Протягом усієї виборчої доби «Обоз» пильно відслідковував, що ж діялося в штабах трьох провідних політичних сил держави - «Нашої України», БЮТу та Партії регіонів.
Набігавшись між цими трьома пунктами з Подолу та на Печерські пагорби, мене раптом осяяло пророцтво: щоб визначити, яка політична сила отримає вищий результат, потрібно подивитися, на якій висоті знаходяться штаби цих політичних сил. Висоту слід визначати, звичайно ж, над рівнем моря. Отже, найвище розташувався штаб регіоналів - кінотеатр «Зоряний» базується на Печерських пагорбах, на самому вершечку.
БЮТ розташувався нижче – на рівні Хрещатика, поблизу з Українським Домом. Нарешті, ще нижчі амбіції у іншого помаранчевого табору – «Нашої України», яка облюбувала чи не найнижчу точку столиці – Поділ.
Можна було також гадати на віддаленість політичної сили від храму волевиявлення – Центрвиборчкому. За дивним збігом обставин саме регіонали виявилися найближчими до «лігва» Ярослава Давидовича. Другим знову виявився осередок БЮТ на Володимирському узвозі. НУ, а третє місце посів… правильно, блок «Наша Україна».
Ця теорія знайшла чимало схвальних відгуків колег по перу. Жарт пішов «на ура» серед журналістів, адже їм теж довелося чимало побігати між штабами трьох основних політичних сил. Аж раптом - як грім серед ясного неба – це божевільно-авантюрне гадання збіглося з результатами екзіт-полз.
За іронією долі, стати свідком цього «дива» мені випало в «найнижчому» і «найвіддаленішому» штабі – прес-центрі «Нашої Україні». Що б там не казали, але мені довелося на власні очі переконатися, що перші результати опитувань (нагадую, 13% давали нашоукраїнцям і 23% – бютівцям) стали справжнім шоком для багатьох помаранчевих. Більш-менш спокійно відреагували лише ті, хто заздалегідь знав результати екзіт-полів, і морально підготувався до цієї новини.
Прем’єр-міністр Юрій Єхануров навіть не став нічого пояснювати. Він згодом навіть скасував вихід до преси, який був широко анонсований на першу годину ночі. І хоча в прес-центрі політики від НУ старалися не з’являтися, атмосфера там була така гнітюча, що, здавалося, за лаштунками прес-центру «нашеукраїнці» гірко плачуть, а щоб ніхто не помітив цього розпачу, в залі голосно грали музики та співали патріотичних пісень.
Відверто кажучи, стало навіть прикро, що «Наша Україна», яка асоціювалася з боротьбою за демократію, яка позиціонувала себе як славетний епізод в сучасній українській історії, як головний фігурант помаранчевого Майдану, раптом за результатами опитування на дільницях набрала голосів десь на рівні Кучмівської «Єди» зразка 2002-го року. Але найприкрішим було не це, і навіть не перемога «регіоналів». Найдошкульнішим ударом стало друге місце Тимошенко, і це відчувалося в розмовах штабістів. Як би вони не намагалися приховати свої почуття, але було очевидно: оголошений показник у 23 відсотки не надто покращує настрій. Та ще й 23%! ЦЕ ж саме з таким показником чотири роки тому Ющенко переміг на парламентських виборах 2002 року!
Залом пробіг похмурий Олег Скрипка. Роман Безсмертний виглядав аж занадто стурбованим. І лише Роман Зварич навіть в такій ситуації мав легковажний вигляд обличчя. В «Нашій Україні» тривала нарада щодо подальших дій і щодо приєднання до коаліційної угоди. Проблема полягала в тому, що згідно попередніх домовленостей, кандидатуру прем’єра висуває та політична сила, яка перемогла у виборах.
Присутніх на політраді зволікали з остаточним рішенням. І штабістів можна легко зрозуміти: це ж стільки зусиль покладено на боротьбу з конкурентом, стільки політичних списів зламано, навіть політичні трупи траплялися. І все це – дарма!? Щоб у підсумку знову «Юля» стала прем’єром!!!
«Знаючі» колеги, які прогулювалися залом, багатозначно розповідали, що зараз на Політраді гарячково перебирають варіанти. Великим залом поповзла чутка, що «Наша Україна» згодна на будь-яку кандидатуру прем’єра від БЮТ, крім самої Юлії Тимошенко. Однак журналісти одразу вирішили, що це – жарт, адже Олександр Турчинов в кріслі глави уряду – аж ніяк не кращий варіант для потенційних помаранчевих соратників по коаліції. Згодом кулуарами почали гуляти просто-таки фантастичні варіанти. Наприклад, жартували, що БЮТ цілком в дусі інтернаціональної дружби міг би замінити «бурята Єханурова на грузина Васадзе».
Вочевидь, політрада завершилась тимчасовою капітуляцією партії яструбів. Петро Порошенко, який одразу попрямував до автомобіля, дав зрозуміти, що він готовий змиритися з прем’єром Тимошенко. Хоча злі язики стверджували, що Петро Олексійович в цей час поспішав на переговори з блакитними.
А тим часом в штабі Тимошенко буяли виключно позитивні емоції. Щоправда, на обличчі Тимошенко особливої радості не було. Певно, через перевтому. Після результатів екзіт-полу, вона кілька разів повторила журналістам, що у Ющенка є лише два варіанти: або вона прем’єр, або - Янукович.
