УкрРус

Калєтнік: до Верховної Ради почали ходити навіть ті депутати, яких не було 3-4 роки

  • Калєтнік: до Верховної Ради почали ходити навіть ті депутати, яких не було 3-4 роки

Чергова сесія Верховної Ради відкрилася у п’ятницю 22 лютого із майже тритижневою затримкою. Блокування опозицією парламентської трибуни закінчилось ухваленням змін до Регламенту Верховної Ради, які дозволять посилити контроль за персональним голосування народних депутатів. Чи допоможуть ці нововведення навести лад із волевиявленням у парламентській залі, а також, навіщо Україні смертна кара і пам’ятники Леніну – про це "Обозреватель" говорив із першим заступником голови Верховної Ради Ігорем Калєтніком.

В п’ятницю, 22 лютого, Рада нарешті запрацювала після майже тритижневого блокування і відразу ухвалила зміни до Регламенту, які передбачають, зокрема, вилучення карточки, якщо нею проголосував інший депутат і переголосування законопроекту, який був прийнятий з порушенням персонального голосування. Як Ви вважаєте, такі зміни розв’яжуть проблему неперсонального голосування?

- Знаєте, проблема персонального голосування стоїть вже 20 років: ніхто ніколи не дотримувався цієї норми. Зрозуміло, що це питання потрібно було вирішувати. Але вирішувати його таким шляхом, щоб заблокувати роботу парламенту майже на місяць - це неправильно.

Нині проблему персонального голосування вже настільки "пропіарили", що тільки цим всі й будуть цікавитися. ЗМІ будуть дивитися, чи сам депутат голосує чи ні. Зрозуміло, що жоден керівник фракції не дозволить, щоб спаплюжили його імідж неперсональним голосуванням.

Події останніх тижнів суттєво дисциплінували депутатів. Вони відчули, що проблема вийшла за стіни Верховної Ради, нею цікавиться громадськість. Шансів у народного депутата не ходити місяцями на роботу, як це було раніше, немає жодних.

Я знаю, що кожен керівник фракції поставив вимогу своїм депутатам: не ходиш на пленарні засідання – поступися місцем тому народному депутату, який буде працювати. Тобто склади мандат і йди займайся бізнесом чи іншими питаннями.

Особливо жорстко така вимога поставлена перед депутатами фракції Партії регіонів. І є результати.

Наприклад, у попередній четвер у Верховній Раді в залі не було жодного вільного місця. Я бачив там навіть тих депутатів з попереднього скликання, кого я не бачив останні три-чотири роки.

Але не потрібно шукати переможця в цій ситуації. Не повинні опозиціонери виступати, що це вони домоглися, примусили, що буде так, як вони сказали. Вони не мають права це говорити принаймні через те, що їх меншість. І ніколи меншість не буде диктувати вимоги більшості.

Щодо сенсорної кнопки… Думаю, вводити її недоцільно, бо вона не працює так, як треба, вона не унеможливлює голосування за іншого народного депутата. Розробити нову систему – така ідея є. Але питання в тому, наскільки вона буде ефективна, скільки часу треба буде, щоб вона почала працювати і треба порахувати, скільки коштуватиме її створення.

Тобто уже немає загрози розпуску парламенту? Окремі політичні сили на хвилі затяжного блокування навіть почали готуватися до перевиборів. Так, "Свобода" оголосила, що розгортає передвиборні штаби у регіонах. Чи розглядала КПУ можливість перевиборів?

Загрози розпуску парламенту не було і бути не може.

Перевибори абсолютно не потрібні державі. Вони насправді не потрібні і жодній політичній силі, тому що політичний розклад, навіть якщо б вибори і відбулися, майже б не змінився, адже виборці за такий короткий час навряд чи змінили свої симпатії.

Є відповідні приклади й в інших сусідніх державах. Зокрема, Молдова сьогодні знову на межі дострокових парламентських виборів.

В аналогічній ситуації парламент Молдови перебував у 2010 році, і перевибори таки відбулись. Але результат і конфігурація політичних сил у Парламенті країни змінились несуттєво, в межах кількох депутатів. І таким чином від цього страждала лише держава, від цього витрачали кошти платників податків. А реально суттєвих політичних змін не відбувалося.

Тому і у нас питання перевиборів не стояло на порядку денному.

І про це ми заявляли з самого початку. Розпустити Раду, якщо вона 30 днів не працює, – це право Президента, а не обов’язок. Всі політичні сили намагалися щоденно бути в діалозі, кожен висловлював свою позицію і бачення забезпечення ефективності роботи Верховної Ради. І як перший крок – дійшли згоди цієї п’ятниці.

Те, що питання особистого голосування було підняте – пішло на користь Верховній Раді України. Хоча депутати не повинні були вирішувати його шляхом ультиматумів.

