УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Стецьків: існує проблема довіри суспільства до лідерів опозиції

Стецьків: існує проблема довіри суспільства до лідерів опозиції

Тривалий час Тарас Стецьків, парламентарій ВР п'яти скликань, спостерігає за діяльністю влади і опозиції з боку. Йому - польовому командирові Майдану - не знайшлося місця у списку об'єднаної опозиції на торішніх виборах. Крім того, "Батьківщина" також не підтримала його кандидатуру на мажоритарному окрузі, від якого він збирався обиратися до Верховної Ради…

Ледве вийшовши на свободу, Юрій Луценко заявив, що разом із трьома польовими командирами (Філенком, Стецьківим і Безсмертним) планує організувати новий громадський рух. Про плани політичного квартету, а також про помилки та досягнення чинної парламентської опозиції і говоримо з Тарасом Стецьківим.

Днями у ЗМІ пройшла новина про те, що питання ймовірного помилування Юлії Тимошенко буде розглядатися після Великодніх свят. З урахуванням того, що відбулося з Юрієм Луценком, які шанси вийти на волю у екс-прем’єрки?

Строго юридично у Януковича є всі підстави помилувати її по тій справі, по якій є вирок. Йдеться про так звану газову справу. А що стосується двох інших порушених проти неї справ, то вона може спокійно приймати участь у судових процесах, перебуваючи на свободі. Це що стосується юридичної сторони медалі. Фактично ж, на мою думку, Янукович не готовий зараз її випускати. Він вичікує і тримає цю карту на потім – до остаточних переговорів з Євросоюзом.

Тобто ситуація може прояснитися ближче до листопадового саміту у Вільнюсі?

Скажу лише, що він може дещо виторгувати для себе взамін її звільнення.

Що саме Ви маєте на увазі?

Він переживає за свою подальшу долю, за своє "Межигір’я", за свою безпеку, правда ж? Ось він і буде вести торги, вигідні для себе, не для країни ж буде щось виторговувати…

Акурат після виходу Юрія Луценка з Менської колонії в експертних колах жваво обговорювали, яким чином звільнення екс-глави МВС може вплинути на розстановку сил в опозиційному таборі. Якщо припустити, що пані Тимошенко буде звільнена і головне – зможе брати безпосередню участь у виборчому марафоні-2015, яким чином це вплине на погоду у стані опонентів чинної влади?

Все залежить від того, з якими намірами і з яким настроєм вона вийде на свободу. Якщо це буде почуття помсти, то, мабуть це посилить конкуренцію в опозиційному таборі. Якщо ж в тюрмі вона переосмислила, в тому числі власні помилки та неправильні політичні ходи, і здатна буде до інтеграційної діяльності, то безумовно вона не стане конкуруючим фактором в опозиції. В такому разі опозиція зможе домовитися: і про єдиного кандидата, і про розподіл ключових посад. А саме головне – опозиція зможе домовитися про те, яку Україну вона буде будувати після перемоги на президентських виборах.

До речі, про розбудову України. Юрій Луценко постійно говорить про Третю Українську республіку, про гостру необхідність написання повномасштабного плану розвитку країни. Ви особисто вірите в готовність нинішніх опозиційних лідерів виконувати цей план? Наскільки він взагалі їм потрібен?

Я не знаю, наскільки цей план потрібен чинним лідерам парламентської опозиції, але я впевнений на сто відсотків, що він потрібен країні. Якщо парламентські лідери цього не розуміють, то мені лише шкода таких парламентських лідерів. Без плану майбутньої оптимальної моделі функціонування української держави, будь-яка зміна парламенту, прізвища Президента нічого не дасть. Ми це вже один раз проходили у 2004 році і вдруге наступати на ці самі граблі наміру не маємо.

А загалом… Без такого плану, без оголошення його суспільству і без переконання суспільства у тому, що чи Третя, чи Четверта республіка справді буде існувати в інтересах кожного громадянина, ми просто не отримаємо перемоги на президентських виборах.

В попередній відповіді Ви згадали про помсту. Відомо, "завдяки" кому Ви, Філенко, Гримчак, Шкіль опинилися поза межами виборчого списку "Батьківщини". Очевидно, що під час написання плану розвитку країни, під час створення громадського руху вам доведеться співпрацювати з парламентською опозицією, в тому числі і з паном Яценюком. Чи можлива конструктивна співпраця, адже осад в душі після виборчої історії-2012 напевно залишився…

Співпраця можлива. Справа в тому, що Яценюк сам себе вже покарав тим, як він формував список і яким людям він продавав франшизу на мажоритарні округи. Навіщо, запитується, добивати і без того пораненого політика? Це не зовсім доречно.

