Сергій Притула: хлопці в зоні АТО люті, але почуття гумору зберігають

Шоумен та телеведучий Сергій Притула уже кілька місяців забезпечує українських вояків в зоні АТО оптикою, захисним спорядженням та іншими необхідними речами.

Видео дня

В інтерв’ю "Обозревателю" Сергій розповів, що незважаючи на певні проблеми, хлопці тримаються, вони не втрачають почуття гумору та дуже цікавляться новинами зі світу шоу-бізнесу, зокрема бюстом Анни Сєдакової та талією Ольги Фреймут.

В ході розмови з’ясувалося, що за ці кілька місяців Притула почав розумітися на прицілах, а також чудово орієнтується в цінах та асортименті оптики, касок і безпілотників.

Сергій переконаний, що ніхто зараз не має права погано говорити про українську армію, адже хлопці ризикують своїм життям заради кожного громадянина України та їхніх дітей, тому шоумен волів би очолити відділ пропаганди, де б боровся за підтримання позитивного іміджу бійців в зоні АТО.

З Сергієм Притулою ми зустілися в кафе в центральній частині міста, він відразу нас попередив, що має небагато часу, бо запланував похід в банк та зустріч з волонтерами. В банк доводиться ходити мало не щодня, бо обладнання для вояків коштує недешево, а в Україні діє обмеження на зняття готівки. Фото Юрія Нагорного.

Як давно ви відкрили благодійний рахунок?

Він не є якимось таким благодійним рахунком, мабуть. Це неправильна відповідь, так? (посміхається. – Авт.).

Я, чесно, не пригадаю. Коли я ще їздив на Чонгар, віз хлопцям туди допомогу, багато людей прийшли і давали гроші готівкою, коли я оголосив там про збір допомоги.

Стало зрозуміло, що потрібно використовувати ресурси, щоб люди дистанційно могли допомагати, тому що дуже багато людей проявляли ініціативу, чомусь довіряли моїй персоні і казали: "Дай нам якісь реквізити, ми би з задоволенням скидали гроші".

Я не знайшов нічого кращого на той момент, ніж виставити реквізити своєї кредитки, тому що в мене не було якихось рахунків. А потім посипався такий вал грошей… слава Богу, що я пам’ятав скільки моїх лежало на кредитці (посміхається. – Авт.). Почали сипатись кошти, сипались-сипались, і я зрозумів, що це трохи неправильна схема, потрібно все-таки розділяти, сепарувати ці рахунки. Я прийшов в банк, відкрив гривневий, доларовий і євро рахунки. Я точно не пам’ятаю, коли. Десь три з половиною-чотири місяці тому.

Про яку суму йде мова приблизно? Я розумію, що ви точно не знаєте, скільки надійшло.

Це дійсно дуже тяжко порахувати. Можна було б сісти і порахувати, якщо взяти всю стрічку Фейсбука, гортати її і плюсувати мої звіти. Шість тепловізорів, наприклад, по 10 тисяч євро, - вважайте це вже мільйон, плюс там коліматорні приціли по 600 євро, прилади нічного бачення – по 5,5 тисяч євро…

Читайте: Волонтеры оправили в зону АТО 6 внедорожников и реанимобиль

Звичайно, є набагато дешевші аналоги, але так склалося, що почав я допомагати хлопцям в АТО з підрозділу "Альфа" СБУ, ці хлопці – специ, снайпери, і їм потрібна була найсучасніша оптика. Вони, в принципі, самі мені пальцем показали, що їм потрібно, і я намагався забезпечити їхні потреби.

Коли я забезпечив їм, по-моєму, три тепловізори, п’ять приладів нічного бачення і кілька коліматорних прицілів, то мені дуже сподобалося, як командир підрозділу сказав: "Сергійку, дякую! Ми вже запаковані, зверни, будь ласка, увагу на хмельницьку розвідку".

Так я познайомився з 8-м полком, який зараз дислокується під Луганськом. Хлопці з Хмельницького, Кам’янця-Подільського, Волочиська, спецназ розвідки.

