Роман Зварич подарував "Аргумент-ГАЗЕТІ" свій диплом

Про це журналісти "Аргумент-ГАЗЕТИ" дізналися від них із перших вуст.

Зварич - із сіточкою і без охорони

На вулиці Левицького у Львові, неподалік СШ № 21, ми випадково наткнулися на Романа Зварича. Він ішов сам: без звичного супроводу, навіть львівської свити поруч не було. Не побачили ми й дорогих іномарок, на яких люблять роз'їждати люди з відомими прізвищами. Може, Зваричу набридла постійна увага до своєї персони й він вирішив відчути себе звичайною людиною, тому й подався в маси? Як би там не було, але Роман Михайлович поволі брів тротуаром, заглиблений у свої думки. Дорогою, мабуть, навідався у магазин або на львівський базар, бо ніс торбинку з продуктами. Коли переходив на вулицю Кониського, назустріч із-за повороту виринув гурт молодих накачаних людей, позаду яких ішов солідний сивочолий чоловік. Невже супровід Зварича таки розшукав його? Та ні. Молоді люди попрямували далі, а Роман Михайлович привітався з чоловіком, що замикав групу, перекинувся кількома словами й спокійно пішов далі. І ми вирішили, що далі зволікати не можна, і поспішили взяти в нього невеличке інтерв'ю.

- Роман Михайлович Зварич?

- Так. Власною персоною.

- А що вас занесло з Києва до Львова?

- Та ні, я у Львові живу, працюю. Ви натякаєте на міністра юстиції Романа Михайловича Зварича? Київський Зварич скоріше мій тезка, ніж я його, бо я від нього на три роки старший. Жодних зв'язків із міністром юстиції не підтримую, ніколи йому не телефонував, ні про що не просив, але мені приємно, що маю такого однофамільця. Що б там не писали журналісти про мого однофамільця - я вважаю його дуже розумним чоловіком. Друзі такий збіг сприймають нормально: жартують, по-доброму підколюють.

- Мені не раз співчували знайомі, - підключилася до розмови дружина Ольга, - вам, мабуть, важко, весь час доводиться "мотатися" між Києвом і Львовом. Лише згодом довідалися, що мій чоловік лише однофамілець міністра. Коли тривала Помаранчева революція, я невідривно сиділа біля телевізора й вболівала відразу за двох чоловіків.

- Романе Михайловичу, а де і ким ви працюєте?

- Я - інженер-електрик, уже скоро буде 30 років, як працюю у Прикарпатському монтажно-налагоджувальному управлінні.

- А який ВНЗ ви закінчували?

- Львівський політехнічний інститут, енергетичний факультет у 1972 році.

- А диплом маєте не "липовий"?

- Справжнісінький, можу вам подарувати.

Зовні львів'янин Роман Зварич зовсім не схожий на свого однофамільця - міністра юстиції: не лисий, не носить окулярів. Дружина в нього - українка. Має двоє онуків, яких дуже любить.

Володимир Литвин - свідок Єгови

Львів став "батьком" багатьох відомих політиків. Тут народилися Андрій Шкіль, Олекса Гудима, Тарас Стецьків. А ще ми маємо "свого" Володимира Литвина. Однофамілець відомого політика не комплексує з приводу успішності свого тезки, а навпаки, каже, що нічим не гірший, а можливо, навіть кращий за "київського" Литвина.

- Я ж не винний, що він народився із таким самим ім'ям, що й я, - без зайвої скромності повідомляє співрозмовник. - Вважаю себе цілком самодостатнім, аби мене ні з ким не порівнювали.

Та про схожість із головою ВР пан Литвин говорить з приємністю: "Усі кажуть, що ми дуже схожі. У мене така ж пишна шевелюра, як і в Литвина, та й за віком ми практично однолітки".

А ще Володимир зі Львова не приховує, що належить до свідків Єгови, а відтак ставлення до політики та до політиків у чоловіка дуже негативне.

- Я переконаний, що політикою заправляє противник Божий і туди вмішуються ті, хто хоче притертися поближче до влади. Політика - надто брудна штука. Звісно, розпуста, перелюб та блуд є бруднішими, але в політиці чогось чистого не може бути. Люди, які рвуться у депутати, - рвуться просто до корита.

