Миролюбний Ющенко втік від бійки в ополонку

Увеличить шрифт

1

2

3

Читайте также »

	»Робін Гуд, СБУ і сорок розбійників
	»Діти наїзника, або Чому БЮТ загриз Огризка
	»Три ганебні історії про один парашут. Частина II
	»Гості прилетіли до Ющенка верхи на корупції
	»Три ганебні історії про один парашут. Частина I

Не пропустите »

	»Ватикан представил рецензию на «Ангелов и демонов»
	»Победа на классе
	»Ани Лорак надоело жить в гражданском браке с Муратом!

Интересное »

новости, загрузка.

Віктора Андрійовича можна зрозуміти: пообіцяв в минулому році на Хрещення скупатися – виконуй. А от членів уряду до болю шкода. Їм довелося доводити свою відданість Президенту таким жахливим мазохістським актом, такою наругою над своєю плоттю. За «вождем», зціпивши зуби, в ополонку поліз Прем’єр Юрій Єхануров, міністр туризму Ігор Ліховий, міністр з питань надзвичайних ситуацій Віктор Балога, мер Києва Омельченко, голова податкової адміністрації Олександр Кіреєв.

Певно, таким чином пост-тимошенківський уряд дав чоловічу піар-відповідь Юлії Володимирівні з її «дитячими» ковзанами! А ще, очевидно, це була крижана відповідь не в міру розпаленій Верховній Раді, яка в цей день палко чекала Президента в гості.

Однак той вирішив, що краще крижана ополонка, ніж гарячі обійми депутатів.

Володимир Литвин розповів журналістам, що Президент зробив правильний вибір, як для здоров’я. «Я справді порадив Президенту не приходити у Верховну Раду. Настрої в депутатському корпусі були такі, що парламентарі цілком могли влаштувати сутичку. Деякі політичні сили прямо говорили, що коли Президент прийде у парламент, вони організують бійку, мовляв, «у нас є досвід», — страхав присутніх Литвин.

Спікер відмовився говорити, які політичні сили він має на увазі, і запропонував журналістам придивитися, хто з депутатів прийшов у Верховну Раду без краватки. Це, за його словами, мало свідчити про приналежність парламентаріїв до «бойового загону».

Хоча на нашу скромну думку краватки - не показник. Головне все-таки наявність бойового духу. А от бойового духу у депутатів бракувало. Це перевірялося запитанням, чи стрибнули б вони в крижану ополонку. Наприклад, нардеп Катеринчук на таке питання весь аж зіщулився і чесно зізнався, що хоча запрошення до нього надійшло, однак бажання зробити такий подвиг він не має. «Але я дуже хотів би подивитися на те диво, як міністри лізуть в холодну воду. Це, мабуть, приємно» - зауважив Катеринчук.

Однак Литвин стояв на своєму. Він доводив журналістам, що варто лише Президенту прийти в парламент - все, почнеться безлад, галас, скандали, борюкання...

Литвин пояснив, що, по-перше, депутати ображенні президентським ультиматумом. А по-друге, деякі політичні сили залізобетонно проти присяги суддів Конституційного Суду, на чому наполягав Президент. «На їхню думку, якщо Конституційний суд почне працювати, це створить загрозу для політичної реформи, аж до її скасування», — наголосив Литвин. Спікер дав зрозуміти, що для досягнення своєї мети депутати влаштують у Верховній Раді для Президента таке, що крижана ополонка йому покажеться дуже комфортним місцем.

В результаті Президент справді проігнорував Верховну Раду. А парламент, звісно, проігнорував вимоги президента. Або навпаки…

Віктор Ющенко напередодні поставив перед парламентом дві умови, після виконання яких він ощасливить своєю присутністю законодавчий орган. Перша - розблокувати діяльність Конституційного Суду, для чого у Верховній Раді потрібно, як мінімум, привести для присяги суддів КС. Друга вимога – скасувати постанову про відставку уряду.

