Василь Маляренко: Кірєєва мені шкода
Василь Маляренко – суддя з більш, як тридцятирічним досвідом роботи, представник України в комісії Організації Об'єднаних Націй з питань кримінального правосуддя, колишній очільник Верховного Суду України. Саме під його головуванням ВСУ приймав у 2004-му рішення щодо проведення третього туру президентських виборів. Втім, це – подія давно минулих днів. Нині Маляренко розповідає «Обозревателю» про те, що він думає з приводу процесу над Юлією Тимошенко (а думає він, що його колезі Родіону Кірєєву вкрай «не пощастило» з підсудною), хвалить український суддівський корпус в цілому та розмірковує над новим законом, який регламентує його діяльність. Далі – детальніше.
- Як Ви вважаєте, судові процеси щодо Тимошенко і Луценко - це політичні переслідування?
- На мій погляд, такого роду розмови відірвані від сьогоднішніх реалій життя в Україні. Ці розмови мають захисний характер. Вони природні для певної категорії підсудних. З урахуванням того, що влада в Україні через кожних декілька років міняється, запроваджувати політичні репресії небезпечна річ. Це всі усвідомлюють.
Політичні переслідування можливі лише при диктаторських режимах влади. Сьогодні в Україні немає навіть натяків на це. Україна є членом багатьох європейських структур, які не дозволять участь у них диктаторських режимів.
Слідчі, прокурори і судді України добре знають, що судова і правоохоронна системи України знаходяться під юрисдикцією Європейського суду з прав людини, який прискіпливо дивиться на кожну слідчу та судову дію, на кожне їх процесуальне рішення, вишукуючи в них порушення прав людини. І тому важко уявити слідчих, прокурорів та суддів які б йшли на умисне, відверте, відкрите, очевидне порушення закону.
- Але опозиція твердить, що суддею Кірєєвим керує Банкова…
- Ці заяви роблять ті, хто поняття не має про суддівську психологію, про філософію судді, про технологію суддівської роботи. Не можливо уявити, щоб зацікавлена сторона процесу не намагалась слідкувати на кожним кроком суддів, за кожним його контактом. Якби був хоч один конкретний контакт цих суддів з представниками влади, про нього уже б кричали всі засоби масової інформації.
Крім того, якби був контроль влади, то були б зовсім інші, більш «зубаті» судді, які б не позволили щоб їм, образно кажучи, у кашу хтось плював.
Та перерва на 15 днів, яку оголосив суддя Кірєєв, аж ніяк не свідчить про те, що суддя чогось злякався. Ці розмови ведуть люди, які не знаються тонкощів суддівської професії. По-перше, в судді, як правило, йдуть люди мужні і сильні, які не бояться дивитись підсудним у очі і оголошувати їм вироки, навіть найсуворіші. По-друге, суддя теж людина і йому треба відпочивати, тим більше після такого напруження.
По-третє, прокурорам, захисникам та підсудним необхідно готуватися до судових дебатів, а судді необхідно готуватися до нарадчої кімнати. Він повинен додатково вивчити всі ті документи, які складені на досудовому слідстві, а також, які отримав в ході судового засідання. Він повинен уважно прочитати протокол судового засідання і зробити відповідні виписки.
Він зобов’язаний вивчити закон, коментарі до нього, постанови Пленуму Верховного Суду України з даної тематики та відповідну судову практику. З урахуванням цих даних суддя повинен уяснити, чи всі обставини справи досліджені. Це велика робота, яка вимагає значного часу. Без всього цього суддя не має права йти в нарадчу кімнату. Як правило, судді по великих за обсягом справах роблять такі технологічні перерви або перед дебатами сторін, або перед останнім словом підсудного.
- Яка необхідність була в тому, щоб брати Тимошенко під варту?
- Зі сторони підсудної з самого початку була вибрана стратегія захисту, яку не сприйняв би жодний суд у світі. Відверта, нічим не виправдана агресія проти суду, який покликаний встановлювати істину, зневага до нього, образи і приниження судді, погрози розправою, які не припинялись, незважаючи на численні попередження, не могли закінчитись інакше. Слід знати, що перед судом постають не винні, а обвинувачені. Суд у спокійній обстановці зобов’язаний встановити, винна людина чи не винна. Підсудний не повинен заважати встановлювати цю істину. Якщо він заважає, його нейтралізують. Це міжнародне правило.
