Ющенко зрадив парламенту з Соланою. Від депутатів смерділо

Увеличить шрифт

1

2

3

Читайте также »

	»Робін Гуд, СБУ і сорок розбійників
	»Діти наїзника, або Чому БЮТ загриз Огризка
	»Три ганебні історії про один парашут. Частина II
	»Гості прилетіли до Ющенка верхи на корупції
	»Три ганебні історії про один парашут. Частина I

Не пропустите »

	»«Терминатора» признали культурным достоянием США
	»Победа на классе
	»Ани Лорак надоело жить в гражданском браке с Муратом!

Интересное »

новости, загрузка.

4 квітня Президент України повинен був прийти в парламент і на прощання помахати ручкою нардепам. Не прийшов. Для Віктора Андрійовича це не вперше. Якщо минулого разу він проміняв візит у Верховну Раду на купання в крижаній ополонці, цього разу його на відпустила телефонна розмова з Хав’єром Соланою. Адже близько 13-ї години, коли всі чекали на Президента, на його сайті з’явилася інформація про дзвінок представника ЄС.

Щоправда, чекали Президента в парламенті по-різному. Партія регіонів заблокувала трибуну та президентське крісло, щоб таким чином зашкодити внесенню штандарту Президента. А ще регіонали вимагала закрити сесію і не вибирати суддів Конституційного Суду. Хоча вимог було багато, блакитні депутати були неагресивні й зовсім не билися. Навіть навпаки - у Верховній Раді переважали ліричні емоції. Жінки-депутати щиро жаліли "вічного хлопчика Єремеєва". Кириченко з Регіонів розповіла, як вона співчуває, що він не пройшов. Навіть ніжно поцілувала. Людмила Супрун, яка вирішила востаннє прийти в парламент у вишиванці та червоній шкірянці, теж ніжно приголубила «прогорівшого» спонсора Литвина.

Не було мегафонів і сирен, а комуніст-хуліган Бондарчук не ламав мікрофонів. Він лише фотографувався на пам'ять, бо це його останні дні у Верховній Раді. Боєць Шуфрич взагалі в останній день вирішив змінити амплуа. Але про це – згодом.

Тим часом у зовні миролюбній Верховній Раді щось сталося. Щоб зірвати засідання, парламентарі застосували хімічну зброю – розлили біля столу Володимира Литвина нашатирний спирт. Так засмерділо, що Литвин поспішив закрити ранкове засідання, хоча депутати з Регіонів вимагали поставити на голосування питання про закриття сесії. Але Литвин не піддався на провокацію і пообіцяв, що запах вивітриться через пару годин. Народна мудрість – «перед смертю не надихаєшся» - не знайшла відгук в серці спікера, і він вирішив затягти агонію старого парламенту до 26 квітня.

Навіщо йому це потрібно - залишається загадкою. Факт тут один - він в штики зустрічав пропозицію окремих депутатів, які вимагали перекваліфікувати парламентські слухання 26 квітня з нагоди 20-х роковин Чорнобильської аварії в громадські слухання. За таких умов там до дискусії долучилися б депутати старого й нового складу. Крім того, це рішення дозволило б поставити крапку в діяльності старого парламенту. Адже в будь-якому випадку таке конання може бути небезпечно для держави - дві третини складу депутатів-привидів, які не потрапили в нову раду, можуть такого наприймати! Просто так, на зло колегам, що залишились при владі.

Хоча на ранковому засіданні парламент - треба віддати йому належне - прийняв два важливих та виважених рішення.

По перше, Верховна Рада зняла депутатську недоторканність з депутатів місцевих рад. За цей закон проголосувало майже 300 депутатів. Це - майже всі фракції, крім Партії регіонів та СДПУ(о). Хоча могло бути й більше голосів, бо всі без винятку політичні сили обіцяли це зробити в своїй передвиборчій агітації.