Тому ще раз підкреслюю: співпраця можлива, незважаючи на те, що він мене з Донієм називав зрадниками. Повірте, це є 25-та справа порівняно з тими небезпеками, які нависли над Україною і порівняно з тими завданнями, які належить вирішити у найближчі 3-5 років.

Яким ви бачите формат співпраці з Яценюком, Кличком і Тягнибоком в рамках написання плану розвитку України і в рамках діяльності громадського руху?

Ми сьогодні знаходимося поверхом нижче від парламентської опозиції, оскільки діємо поза межами ВР. Тому наша функція є підтримуюча. Іншими словами, наша функція – це організація і контроль широкого позапарламентського руху громадян, громадських організацій, інтелектуалів в підтримку діючої опозиційної трійки. Лише утворивши такий єдиний широкий фронт, в кінцевому підсумку ми отримаємо підтримку і результат на президентських виборах.

В контексті президентських виборів-2015 не можна не згадати про сценарій з референдумом. Це може повністю змінити політичний ландшафт.

Так, ризики на сьогодні є надзвичайно серйозними. Думаю, що Янукович поки що не відмовився від ідеї проведення референдуму в серпні цього року. Референдуму, який може докорінно змінити політичний ландшафт в Україні, викликати колосальні збурення і навіть громадянське протистояння. Це дуже небезпечна річ, особливо з огляду на те, що парламентська опозиція поки що не може підняти масову хвилю народного протесту. Тобто мітинги, які проходять в рамках акції "Вставай, Україно!" наразі є відносно не чисельними.

А чому так відбувається?

По-перше, опозиція до цього не підготувалася належним чином. Для підготовки такої акції були фактично втрачені зимові місяці. По-друге, я думаю, що існує проблема довіри суспільства до лідерів опозиції. Очевидно, що не всі вірять в те, що опозиційна трійка хоче до кінця і по дорослому підтримки народу в протистоянні з Януковичем. І питання довіри сьогодні є ключовим. Якщо ця довіра почне з’являтися, акції опозиції будуть на порядок масовішими.

А що ви б порадили робити опозиційним лідерам для того, аби ця довіра почала з’являтися?

Це я притримаю для розмови з ними.

Гаразд, а як би ви оцінили парламентську діяльність опозиції, зокрема блокування трибуни та нещодавню ініціативу по відставці уряду Миколи Азарова?

Я вважаю, що з перманентним блокуванням парламентської трибуни опозиція перегнула палку. Блокування – це ефективний інструмент, але коли його за п’ять місяців застосовувати протягом чотирьох… Мабуть, це не зовсім правильно. Тим більше, що суспільство перестає розуміти, навіщо блокується робота ВР. Словом, потрібно мати набагато більш різноманітний арсенал креативних рішень. А блокувати можна (і потрібно) було лише на етапі розгляду питання про персональне голосування.

Тому діяльність парламентської опозиції на сьогодні можна оцінити, грубо кажучи, на трійку з плюсом.

За якою системою?

П’ятибальною. Очевидно, що чинна опозиція є сильнішою за опозицію, яка діяла в парламенті шостого скликання, але вона однозначно слабша за опозицію зразка 2002-2004 років.

А що стосується ініціативи по відставці Кабміну?

Ви знаєте, я не можу зрозуміти, навіщо було ставити в порядок денний резолюцію про недовіру уряду і не додати 14 голосів? Я кажу про "Батьківщину" та УДАР на чолі з самим Кличком. Я не розумію, навіщо було це робити, якщо ви були не готові дати стопроцентний результат опозиційних фракцій!? Що думає суспільство? Думає, що з опозиції пішли не останні "тушки". А суспільство нічого не забуває. Коли у специфічний спосіб відбувається формування партійних списків, що потім приводить до "тушкування", а паралельно з цим лунають клятви, що "тушок" не буде, я вас запевняю: політична відповідальність однозначно настане.

Хочу повернутися до Луценка і його ініціатив. Деякі експерти кажуть, що Луценко зібрав біля себе вас, Філенка, Безсмертного, сформувавши таким чином "мозковий штаб" задля вулично-революційної умовно кажучи мобілізації. Наскільки ці припущення відповідають дійсності?

Зразу вам скажу: не Луценко формує, а чотири польові командири домовилися, що вони активізують свою діяльність, в тому числі і по польовій роботі. В якій це буде формі? Побачите.

Філософськи…

А навіщо, скажіть будь ласка, наперед оголошувати дати народних повстань? Вже один діяч у нас був і він це оголосив. Навіщо цьому уподібнюватися?