Увеличить шрифт

1

2

3

Читайте также »

	»Ющенка готують на Президента русинів
	»Янукович не купує повій, бо бордель переїхав на Банкову
	»Джарти-сарай в Мінприроди
	»Кучма подарував «Обозу» будинок
	»Секрети Конча-Заспи: Будинок Кучми

Не пропустите »

	»На почтовых марках появится Ани Лорак
	»Анонс матчей заключительного тура в "группе смерти"
	»Одиночество мужчин

Интересное »

Журналіст Володимир Бойко публікацією «Медведько в капкані» таки деморалізував Генпрокуратуру. В цьому переконався кореспондент «Обозу», який побував на координаційній нараді представників правоохоронних структур. Розгублений Олександр Медведько навіть не здогадався перед публічною нарадою узгодити позицію Генпрокуратури з іншими правоохоронними органами.

Зокрема, виявилось, що МВС у нас знає, де переховується генерал Пукач, який обвинувачується у вбивстві Гонгадзе, а Генпрокуратура про це не відає. З’ясувалося це одразу після початку наради. В.о. міністра МВС Бондаренко (керує міністерством, поки Юрій Луценко перебуває у відпустці) вийшов на трибуну і почав розповідати статистику здобутків та успіхів свого відомства. А між іншим поскаржився на російських правоохоронців, які не здійснюють необхідних заходів щодо розшуку та затримання осіб, оголошених Україною в розшук. «Ми встановили місцеперебування Боделана в Санкт-Петербурзі. Однак російська сторона не проводить затримання. Це саме стосується Сацюка, Пукача…», - заявив Бондаренко. «Пукач вже в Росії?», - дивувалися журналісти.

Після завершення наради представники, звичайно ж, запитали в Медведька про цю сенсаційну інформацію. Той сходу відповів, що правоохоронні структури не володіють інформацією про місцеперебування Пукача, а Бондаренко, певно, обмовився.

«Обозу» таке пояснення здалося не надто переконливим. Тож коли правоохоронці залишали залу, довелося виловити у натовпі все того ж Бондаренка й уточнити інформацію. «Справді у нас є дані, що Пукач знаходиться в Російській Федерації. Продовжуємо працювати з російськими колегами, вимагати розшуку й видачі», - запевнив Бондаренко.

Однак одним Пукачем розходження в показах генпрокуратура й керівника МВС не завершилося. Виявляється, вони мають діаметрально протилежну інформацію щодо фальсифікації документів про закриття судимості Януковича.

Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко нещодавно заявив, що скасування судимостей Віктора Федоровича «однозначно було сфальсифіковане». «Наскільки мені відомо, секретарша, яка розписалася під рішенням суду, мала на той момент 7 років від народження», - заявив Луценко в інтерв’ю «5 каналу».

А Медведько на прес-конференції після завершення координаційної наради повідомив протилежне: що справа була закрита за відсутністю складу злочину. «Пізніше, 12 січня, в Генпрокуратурі скасували постанову про закриття і відправили на дорозслідування», - так обережно говорив Медведько. Про самого Януковича - ні пари з вуст.

А, може, Генпрокурор просто перестраховується після публікації на «Обозі». Адже, як і його попередник Святослав Піскун, він ще має шанси влаштуватися в списках «Регіонів» - реєстрація кандидатів до місцевих органів влади ще не завершилася. А недоторканність для місцевих депутатів наразі ніхто не скасовував.

Так само розійшлися дані у МВС та генпрокуратури стосовно колишнього керівника Фонду держмайна Чечетова. Після оприлюднення на «Обозі» матеріалів допиту Чечетова, де той детально розповідає, як виконував вказівки Кучми, Медведчука, Пінчука, Януковича в організації конкурсів з приватизації промислових об’єктів в Україні, міністр Луценко, заявив, що його відомство провело службове розслідування й встановило, що дійсно цей допит мав місце в травні 2005 року. «Міліція передала матеріали в прокуратуру. На основі показів Чечетова й інших доказів порушили кримінальні справи по приватизації», - заявив Луценко. Натомість Генеральний прокурор на прес-конференції заявив, що кримінальних справ немає. А матеріали допиту перевіряються з 18 січня, і рішення по них досі не прийнято.

Одним словом, Медведько демонстрував повне небажання дати пресі хоч якусь точну інформацію в резонансних справах. А, може, скупість відповідей на журналістські запитання пояснюється тим, що глава ГПУ «не відійшов» після прочитання свіжої статті Бойка, де наводяться факти загибелі свідків в справі журналіста Олександрова, коли розслідуванням курував Медведько? Думки Генпрокурора літали ген-ген далеко. Коли він рапортував про рік роботи генпрокуратури, то суперечив не лише МВС, а й навіть сам собі: «Вдалося позитивно вплинути на стан злочинності в державі в минулому році», - так заявив Медведько на початку наради. А вже через три хвилини від нього почули: «На жаль, не вдалося вплинути на стан злочинності в цілому».

Генпрокурор виглядав насправді пригніченим, на відміну від інших правоохоронців, які завалювали присутніх оптимістичною статистикою, Медведько давав негативні дані: злочини слабо розкриваються, часто слідство не проводиться взагалі, зросла кількість незаконно притягнених до відповідальності, зросла кількість умисних вбивств, побільшало наркоманів на обліку, почастішали злочини, вчинені неповнолітніми.

Такі показники аж ніяк не додавали оптимізму. За словами Медведька, погано спрацювала і міліція, і СБУ, і митниця, і податкова. «Кому ми замилюємо очі?», або «Мені соромно за слідство в органах прокуратури», - такі самокритичні фрази лунали у виступі Медведька. Журналісти навіть відкрили рот від здивування - зазвичай керівники правоохоронних структур так не говорять. Медведько явно хотів виглядати критичним керівником, але справедливим. Він продовжував в тому ж дусі розповідати про злочини в лавах правоохоронців. Навіть розповідав конкретні «смішні» історії. Наприклад, як в одному райвідділі, щоб поліпшити статистику боротьби з наркоторгівлею, переконали раніше судимого купувати макову соломку по дворах за міліцейські гроші, а потім, як годиться, завели справу й посадили.