Литвин-львів'янин - приватний підприємець, має успішний бізнес та... активну громадянську позицію. Він вважає, що нова влада поки що не виправдовує сподівання громадян, обурюється з приводу скасування ДАІ та навіть пропонує свій вихід із ситуації.

- Ви собі не уявляєте, як важко нині їздити на авто, - розповідає Литвин. - На дорогах розвелося стільки "крутеликів", які виїжджають на зустрічні смуги, об'їжджають черги. Це ж елементарно: поставити кілька фотоапаратів на перехрестях і, зафіксувавши порушників, лише стягати штрафи. Так роблять у всіх цивілізованих країнах, а в нас постійно щось нове вигадують. Нова влада нічого не змінила на краще та й, певне, вже не змінить. Навіть стало гірше...

Не дивно, що тезка політика знається на справах державних - прізвище зобов'язує. Певне, якби в Україні створили альтернативну Верховну Раду, куди балотувалися б лише однофамільці відомих політиків, пан Литвин зі Львова обов'язково став би головою ВР. Єдине, що йому б заважало, це характер.

- Пам'ятаю, як під час Помаранчевої революції Володимир Литвин усіх заспокоював - у нього дуже дипломатичний характер. Я ж навпаки, страшенно запальний та гострий. Примирити дві ворогуючі сторони я не зміг би.

Тарасюк і Терьохін воювали один проти одного

Львівський тезка міністра закордонних справ Борис Тарасюк і досі ображений на державу. Він вважає, що його як колишнього військового строкової служби кинули напризволяще. Протягом чотирьох років він ніс службу на території Китаю у ППО. Чоловік і досі не розуміє, проти кого доводилося воювати.

Попри свій китайський досвід, Борис Тарасюк вважає, що за кордоном не був - бо під час служби перебував на закритій території. Тож прогулятися китайськими вулицями йому так і не вдалося. В інші держави після Китаю не виїжджав. Минали роки, і чоловік часто проходив перепідготовку. Якось у Винниках, де був із сином Віктором в одній із військових частин, до них підійшов капітан і представився "Борис Миколайович Тарасюк". Син тоді розплакався, бо не знав, що існують однофамільці і не хотів міняти свого тата на іншого.

Допоки Тарасюк у Китаї відстежував літальні апарати і можливість нападу, у Казахстані будувався величезний протиракетний полігон на озері Балхаш, що був направлений проти Китаю. Саме тут, на секретному об'єкті, у військах ППО служив військовий Сергій Терьохін, тезка міністра економіки, тепер львівський підполковник.

На відміну від міністра, економічних знань не має, але вважає, що його тезка підніме економіку України, бо ще за часів керування Кучми Терьохін часто висловлював свої ідеї щодо майбутнього розвитку держави. Зараз у нього така можливість є. І гріш ціна, якщо він нею не скористається.

А ще Терьохін, який народився у Саратові, переконаний, що Україна і Росія мають дружити, бо це піде на користь обом державам. Не даремно ж чоловік одружився з українкою, та й спілкуватися намагається хоч і ламаною, але українською мовою. Водночас він з повагою згадує Володимира Ілліча Леніна, який, на думку нашого співрозмовника, змінив хід історії.

- Це не означає, що на Леніна треба молитися, - каже Сергій Терьохін. - Але забувати про таку людину також не можна.

Юрій Луценко - водій екс-міністра Кравченка

Уявіть собі реакцію працівника ДАІ, який зупиняє водія, просить пред'явити права і раптом дізнається, що посмів зупинити самого... Юрія Луценка! Переляканий погляд на фото, потім ще раз, наче щоб упевнитися, - на самого водія. І по вусах інспектор полегшено визначає, що зупинив-таки не міністра МВС. Однак навіть після цього брати гроші в тернополянина Юрія Луценка працівники ДАІ відмовлялися, заявляючи, що хабарів вони не беруть. Часом даішники перепитують у нього, чи бува не родич йому головний міліціонер країни. "Аякже, то мій рідний дідько!" - відповідає жартом тезка.

Цікаво, що тернопільський Юрій Луценко теж працює в міліції - водієм. Свого часу возив генералів, навіть нині покійного екс-міністра МВС Володимира Кравченка, коли той ще очолював управління міліції у Кіровограді. Після досягнення пенсійного віку Луценко залишився водієм у черговій частині Тернополя. А коли почув, що його тезка очолив міністерство, зрадів.

