Івченко підписав би газову угоду і з чортом

Єдина умову, яку голова правління НАК Нафтогаз Олексій Івченко ставить перед нечистою, - ціна 95 доларів за 1000 куб. м. «Нам все-одно, в кого купувати газ: у «Газпрома», в «РосУкрЕнерго», хоч у чорта лисого! Головне, що по 95 доларів. Нас не хвилює, по якій ціні купуватиме «РосУкрЕнерго» газ у Росії, 230 доларів чи більше - головне, що нам РУЕ зобов’язана продавати газ по 95 доларів», - так дослівно заявив Івченко на прес-конференції, коли йому обридло відповідати на одне й те саме запитання: чому українська сторона погодилася на посередництво сумнівного підприємства «РосУкрЕнерго».

Івченко запевнив, що ціна 95 доларів не зміниться впродовж 5 років, незважаючи на те, чи зросте в ціні російський, туркменський, узбецький та казахський газ, який «РосУкрЕнерго» згідно з угодою «змішує» та постачає в Україну.

Нарешті, голова «Нафтогазу» назвав підписану газову угоду найкращою, яка лише могла бути. Для прикладу він розповів про Молдову, яка на днях продала «Газпрому» газотранспортну систему й отримала газ по пільговій ціні – 110 доларів. Такий результат переговорів з Молдовою явно зіграв на руку Івченку, якого політичні опоненти звинувачують у зраді національних інтересів України в газовому питанні. Верховна Рада навіть категорично поставила перед Президентом питання його відставки.

Очікується, що у четвер Івченко буде пояснювати Верховній Раді, чому він пішов на підписання чи то «зрадницької», чи то «найкращої» угоди, замість того, аби вимагати від Росії виконувати угоду, за якою газ коштував 50 доларів.

Сьогодні він про це розповів журналістам. Зрештою, повторив те саме, що на минулому тижні в парламенті говорив прем’єр Юрій Єхануров. «Поступити можна було по-різному, можна було уникнути угоди, а можна - не уникати. У нас був варіант не знаходити компромісу, бо у нас була сильна правова позиція. Однак російська сторона 1 січня зменшила тиск газу, й при 20-градусному морозі у нас би були проблеми. Тоді опозиція, яка критикує компроміс, звинуватила б нас у тому, що ми не вміємо домовлятися і заморозили країну. Свою правду в Стокгольмі нам довелось би відстоювати 2 роки. Кому була б потрібна наша правда після двох холодних зим та розбалансування поставок газу в Європу?», - заявив Івченко.

Голова правління НАК «Нафтогаз» запевнив, що газ ніколи не коштував для України 50 доларів. «Безкоштовний сир буває лише в мишоловці. Нам доводилось віддавати то газети, то заводи, то пароходи. А якщо порахувати, скільки ми втрачали на транспортуванні газу, то насправді цей газ коштував для нас всі 100 доларів», - заявив Івченко.

Він розповів журналістам, яким чином буде покриватися баланс газу в 2006 році: 20 млрд. куб.м. - власний газ, 22 - туркменський за прямим контрактом, й 32 - газ «РосУкрЕнерго».

«У газовій сфері буде хепі енд, ніхто нас не нахилить, не поставить на коліна, не забере газову трубу», - запевнив Івченко на завершення.

Голова правління НАК «Нафтогаз» говорив впевнено, і йому важко було відмовити в логічності викладених аргументів. Однак були в його виступі місця, в яких доводиться сумніватися. Зокрема, Івченко заявив, що ставка 1,6 долара за транзит дозволяє заробити 2,6 млрд. доларів, і що цих грошей цілком вистачить, щоб закупити газ по 95 доларів з профіцитом для нашого балансу. Чесно кажучи, не зовсім сходяться цифри. Зараз кажуть про 121 млрд. куб м. російського газу, який буде в 2006 році транспортований в Європу, плюс транспортування російського газу через Україну в невеличку Молдову - це близько двох мільярдів доларів прибутку. З іншої сторони, 32 млрд. куб. м газу, які за словами Івченка потрібні нам для закриття балансу від «РосУкрЕнерго» по ціні 95 доларів, це майже 3 млрд, які доведеться заплатити. Тож виникає не профіцит, а дефіцит.

А, може, Івченко не перехвалює, а просто сподівається на теплу зиму та ранню весну. Якщо голова «Нафтобазу» хотів, але не зміг домовитися з чортом лисим про газ, то, може, домовився за погоду? Хто його знає…

А ще безліч запитань залишилось після розповідей Івченка навколо структури «РосУкрЕнерго». Фактично, він не сказав нічого нового про компанію, яку злі язики пов’язують то з Кучмою, то з Путіним, то з Семеном Могилевичем, якого в Америці навіть назвали кримінальним авторитетом і оголосили в розшук. Спочатку Олексій Івченко обмежився стандартною інформацією, що в офіційних документах 50% акцій володіє «Газпромбанк» а 50% - «Райффайзен-інвестмент». За тим Івченко видав новину: «За вчорашньою інформацією, 50% які належили «Газпромбанку», переходять до «Газпрому». Ми ж в свою чергу давали запит до «Райффайзен-банку» з проханням викупити їхню частку, однак відповіді не отримали», - заявив Івченко.

Одразу виникає запитання, навіщо «Газпром» та «Нафтогаз» терміново намагаються стати співвласниками компанії, яка невідомо яким чином опинилася в ролі посередника в газовому питанні між Росією та Україною? Невже не можна було домовитися напряму? В результаті вийшла інтригуючи й надзвичай заплутана схема стосунків між «Нафтогазом» та «Газпромом». Що, звісно, не може не насторожувати.

А ще Олексій Івченко не відмовив собі в задоволені «проїхатись» по Тимошенко, яка нищівно критикує підписану угоду. Причому був зловлений на плагіаті. Тимошенко він нагородив її улюбленими іменниками: «соплі та воплі», які Юлія Володимирівна зазвичай адресувала Пінчуку. «Те, що говорить Тимошенко, для мене не є авторитетним, це базується на соплях і воплях, а також «лжепатріотизмі». Таким чином Тимошенко хоче підвищити свій падаючий рейтинг. А те, що я говорю, базується на документах», - так відповів Івченко на запитання, яке починалося словами «Тимошенко говорить…». Очевидно, лексика Тимошенко надзвичайно подобається Івченку. Адже «соплі і воплі» на адресу Юлії Володимирівни він спрямував, ще двічі.