Між тим в Партії регіонів кілька основних спікерів говорили про можливість проведення перевиборів за мажоритарною системою. Зокрема, перший заступник фракції Партії регіонів Михайло Чечетов заявляв, що у разі потреби більшість зайде у зал, "інтелігентно" на п’ять хвилин розблокує Раду і ухвалить потрібний закон. З вами як з колишніми партнерами по більшості у Раді попереднього скликання Партія регіонів такий сценарій обговорювала?

Наша політична сила перевибори взагалі не обговорює. Ми вже розуміємо, що їх не буде. Нехай ті політичні сили, яким дав вотум довіри український народ, зараз себе проявлять і покажуть, що вони вміють робити, окрім того, що блокувати трибуну.

У підвішеному стані зараз і питання довиборів у шести мажоритарних округах – в п’яти, де ЦВК не змогло встановити вибори, і шостий округ у Севастополі, переможець по якому Павло Лебєдєв пішов працювати до Кабінету міністрів. КПУ вже визначилася, кого висуватиме на цих округах? Вони підуть як представники від комуністів чи як самовисуванці?

У нас є кандидатури. Більше того, є і самовисуванці, які підтримують наші програмні принципи, але вони не є членами Компартії, бо процедура вступу доволі складна і тривала – до довиборів можуть і не встигнути. Вони готові йти як самовисуванці, а в разі перемоги готові вступити до фракції Комуністичної партії.

А хто конкретно піде від КПУ?

Це Євген Царьков, Василь Пархоменко, Катерина Самойлик. Думаю, шанси у них надзвичайно високі.

А хто з самовисуванців?

Це досить відомі люди, авторитетні, які теж мають шанси на перемогу.

Як Ви вважаєте, депутати мають отримувати заробітну плату за час, поки Рада не працювала? І чи будуть її отримувати депутати від Комуністичної партії?

Однозначно треба позбавляти заробітної плати тих депутатів, які є ініціаторами і організаторами блокування. Повністю треба позбавити заробітної плати всі три фракції, які зупинили роботу Верховної Ради майже на три тижні.

Що стосується Компартії, то представники нашої фракції щоденно у визначений термін приходили на своє робоче місце, були налаштовані на роботу, на законотворчість, регулярно приходили на засідання комітетів. Неправильно говорити по те, що сьогодні представники фракції КПУ, так само як і решта депутатів від Партії регіонів, позафракційних депутатів, які не брали участі в блокуванні, мають відповідати за інших, які не давали змоги парламенту працювати в нормальному режимі.

Комуністи порушили питання про висловлювання недовіри уряду Миколи Азарова, якщо до кінця лютого не буде надано програму дій Кабінету міністрів. Що конкретно вас не влаштовує в роботі уряду?

Наскільки мені відомо, Кабінет міністрів 27 лютого на своєму засіданні має затвердити програму діяльності уряду. В уряді відразу відреагували після того, як голова нашої фракції Петро Миколайович Симоненко висловив гостре занепокоєння і виклав нашу принципову позицію. Але ми ще досить детально проаналізуємо саму програму діяльності і подивимося, наскільки вона відповідає тим зобов’язанням, які на себе брав прем’єр-міністр, коли зустрічався з нашою фракцією під час висунення на посаду очільника уряду.

До речі, свою підтримку кандидатури Азарова на посаду прем’єра КПУ пояснювало обіцянкою Миколи Азарова максимально сприяти вступу України до Митного союзу. Чому, по-вашому, Україні краще буде у Митному союзі, ніж у ЄС?

Так, прем’єр-міністр висловлював своє бачення розв’язання проблем у галузі медицини, освіти, економіки, яке було подібне до нашого. Збігалося і бачення щодо Митного союзу.

Прості цифри: 56 млрд доларів - товарообіг з Митним союзом. Це майже 40% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України у 2012 році. І в той же час товарообіг з ЄС - 43 млрд.

ЄС готовий купувати в Україні переважно сировину. А до нас імпортувати готову продукцію з додатковою вартістю. Продукція української промисловості Європі не потрібна. В той же час Росія, Білорусь і Казахстан вже сьогодні є найбільшими покупцями продукції української промисловості, і з вступом до Митного союзу наші можливості експорту тільки зростуть.

Крім того, ми можемо отримати преференції при купівлі енергоносіїв. Це вже сьогодні є предметом переговорів з російським урядом, але поки - вони безрезультатні. До речі, енергоносії займають 68% імпорту з країн Митного союзу за результатами роботи в 2012 році. Здешевлення енергоносіїв для України – це одночасно можливість здешевити нашу продукцію.

