Биченко: явка на виборах-2012 буде на рівні 62%

Андрій Биченко, директор соціологічної служби Українського центру економічних та політичних досліджень імені О.Разумкова, коментує для "Обозревателя" останні соціологічні заміри, що стосуються електоральних симпатій напередодні парламентських виборів. Відповідаючи на перше наше запитання, Биченко вказує, що всі цифри, про які йтиме мова, стосуються загальної кількості респондентів, а не тієї частини опитаних, які готові взяти участь у виборах.

- Пане Андрію, ваші заміри показують суттєвий стрибок у рейтингу партії "Батьківщина" - з 13,5% 1 квітня до 20,4% 1 червня…

- Це не можна назвати стрибком. У квітні окремо існували "Батьківщина" і партія "Фронт змін", відтак постала об’єднана опозиція, тож те, що ми бачимо зараз, це є їхній спільний рейтинг. Ефект від їхнього злиття.

- Я розумію, що в соціології не прийнято сплюсовувати рейтинги політичних сил, але не можна не помітити, що у квітні сумарне досягнення БЮТу та ФЗ було більшим, ніж зараз. "Батьківщина" мала тоді 13,5%, "Фронт змін" - 9,5%. Якби вони лишались при таких цифрах і дотепер, то могли б взяти у Верховній Раді більше місць, ніж об’єднавшись і отримавши 20,4%. Як не крути, а це впадає в око…

- Об’єднання – процес тривалий. Можливо, спочатку втрати в рейтингу є неминучими. Навесні, ймовірно, ще виникали питання на кшталт "що це за об’єднання?" та "для чого воно потрібне?", а також з приводу того, як довго така спілка проіснує. Зараз же об’єднання "Батьківщини" і "Фронту змін", а також низки інших, дрібніших, партій сприймається як майже однорідний організм.

- Це спірне питання – як вони сприймаються… Але сухою мовою цифр: додали опозиціонери у рейтингу чи не додали?

- Можливо, і не додали. Але якби вони йшли всі окремо (а загалом в об’єднаній опозиції, якщо я не помиляюсь, штук вісім або дев’ять партій), то всі потроху відщипували б спільний рейтинг. І самі б не пройшли до парламенту (більшість з таких партій), і загальному рівню підтримки завдали б шкоди. А так, принаймні, вдалось запобігти розпорошуванню опозиційного електорату. Тобто з лінійними правилами арифметики до моделювання суспільних ситуацій підходити не можна.

- Бачу, що протягом останнього місяця – з червня по липень 2012-го – об’єднана опозиція трохи втратила у рейтингу – з 20,4% до 20,2%. Гадаєте, це пов’язано з прийняттям закону про мови і пасивністю опозиції в даному питанні?

- Думаю, так. Це могло вплинути.

- А як щодо списків? Вони досить відчутно розчарували якщо не "пересічного" виборця, то принаймні людей, котрі бодай трохи цікавляться тим, хто є хто у нашому істеблішменті. У зв’язку з цим питання: ваш прогноз на серпень, вересень та жовтень? Продовжуватиметься падіння рейтингу опозиції чи ні?

- Ситуація дуже динамічна, і рейтинг як опозиції, так і влади може змінюватися як на краще, так і на гірше, а може й не змінюватися взагалі. Списки, безумовно, вплинули на рівень підтримки опозиції, але як саме – сказати наразі не можу. Хоча і без списків не бракуватиме чинників, які впливатимуть на ситуацію. Візьмемо, для прикладу, згаданий вами закон про мови. З одного боку, те, що опозиція не відстояла українську мову, вдарило по її рейтингу. З іншого – наслідки прийняття цього закону можуть мобілізувати протестний електорат і повернути опозиції втрачені голоси.

- А про які іще чинники мова?

- Зокрема, про економічну політику і певну "сезонність" у сприйнятті влади. Влітку економічні негаразди традиційно є меншими. Бо, по-перше, продукти є дешевшими, і громадяни менше витрачають на основне, по-друге, вони менше платять за опалення. Але все зміниться вже у вересні-жовтні. Тоді економічна ситуація зміниться, і значна частина тих, хто поки що не визначився, голосуватимуть під впливом саме цих моментів.

- До речі, про владу. Ваші дослідження засвідчують стабільне збільшення її рейтингу, себто рейтингу Партії регіонів: з 13% у січні до 21,5% у червні. Даруйте, але в коментарях на сайті Центру Разумкова вам навіть закидають заангажованість. Як ви прокоментуєте таку любов громадян до влади?

- Я в першу чергу прокоментую нашу "заангажованість". Це не відповідає дійсності. Тепер щодо рівня підтримки ПР. Після президентських виборів 2010 року популярність партії стала падати, і ми це фіксували. На порубіжні 2011-2012 роки ПР мала найнижчий рейтинг, який зараз, щоправда, пішов вгору. Я б не назвав це зростанням, це, радше, відновлення рейтингу.

Зниження підтримки ПР відбувалося не за рахунок перетікання електорату з "біло-блакитного" табору до "помаранчевого", як ви самі розумієте… Зменшення популярності відбулося через розчарування виборця у ПР. Зараз, коли найгірші економічні сценарії не справдились, частина опитаних продемонструвала відновлення довіри. Але до максимального рейтингу (початку 2010 року) ПР ще далеко.

- Ваше опитування фактично не залишає шансів "Свободі" та "Україні – Вперед!". У них рейтинг не сягає і 3%, не кажучи вже про 5%. Отже, вони поза грою?

- Ні, це не зовсім так. По-перше, до кінця кампанії можливі різні зміни. По-друге, це відсоток від кількості усіх опитаних, а не від тих, хто візьме участь у виборах. Тобто після 28 жовтня показники у всіх політичних сил будуть більшими. У день виборів ті, хто зараз іще не визначились, або не прийдуть на вибори, або таки проголосують за одного з учасників, і, таким чином, додадуть йому відсотків. Словом, певні шанси і у "Свободи", і у партії Королевської є.

- Кількість тих, хто відповів вашим колегам, що не піде на вибори, наразі складає 14,9%. Кількість тих, хто іще не визначився – 16,6%. Ось ця остання категорія, як ми тільки що з’ясували, розшарується на дві групи: одна таки проголосує за ту чи іншу партію, а друга поповнить лави тих, хто на вибори не прийде. Одним словом, явку виборців можна очікувати на рівні приблизно 80%?

- Ні. У нас є окрема шкала, за якою ми оцінюємо ймовірну "відвідуваність" виборів. Згідно з нею, можна прогнозувати явку на рівні 60-62%.

- Це достатньо низька явка…

- Нормальна для нас. Можливо, якщо виникне суспільне загострення, явка зросте до 70%.

- Ви очікуєте несподіване зростання рейтингу тієї чи іншої партії?

- Не очікую, але й не виключаю.