Однак, на погоджувальній раді представники фракцій та парламентських груп так і не домовились, як задовольнити і себе, і Президента. Хоча розглядалися певні компромісні варіанти. Наприклад, замість відставки уряду відправити геть з кабміну лише деяких міністрів, які, за словами Литвина, викликають алергію (Плачкова, Головатого, та голову правління «Нафтогазу» Івченка). А також попрощатися з тими міністрами, які йдуть у виборчих списках своїх політичних сил. Нарешті, від глави держави вимагали «скальпи» голів облдержадміністрацій, які йдуть на вибори. «Щоб не було адмінресурсу», - пояснив ці вимоги Литвин. Однак навіть в такому сценарії депутати не дійшли згоди. А, отже, на думку Литвина, не готові до спілкування з Віктором Андрійовичем. «Діалог у нас був, однак деякі депутати виглядали глухарями, які токують лише для себе», — заявив спікер.

Литвинівські «глухарі» в цей час роздмухували щоки в кулуарах та стверджували, що Президент поставив перед Радою ультиматум. Мовляв, відповідати на нього - це все одно, що капітулювати. «Ми що, повинні стати на коліна і сказати йому: пробач нам, тато, за уряд?», - обурювався Кравчук. Він скаржився, що Президент зневажає парламент, не вважає за потрібне консультуватися з депутатами. «От я коли був Президентом – згадав молодість Леонід Макарович - завжди консультувався з парламентом. А Ющенко нас ігнорує. Він що, кращий?», - не міг збагнути перший президент.

Хоча Литвин продовжував стверджувати, що це саме він відмовив Президента від участі в погоджувальній Раді. Тож свої претензії Кравчук нехай скеровує Литвину. Однак Кравчук стояв на своєму і наполягав що такою поведінкою Президент намагається показати, що він - сильніший. «Хоча насправді єдине, що Президент може показати Верховній Раді, - це одне місце. Так само як і Верховна Рада може показати Президенту лише одне місце», - запевнив Кравчук. А оскільки такий акт не несе жодної загрози для життя громадян України, екс-президент вважає, що нічого страшного, якщо парламент та Президент не знайдуть порозуміння, і конфлікт буде тліти аж до виборів.

Не надто плачуть і представники пропрезидентських фракції. «Рано чи пізно порозуміння між Верховною Радою та Президентом відбудеться. Ми приречені на діалог», - заявила нардеп Ксенія Ляпіна. З оптимізмом дивиться в майбутнє і спікер. За його словами, якщо завтра сторони не домовляться, він закриє сесію, і депутати роз’їдуться на канікули. «Нічого страшного в Україні не відбудеться, якщо ми не приймемо компромісне рішення. Я пропоную депутатам краще поїхати в будь-який сільський клуб і розповісти людям, «що жить стало лучше, жить стало веселей», — зіронізував Литвин.

На завершення своєї промови перед камерами Литвин з посмішкою сказав журналістам: «А тепер - всі в ополонку!» А сам, за «конфіденційною» інформацією депутатів, поїхав до Президента. На відміну від президента, спікер - теплолюбний, для нього ліпше гаряча суперечка, ніж крижана ополонка.

До речі, коли представники фракцій та парламентських груп активно дискутували на погоджувальній раді, кулуарами парламенту пробіг задуманий зять Кучми. З якого це дива Пінчук вирішив ощасливити своєю присутністю цю будову, - перше питання, яке «Обоз» адресував найбільшому прихильнику мирової угоди з НЗФ.

«Пане Пінчук, коли ви з’являєтесь в парламенті, обов’язково щось відбувається. Ось, наприклад, коли вас тут бачили востаннє - Єханурова вибрали прем’єром. А чого чекати сьогодні?» Але той промовчав. Раптом до нього підбігла «права рука Президента» Віра Ульянченко, і олігарх та багаторічна помічниця Ющенка почали разом позувати на фотокамеру. Причому Віра Іванівна була вся помаранчева, а Пінчук - синій в клітинку. Нарешті, Пінчук відреагував на питання: «Якщо я прихожу - щось повинно відбутися? Певно, на цей раз нічого…». «Певно, відбудеться щось хороше», - кокетливо додала Ульянченко. Що ж, їй видніше…

А от стурбованість Пінчука пізніше стала зрозуміла: Верховний Суд знову прийняв уже незлічити, яке за ліком, рішення по НФЗ, яке не дуже тішить Пінчука. Тож, вочевидь, його поява в приміщенні ВР та ще й біля особи, наближеної до Президента, носила явно особисто-бізнесовий характер. Що ж, Пінчука сьогодні теж чекають гарячі дискусії, а не крижана ополонка. Хоча за НФЗ він, певно, не відмовився б стрибнути під кригу в «команді» Ющенка. Шкода, що таку пропозицію йому ніхто не запропонував.