Голова КМДА Володимир Бондаренко: в Києві була розвинена система "смотрящих"

До виборів київської влади залишається трохи більше місяця, а столиця в цей час переживає дуже складний період відновлення після революційних подій та становлення нових підходів до управління.

Видео дня

"Обозреватель" зустрівся з головою Київської міської адміністрації Володимиром Бондаренком та поцікавився у нього, з якими проблемами зараз зіткнулася столиця, що буде з барикадами, як перебудують центр міста та які тарифи на проїзд і житлово-комунальні послуги чекають киян.

Бондаренко також розповів про законні і не зовсім дії своїх попередників, про "смотрящих" та кришування, а також про понад тисячу кримінальних справ, порушених за ініціативи нового керівництва КМДА.

Очільник Києва також поділився даними про свої чотири машини та планами щодо виборів.

Пропонуємо вашій увазі першу частину ексклюзивного інтерв'ю Бондаренка "Обозревателю".

Ви вже майже місяць очолюєте КМДА і змінили лише кількох заступників. Чому не набираєте нову команду? Як Вам працюється зі старою?

Вона не зовсім стара. Безперечно, від зміни кадрів залежить багато. Але є такі речі, наприклад, бюджетний процес, які нова людина не зразу освоїть. Я не хотів би, щоб ми сьогодні не внесли ті корективи в бюджет, які треба внести. Всі заступники написали заяви, до єдиного. У мене є всі заяви. Я звільнив двох людей. Будуть звільнені й інші. Проте кадрові пропозиції, які надав Кабмін, дуже обмежують можливість взагалі когось прийняти на роботу. А працювати треба зараз. Я можу прийняти лише одну людину. А є заступник Костюк, який займається кримськими проблемами. Ми першими в Україні відкрили такий центр. І він від початку веде це питання - повністю сьогодні занурився у кримські проблеми. Центр наш працює: розселяє людей, годує їх, забезпечує їхні різноманітні потреби - і медичні, і освітні, і оздоровчі й т.ін. Костюк цим займається. Він дійсно був і раніше на цій роботі, і тому якщо кинути нову людину на цей напрям, це може призвести до певних складнощів у роботі з переселенцями. Отже, підходити до цього слід виважено. Є Крамаренко, який подав заяву і буде звільнений. Але він володіє сьогодні деякими питаннями, я б сказав, корекції бюджету – це важливо. А інші – не заступники, а керівники департаментів. Вони теж написали заяви. Вже звільнена пані Добровольська з освіти, сьогодні буде звільнено декількох людей ще. Потрібно враховувати: щоб призначити нову людину (це не так, як раніше – взяв та призначив), треба пройти люстраційний комітет, антикорупційний комітет, державну перевірку - 45 днів. А система управління мегаполісом не може чекати стільки часу – рішення слід приймати і виконувати постійно. Тому мені можна було всіх звільнити, самому стати серед Майдану і сказати, що я нічого не можу. Мені хочеться, але я не можу.

Оця особливість часто не розуміється ні кореспондентами видань чи Рухом "Чесно", ні екзальтованими деякими активістами. Я розумію, що є вимога, і я її розумію, і вона буде здійснена, але вона не може бути здійснена не в правовий спосіб, я не можу наразити себе та наших юристів на численні судові позови, які виникнуть, якщо людина, в якої підписаний контракт, буде звільнена просто так – ми повинні її переконати. Іноді методом переконання є порушення кримінальних справ за нашою ініціативою. Декілька таких кримінальних справ саме зараз розглядаються. Я не буду називати прізвища, тому що справи не завершені, і я не хочу нести відповідальність, якщо ці люди виявляться чесними й порядними, тому що на них є матеріалів багато, але їх треба перевірити. Процес кадрової зміни йде. Я звільнив всіх голів районних державних адміністрацій. На жаль, поки тільки трьох призначено. Я сьогодні з цього приводу, як мінімум, хвилююся: чому наш Кабінет міністрів (уже новий), чому наша Адміністрація Президента не поспішає з цими призначеннями. Не все від мене залежить. Я вам сказав про деякі об’єктивні й суб’єктивні фактори, які впливають на цей процес.

Під час зміни кадрів Ви обговорюєте кандидатури своїх заступників з керівництвом партії?

