П’ятирічному Юрі, маму якого збила міліцейська машина, оформили пенсію…

В житті Петра Порошенка наступила насправді чорна смуга. Кримінальні справи переслідують його навіть після того, як він став безробітним та зайнявся сім’єю. Його поїздка з власними дітьми монастирями Чернігівщини не віщувала нічого лихого. Однак чудовий день завершився двома сімейними трагедіями. Машина охорони з кортежу Петра Олексійовича на дорозі Новгород-Сіверський – Чернігів збила на смерть 26-річну жінку на очах її п’ятирічного сина. Не виключено, що і діти Петра Олексійовича теж стали свідками цієї жахливої трагедії.

Щоправда, сам Петро Олексійович стверджує, що такий виклад подій не зовсім відповідає дійсності, що він нічого не бачив та не знав про ДТП до самого Києва, що в момент трагедії його автомобіль був далеко попереду машини смерті. Проте свідки стверджують інше: два автомобілі їхали поряд.

Позиція «нічого не знаю» вигідна екс-секретареві РНБО, адже в такому випадку не потрібно нести кримінальну відповідальність за те, що кортеж рухався зі швидкістю, в кілька разів вищою за дозволену. Тому що швидкість кортежу диктує не машина супроводження, а та, яку супроводжують.

Однак найприкріше те, що Петро Олексійович не вважає за потрібне нести моральну відповідальність за трагедію. Він не спілкувався з родиною загиблої та не допоміг, як мінімум з похованням загиблої жінки та реабілітацією дитини. На батька чотирьох дітей це не схоже, але факт залишається фактом: він жодним чином не поцікавився станом п’ятирічної дитини, на очах якої загибла мама і не додумався хоча б організувати путівку на відпочинок для дитини, яке пережила справжній жах.

Можливо, ці висновки надто суб’єктивні, але спілкування з рідними та близькими загиблої заважають оцінювати дійсність виключно юридичними термінами. Втім, спробуємо все-таки за їхніми свідченнями намалювати картину тієї страшної трагедії. Немає нічого дивного у тому, що вона дещо відрізнятиметься від офіційних пояснень правоохоронців. Можливо, істина знаходиться десь посередині. Сподіваємося, що, привертаючи увагу громадськості до цієї проблеми, ми допоможемо слідству зробити неупереджені, об’єктивні висновки.

Відверто кажучи, версія правоохоронців про те, що ДТП сталося через п’яну жінку, яка кинулася під колеса автомобіля, що ледь рухався трасою, від самого початку вимагала детального уточнення. Телевізійникам Порошенко розповідав, що до самого Києва нічого не знав про ДТП, бо машина охорони весь час по дорозі ламалася та далеко відстала. Вже це пояснення ставить чимало запитань, якщо зважати на те, що Фольксваген-Пассат мав в дорожньому листі завдання – супроводження. Там же було зазначено, що перед виїздом механік перевіряв технічний стан автомобіля.

Ще один цікавий факт: сам Петро Олексійович заявив, що в машині супроводження їхав працівник Державної служби охорони. Виникає запитання: на яких підставах людину, яка вже давненько не була посадовою особою, оскільки звільнена з посади секретаря РНБО, за бюджетні кошти охороняє державна структура?

Не менше запитань викликає коментар Петра Олексійовича в інтернет-виданні «Ура-Інформ», де все той же Порошенко розповідає, що машина супроводження відстала на 200-300 метрів. Через це, буцімто, він не міг бачити аварію, а навіть встиг далеченько від’їхати, поки йому не подзвонив згаданий працівник держохорони та повідомив про ДТП.

А тепер варто звернути увагу на наступні слова Петра Олексійовича. «Ми за ним (охоронцем – авт.) повернулися. Він вже відійшов від місця події, а коли сів у машину, то жодних деталей не розповів». Дивно, що Порошенко цим не поцікавився. Насправді важко уявити собі ситуацію, що, не дізнавшись всіх обставин та деталей ДТП, навантажена дітьми машина Порошенка повертається вночі з півдороги, щоб забрати охоронця.