Представник Партії регіонів Валентин Ландик пояснив зраду обіцянок тим, що ПР буде голосувати за відміну недоторканності лише в тому випадку, якщо об’єднати голосування за скасування недоторканності для депутатів місцевих рівнів та Верховної Ради. Литвин таку позицію об’єктивно назвав «великим лукавством», бо недоторканність депутатів місцевих рівнів регламентується законом, а недоторканність депутатів ВР - Конституцією. Тобто, щоб урівняти в правах парламентарів, треба вносити зміни до Основного Закону. «У вас в наступному парламенті буде можливість повернутися до цього питання і конституційною більшістю скасувати дану норму», - заявив Литвин. Після цього спікер пояснив Ландику, що його позиція – безсоромна, адже, мовляв, саме їхня партія домовилася з Ющенком і Єхануровим про недоторканність депутатів місцевого рівня, коли потрібно було голосувати за кандидатуру Єханурова.

До речі, серед ПР знайшовся один депутат, який проголосував «за» – Плохой. А в СДПУ(о) таких виявилося аж двоє – Йоффе та Шуфрич.

Нестор Іванович, до речі, сьогодні голосував виключно наперекір власній фракції. Хоча питання відміни недоторканності для місцевих рад йому особисто невигідне, бо він - один з небагатьох есдеків, хто пройшов хоча б в Одеську облраду.

Так само Шуфрич - єдиний з СДПУ(О) не проголосував за перерахунок голосів на парламенських виборів. «Сьогодні країна в кризовій ситуації, і треба швидше сформувати нову владу», - пояснив Шуфрич.

До речі, скандальне питання, чи перераховувати голоси, депутати обговорювали без особливих емоцій. Лише одного разу, коли виступав нашоукраїнець, пані Супрун одиноко проскандувала: «Ганьба!». А так всі виступи були схожі: депутати-невдахи твердили, що були масові фальсифікації. Їхні опоненти з майбутніх мега-фракцій твердили, що порушення були несистемними, а перерахунок голосів здійснити дорого, фізично не можливо.

Хоча, наприклад, Симоненко заявив: ніяких коштів виділяти не треба, ЦВК все перерахує. До речі, бюлетені по Україні під час виборів рахувало кілька десятків тисяч членів комісій, то якщо це робити лише силами ЦВК, повноваження старого парламенту продовжаться як мінімум на рік. Хоча особисто Симоненко це влаштувало б, адже в новому парламенті кількість червоних зменшиться майже наполовину.

Петро Симоненко проголосив з трибуни, що в нього є підстави наполягати на перерахунку голосів. Мовляв, за його інформацією, в 95-му окрузі Кіровограду під час перерахунку в кожному мішку було виявлено близько 100 бюлетенів за Компартію, але які були зараховані на користь БЮТ.

Також на фальсифікації з боку БЮТ натякав Юрій Кармазин. Він дав зрозуміти журналістам, що основні фальсифікатори - це Регіони та БЮТ, бо вони категорично проти перерахунку. Хоча об’єктивно такі обвинувачення на адресу БЮТ та ПР виглядають не менш смішно, ніж обвинувачення блакитних, що Ющенко фальсифікував президентські вибори в 2004 році.

У це можна було б повірити, якби Симоненко чи Кармазин говорили про фальсифікації результатів на дільницях, де голосували працівники заводів Таріела Васадзе або Василя Хмельницького. Адже, щоб організовувати системні фальсифікації, потрібен ресурс. Точніше, «адмінресурс». А його у Тимошенко в органах влади ніде немає. Таку розкіш могла собі дозволити лише партія влади - «Наша Україна». Ну а на Донбасі – нібито опозиційна Партія регіонів, яка насправді на місцях повністю контролює ситуацію на сході держави.

