Замковенко: Раніше всі боялися КДБ, а зараз – прокуратуру

КСУ визнав законопроект Президента Януковича, присвячений реформі судової системи, таким, що відповідає Основному закону країни. Проект закону про посилення гарантій незалежності суддів глава держави вніс до Верховної Ради, нагадаємо, ще у липні. Президент, зокрема, запропонував скасувати п’ятирічний випробувальний термін для суддів і призначати їх відразу безстроково, а також встановити нові вікові обмеження для вступу суддів на посаду та відходу у відставку – з 30 до 70 років (зараз з 25 до 60 років).

На думку Конституційного суду, ці положення є нічим інакшим, як питаннями доцільності та забезпечення незалежності суддів. КСУ також схвалив норму, згідно з якою призначення та звільнення суддів здійснює винятково Президент за поданням Вищої ради юстиції. Крім цього, суд схвалив вилучення з Конституції положення про обмеження перебування генпрокурора на посаді п’ятьма роками.

Варто зауважити, що прийняття документу є однією з вимог ЄС для підписання угоди про асоціацію. Документ, до речі, вже отримав позитивну оцінку Венеціанської комісії. Тим часом вітчизняні опозиціонери критикують президентський законопроект вздовж і впоперек.

Хай там як, але розгляд законопроекту відбудеться не раніше лютого-2014, оскільки, згідно з законом, після висновків КСУ парламентарі можуть розглянути зміни до Конституції лише на наступній сесії Верховної Ради. До слова, прийняття документу можливо лише за умови підтримки не менш як 300 нардепів.

Про форму та зміст резонансного законопроекту "Обозреватель" говорить з екс-головою Печерського райсуду столиці Миколою Замковенком.

Миколо Івановичу, президентський законопроект викликав одночасно діаметрально протилежні відгуки. Представники парламентської опозиції критикують документ, в той час як у Венеціанській комісії схвально відгукнулися про даний проект закону. Вам яка точка зору ближча?

Давайте для початку дамо відповідь на запитання: "А що це за зміни? Хто їх пропонує?". Ви ж знаєте, що зараз збирається якась там Асамблея, де зміни до Конституції розробляють всі три Президенти, які хаяли незалежну Україну, а при Радянському Союзі, даруйте, вилизували всім зади. А зараз, бачте, вони вносять зміни до Основного закону країни і хочуть прийняти його у новій редакції. Немає слів…

Тепер по суті. Одна з ключових ініціатив заключається у тому, наскільки я зрозумів, що судді обиратимуться безстроково.

Так, а ще встановлюється граничний вік на посаді судді – 70 років, а віковий ценз для призначення суддею підвищується з 25-ти до 30-ти років.

Що це означає? Що шнурок якийсь прийде, мажор, який вбивав дітей на дорогах і його призначать суддею безстроково. І що в результаті? А в результаті він буде вершити правосуддя наліво і направо, як йому заманеться. Все би так смішно, якби не так сумно.

З моєї точки зору, кандидати на посаду судді не в повній мірі усвідомлюють відповідальність, яка покладатиметься на них у разі обрання суддею будь-якої юрисдикції. П’ятирічний термін, який поки що передбачений законодавчо, серед іншого давав людині можливість за період визначитися: в свої вона сани сіла чи ні? Якщо ні, людина по закінченню 5-річного терміну може піти зі спокійною душею.

Крім того, п’ятирічний термін – це чудова можливість вивчитися, підготувати себе до такої відповідальної справи. Відповідно до Конституції (навіть нині діючої), суди – це є форпост, остання барикада захисту своїх прав. Але так як зараз суди захищають простого громадянина, то ліпше їх би не було зовсім. Хай би були вже якісь третейські суди, чи що…

Але загалом, підвищення вікового цензу до 30-ти років я сприймаю позитивно. У цьому віці людина вже має певний досвід, щось побачила у житті.

А що стосується граничного віку на посаді судді – 70 років?

Що стосується 70-ти років. Знаєте, це точно хтось під себе гребе, будемо казати відверто – дуже не хоче хтось від цієї кормушки відходити. Хоча… Інколи маразм в житті наступає і в 45, і в 50 років. З іншого боку, деякі люди і у 80 років ще дуже і дуже міцні. Словом, це все дуже індивідуально. Загалом, я до цього відношуся критично. Вважаю, що 65 років – більш аніж достатньо.