При цьому можна дійти висновку, що повертатися Порошенку довелося аж з Чернігова. Тому що сам Порошенко розповідає, що після аварії охоронець покинув місце подій вже після того, як туди приїхала міліція та швидка допомога. Тоді ж охоронець зрозумів, що збита жінка померла. При цьому міліція та швидка миттєво приїхати не могли, оскільки вони мали їхали з районного центра Мєна. За словами Порошенка, про смерть молодої жінки держохоронець розповів вже біля самого Києва і сказав охоронцю передати гроші родини загиблої.

Ці слова поставили більше запитань, ніж дали відповідей. Шукати відповіді на них довелося в райцентрі Мєни. Хоча минув вже тиждень з того трагічного дня, в родині потерпілої саме були поминки. Побачивши машину кореспондента біля хати, де останнім часом мешкала покійна Марина Тюп, один з присутніх іронічно і достатньо голосно звернувся до свого сусіда: «Оце, бачте, Порошенко Юрчику машину підігнав, щоб ні в чому сирота не нуждався». Другий дядько спересердя сплюнув у відповідь не цей чорний гумор.

Чоловіки одразу почали спростовувати слова Порошенка про те, що він нібито грошима допоміг і похорони організував. Місцеві мешканці стверджували, що родині не дісталося жодної копійки. «Сусіди, родичі допомогли. Якось поховали… Якось далі проживемо – он, завтра йду дитині пенсію оформлювати», - додав чоловік, який представився Валерієм Добненком. Трагедію він бачив на власні очі. До речі, це на місці Марини міг виявитися й він, бо вони з хлопчиком на велосипеді першими перетнули трасу, а до того вони йшли по тому ж узбіччі, яким йшла мати хлопчика.

Син загиблої виявися п’ятирічним сором’язливим хлопчиком. Тут же, у дворі, він грався з іншими дітьми. Родичі розповіли, що хлопчик тепер житиме з батьком, у якого інша родина. «Як мачуха буде ображати - відсудимо», - з жаром розповідає рідна тітка хлопчика. Юрчика вона дуже хвалить, називає його дуже добрим хлопчиком. «Вчора грав з дітьми, і найменшому труба впала на пальчик. А він прийшов до мене зі сльозами, тикає в руки подорожник і просить, щоб я замотала тій дитині пальчик, щоб не болів», - жінка ледь стримала сльози.

Я попросила показати фотокартки матері. Марина виявилася стрункою білявкою з тонкими рисами обличчя. Стало зрозуміло, на кого схожий малий. «Ми би вам дали фото, - почала виправдовуватися мати покійної, - однак в нас їх мало. Нехай дитина пам’ятатиме, як виглядала його мама».

Люди, які в той трагічний вечір були разом з Мариною на дорозі, згодилися розповісти всі обставини трагедії. А Валерій Добненко був у пригніченому настрої. На його думку, оскільки із селян свідків тієї трагедії лише двоє – він і Дмитро Приходько – то не виключено, що від впливових людей його життю може загрожувати небезпека. Всі родичі загиблої щодо Порошенка були настроєні ворожо. Втім, їхні почуття зрозумілі. Селяни переконані, що екс-секретар РНБО ніяк не виявив уваги до родичів загиблої, тому що вони «для нього - просто лохи».

Розпочинати розмову було надзвичайно важко. Але після тривалої паузи Дмитро Приходько все-таки почав розповідь. «З Городища ми поверталися, коли стемніло. О дев’ятій мусив бути автобус на Мєну. Валерій йшов попереду і котив на велосипеді Юру. Вони вже встигли перейти на іншу сторону дороги й чекали нас на автобусній зупинці. Ми тільки підійшли до траси. Марина йшла трохи попереду мене. Було темно, аж раптом блиснули фари. Я крикнув Марині «Машина!» Буквально через мить мене засліпило… Я почув удар, два автомобілі на швидкості промчали повз мене…»

Хлопець надзвичайно нервував. Говорив із великими паузами, наче в нього всередині все стиснулось. Кожне слово доводилося з нього буквально витягувати. Я протягнула йому листок з планом дороги біля Городища. Схему я накидала біля місця трагедії, на якому досі лежать свіжі квіти. Вони охайненько викладені на узбіччі, як раз під знаком «Пішохідний перехід».