Перший мій заступник був призначений до мене. На 10 днів раніше. Це Дубас Богдан Вікторович. Він займається сьогодні, на жаль, тільки проблемами майданівськими. Розбиранням барикад, але там більше не барикадні, а людські проблеми. Є маса людей, які хотіли б отримати роботу, є люди, які пішли в армію (ми їх туди направили), хтось пішов на об’єкти київських новобудов, хтось поїхав додому з нашою допомогою, а хтось просто знаходиться в центрі, в тому числі в Київраді, в наметах. І знаходиться не просто так, іноді ці люди хочуть висловити свою думку, в різних формах, тобто сходити до якогось там чиновника чи начальника або десь організувати якийсь мітинг. А є й інше - це також буває: дії деяких озброєних людей з Майдану дискредитують сам Майдан, тому що, коли звідти зі зброєю виходять люди і ходять по місту, це не надихає киян на спокій. Тому от він займається Майданом. Я залучив до роботи Оксану Долінську. Вона займається організацією роботи апарату, юридичною сферою. Це величезна робота. У нас тисяча судових справ на розгляді в різних інстанціях, і на них задіяна велика кількість людей. Ми судимося, вибиваємо дещо і повертаємо. Наприклад Іподром, який ми ледве вхопили в останню секунду і повернули назад місту, він викрадався. Так само розкрадалося тривалий період майно міста, наприклад, зі 162 аптек залишилося менше половини, ми намагаємося їх зараз повернути. Ми втратили Центр серця, який будували за київські гроші. Тому юридична і судова робота у нас зараз велетенська. Оксана Долінська - це людина, яка має досвід, вона була депутатом районної ради, вона знає роботу апарату. І от вона сьогодні там працює. Є ще одна вакансія, на яку когось можна взяти, але я не наважуюся цього зробити, бо якщо я візьму людину – вузького спеціаліста в системі житлово-комунального господарства, залишиться без уваги освіта, культура, транспорт, економіка, фінанси. Тому не зрозуміло, як брати на посаду людину, яка є вузьким спеціалістом. Я не знаю. Поки що я чекаю, можливо, наші урядовці прислухаються до здорового глузду і моїх пропозицій, де я написав, що ми скоротимо апарат на третину, збережемо масу бюджетних коштів, але дайте мені переформатувати систему заступників. Така моя вимога, бо мені зараз немає на кого спертися.

Прем’єр анонсував скорочення держсектору на 10%. Чи буде проводитися скорочення в КМДА?

На мій погляд, державний апарат можна скоротити і більше. Я вам гарантую, що ми скоротимо міську державну адміністрацію мінімум на 30%. Але для цього не вистачає повноважень органам місцевого самоврядування, в тому числі й виконавчим органам місцевого самоврядування, а державна адміністрація – це виконавчий орган Київської ради, якої немає, тому багато і звільнень, і призначень я просто не можу зробити, тому що це компетенція ради. Наприклад, засоби масової інформації – це повністю компетенція ради, призначення моїх заступників здійснюється тільки за поданням ради, а її немає. От така ситуація. Всі комунальні підприємства, до єдиного, призначаються радою. Тобто є отаке обмеження.

З точки зору, що треба скорочувати, то на мій погляд, існує оптимальна схема управління. В Києві я її бачу такою: повинно бути усвідомлення наших вищих керівників, що в нас абсолютно неоднаковий обсяг робіт і напрями роботи, як, наприклад, в обласної адміністрації Кіровограда чи Вінниці. В Кіровограді і Вінниці є мер, який керує цим містом, там є в кожному селі і селищі свій голова або міська рада, і все це живе своїм життям. Що є в Києві? – В Києві немає окремої мерії і окремої держадміністрації, є єдиний орган, який має такий же штатний розклад, як і обласна адміністрація. Це голова, це заступники і керуючий справами. Оце і в Кіровограді, і в Києві.

А тепер уявіть собі велетенський мегаполіс Києва, який окремо є величезною мерією, якою треба керувати, і окремо тут є ще державницькі функції, і окремо ще багато чого іншого. Ми сьогодні в Києві маємо унікально неповну систему управлінського дерева. Як мінімум, голова міської державної адміністрації повинен мати 5 основних напрямів, якими б керували його зами. Далі йдуть департаменти і так далі. Серед заступників мають бути люди, що займаються гуманітарною частиною всіх проблем Києва, це культура, освіта, спорт, медицина, в тому числі й інформаційне поле, преса, ЗМІ – це одна людина. Друга людина повинна займатись житлово-комунальним комплексом, це велетенський комплекс, яким повинна, очевидно, керувати окрема людина. Є архітектура, містобудування, забудова, землекористування і суміжні проблеми, наприклад озеленення і благоустрій, - це третій напрям. Є фінанси, економіка, все, що пов’язано з міжнародними й іншими угодами в сфері інвестиційної діяльності, - це окремий напрямок. Є ще купа речей, як наприклад організація роботи апарату, юридичні питання і т.п. Тобто заступників повинно бути п’ять, а не два, у мене сьогодні є можливість тільки двох призначити.

