"Документы! Бегом! Я с оружием…"

Днями в інтернет-просторі з’явилося відео з однієї з автозаправок Київщини, де активіст Дорожнього контролю в агресивній формі вимагає від співробітників ДАІ повернутися в полк. Це відео викликало жваве обговорення в соцмережах. Дехто вважає, що правоохоронці своєю поведінкою в цілому заслужили таке ставлення. Інших же така поведінка активіста глибоко обурила. Пізніше з’ясувалося, що з ДАІшниками конфліктував і знімав відео мешканець Василькова Юрій Ларченко. "Обозреватель" зв’язався з ним і попросив прокоментувати зафіксовані камерою події.

Юрію, прокоментуйте, будь-ласка, той конфлікт зі співробітниками ДАІ, що зафіксований на вашому скандальному відео.

Розумієте, я багатьом журналістам розповідав про обставини, які супроводжували появу того відео – а вони починають перекручувати. Тому я не знаю, що робити. Всім розповідаю, як було, а далі кожен телеканал перекручує, як йому подобається.

Обіцяю не перекручувати. То чим була викликана ваша агресивна поведінка?

Ситуація була така. Це було в день, коли Рибак підписав постанову, яка зобов’язувала всі воєнізовані підрозділи перебувати в місцях постійної дислокації. Це перше.

Друге. Перед тим інцидентом ми їхали на блокпост, який був організований в місті Переяслав-Хмельницький, на виїзді. Вранці там було затримано два автомобілі Клюєва – Мерседес та Фольксваген Мультіван. Водії розповіли, що вони завезли сім’ю Клюєва в Бориспіль і їм була дана команда переганяти машини на Донецьк. Водіїв відпустили, машини затримали.

Десь за дві години потому було затримано ще дві машини – Фольксваген Транспортер і Мерседес "Кубік". Водії були озброєні. При них було дуже багато цінностей, в тому числі, ікони. Їх, знову таки, затримали. Автомобілі також затримали.

Словом, через цей блокпост багато хто проривався. Не зрозуміло, чому – там, в принципі, є інші об’їзні дороги. Ми виїхали туди. Коли вже під’їздили до блокпосту, нам повідомили, що затримали водія, який намагався прорватися. Якщо по тих двох епізодах на вимогу зупинитися, водії зупинялися, давали себе перевірити, то цей автомобіль – новий Фольксваген Пасат – зупиняли, а він не зупинився. Почав прориватися через барикади, через шини. Зрештою його таки зупинили. Навіть розбили йому машину. Виявили пістолет і помпову рушницю, 80 тисяч гривень і якісь незрозумілі малюнки. Люди запідозрили, що це снайпер. І повідомили про це нам.

В такій ситуації, вже на під’їзді до цього блокпоста, ми побачили ДАІшників, які, в принципі, повинні були би стояти на своєму місці дислокації. Тому ми і запідозрили, що, оскільки цей блокпост є дуже цікавим для бандитів, які періодично намагалися прорватися через нього, могли бути усілякі "переодягнені". Могли захопити ту міліцейську машину, переодягтися у форму ДАІ. Тому ми вирішили перевірити.

Чому ж Ви взялися перевіряти так агресивно?

А для того, щоб убезпечити себе. Цей емоційний тиск, який був засобом захисту. Ніякої зброї у мене не було. І якщо вони не показують документи – це лише підсилило підозри. В той час ще стріляли…

Відео закінчується тим, що автомобіль ДАІ від’їжджає від заправки. Що було після того? Вони поїхали чи ще було продовження історії?

Вони поїхали – і ми поїхали. Там підійшов їх начальник, все вирішилось. Вони показали посвідчення – тому і поїхали. Це все є на відео.

У багатьох людей відео, зняте під час того інциденту, викликало обурення. Хтось підтримує вашу, скажімо, надто емоційну манеру спілкування з представниками ДАІ. До вас, певно, теж з цього приводу зверталися?

Це відео висіло в мене на каналі на Youtube три дні. Його ніхто не чіпав. Мої підписники лише коментували. І коментарі йшли нормальні. Писали, що трошки "перегнули", але в цілому особливого обурення ніхто не висловлював. Подальший резонанс – думаю, тут не обійшлося без Шапошнікова.