Компартія ініціює проведення всеукраїнського референдуму з питання приєднання до Митного союзу. Український народ має дати свою відповідь, яким він бачить зовнішньополітичний шлях нашої держави. Думаю, що ми дуже швидко зберемо 3 мільйони підписів, які необхідні для того, щоб ініціювати референдум на загальнонаціональному рівні. Майже стільки ж людей проголосували за комуністів на парламентських виборах в жовтні 2012 року.

Давайте трохи змінимо тему. Днями свободівці знесли пам’ятник Леніну в Ахтирці. Очолював це дійство ваш колега по парламенту, нардеп Ігор Мирошниченко. Як Ви розцінюєте такий прояв ідеологічних позицій ваших політичних опонентів?

Знаєте, пригадується такий вислів: "Є люди, що стають тваринами, як тільки з ними починають поводитися, як з людьми".

Події в Ахтирці, а також дії мера міста Сум, який своїми заявами і тільки разпалював пристрасті, свідчить, що у цих людей недостатньо виховання. Свободівці показали вкрай негативний приклад і мають понести за це передбачену законом кримінальну відповідальність.

Ми живемо у правовій державі. І нічого не можна робити силою. Силою не можна вибивати двері в Київраді, не можна зносити огорожу біля Верховної Ради, не можна бити міліцію, не можна руйнувати пам’ятники. І неможливо прикриватись депутатською недоторканністю для того, щоб безкарно робити такі речі.

Переписувати історію не потрібно. Без минулого немає майбутнього і у людини, і в державі. В центрі Відня, наприклад, стоїть великий пам’ятник радянському солдату – воїну-переможцю. Нікому в голову там не приходить його знести.

Правоохоронні органи і Генеральна прокуратура повинні дати дуже серйозну правову оцінку тому, що відбувається в Україні. І є вже відповідне звернення нашої партії до Генпрокурора.

А як Ви взагалі ставитесь до встановлення пам’ятників контроверсійним особам, які викликають дуже суперечливе ставлення у суспільстві. Наприклад, кілька років тому Ваші запорізькі однопартійці намагалися встановити бюст Сталіну…

У нас на Західній Україні, в Івано-Франківську, Коломиї, просто в багатьох селах, вже встановлені пам’ятники Бандері. А пам’ятник Сталіну, до речі, ставили на території обласного комітету КПУ, на приватній території, а не на центральній площі міста.

Комуністична партія України йшла на вибори з дуже популярними серед населення гаслами. Наприклад, ви обіцяли повернути стратегічні підприємства державі, повернути для жінок пенсійний вік у 55 років, для чоловіків – 60, обіцяли податок на розкіш. Щось з цього робиться?

Безперечно, всі відповідні законопроекти вже зареєстровані у Верховній Раді. Законопроект щодо пенсійного віку перебуває на розгляді у комітеті соціальної політики. Більше того, ми бачимо, як нове керівництво міністерства розкритикувало саму пенсійну реформу. Тобто вже сьогодні всі відкрито говорять про те, що очікуваного результату вона не принесла.

Тому ми не просто будемо наполягати, ми впевнені, що нас мають підтримати колеги з інших фракцій у голосуванні за скасування пенсійної реформи. За повернення пенсійного віку 55 років для жінок і 65 для чоловіків, за зменшення обов’язкового трудового стажу.

Інший наш законопроект щодо податку на розкіш передбачає ширший, ніж в урядовому законопроекті, перелік предметів, які ми пропонуємо визначити розкішшю. Наприклад, я вам наведу лише одну цифру. В Україну за 2012 рік в режимі імпорту (тобто зі сплатою відповідних митних зборів) ввезено 159 яхт, а 2 тисячі яхт завезено начебто на тимчасове перебування, тобто мито за них не сплачується. Але ми всі розуміємо, що це форма ухиляння від сплати мита і податків. У нашому законопроекті ми хочемо обмежити тимчасове ввезення 10 днями, а далі яхта має бути вивезена. А в разі повторного ввезення має бути відмітка, яка свідчить про те, що яхта була за кордоном в іноземному порту. Таким чином ухилятися від сплати податку на розкішні яхти буде неможливо.

Крім того, є маса інших проблем, якими зараз має займатися парламент. Не секрет, що у нас у минулому скликанні законом вивели з-під тендерних закупівель низку послуг. Їхня загальна сума сягає сьогодні 250 млрд грн. Закон про державні закупівлі ухвалили у 2010 році, проте за останні три роки в нього було внесено 28 змін! І вже 6 нових законопроектів, якими пропонують змінити порядок процедури державних закупівель для тієї чи іншої галузі, зареєстровані у парламенті 7 скликання.

Система державних закупівель сьогодні – непрозора. Вона дає можливість отримувати непрозорі доходи за домовленістю між розпорядником коштів і суб’єктом, який має здійснювати роботу. Ці доходи зараз сягають вже і 40 %, і 50 %.