«Ось тут ми переходили дорогу», - хлопець вказав на місце, де мав би бути намальований пішохідний перехід. Зрештою, мене це анітрохи не здивувало, оскільки там був найкоротший і найпростіший шлях до автобусної зупинки. «А тут лежала Марина», -Дмитро поставив ще одну крапку, вже на іншому кінці перехрестя. «Так тут же відстань - метрів п’ятдесят! Жінку так ударом відкинуло?» – приголомшено запитала я. «Так», - глухо підтвердив Дмитро.

За словами Валерія, обидві машини зупинилися вже за перехрестям «Я лише звернув увагу, що їх дві. А хто з них виходив - не бачив. Я заспокоював дитину.

«Я бачив, як повз мене пронеслося дві машини. Однак потім я не дивився в той бік. Кинувся до Марини», - продовжує Дмитро, - За декілька хвилин з дороги на Городище виїхала машина. В ній випадково виявилась лікар. Вона підійшла до Марини, послухала пульс і сказала: «Вона жити не буде», - Діма знову замовчав.

Обох чоловіків зійшлися на тому, що вони не помітили, як через деякий час другої машини з кортежу за перехрестям не стало. «Друга машина поїхала після приїзду міліції, яка оформлювала ДТП?» - уточнила я. «Ні, тоді її вже не було», - категорично відповів Валерій.

Зі слів селян випливає, що Петру Олексійовичу не було потреби повертатися за своїм охоронцем із машини, яка збила людину. Скоріше за все, він його забрав одразу. Іншими словами, допоміг зникнути з місця подій.

Звичайно в тому психологічному стані, в якому знаходилися Дмитро і Валерій, вони могли не звернути увагу на кількість машин. Однак зникнення держохоронця з місця події опосередковано підтвердив і керівник міської прокуратури Мєни Олександр Сидоренко. Він підтвердив, що на місце події прибув представник прокуратури». А на моє питання, Чи правда, що держохоронець зник з місця подій, пан Сидтренко відповів, що представник прокуратури цього не знає, бо він представника держохорони не бачив.

- Отже, коли на місце трагедії прибув ваш представник – охоронця вже не було? - не відступала я.

- Без коментарів.

Взагалі одразу було видно, що прокурор міста Мєни вкрай не охоче розповідав про інцидент. Кожне питання завершувалось стандартним: «не бачив», або «без коментарів», або «таємниця слідства».

Винятки він зробив для журналіста лише двічі. На питання, «чи була покійна напідпитку» він відповів, що експертиза триває. А ще він категорично спростував моє припущення, що тіло після удару відкинуло на 50 метрів. «Неправда», - відрізав прокурор. На прохання пояснити, чому справу передано в Київ, Сидоренко відбувся стандартним «Без коментарів».

Вже з’явилася інформація про те, генпрокуратура порушила Кримінальну справу за ч.2 ст.286 Кримінального кодексу (порушення правил дорожнього руху, що спричинило смерть людини - від 3 до 8 років позбавлення волі). Також в прес-релізі генпрокуратури є інформація про те, що слідство встановило факт супроводження зазначеним автомобілем машини Порошенка. Петра Олексійовича вже нібито навіть викликали на допит.

Близьких Марини, які стали свідками її загибелі, теж возили в Київ. «В четвер приїхали за нами з Генпрокуратури на шикарних машинах. Відвезли в прокуратуру на Поділ», - тут Валерій, очевидно, має на увазі недавно побудовану будівлю для слідчого відділу генпрокуратури. «Там дуже хороші слідчі. До нас поставилися з увагою, напоїли чаєм, нагодували. Назад також відвезли», - розповідає про своє побачення зі слідчими Добненко.