Ви говорите про керівника Дорожнього контролю? А хіба Ви не є активістом цієї організації?

Насправді в Україні існує два "Дорожніх контролю". Один - він так і називається "Дорожній контроль" - під керівництвом Ростислава Шапошнікова. А ми представляємо "Дорожній контроль -Україна". Це громадська організація, яка була належним чином зареєстрована, я є одним з її співзасновників і головою правління.

Тобто з Шапошніковим Ви ніяк не перетинаєтеся?

Ми навіть телефоном ніколи не спілкувалися. Пару разів я зустрічався з Дзиндзею Андрієм. Ну, як зустрічались… Коли у Василькові блокували спецназ – він базувався у місті – ми блокували виїзд, а він приїздив з Гриценком, помічником депутата.

Ще раз я його бачив 26 січня на Грушевського, коли була атака. Він був у Будинку профспілок. Отак от ми з ним бачились.

Чому ж тоді Ви підозрюєте керівництво Дорожнього контролю в нагнітанні історії з тим скандальним відео?

Ми є фактично їхніми опонентами.

Що маєте на увазі?

Варто, мабуть, почати з початку. Ще влітку в Дорожньому контролі Шапошнікова стався розкол. Через те, що вони займалися нелегальним ввезенням автомобілів.

Коли це почало викриватися, дуже багато активістів ДК відділилися від цієї організації. Тоді відділились Харків, Луганськ, Київ. Був такий Дорожній контроль Ірпінь-Буча, який входив в систему ДК Шапошнікова. На їхніх сайтах можна знайти відеоролики із заявами про вихід з ДК. У Луганську навіть демонстративно викидали посвідчення журналіста, які Шапошніков видавав.

Я тоді займався тим, що контролював роботу ДАІ, але не був ні в яких організаціях. І київські хлопці, які відділилися від Шапошнікова, мені запропонували організувати свою громадську організацію, ввели в засновники і обрали головою правління. Так з’явився ДК Україна.

Ви кажете про нелегальне ввезення автомобілів. Про що конкретно йдеться?

У них в ДК був такий собі Жуковень (він зараз перебуває в США, отримав там політичний притулок). Смисл був у чому? Використовуючи бренд ДК, вони завозили з Литви автомобілі, не розмитнюючи їх. Тобто їздити на них було проблематично в Україні. І деякі діячі ДК робили весь пакет документів і обіцяли людям "прикривати" їх у випадку, якщо зупинять інспектори ДАІ.

Існувала така собі компанія IVOLINK, яка була зареєстрована в Литві на Жуковеня. Для того, щоб керувати тим автомобілем на території України, треба було, щоб водій цього автомобіля числився працівником фірми, на яку зареєстрована машина – цієї ж IVOLINK. В результаті, у нас в Україні з’явилося до 600 працівників цієї фірми. Наші правоохоронні органи звернулися до Литви з проханням надати інформацію про фірму. З Литви повідомили, що ця фірма протягом щонайменше 6 місяців не вела жодної комерційної діяльності. Фірма, хоч і "не ліва", офіційно зареєстрована не має ніяких оборотів і має 600 працівників, які їздять Україною, значить, тут щось не чисто. Наша ДАІ почала забирати разом з митницею ці автомобілі. Коли люди почали звертатися за обіцяною допомогою до ДК, людей просто, скажімо так, "кинули".

Далі – цікавіше. Той же Дзиндзя, на той час, коли почалися масові арешти цих литовських автомобілів, вже взяв у людей гроші. На них він мав закупити і завезти нову партію машин. На кордон пригнав, але вже не ризикнув завозити, через те, що вже масове затримували ці машини. Вийшло, що він ні автомобілів людям не пригнав, ні кошти не повернув.

Ми зараз шукаємо постраждалих. Поки відшукали двох. Одному Дзиндзя 40 тисяч гривень заборгував, другому – 24 тисячі. І ще дуже багато людей, яким він винен 1,5-2 тисячі гривень… Загальна сума набігає до 50 тисяч євро. Тому ми для них незручні, бо виявили цю схему. І зараз продовжуємо розбиратися в подробицях цієї афери.