Почали передавати туди щось, з’їздив потім сам до них, вже особисто подивився на стан справ, перепитав все, що найнеобхідніше. І зараз ми вже достатньо їх забезпечили, здається, в шоломах уже потреб немає, зараз треба буде ще хлопцям дістати берци, тому що осінь на носі, скоро сльота почнеться. По оптиці – три тепловізори вже в них, коліматорних прицілів ще трошечки їм забезпечу, і в кінці цього тижня, сподіваюся, зроблю закупку кількох компактних невеликих безпілотників з радіусом передачі онлайн-трансляції зображення на два кілометри.

Довго думали, що краще зробити: купити один дорогий дуже, такий наворочений, чи з десяток дешевших, простіших. І подумали, що все ж таки купимо флотилію таких літачків, бо їх все одно збивають доволі часто. Відправили хлопцям два варіанти – планер і коптер – для того, щоб вони навчилися ними керувати, щоб сказали, яким їм простіше управляти, відповідно, закупку таких зараз і зробимо.

Ви сказали, що рахунки відкриті і в євро, і в доларах. Чи перераховують вам гроші з-за меж України?

Так, гроші з-за меж України перераховують. Звичайно, той потік коштів не зрівняється з гривневим потоком, який роблять люди тут, в середині країни. Причому, кратно, на жаль, не зрівняється. Можливо, причина в тому, що там, за кордоном, люди, мене особисто не знають чи не дуже довіряють, немає особистісного контакту. Але люди пишуть в приватних повідомленнях мені в Фейсбуці, я вступаю в якийсь діалог, слово за слово, з’являється якась довіра, і починають самі перераховувати, потім підтягують друзів.

Зараз поспілкувався з хлопчиком з Голландії, він надіслав мені 50 євро, переказ по Western Union зробив. Пройшло кілька днів, і зі мною на контакт вийшов поляк, який теж живе в Голландії, ми англійською мовою з ним списуємося, він надіслав мені 25 євро і дуже активно цікавиться, чим він може ще допомогти.

І воно якось одне за одне чіпляється, як шестерні в механізмі, зубчик за зубчик, зубчик за зубчик, і так копійка до копійки – і щось хороше з того виходить. Мабуть, за останні три місяці, ми загалом зібрали кілька мільйонів гривень, які, мені здається, досить правильно були освоєні.

Просто, коли починаєш цим займатися, ти чим далі, тим більше в це втягуєшся, і з’являються якісь нові горизонти. Спочатку я займався тільки оптикою, потім спробував зробити одну закупку по броніках, але зрозумів, що в Тараса Тополі це набагато краще виходить. Він регулярно зі своїми хлопцями виїжджає на полігон, робить пристрілку плит, аналізує, викладає це все в Фейсбуці, дає можливість людям зрозуміти, порівняти. От буквально вчора (3 вересня. - Авт.), здається, якщо ви зайдете на Фейсбук Тараса Тополі, ви побачите, що вони робили пристрілку шести різних видів бронежилетів. Чотири не пройшли перевірку, два пройшли. Це титанічна праця, вони регулярно це роблять, опікуються вони 72-ою бригадою Білоцерківською.

Льошка Мочанов ганяє до 95-ї аеромобільної Житомирської, і так ми якось собі понабирали підопічних.

На мене там вийшов ще один чоловік, вони обварюють арматурою БТР-и. 6 тисяч гривень коштує закупка металу, це без роботи і без транспортування. Тобто 40 тисяч гривень вистачає, щоб обварити 5 БТР-ів і заплатити людям за роботу. Тому різні напрямки з’являються, зараз ми виходимо на ще один цікавий сегмент – перегонка джипів з-за кордону, де вони, будучи 2008-го, наприклад, року випуску - не дуже старі машини - коштують абсолютно притомні гроші – в межах до 5 тисяч доларів можна взяти хороший Nissan Patrol чи "Паджеріка" якогось. Тут уже хлопці є, які обшивають їх бронею, і передають туди для бійців.