Але внизу мені не треба в кожному департаменті, як зараз діє, загальний відділ, юридичний відділ. В тому ж апараті є багато чого зайвого, його можна повикидати і ущільнити. Тобто я готовий скоротити апарат КМДА на третину, а не на 10%, але дайте мені можливість, щоб у мене була ота команда із 5 замів, тоді я зможу розуміти, що це люди, які відповідають за конкретні напрями. А сьогодні один мій зам займається транспортом і освітою та культурою, він не є освітянином, просто немає кому приліпити цілі блоки, а керувати одній людині різними департаментами – це не є нормальною схемою управління, це схема шарахання між проблемами.

У Черновецького було 16 замів, я не кажу про них, у Попова було 8 замів, я про них також не кажу, але дайте мені можливість організувати нормальну роботу міської державної адміністрації, яка сьогодні виконує функції мерії, виконує державницькі функції, тому що це столиця. Жодним чином по-іншому зробити я не можу, бо є обмеження Кабінету міністрів. Тому я за скорочення, і його проводжу сьогодні активно, ми не беремо на жодну вакансію жодної нової людини, і далі будемо скорочувати. Я підписав матеріально-технічне забезпечення на багато нижчому рівні, ніж було раніше, але організувати так як я собі уявляю, систему управління містом я, на жаль, сьогодні не можу через об’єктивні обставини, тобто існуючий штатний розклад державної адміністрації, який не відрізняється, наприклад, у Вінниці і в Києві.

У Вас був скандально відомий попередник – Леонід Черновецький. Чи є у Вас якісь дані щодо його земельних афер? Чи будуть якісь розслідування?