Познайомтесь з судовою практикою, наприклад, Сполучених Штатів Америки і Ви побачите, що у відповідь на зневагу підсудного до суду, суддя тут же карає його, незважаючи на те, буде він в кінці судового процесу засуджений чи виправданий, оскільки кожна особа має поважати суд. Ця кара полягає у багатотисячному штрафі і, як правило, в киданні за грати.
Характерно, що строк такого перебування за ґратами не зараховується в строк перебування під вартою при засудженні, і ніхто за нього не вибачається при виправданні. Суд в США – особлива влада, яку нікому не дозволено зневажати або втручатись у його роботу. Дивно, що в західному світі всі добре знають про це, але від України вимагають зовсім іншого. Цей подвійний стандарт не додає нічого доброго до розуміння західних "демократій".
- Повертаючись до перерви у судовому процесі над Тимошенко. Наскільки важливим є етап саме дебатів? І чи вірно те, що погана підготовка до дебатів може з часом обернутися підставою для оскарження вироку у апеляційній інстанції?
- Дебати мають важливе значення, але не вирішальне. Бо під час дебатів лише аналізують докази та дають їм оцінку – але оцінку дають сторони, а не суд. Суд лише слухає. Тому готуватися якимсь чином до судових дебатів суд не повинен. Те, що проговорюється під час дебатів, не вноситься до тексту вироку. Це обмін думками.
- Чи винесуть Тимошенко умовний вирок? Кажуть, що більшість засуджених за 365-тій статті отримують саме таке покарання.
- Хтозна, яким буде цей вирок – умовним чи ні. І статистика засуджених по даній статті тут абсолютно ні до чого. Кожна справа – індивідуальна.
- Подейкують, що протягом наступного тижня Верховна Рада може прийняти зміни до Кримінального кодексу і декриміналізувати цю статтю…
-Ніколи цього не буде – тут я вам можу дати гарантію. Бо 365 стаття – це «перевищення влади». А що це таке? Це не тільки, коли хтось якийсь «не той» документ підписав… Це і коли міліціонер перевищує владу та застосовує насильство до затриманого. Тож ніколи такого не відбудеться.
- Коли закінчиться розгляд «газової» справи, що буде з іншими справами, порушеними проти Тимошенко?
- Після винесення вироку щодо особи, яка звинувачена у кількох злочинах, починається розгляд інших справ. І до тих пір, поки вони не закриті, слідство продовжуватиметься. Тепер щодо термінів. Якщо всі злочини скоєні до винесення вироку по першій справі, то тоді діє правило складання (або поглинання) термінів. Якщо ж певні злочини скоєні вже після засудження по першій справі, то тоді застосовують часткове чи повне складання.
- В яких випадках справу розглядає колегія суддів, а коли – один суддя, як Кірєєв у справі Тимошенко?
- Кримінально-процесуальним кодексом чітко передбачено, коли суддя одноособово розглядає справу, а коли – справу розглядає колегія суддів. І тяжкість скоєного злочину безпосередньо впливає на відповідне рішення. Справи про злочини, за скоєння яких передбачений строк покарання більше десяти років, розглядає колегія суддів. У випадку з Тимошенко – а тут йдеться про статтю 365, частину 3 – строк покарання складає менше десяти років.
- Чи може бути застосована до Тимошенко амністія? Чи це, радше, буде помилування від президента?
- Це абсолютно різні речі. Амністія здійснюється на підставі закону. Є загальний закон про амністію, на додачу до якого законодавець час від часу видає закони про амністію окремих категорій громадян. Рішення ж про помилування приймає президент. Помилування торкається лише вже засуджених осіб, і, щоб воно відбулося, потрібно, щоб засуджені покаялися та визнали свою провину.
- Як Ви оцінюєте факт відкриття Вищою Радою юстиції дисциплінарного провадження проти судді Кірєєва?
- На жаль, законом передбачена така можливість, і тому Вища Рада юстиції зобов’язана здійснювати таку перевірку. Чому на жаль? Тому що, на мій погляд, ця норма закону суперечить Конституції України, яка забороняє будь-який не процесуальний тиск на суддю в стадії судового розгляду справи. Я не знаю, хто ініціатор цієї перевірки.