Продовжимо про закордонні перерахунки. З якої держави найбільше надійшло, можете сказати?

Це дуже важко сказати, тому що СМС-банкінг практично не відображає, від кого приходить перерахунок. Але люди пишуть в приватні повідомлення, коли скидають. В основному, це Північна Америка: Сполучені Штати, Канада і Європа: Німеччина, Великобританія, Франція, Швейцарія, Голландія. Рідше Австралія, іноді наші хлопці, які живуть в Африці, перераховують, одна жіночка з Арабських Еміратів 500 доларів кинула.

З Росії надходжень не було?

Боюсь, що ні. Але справедливості заради, треба зазначити, що досить значну кількість грошей люди передають особисто в руки. Передачі крупних сум відбуваються з рук в руки. Тобто людина, наприклад, хоче помогти і має 100 тисяч гривень, якось стрьомно переказувати по банківських рахунках це все.

Тому людина приїжджає:

- Збираєте на тепловізор?

- Збираємо.

– Скільки коштує?

- 180 тисяч

- От вам, будь ласка, 100 тисяч.

Плюс дуже багато наших зірочок – моїх колег по шоу-бізнесу, які заробляють там, приїжджають і віддають частину заробленого на підтримку армії тут. Особисто, наприклад, не займаючись будь-якими закупками, але вони заробили гроші в Росії, витягли звідти якусь суму, приїхали: "Серьожа, на тобі от гроші, купи щось хлопцям". Таких дуже багато.

Я бачила, що деякі препарати ви закуповуєте в Німеччині. Це тому що їх в Україні немає?

Я особисто купував в Голландії, не так я особисто, як моя сестра, яка там живе. Я назбирав грошей, а вона закупила Celox.

А це от недавно прийшла посилочка мені з Німеччини - теж Celox, це наша діаспора там кошти зібрала і закупила. Вони попросили про два нюанси. По-перше, сказали: "Виставте, будь ласка, фотографію, що воно до вас дійшло, тому що в нас є дуже багато друзів, які сумніваються, давати чи не давати кошти, хто такий той Притула, і так далі. Якщо ви виставите, покажете, то, можливо, у них більше довіри з’явиться". Вчора ввечері цей пакунок поїхав одразу в розташування 80-ї бригади. І друге їх прохання: "Тільки не пишіть, хто передавав – ми з росіянами працюємо, нам ще тільки тут в Німеччині з ними розборок не вистачало".

Ви досить часто їздите в зону АТО, якщо вірити ЗМІ…

Ні, на правду, це журналістські вигадки, я не їжджу часто в зону АТО. Це відбувається рідко, але "мєтко". Я просто не можу казати, коли я їду, і чого я їду, тому що моя мама дуже переживає.

І коли я з’їздив перший раз і виставив фотозвіт, що я там був, я мав дуже серйозну розмову зі своєю мамою, яка нагадала, що у мене є дитина, робота, відповідальність, і я і так багато роблю.

Але з іншого боку я розумію, що так, я щось роблю, але можна робити більше, і розказувати моїй мамі мені, що у мене є дитина, і тому я не маю права туди їздити, це якось неправильно. Адже ті хлопці, які воюють там, у них що, дітей немає? Вони ж так само за мою дитину там воюють. Тому заїзди будуть, я просто не впевнений, чи буду я кожного разу викладати про це фотозвіти, бо я дуже люблю маму і не хочу з нею зайвий раз сваритися (посміхається. – Авт.).

Я запитала про поїздки в зону АТО, бо, можливо, ви маєте якісь цікаві історії, адже ви там спілкувалися з хлопцями?

Я не впевнений, що потрібно розказувати про всі розмови, тому що частина з них може негативно вплинути на думку людей про стан справ на сході. Я би взагалі волів очолити якийсь відділ пропаганди при Міністерстві культури чи чому-небудь, щоб створювати позитивний імідж нашої армії.