Між Черновецьким і сьогоднішнім днем був ще один комплект керівництва. Вони там обіцяли, і дещо вони повернули дійсно, я об’єктивно хочу сказати, що окремі земельні ділянки повернули. А я особисто буквально тиждень тому передав новому прокурору міста Києва 5 земельних справ, де землі приблизно 1700 гектарів, які були після Черновецького, при попередній владі фактично вилучені для дітей Януковича, для дітей інших високих чиновників – я їх передав до прокуратури, щоб вони розглянули ці питання. Сьогодні в місті Києві висить недооформлених приблизно дві з половиною тисячі справ. Тобто землі відведені окремим громадянам, окремим юридичним особам або в оренду, або у власність, але недооформлені. І ми сьогодні повинні їх або повернути назад, це може зробити тільки рада, або дооформити, щоб вони почали сплачувати податки, вони ж сьогодні не платять ні копійки податку, у нас велетенська дірка в бюджеті. Тому, коли я прийшов і подивився бюджет, то я усвідомив, що 2,8 млрд немає в основному фонді, тобто їх написали по статтях, ніби вони мали би там бути, але їх немає і не буде – це дефіцит, велетенський дефіцит. Ми повинні в цьому році віддати 2,6 млрд грн за раніше отримані позики в минулі роки. Де їх брати, хто його знає! Тому ми вишукуємо зараз будь-яку можливість, а паралельно ми знаходимо, що велика кількість мікроторговельних точок, які називаються малі архітектурні форми, взагалі знаходяться поза системою збору коштів до міської скарбниці. Так складалося, що їх кришували й кришують окремі адміністративні структури. І це кришування не просто не передбачає стягування будь-яких платежів, навіть до міської мережі освітлення підключені тисячі таких торгових точок, які не платять жодної копійки до міської скарбниці. Я сьогодні проводив нараду по балансу споживання електричної енергії, це все лягає на міський бюджет, з’ясувалося, що ніхто в цьому питанні порядок не наводив свідомо. Була криша: якийсь міліціонер-дільничний в себе на дільниці мав таку собі "корівку" або "кізоньку", якщо там парочка кіосків була, і її доїв і поки що доїть. Тому повинні бути прозорі процедури, де кожен, хто працює, повинен бути паспортизований. Ми маємо бачити один єдиний документ, який свідчить, що він бере участь в утилізації сміття (60 грн/міс), сплачує до міської скарбниці гроші, але сплачує сюди, а не своїй "криші". Таку систему завести за один день неможливо – вона вся дуже інерційна, дуже багато людей звикли збирати з цього поля врожай. Тому, коли за неї берешся, то починає виникати підозра, що дехто ігнорує окремі не тільки вказівки, а й розпорядження, дехто просто не розуміє їх так, як їх треба розуміти. От є така форма малих архітектурних форм – це на колесах маленькі такі машинки, приїжджають і торгують кавою. Вони абсолютно незаконні, і вони виникають там, де їм хочеться, тобто без дозволів. Так я питаю в київського міліціонера: а чому ви не поставите знак "Зупинка автомобільного транспорту заборонена" тут, біля станції метро? Вони ж на колесах, у них номерний знак є. Він відповідає, що вони приїжджають-від’їжджають і не слухаються. Вибачте, як це вони не слухаються? Я знаю, що будь-який державний інспектор кишки вимотає у звичайного громадянина, коли той щось порушить, а тут немає важелів. Оті торговельні майданчики навколо дороги також вдало працюю, торгують там різними матеріалами, абсолютно незаконно, і можна візуально поспостерігати, як приїжджає машина Державтоінспекції, збирає данину і їде далі. Тому ми маємо абсолютно корумповане в цьому відношенні місто, абсолютно непридатне для швидких і прозорих реформ, а їх треба проводити. Але ми їх будемо робити, ми знаємо, як це зробити. Ми хочемо, щоб людина взагалі не мала потреби йти до чиновника щось вирішувати. Є, будемо говорити, спеціальний бланк заяви по різних питаннях, де людина пише, чого вона потребує, і чиновник не знає, хто це такий: кому земля відводиться – не знає, чия дитина в садок оформляється по черзі, хто на квартирному обліку стоїть – там немає прізвища, там є кодовий номер. Цей номер є у людини, але їй не треба до кожного чиновника ходити, не треба нікуди з’являтися. Ми створимо за рахунок скорочення апарату муніципальну службу погодження документів – є заява, чиновник її бере, йому відведено тиждень чи п’ять днів, чи місяць, він все обходить, там у нього немає стимула давати хабара. І він має строго визначений термін на розгляд того чи іншого питання і якщо він його прострочить, у нього буде штрафна санкція. Але це великий шматок роботи, і я ж кажу, що ми будемо її робити і знаємо, як її робити, однак це все неможливо зробити при відсутності Київради, яка є власником всього цього добра, і при відсутності сьогодні навіть комісії Київради. Тобто є такий провал двомісячний, протягом якого треба втримати в стійкості це місто, щоб воно сьогодні не розвалилося. От, наприклад, учора на одному з підприємств у Подільському районі відбувся аварійний виток аміаку. Досить серйозна аварія, яка потребує дуже рішучих і швидких дій. Дехто мене критикує, мовляв, що ти там почав займатися бомбосховищами, мобілізаційною роботою і так далі? – Та тому, що ми в такий час живемо, що сьогодні отут може бути війна через день або два. І той аміак – це є техногенний і небезпечний об’єкт, в який можна кинути маленьку гранатку, яка там розіб’є покрівлю і місто задихнеться тим витоком. Учора там проводили не тренування, а реальні дії. Служби повинні працювати. Я отримую кожного дня о 8 годині ранку інформацію про те, що у нас сталося, про те, яка ситуація в господарстві. От позавчора я отримав інформацію, що чомусь відключили 240 будинків від гарячої води. Ми, звісно, чекали, що буде трошки тепліше, але перші відключення гарячої води повинні були розпочатися після Великодня, бо є чистий четвер на цьому тижні і т.д. Ну от відключили. На моє питання "Чому?" відповіли, що хотіли раніше почати ремонтні роботи. А люди зрозуміли це як абсолютно неприйнятну провокацію, яка повинна була показати нову київську владу в світлі не зовсім приємному. От такі речі бувають. Отак цілий день займаєшся цими речами, тоді питає хтось мене: чого ви там досі революцію не зробили, вже місяць минув з того часу? Дуже багато заявлених кандидатів роблять заяви теоретично дуже серйозні, що вони б уже давно все зробили, запровадили там свої ідеї. Я їх запрошую: прийдіть і сядьте в мій кабінет зранку, і ви трошки по-іншому побачите це місто, яке сьогодні розбалансоване далі нікуди, і ним сьогодні управляти – це пекло, пряме пекло – і ви тоді, можливо, перестанете критичні стріли метати, а то їх метати легко, заяви робити, банери вивішувати і таке інше.