Чому? Не тому, що я вважаю, що люди, яким виповнилося 65 років не можуть виконувати функції судді. Можуть. Але давайте задумаємося над деталями. Раніше була змінність, плинність в судовій системі. Це дуже важливо!

Не можу назвати точну цифру, тому, давайте припустимо, що у нас в країні є 10 тисяч суддів. І ось десять тисяч суддів безстроково призначені на посаду судді у 30 років і 40 років вони працюють. Десь хтось помре, не дай Боже, хтось – порушить присягу. Одним словом, нехай там їх за 40 років зміниться три тисячі, а решта сім залишаться. Якщо зважати на те, що до суду приходять діти прокурорів, суддів, то це, при ухваленні змін до Конституції, буде, м’яко кажучи, стала спадковість.

Крім усього іншого, президентський законопроект передбачає звільнення суддів не Верховною Радою, а главою держави за поданням Вищої ради юстиції. У Венеціанській комісії, до слова, цю норму схвалили. Що Ви думаєте з цього приводу?

До чого призведе введення подібної ініціативи? Це однозначно збільшить рівень корупції.

Обґрунтуйте.

Мова ж насправді йде не про те, чи сподобається той чи інший суддя Президентові, чи ні. Борони боже, я не маю нічого проти Президента. Але насправді Президент у цій ситуації – лише пішак. Там є чиновники, які вирішують подібні питання. Підсунули йому папери, поставили факсиміле і все на тому закінчилося. Словом, подібні питання вирішують клерки з Адміністрації Президента.

Тому ця ініціатива, на мій погляд, неправильна. Відбір суддів повинна проводити Вища кваліфікаційна комісія. Адже коли списки подаються у Верховну Раду, є гласність, журналісти аналізують списки. А так… ніхто не буде знати й бачити, кого призначають на посаду судді.

Я завжди був прибічником того, щоб судді обиралися так, як депутати-мажоритарники – за округами. В такому разі була б відповідальність, судді були би підзвітними перед своїми виборцями. Крім того, в законі про виборність суддів обов’язково потрібно було б передбачити достроковий відклик з призначеної посади.

При соціалізмі це було. Хоча цей механізм спрацьовував рідко, але суддя завжди відчував, що хтось може ініціювати і довести до логічного завершення питання про його дострокову відставку. Проте, варто зауважити, що тут також не завжди можна говорити про справедливість. Розумієте, ми ще не розбудували демократію і ментальність у нас ще не така, щоб говорити, що ми дозріли до цього. Але тим не менше, вчитися і починати з чогось потрібно.

В ініційованому Президентом законопроекті, мова також йде про безстрокове призначення генпрокурора…

Я давно був прибічником ідеї Сергія Петровича Головатого (екс-нардеп від Партії регіонів. – Авт.). Він про це говорить давно, мабуть, вже 10 років. Мова йде про те, що прокуратуру потрібно поставити на своє місце. Про що власне мова?

Коли ми рухаємося до Європи, коли ми кажемо, що адаптуємо внутрішні закони до європейського законодавства, то потрібно було визначити в Конституції роль прокуратури. Так, до речі, робиться у всій Європі. Там прокуратура працює чи то в системі Міністерства юстиції, чи то при судах (як, наприклад, у США).

А що у нас? У нас прокуратура – це конституційний орган, який стоїть вище над усіма. Ми абсолютно забуваємо про слідство, яке варто відділити. В Росії, до прикладу, працює слідчий комітет. Там прокурори і слідчі працюють разом. Це правильно.

А що прокуратура робить у нас? Скрізь тикає свого носа і при цьому кричить: "Суди – найбільш корумповані". Я би не сказав, що суди найбільш корумповані. Ви подивіться, що витворяє прокуратура, а тоді ми поговоримо про суди та інші системи. Раніше всі боялися КДБ, а зараз – прокуратуру.

Я особисто вважаю, що призначати генпрокурора по життєво – це страшний маразм. Це повністю звільняє від відповідальності. Люди, які призначені безстроково, стають недосяжними. І це, безперечно, буде породжувати все нові і нові зловживання. Я не кажу, що це буде системно, але нарікань з цього приводу вистачатиме, повірте.