Так, звичайно, треба показувати правду, так, звичайно, треба розказувати правду, але, чорт забирай, у нас зараз така ситуація в країні, коли будь-яке криве слово на адресу армії, мені здається, це просто ніж в спину нашим хлопцям там. Тому наша армія - найкраща, наші солдати – найкрутіші, наші офіцери – найбравіші.

Так, там не все гладко, там є купа проблем, там, на жаль, гинуть люди не тільки тому, що відбуваються обстріли, а тому що є певні моменти безвідповідальності. Але хто я такий, щоб вам про це розказувати? На те є свої структури і установи, які з цим мають розбиратися.

Хлопці, на правду, дуже раді, коли до них хтось приїжджає, я маю на увазі не тільки медійних персон, а, в принципі, волонтерів. Коли хтось приїздить – це завжди якийсь такий місточок від дому до тебе. Хлопці завжди плачуть, коли їм привозять малюнки від дітей.

Читайте: Волонтеров назвали добрыми эльфами в зоне АТО

Насправді хлопці тримаються, дуже люті, але почуття гумору в них не пропадає. Ці самі хмельницькі розвідники там без ротації з березня, і я питаю: "Хлопці, чого не вистачає, нагального?". Вони кажуть: "Бачиш, Сергійку, у нас тут Запорізька Січ, у нас бабів немає, ми ж без ротації". Я кажу: "Так, а що ж ви жалієтеся, он поряд з вами госпіталь", - там неподалік дійсно госпіталь військовий. Вони кажуть: "Ні-ні-ні, то для батальйону "Айдар" (сміється – Авт.)

Тому, слава Богу, почуття гумору вони зберігають, але зараз там ситуація дуже складна.

Ще, наприклад, хлопці ключку для гольфу подарували мені. Втихаря…

А де вони її там знайшли?

А вони відбили в сепаратистів Луганський гольф клуб (сміється – Авт.): "От на тобі, Серьожа, іменна ключка, це краще, ніж бита".

Що хлопці у вас взагалі просять? Можливо, одяг?

Там, де ми були, то, в принципі, хлопці більш-менш були забезпечені. Інша справа, що воно все зношується, і їм би вже це все міняти, але почнемо зараз з берців, їх будуть шити на наступному тижні.

Тому що зараз навіть не є проблема дістати кошти на придбання чогось, є проблема, щоб воно було в наявності. Це стосується всього: і оптики, і шоломів. Шоломи – взагалі проблема, коли приходить партія, вони одразу ж розлітаються, як гарячі пиріжки. Особливо, коли я приїжджаю, і забираю штук 80 зразу, то люди, які прийшли з кульочками взяти один-два шоломи для дитини, для брата, для кума, дивляться на мене вовком, бо вони переживають, що їм не вистачить. Це не є здорово.

Після завершення інтерв'ю Сергій планує зустріч з волонтерами в тому ж кафе

От сьогодні я 100 спальніків знайшов по адекватній ціні, беру тому що теоретично наші хлопці будуть переміщатися.

Все просять, елементи живлення просять, дурних батарейок часом немає. Познайомився з хорошим чоловіком, має власний бізнес, якраз світло, елементи живлення підігнав, півсотні налобних ліхтариків з додатковими акумуляторами, тому що в темну пору доби, якщо поранення, для лікаря це незамінна річ, щоб в темряві на полі бою не колупатися. Та все просять. І курива просять багато, відсотків десять завантаження буса йде цигарками кожного разу.

А озброєння і оптику купуєте вітчизняні чи закордонні?

Все - звідти.

Окрім забезпечення, ще про щось питають?

Цікавляться якимись новинами, про що не знають. З приємного це те, що коли приїжджаєш до них – людина з тєліка – вони зразу починають розпитувати про інших людей з тєліка.

Всіх дуже цікавило, чи правда, що в Ані Сєдакової силіконові цицьки, хлопців дуже турбувало це запитання, ми довго про це розмовляли.

Цікавило, чи правда, що у Світлани Лободи такі великі губи, як вареники (це я цитую хлопців, я поважаю творчість пані Лободи), цікавило, чи правда, що у Фреймут ось така (показує. – Авт.) талія.