Якщо говорити про діяльність Олександра Попова, то деякі ЗМІ пишуть, що він був несамостійною фігурою, що його діями керували. Як Ви гадаєте, чи може це бути правдою?

Це правда. Я хочу вам сказати, що система "смотрящих" була у всіх напрямах розвинена: вона була галузева, територіальна. Ми її також виявляємо в деяких департаментах. Наприклад, є таке, що заступник керівника департаменту не має визначених напрямів роботи, ну от хтозна що робить, він там просто сидить той заступник. Коли до мене вперше прийшов головний архітектор Києва пан Целовальник, я йому кажу: "А ким у вас без визначених кваліфікаційних вимог заступник працює, який не має архітектурної освіти?". Він мені відповідає: "Його прислали "смотрящим", але він розібрався – він сьогодні краще архітектуру знає, ніж я". Його завдання було контактувати з вищими керівниками, а працювати з нижчими. Тобто це була, на мій погляд, система, яка забезпечувала перекачку певних ресурсів із тих, хто приходить вирішувати питання, до тих, хто поставив туди "смотрящого". І так в декількох департаментах.

Тому я не можу сьогодні звинувачувати когось із тих людей, які працювали, але це знали і до мене, і я знаю, що (принаймні, так казали) Пузанов – від Льовочкіна, Кучук – від когось іншого і т.д. Я розумію, що ті люди прийшли сюди, але це була не єдина команда у Попова. Я знаю, що його особистим товаришем був Олександр Мазурчак - вони працювали в міністерстві разом. І Мазурчак його прикрив під час страшних снігопадів торішніх, він благородно вчинив по відношенню до нього. Всі інші – це були люди, які, як мінімум, були сюди імплементовані з різних регіонів або з партійними певними поглядами, і вони з ним працювали.

Я не думаю, що Попову було легко, більше того, я впевнений, що йому було нелегко. Такі підставки, які йому робив, наприклад, Голубченко… В день, коли побили студентів, чомусь Голубченко був у відпустці з обіду і до ранку наступного дня. Так вийшло. А він відповідав за встановлення тієї ялинки, це його прямий обов’язок. І вийшло так, що Голубченко був у відпустці, юридично невідповідальний, а Попов потрапив у ситуацію, коли його змушували робити певні речі, і він не вперся, а здався – він зробив те, що йому сказали. Це його помилка. Попов, звісно, як начальник за все відповідав, але під час снігопадів всі чотири галузі, які провалилися, були під прямим керівництвом Голубченка. "Київспецтранс" - це вивезення сміття – Голубченко; "Київавтотранс" - все стояло, ви знаєте, - це теж Голубченко; "Київавтодор" - якість доріг і прибирання – це Голубченко; і забезпечення Києва харчовими продуктами – це теж Голубченко. От Голубченко – провал повний, Попова знімають. Голубченка роблять першим заступником, а потім ще його піднімають і роблять лідером Київської партійної організації Партії регіонів. Це була така протекціоністська лінія, яка не враховувала те, що Голубченко був, як мінімум, не з тієї команди і займався більше собою і своєю кар’єрою, ніж вирішенням проблем Києва.

Така була команда створена. А я не хочу таку команду, я хочу, щоб це була команда однодумців, яку я розумію, знаю, довіряю і вимагаю від неї роботи. Це не просто панібратство чи кумівство. Жодного родича призначати на жодну посаду в міській адміністрації і в районних я не планую, не планував і планувати не буду. Це для мене абсолютне табу. У мене є талановиті діти, онуки, у мене є талановиті племінники – їх, слава Богу, багато, але нікого ніде я не поставив і ставити не буду. Я хочу, щоб мені дозволили підібрати висококласних фахівців, які поділяють мої цінності та бачення перспективи розвитку міста.

Другу частину інтерв'ю про нагальні проблеми столиці: тарифи на проїзд та житлово-комунальні послуги, долю барикад та революціонерів, що живуть в КМДА, а також про архітектурні зміни, які чекають центр Києва, читайте на "Обозревателе" 18 квітня.