно, потрібен час, аби те, що вбивали людям в голови, могло піддатися ревізії. Якщо суд доведе причетність Тимошенко до вбивства Щербаня (Євген Щербань, колишній народний депутат, був убитий у 1996 році. – Авт.), то мусить минути час, аби світ перестав говорити про Тимошенко як про людину, яка політично переслідується. Це буде залежати і від того, наскільки чесно і прозоро проходитиме цей новий процес, наскільки буде справедливим суд, наскільки об’єктивною преса. Якщо суд не доведе причетності Тимошенко до цього резонансного вбивства – це теж буде результат.

- Можливо, справи Тимошенко і Луценка називають політично заангажованими ще через те, що немає аналогічних справ у владній команді? Так, є справа засудженого екс-голови Держфінпослуг Василя Волги, але він не був, по суті, людиною команди. Ви знаєте досвід реформатора Лі Куан Ю, прем’єр-міністра Сінгапуру, який карав за корупцію навіть своїх. Можливо, якби з’явилися такі гучні справи щодо представників владної команди, сприйняття змінилося?

- Таких справ в Україні понад 400…

- Але рівень чиновників не той…

- Рівень чиновників, які повинні притягуватися до відповідальності, не визначаємо ані ми з вами, ані будь-хто інший. Закон і лише закон. Не політична доцільність, а закон. Якщо закон буде мати питання для чиновників діючих чи ексів будь-якого рівня, то на ці питання повинні бути дані відповіді. Але ставити питання про те, що сидить Тимошенко і, отже, потрібно садити за грати чиновників такого ж рівня – це щонайменше дивна постановка питання.

Інша річ, що в країні почалася і повинна бути доведена до завершення реформа судової системи, яка відродить довіру людей до судів, до правоохоронних органів як таких взагалі, до всього інституту справедливості в Україні. Бо найбільший дефіцит у нас – це власне дефіцит справедливості. Корупція і дефіцит справедливості – це ті дві проблеми, за розв’язання яких взявся Віктор Янукович і які є тим викликом, який він намагається подолати. І від результату в цій справі залежить майже вся перспектива нинішньої політичної еліти. Чи зможе Янукович подолати в Україні дефіцит справедливості?

- А як би Ви відповіли на це запитання?

- Президент Обама під час своєї першої виборчої кампанії мав гасло "We can" – "Ми можемо". Я думаю, що наша команда теж може впевнено сказати: ми можемо. Треба лише, щоб суспільство, усі еліти разом спільно взялися за подолання цієї проблеми. І тоді в результаті ми матимемо можливість не тільки сказати "We can", "Ми можемо", а ми змогли – "We did it".

- Ганно Миколаївно, Ви зараз як народний депутат відмовилися від матеріальної допомоги. Під час роботи в Адміністрації Президента Ви так само не отримували допомогу. Разом з тим, і чимало членів Партії регіонів, і Ваші колеги по Адміністрації Президента цю матеріальну допомогу отримували? Яка позиція всередині партії – чи варто отримувати депутатам ці гроші? Може, краще відмовитися від них, адже вони люди небідні?

- Кожен повинен ухвалити це рішення для себе особисто. Знаю, що Президент перераховує значну частину коштів, які він отримує, на дитячі будинки. На посаді Глави держави він зробив це вперше минулого року, абсолютно не афішуючи. Це дуже скромна спроба подолати отой дефіцит справедливості, про який ми з Вами говорили. Але кожен з нас може внести в цю справу свою маленьку лепту. І коли такі пожертви будуть робити тисячі людей, це вже буде не маленький, а помітний крок для подолання дефіциту справедливості в Україні.

- Чи порушувалося на фракції питання, щоб депутати від ПР відмовилися від отримання службових квартир за рахунок бюджету або оплати проживання у готелі?

- Серед депутатів Партії регіонів достатньо заможних людей, і дуже багато з них ніколи не отримували службових квартир, не користувалися іншими привілеями. Були такі що отримували. Це питання сумління кожної людини, це – питання дуже особисте. І я би не хотіла тут комусь давати якісь оцінки. Кожен повинен починати з себе і не намагатися повчати інших.

- Що зараз відбувається з міністром культури? Чому він досі не призначений?

- Як жартував мій один знайомий, в Україні ніколи не було проблем з міністрами культури, але бували проблеми з культурою міністрів. Тому, я думаю, що влаштується і це питання.

- Які кандидатури розглядаються?

- Це не питання моєї компетенції.

У другій частині інтерв’ю "Обозреватель" говорив із Ганною Герман про вплив на Президента, політику держави у мовному питанні та прихід до парламенту ВО "Свобода". Чекайте на "Обозревателе" продовження розмови з Ганною Герман.

Фото з особистого архіву Ганни Герман

Наши блоги