Це досить серйозні звинувачення. Маєте докази своїх слів?

Звісно! Починаючи від роликів, які робили люди. Ми знайшли постраждалих, вони з Волновахи. Ми їх привозили на Автомайдан, щоб показати, хто такий Дзиндзя. Є і документи.

Ці люди ще в той час, коли проводили перемовини щодо купівлі машин для себе, зберегли і переписку в соцмережах з Дзиндзею, і записи телефонних розмов. Є чеки, що вони переводили гроші… До речі, ще один постраждалий є. З Києва. Це наш активіст. У нього теж є документи, що він перерахував гроші. Але на машині поїздити йому не довелося. Словом, є вся документація.

І в ДК, зрозуміло, бояться. Бо Дзиндзя трохи посидів начебто за революційну діяльність, а тут його можна реально притягти до кримінальної відповідальності за шахрайство.

Після цього почалася інформаційна війна. Зараз у Шапошнікова висить стаття, що, виявляється, я співпрацював до революції з самим Захарченком напряму. Можете зайти на його сайт roadcontrol.org.ua і почитати. Там, зокрема, йдеться про те, що я керую неіснуючою організацією і що за це передбачена ледь не кримінальна відповідальність. Ми на своєму сайті зробили спростування, дали посилання на Держреєстр, де ми зареєстровані.

У Шапошнікова за рахунок того, що їхній ДК існує досить довго, багато зв’язків на телеканалах. Я підозрюю, що саме з його подачі почали мене хаяти, який я поганий, який я бандит. Після того були і погрози, і СМС-ки, і в соцмережах пишуть… Але хай пишуть – я не боюся ніяких погроз.

А чим Вам погрожують?

Ви ж знаєте, як пишуть? З матюками. І те обіцяють повідрізати, і те зробити…

А самі ДАІшники? Була якась реакція з їхнього боку на той інцидент?

Ні, ніякої реакції не було. Вони показали посвідчення – і ретирувалися. Все. На цьому все скінчилося.

Останнє запитання. Після реакції людей на Ваше відео, Ви жалкуєте про надмірну емоційність, агресивність власної поведінки?

Розумієте, в той час йшла війна. Я ні про що не жалкую! Ну, є така реакція… Я ж казав: перед втручанням Шапошнікова була нормальна реакція. Це інформаційна акція. Я не жалкую і не боюся. Нехай погрожують!

Враховуючи серйозність висловлених Юрієм Ларченком звинувачень, редакція "Обозревателя" вирішила звернутися за коментарем до одного з названих ним активістів Дорожного контролю – Андрія Дзиндзі.

Моє прізвище зараз дуже популярне, розумієте? Відношення до цього я не маю абсолютно. Це все слова. Будь-які дії повинні підтверджуватися фактами. Фактів до сьогоднішнього дня не було. Це все брехня і провокація. Я готую зараз матеріал стосовно цих людей. Ці люди зараз спеціально роблять провокацію проти мене. Це люди, які мають відношення до співпраці з ДАІ-шниками.

Я дуже став публічним, розумієте? Я 5 років боровся з ДАІ-шниками і продовжую боротися.

Прокоментував Дзиндзя і відео, відзняте Громадським ТБ вчора під сценою на Майдані Незалежності. Камери зафіксували кількох людей, які звинувачували його в участі в афері з автомобілями і яких не пускали до мікрофону. (http://roadcontrol.org.ua/na_scenu_majdana_pytalis_prorvatsja_milicejskie_provokatory)

- Вчора насправді на мене напали, вдарили мене, коли я виходив зі сцени, влаштували спеціально провокацію. Навіть елементарна річ – неповага до гімну України. Коли співали гімн України, вони кричали "Дзиндзю – геть!".

- Вони – це хто?

- Вони – це ті, хто влаштував вчорашню провокацію. Там є група людей, які цим займаються. Ларченко Юра, Щербина Андрій, є там ще такий Дьомін, є ще один, Максим. Це ті люди, які, в принципі, не світяться. Вони в стороні стараються бути. Але роблять такі провокації.