Це і при закупівлі техніки, і при закупівлі комп’ютерного обладнання, при виконанні робіт. Це вже стало загрозою державі, загрозою національній безпеці. Ось чим насамперед має займатися парламент.

Ваша політична сила розробила ще один резонансний законопроект, який стосується повернення смертної кари, скасованої в Україні 13 років тому. Чи не дочасна ця ініціатива, враховуючи, м’яко кажучи, недосконалість нашої правової та судової системи? У нас правоохоронці вибивають свідчення у людей і ті зізнаються у всьому, що завгодно. Хто може гарантувати, що не будуть страчені невинні люди?

Ви правильно сказали. Але це різні речі – коли вибивають свідчення, йдеться вже про ефективність правоохоронної системи і про відповідальність як наслідок за вчинений злочин. Ми передбачаємо смертні вироки в тих випадках, коли вже ні у кого не виникає сумнівів у тому, хто вчинив злочин. У нашому законопроекті передбачені і запобіжні засоби, щоб смертна кара не була використана щодо безвинної людини: є відстрочка виконання на півроку, суд присяжних, можливість оскарження відповідного рішення.

Насправді більше половини українців підтримують ідею повернення смертної кари. У нас в рази виросла злочинність . У порівнянні з 90-ми роками, коли тільки формувалися організовані злочинні групи, було здійснено менше умисних вбивств, ніж у 2000-му році, коли було зафіксовано 4 тисячі умисних вбивств.

Смертна кара, за нашим законопроектом, передбачається за розбій, поєднаний з насильством, за умисне вбивство, за терористичний акт, за торгівлю наркотиками в особливо великих розмірах. Статистика показує, що щороку 150 тисяч людей стають наркозалежними. І кожен 10-й злочин здійснюється саме такими людьми.

Між тим, на території України вже десятки років проживають нелюди, які засуджені за вбивства, і при цьому їх утримують платники податків. Давайте скажемо, чи заслуговує право на життя той самий пологівський маніяк Ткач, який вбив понад сто людей. Ні в кого ж немає сумнівів, що це він вчинив ці злочини. Чи Онопрієнко, який вбив понад 50 людей? Чи "дніпропетровські маніяки" Саєнко і Супунюк, які по-звірячому вбивали людей і знімали це на відео?

58 країн світу застосовують нині смертну кару, зокрема і США. Смертна кара у них діє на території 33 штатів. Я запитував у американського посла Джона Теффта, як вони співпрацюють з ЕС, де немає такого покарання. Теффт підкреслив, що і у них це дуже дискусійне питання, але США визнали, що застосування смертної кари не є порушенням міжнародних зобов’язань.

У своїх попередніх інтерв’ю Ви неодноразову говорили, що остерігаєтесь поглинання Митної служби Податковою у складі новоствореного Міністерства доходів і зборів. Після перших місяців роботи міністерства, чи можна говорити, що зберігся паритет двох служб у новому міністерстві чи якась зі служб бере гору?

Наскільки мені відомо, ще не затверджена структура міністерства, і це дуже погано. В нове міністерство не призначено жодного чиновника, окрім міністра. Ні з Податкової, ні з Митної служби. Тому неможливо сказати, що у когось є якийсь пріоритет – немає ні в одних, ні в інших. Є міністр, створене міністерство і немає жодного призначеного керівника.

Що це означає? Що кожен з понад 60-ти тисяч податківців і 17-ти тисяч митників щодня приходять додому і думають – мене візьмуть в нову структуру чи ні. І так триває вже два місяці.

Тут потрібно ставити крапку, потрібно швидко призначати людей на посади. Тоді зможемо говорити про ефективність міністерства.

Ви зараз можете порівняти надходження від митниці у січні 2012-го і у січні 2013-го?

7,7 мільярдів гривень надходжень до бюджету було отримано у січні 2013 року. Очікувати блискавичного зростання митних та податкових платежів за підсумками січня місяця було б передчасно.

По-перше, структура створена не так давно. По-друге, за січень робити висновки тим більше не можна. У січні традиційно знижуються обсяги торгівлі, обсяги економічного зростання, а відповідно і обсяги зовнішньоекономічних операцій.

Найголовніше. У січні переукладаються всі зовнішньоекономічні контракти. Тому те, про що домовляється бізнес у січні по імпорту і експорту, буде реалізоване найраніше у лютому. Січень – це місяць, так би мовити, відкладеного імпорту-експорту, те, що не встигли оформити з минулого року.

Стосовно падіння ділової активності у січні. Ці слова підтверджує той факт, що фізичні обсяги імпорту впали на 27%. А оподаткованого імпорту - майже на 17%. Але при цьому податки залишилися майже на одному рівні.

Наши блоги