Якщо таке подання внесла влада, то це тиск зі сторони обвинувачення, якщо – опозиція, то це тиск зі сторони захисту. У будь-якому випадку судді Кірєєву ця перевірка не додає комфорту в розгляді справи. Вона додатковий подразник його нервової системи. Як судді, мені його шкода.
- Що Ви можете сказати щодо заборони транслювати судовий процес?
- Я вважаю, що до допиту свідків така трансляція була обґрунтована. Але з допитом свідків вона не допустима. Справа в тому, що за законом, недопитані свідки не мають права знати, що говорить свідок, якого допитують. Це світова процесуальна норма. Забезпечити таку вимогу закону, транслюючи процес, неможливо.
- Давайте змінимо ракурс розмови. Рік тому Верховна Рада прийняла за основу закон про судоустрій. Як Ви – як колишній голова Верховного Суду – оцінюєте зміни, що торкнулися саме роботи ВСУ, а саме – скорочення чисельності суддів та звуження його повноважень?
- Знаєте, скільки суддів у Верховному суді Сполучених Штатів? Дев’ять. А знаєте, що сказав Богдан Футей, суддя Федерального суду США? Що дев’яносто суддів – це вже не судова інстанція, це якась конференція. Що стосується повноважень, то сьогодні їх зменшили, а завтра можуть і збільшити. Є і такі законопроекти.
- Чи не забагато в Україні судових інстанцій? Є суди першої інстанції, суди другої (апеляційної) інстанції та третьої (касаційної), представленої вищими спеціалізованими судами. Врешті-решт, є також і Верховний Суд, який, таким чином, виступає у ролі другої касації…
- Ні, Верховний Суд – це не друга касація, це виключна інстанція. І так заведено в усіх країнах світу. Верховний Суд – це та інстанція, яка дає певні напрямки при розгляді справи. Він може за рік розглянути десь із десяток справ, але не сотні і не тисячі. Верховний Суд – це має бути такий собі дороговказ, стовпи права. У нас вже є Вищий господарський суд, Вищий адміністративний, вже є і працює Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ.
- Але загалом така система правосуддя – коли є три судові інстанції і одна, як Ви кажете, виключна – є оптимальним варіантом?
- Це є нормальним. Мова може йти про те, що в інших країнах – більше судів: є торгові суди, земельні, морські, ювенальні. Про ювенальну юстицію може й у нас поговорюють, і це правильно, бо доки цього не буде, у нас так і ходитимуть малолітні бомжі. Питанням дітей повинні займатися спеціалісти (юристи та дитячі психологи), а не фахівці широкого профілю.
- У новому законі про судоустрій згадується суд присяжних…
- Так, у світі існує два типи судів присяжних. Суд присяжних європейського варіанту та англосаксонського. Суд народних засідателів – це, фактично, перший варіант. Другий має місце у Сполучених Штатах. За нашою Конституцією, дозволений і суд присяжних, і суд народних засідателів (хоч, по суті, це – ідентичні речі). Суд європейського зразка прийнятий у багатьох країнах, англосаксонського формату – це застаріле явище, він не потребує особливих знань, розв’язує зовсім прості питання, щось на кшталт «зуб за зуб», «око за око».
Від такого суду відмовилась переважна більшість країн – бо він страшно дорогий та малоефективний. В європейському ж (або континентальному) суді присяжні працюють разом із суддею, разом з ним вирішують, винний чи не винний підсудний, карати його чи не карати… Вони можуть бути або не бути юристами, але всі мусять дотримуватись одного правила – не бути знайомим з матеріалами справи до того моменту, як братимуть в ній участь. Можете уявити собі сьогодні, що зараз до суду прийшов присяжний, який нічого не знає про справу Тимошенко чи Луценка?
- І останнє питання. З приводу механізму призначення суддів. Можливо, свої плюси мала радянська система, за якою посада судді була виборною? Деякі критики нового законопроекту наголошували на тому, що суддю повинен обирати народ…
- Розповім, як обирали мене. Треба було мати вищу освіту, досягти 25-річного віку (як і зараз), мати добрі характеристики тощо. Отримавши все це, я написав заяву до відділу юстиції – мене перевірили і оголосили вибори. Було це на Луганщині, а процедура була подібна до тієї, за якою зараз обирають депутатів. Голосування, підрахунок голосів тощо… Але сьогодні ця схема вже не годиться, бо у нас – багатопартійна система, і кожна партія захоче мати свого власного кишенькового суддю…