Якою буде цьогорічна зима?

"Такі аномалії не фіксувалися за всі 120 років ведення метеоспостережень в Україні"!

...Ну ось нарешті погода має нагадати, що на календарі не вересень, а середина листопада. Синоптики обіцяють нам у найближчі дні мокрий сніг.

А якою буде цьогорічна зима? Про це наша розмова зі старшим науковим співробітником відділу кліматичних досліджень і довго­строкових прогнозів УНДІ гідрометеорології Маргаритою Барабаш.

- Маргарито Борисівно, скажіть, сонячний листопад в Україні, який ми спостерігали ще вчора, - це те­пер норма?

(Усміхається): — Знаєте, раніше ми прогнозували, що глобальне по­тепління в Україні буде особливо відчутне взимку та навесні, але не восени. Та вже кілька років ми спо­стерігаємо цей процес осінню.

Тобто процес глобального по­тепління в Україні активізувався, він проявляється інтенсивніше, ніж ми очікували. А відхилення температур­ного режиму цьогорічного листопа­да складає два-три градуси. Таке явище трапляється раз у п'ять — десять років!

Що ж до опадів, то листопад теж дивовижний. Від серпня ми спо­стерігаємо майже відсутність на всій території України продуктивних опадів. Тобто таких, які зволожили б грунт і створили умови для сівби. Такої довготривалої аномалії опадів (чотири місяці) в Україні не фіксу­вали за всі 120 років ведення метео­спостережень!

— Якої ж зими треба чекати?

— За останні п'ятдесят років зима в Україні потеплішала на два градуси. Найтепліші в нас — січень — лютий, а раніше ці місяці були ядром зими. Тепер же ядро української зими — у грудні. Тобто починається зима справжніми холодами, а потім вони перериваються. Тривалість української зими нині — півтора місяця з урахуванням відлиг! Усе йде до того, що власне зими не буде. Мінусові температури ста­нуть у нас рідкістю, чимось екс­тремальним.

— А сніг? Молоде покоління українців знатиме, що таке сніг?

— Останніми роками снігу ви­падає менше, за винятком Кар­пат. Загалом у західному регіоні снігу і дощів поменшало на 10 відсотків. Дивна річ, та опадів на 10 відсотків побільшало на Пів­дні, у зернових районах країни, що зменшило кількість там­тешніх катастрофічних засух.

Однак цілеспрямованих змін у картині опадів не спостеріга­ється. Ми схильні припускати, що періоди більшої вологості будуть чергуватися з періодами посушливими. Що ж до темпе­ратури, то протягом усього XX століття ми спостерігаємо ціле­спрямоване підвищення темпе­ратури. І теплішати буде надалі. Ми маємо приріст температури 0,3 градуса в середньому за п'я­тиріччя (а критичний — 0,2!). Якщо наступне п'ятиріччя буде таким же, то це вже тривожний сценарій розвитку клімату Укра­їни.

— Що ви маєте на увазі?

— Востанні сім років ми мали теплі зими. Це вже свідчення аномалії, якої дотепер ніколи не було! Коли три-чотири роки підряд зима тепла чи сувора — таке може бути в природі. Та коли сім-вісім років підряд зими теплі (або, навпаки, холодні) — це вже нонсенс!

Є й позитивні наслідки по­тепління. Один з них — величез­на економія енергетичних ре­сурсів (це чомусь замовчують). Озимі почуваються цілком за­довільно, хоча снігового покри­ву немає. Бо немає і низьких температур, тому загибель озимих не перевищує 10 відсотків. У засушливих районах стало ви­падати більше дощів, весни скла­даються сприятливо — все це дає надію на високі врожаї. Україна може стати одним з найбільших постачальників зерна у світі, коли навчиться його зберігати і продавати, — у всякому разі, природа дає нам шанс.

Негативні наслідки потеп­ління — шкідники і хвороби, що дошкулятимуть рослинності, тваринам і людям. Перелітні птахи, які ніколи не зупинялися на зимівлю в Україні, тепер тут зимують, і не тільки на Півдні, у Криму, Херсонській, Ми­колаївській, Одеській об­ластях. Найінтенсивніше потепління — на центра­льних широтах (широта Києва), тож перелітні пта­хи добралися й туди. А як ві­домо, вони переносять усі­лякі збудники, віруси і най­простіші організми, як-от спори, шкідливі для наших рос­лин. Можуть змінитися кліма­тичні зони — просунитися вище на північ, а також набір культур. Щоб пристосуватися до нового клімату, треба уважніше вивча­ти сучасні агрометеорологічні умови.

— Чи потепління клімату не принесе в Україну смерчі руй­нівної сили?

— На щастя, в Україні не спо­стерігається, як в усьому світі, істотного почастішання сти­хійних лих. Траєкторія циклонів руйнівної сили проходить або північніше, або південніше від території нашої країни.

— Маргарито Борисівно, то чи буде цього року зима? Чи вона вже зникла з українського календаря погоди?

— Зима з температурами, ниж­чими від норми, цілком можли­ва, бо раз на десятиліття віро­гідність холодної зими дуже ве­лика. А ми з вами вже мали сім теплих зим. Та чи буде холодною ця зима? А може, наступна? Власне кажучи, вірогідність хо­лодної зими зростає, але якщо вона не настане, то це буде вка­зувати на те, що вже сталися сут­тєві зміни у кліматі України.

Наразі, вивчаючи циркуля­ційні процеси, ми бачимо, що вірогідність холодної зими є, — теплі південні переміщення повітря будуть змінюватися об­валами холодного повітря з півночі. Тобто погода буде мін­ливою, і все-таки переважатиме тепла складова. Холодні обвали бувають усього кілька днів і не перекривають теплих струменів. Та що переважатиме цього року — холод чи тепло? За ста­тистичними характеристиками, має бути холодна зима. А все інше наштовхує на такі при­пущення: коли листопад буває холодним, то ця аномалія збе­рігається і в грудні. Але цьо­горічний листопад не був хо­лодний, то, видається, й інші місяці не будуть холодними.

Втішає одне: якщо цього року все-таки видасться екстремаль­но холодна зима, то вона все одно буде теплішою за ту, котра була на початку XX століття. "Екстреми" не перекриваються!

Надія БОДНАР, «Експресс»

www.expres.ua