Про те, що до смертельного кортежу має відношення Петро Порошенеко, родичі загиблої дізналися лише через кілька днів із ЗМІ. «Машина, що збила Марину, була зі звичайними номерами. Не із синіми, міліцейськими. Але звідти до нас вийшов міліціонер. Ми взагалі-то й гадки не мали, що там якась поважна особа», - додає Добненко. «А зустрічна машина не зупинилася?», - уточнила я у нього. «Яка машина? Ніякої зустрічної машини не було», - здивувалися мої співрозмовники. Тут настала моя черга дивуватися, адже я достеменно знала, що працівник міліції в своїх показах написав, що одразу після роз’їзду із зустрічним автомобілем побачив тіні людей. Тобто, виходить, що він не міг бачити людей через фари зустрічного авто. Так, принаймні, стверджує міліціонера, що сидів біля водія машини-супроводження.

Саме на підставі цих показів я дійшла висновку про те, що засліплений світлом водій не встиг зреагувати та загальмувати. Однак супутники Марини стверджують, що причина пізньої реакції водія, який не встиг зупинитися перед пішохідним переходом, - неймовірна швидкість. Вони переконують, що жодних зустрічних автомобілів не було.

«З машини витискали все, що можна. Такої швидкості я ще не бачив. Тільки побачив фари, мить – і вже почув удар», - додав Діма. «Хіба, що Кучма по цій дорозі у своє село швидко їздив. Але завжди з сиренами і «мигалками», - додала жінка.

Я вирішила ретельно оглянути місце трагедії. З’ясувалося, що перехрестя зі знаком-вказівником «Городище», яке знаходиться на трасі Новгород-Сіверський – Чернігів вигулькує перед очима майже зненацька. А їхати цією дорогою з максимальною швидкістю водію нічого не заважає. Полотно дороги – ідеальне. Автомобілів навіть удень майже немає. Але рухаючись на великій швидкості, водій спочатку виїжджає на невелику гірку, за якою ховається перехрестя. За гіркою метрах приблизно в трьохстах раптом помічаєш знак «пішохідний перехід».

Якщо довіряти розповідям свідків про неймовірну швидкість авто, можна припустити, що на подолання відстані між гіркою та перехрестям пішло десь секунд шість. У водія ще є час, щоб побачити знак та дещо зменшити перед ним швидкість. Однак цього замало для пішохода, щоб встигнути втекти з дороги.

Як розповідають свідки, Марина вже почала переходити трасу, коли Дмитро побачив світло від фар і крикнув їй про наближення автомобіля. Скоріше за все, жінка інстинктивно зупинилася і озирнулася. Засліплена фарами машини, яка надзвичайно швидко наближалася, вона, скоріше за все, злякалася і стояла непорушно на місці. Через лічені секунди відбувся удар, від якого жінку відкинуло на значну відстань…

Можна зауважити, що навіть тих лічених секунд водієві мало б вистачити, щоб вдарити по гальмах і значно знизити швидкість. Чи зробив так водій – невідомо. Однак на місці аварії сліди від стертих протекторів відсутні. У цьому немає нічого дивного, якщо на автомобілі встановлено антиблокувальну систему. Але все могло відбутися і трохи інакше – водій міг взагалі не встигнути настиснути на гальма. Це могло б відбутися в тому випадку, якщо б авто Порошенко випереджало машину супроводження на невеличку відстань, або їхало позаду. У першому випадку перша машина б пронеслася повз жінку, а водій авто супроводу, не знаючи про перешкоду, на шаленій швидкості вже б не зміг нічого зробити.

В іншому випадку машина супроводу, їдучи, як годиться, – попереду – не гальмувала різко лише тому, що в такому разі маневр був би смертельно небезпечний для пасажирів супроводжуваного авто. І жертв було б значно більше.

Ось, зрештою, і все, що вдалося побачити на місці подій. Наскільки точні й логічні наші висновки - судити читачам. Хто винен і хто правий – визначатиме слідство. Нам залишається лише сподіватися на його об’єктивність. А тут можуть бути певні застереження. Адже вже зараз кидається у вічі небажання правоохоронців інформувати громадськість про виконану роботу. Вже стало відомо про спробу стерти це ДТП з офіційних зведень МВС. Усе це не додає довіри до слідства. Яке ще має дати відповідь на питання, чи справді Порошенко дізнався про ДТП вже далеко від місця трагедії, чи дійсно він не тікав з місця події, чи мав він право на машину супроводу. Але яким би справедливим не було розслідування – воно не поверне п’ятирічному хлопчику матір.