Після цього Тимошенко ще трохи почекала в штабі - чи приймуть умови «помаранчевих переможців» в «Нашій Україні». Не дочекалася. Поїхала спати. Лише дала зрозуміти журналістам, що телефон не буде виключати, триматиме біля серця, на випадок, якщо Ющенко захоче її привітати з перемогою на виборах. А заодно - з посадою прем’єра…
В буфеті штабу БЮТ рікою лилося вино. В інших штабах спиртні напої на столи не виставляли. Наприклад, у Регіоналів журналістів годували йогуртами, а в «Нашій Україні» - взагалі суворий піст. Взагалі, найвеселіше журналістам було в штабі БЮТ - тут цілий день крутили мульти з «Веселих яєць». Щоправда, в «Нашій Україні» була в програмі концерт-дискотека, де виступали «Тартак», ВВ та інші виконавці. Але, самі розумієте, після таких результатів танці були не надто життєрадісними.
А ось в штабі Партії регіонів емоції були відсутні. Як, власне, і самі політики. Ані фігурантів найпрохіднішого списку, ані будь-яких коментарів добути було неможливо – вони просто… зникли! Це був єдиний штаб, у якому журналісти на мали навіть програми брифінгів. Журналісти там відверто нудилися, цілий день очікуючи на лідера. Проте Віктор Федорович нічого нового не сказав, а найприкріше - не дав можливості задати бодай запитання.
"Ми готові взяти відповідальність за формування уряду і закликаємо всіх, кому не байдужа доля України, долучатися до нас", - заявив Янукович. Журналісти знайшли єдину забавку в штабі регіоналів, - вони згадували свої ранкові походи на дільниці, де голосували лідери партій. Янукович запам’ятався своєю дружиною, яка кліпала очима та мовчала, як партизан, не звертаючи уваги на будь-які запитання журналістів. На запитання, чия буде перемога, Янукович, кидаючи в скриньку бюлетень, впевнено заявив: «наша!».
«Нашаукраїнська?», - посміявся, хтось за спиною. Ну, що візьмеш із цієї противної київської публіки? Щоправда, Віктор Федорович серйозно перестрахувався, тому прийшов на дільницю оточений великою ватагою своїх прихильників. Під дружнє скандування «Янукович!» від дільниці до штабу Віктор Федорович пройшов пішки. Чим не ходяча агітація?
А ось Тимошенко придумала ефективнішу агітацію. Після свого голосування в Дніпропетровську вона погодилася піти на футбол. Втім, пообіді вона оголосила про зміну планів і терміново полетіла в столицю.
Президента Віктора Ющенка на дільниці чекала «приємна» зустріч - заплакана від щастя героїня Майдану баба Параска. Вона взяла відкріпний талон і приїхала в Київ лише для того, щоб проголосувати на тій самій дільниці, що й Президент. Побачивши Ющенка, вона кинулась цілувати його і все президентське сімейство, а особливо - сина Андрія…
Виборча ніч закінчилась на диво рано. Вже о 3.00 знайти політика в штабах було неможливо. Всі розійшлися. Кажуть, раніше за всіх пішов спати Володимир Литвин. Хоча, здається, його цієї ночі мало б мучити безсоння. Адже людина, яка звикла, що для вільного проїзду її автомобіля перекривають півміста, вже за кілька днів може прокинутися «маленьким українцем».
Так само, безсонною була ніч для Наталі Вітренко. Вона теж перебуває на грані потрапляння в парламент. А от Симоненко, напевно, спав спокійно - у Верховну Раду він поведе маленьку, але горду фракцію. За великим рахунком, йому навіть неважливо, скільки в ній штиків. Головне, що він - лідер.
«Не Так» отримало те, що йому й прогнозували. Але ж не те, на що сподівалося. Таким чином, в середовищі вітчизняних політсил був суцільний розпач. За виключенням, хіба що, Блоку Тимошенко. Навіть Регіонам був потрібен кращий результат. Гадаю, нині вони із замиранням серця і надією стежать за тим, як повільно надходили результати зі східних областей. Ця виборча ніч стала для політиків сумною, а для журналістів - нудною.
| : | Средняя оценка: | Ваш голос учтен | Голосов: 0 |
![]() ![]() |
|
28.03.2006 14:31:18 |
Цмфры сложите. Не получается оранжевой коалиции. Чисто математически не получается. 50% это не коалиция. А вот 300 голосов это конст.большинство. Азарова в премьеры! Мороза в спикеры! Юлю на свалку истории. | |
Brumer 28.03.2006 12:25:53 |
> 28.03.06 09:07 Откурили "любi друзi" по > полной программе...... > (Като) ---------------------------------------------- По мне, так "люби друзи" гораздо более ласкает слух, чем "козлы", "петухи" и прочее. А насчет "с Яныком договориться" - я думаю, этого не будет, иначе это будет ситуация, когда "рак на горе свистнул". | |
Вася,Киев 28.03.2006 11:17:06 |
Больше всех билась в истерике на Майдане Юля.Мартыненко вообще на Майдане не появлялся,да и Жвания молча улыбался | |
Като 28.03.2006 9:07:29 |
Откурили "любi друзi" по полной программе. Но у них я смотрю рожа не треснет пойти с Яныком договориться - с тем, которого они называли бандюком и предлагали сидеть в тюрьме и прочее. Это ж какой позор!!! | |
Ofeliya 27.03.2006 16:19:12 |
А Петруха в своем репертуаре. Вот прохиндей. Уже столько наворотил. Батя ж его всем обещал, что его Петро будет премьером. Как же ему бедному теперь из сердца вынимать эту занозу? Только с Азаровым договариваться и плевать на всех. | |