- Луценко взявся за роботу так, як треба - різко і конкретно, це мені дуже імпонує, - каже тернополянин. - Так і повинен діяти головний міліціонер країни.

Призначення міністра внутрішніх справ тернопільський Юрій Луценко відчув і "на власній шкурі" - тепер його знайомі кличуть не інакше, як "міністр". Часом кепкують і на роботі. Але з часу призначення Луценка-міністра він уже до цього звик.

Катерина Чумаченко піде у... третій клас

Тернопільська Катерина Чумаченко політикою, у принципі, не цікавиться. Наприкінці червня їй виповнилося лише 8 років, і не в її віці займатись такими дурницями. Утім, події Помаранчевої революції на дівчині відбились. Тоді до сім'ї Ющенка була прикута особлива увага, яка передалася й тернопільській тезці дружини майбутнього президента. Часом другокласниця втомлювалася від такої уваги і вдома скаржилася мамі, що вже не витримує.

Власне мати Катрусі - Ірина - теж була "зіркою" пологового будинку, адже свою молодшу доньку, якій нині 5 років, народжувала, коли Ющенко був прем'єром. Її палату навіть назвали "прем'єрською", обіграючи той факт, що в ній лежить мати... Катерини Чумаченко.

8-річна Катруся зараз на канікулах, але потроху готується до третього класу. Вчиться вона добре, дуже любить танцювати. Правда, дівчинка трохи сором'язлива, і тому бути тезкою дружини президента для неї - ноша не з легких.

Олександра Баландюх, Орислава Жеребецька, Зоряна Іленко, Олесь Подолян, Влад Якушев

До теми

Ющенки - флегматики, Тимошенки - жартівники

Відшукати у Львові Віктора Ющенка та Юлію Тимошенко нам не вдалося. Зате ми виявили, що львівські однофамільці президента та прем'єра дуже схожі на них за темпераментом. Ющенки, як правило, розважливі, флегматичні. Вони спокійні, поки відповідають на загальні питання, але починають нервувати, як тільки питання переходять у приватну площину. Їх можна зрозуміти. Згадайте сумнозвісну графу в радянських анкетах: "Чи є родичі за кордоном?". Зате, якщо запитати Ющенків про політику, більшість виважено починають співати осанну президенту. Прізвищем своїм Ющенки гордяться, а Тарас Ющенко зі Снопківської навіть сказав, що президенту з прізвищем пощастило. За даними "Аргумент-ГАЗЕТИ", у Львові проживає 16 сімей із прізвищем Ющенко.

Тимошенки темпераментні й життєрадісні, залюбки говорять на будь-які теми. Не бояться і покритикувати Юлію Володимирівну. Схожі вони на прем'єра і почуттям гумору.

Приміром, львівська Тимошенко з вулиці Дунайської, почувши з якого приводу ми телефонуємо, відразу відповіла, що її сім'я не однофамільці, а близькі родичі прем'єра. Жити з прізвищем Тимошенко так важко, що зараз вони переховуються під псевдонімом.

Виявилося, що цей жарт - захисна реакція на постійні кепкування знайомих, які немилосердно "дістають" Тимошенків з Дунайської. За нашими даними, у Львові проживає 46 сімей, члени яких носять прізвище Тимошенко. Уявіть собі - і жодної Юлі! Щоправда, у Тимошенків з вулиці Данилишина є родичка Юля, яка живе в Києві, а голову сім'ї звуть, як і чоловіка Юлії Володимирівни - Олександр. Через цей збіг Олександр Тимошенко (львівський) перед Помаранчевою революцією мав проблеми з виїздом за кордон. Його не хотіли випускати з країни, бо Олександр Тимошенко (київський) на той час перебував у розшуку. У Тимошенків із вул. Вернадського теж є родичка Юля, але мешкає вона в Росії. Цікаво, як там їй живеться після нашої революції?

Активність та політична свідомість Тимошенків теж на високому рівні. Наприклад Марія Тимошенко з вулиці Голубця запропонувала опитати однофамільців прем'єра по всій Україні, щоб з'ясувати, що в нас негаразд і що можна порадити Юлії Володимирівні.

“Аргумент-ГАЗЕТА”, www.argument-ua.com