Просив прийняти рішення про перерахунок голосів і нещасний спікер Володимир Литвин. Він заявив з трибуни, що голосування було вільне і демократичне, але підрахунок було фальсифіковано. «Чого боятися, якщо буде встановлена істина? В 2004 році була політична позиція ВР, а потім рішення Верховного Суду. Так ми повинні зробити і цього разу», — наполягав він. Проте ВР відхилила всі постанови щодо повторного перерахунку голосів парламентських виборів. Найбільше депутатів проголосувало за постанову Кармазіна – 198 нардепів. Підтримали постанову всі фракції, депутати яких не потрапляють в новий парламент, а також комуністи.

Народний депутат Юрій Кармазін розповів журналістам, що його прикро вразили результати голосування за цей законопроект. Він повідомив, що ще вчора категорично проти була лише фракція Партії регіонів і фракція БЮТу. «За ніч змінили свою позицію соціалісти. Їх загітувала Юлія Тимошенко. Певно, в них якісь спільні інтереси», — заявив Кармазін. На що Рудковський заявив, що він Кармазіна не коментує, бо Кармазин сам не знає, що говорить.

Зате голова ЦВК Ярослав Давидович, який прийшов в парламент, виглядав щасливим. «Відбулося те, що мало відбутися. Державницька, правова позиція Верховної Ради отримала верх над емоціями певних політичних сил. Звісно, були окремі порушення, але фальсифікацій не було», — заявив Давидович.

Олег Зарубінський з фракції Литвина тут зразу заявив, що Давидович — заангажована особа і захищає свій власний мундир. Він додав, що його політична сила не зупиниться на невдачі у парламенті і буде подавати документи до Верховного Суду.

На цьому ранкове засідання закінчилося, й всі розійшлися. В залі лишилися лише Регіони.

Вони продовжили блокувати президію, трибуну, ложу уряду та крісло Президента. Хтось оперним голосом проспівав на весь сесійний зал строфу : «Боже, царя храни…». Кілька депутатів примірили на себе крісла членів уряду та віце-спікерів, але ніхто не ризикнув сісти на місце Литвина. Богатирьова зайняла трибуну. «Рано, ще», - звернувся до неї хтось з колег. «Раніше сядеш, раніше вийдеш», - відрізала Богатирьова.

Судячи з поведінки депутатів-регіоналів, про урядову коаліцію помаранчевих з блакитними не йдеться. Адже якби були попередні домовленості, Богатирьова б підсвідомо сіла прямо в крісло спікера. Тоді їй би більше личила фраза «раніше сядеш - довше просидиш».

Коли перерва закінчилась, спікер Литвин рішуче розштовхав депутатів біля президії, сів на своє крісло й наказав всім займати свої місця. «У мене була делегація. Ми домовилися не вибирати сьогодні суддів Конституційного суду», - порадував «блакитних» Литвин. Депутаті з Регіонів зразу слухняно розійшлися. Після чого Верховна Рада почала голосувати закони, на які Президент України раніше наклав вето.

Наприклад, на вечірньому засіданні депутати подолали президентське вето на доповнення до Закону «Про статус народного депутата України», який передбачає допомогу по безробіттю для депутата, який пролетів на виборах.

«Голосуйте, це ж закон для вас», - мобілізував депутатів спікер. З другої спроби «за» проголосувало потрібних 309 депутатів. Хоча представниця уряду дуже просила підтримати пропозицію Президента скасувати таку допомогу. Мовляв, йдеться про майже 120 тисяч в рік на одного депутата, «за» пропозицію Президента скасувати це неподобство проголосувало лише 15 депутатів.

Зате не набрав достатньої кількості голосів законопроект про реабілітацію жертв політичних репресій 2001 -2004 років. Тут, передусім, йдеться про справу УНСО й «масові заворушення» під час акції «Україна без Кучми».

Закривати сесію Литвин і не думав - 26 квітня він запросив усіх обговорити Чорнобильську трагедію й урочисто закрити сесію. Таким чином, стара Верховна Рада не змогла по-людськи розпрощатися з повноваженнями. Отже, можна ще очікувати на сюрпризи від старого парламенту.