День ображених бойових пельменів

Увеличить шрифт

1

2

3

Читайте также »

	»Робін Гуд, СБУ і сорок розбійників
	»Діти наїзника, або Чому БЮТ загриз Огризка
	»Три ганебні історії про один парашут. Частина II
	»Гості прилетіли до Ющенка верхи на корупції
	»Три ганебні історії про один парашут. Частина I

Не пропустите »

	»Ватикан представил рецензию на «Ангелов и демонов»
	»Победа на классе
	»Ани Лорак надоело жить в гражданском браке с Муратом!

Интересное »

новости, загрузка.

У середу вранці Президент України, як і обіцяв, зробив друге подання кандидатури Юлії Тимошенко на посаду прем’єра. Однак голосування не відбулося, тому що засідання Верховної Ради не вдалося відкрити й на хвилинку. І все через образи. Наприклад, образи спікера Арсенія Яценюка. Журналісти, щоправда, не бачили його нещасного обличчя, однак про це розповідали різноманітні посередники. Мовляв, Арсеній Яценюк не може працювати в умовах блокади й ображається за те, що в нього вчора вирвали картку для голосування.

Яценюк ображався цілий ранок. По обіді вийшов Олександр Турчинов й повідомив, що Яценюк буде ображатися й надалі, аж поки Партія регіонів не зніме блокування.

Фото прес-служби Верховної Ради

"Регіонали" справді увесь день блокували трибуну й крісло Арсенія Петровича. Щоб спікер не зміг пройти до президії, забарикадували стільцями ще й двері. До речі, у дверей дуже зручна для «диверсантів» Верховної Ради конструкція замка: якщо бронзову ручку підперти спинкою стільця, їх відчинити неможливо.

На обличчях «біло-блакитних», що окупували трибуну зранку, світилося задоволення від дрібної пакості, яку вони організували коаліції, згодою радість змінилася на втому. В цей час їх лідери пояснювали, що головне почуття, яке керує діями Партії регіонів — це теж... образа. Регіони ображалися на те, що вчора їх звинуватили у фальсифікації голосування по кандидатурі Тимошенко.

Вони вимагали від коаліції вибачень, посилаючись на те, що СБУ не знайшла фактів втручання в систему «Рада».

«Ви вибачитеся перед Регіонами?», — запитували журналісти депутатів «більшості». «Нізащо! Не дочекаються!», — звучали відповіді. Роман Зварич відповід ще лаконічніше: "Ха-ха-ха!". А Турчинов всі ці вигуки аргументував. Мовляв, те що СБУ не виявило втручання, не означає, що його не було, це означає, що його не виявлено, тому що система «Рада» не сертифікована в СБУ, а отже в ній не існує захисту інформації.

Однак Партія регіонів стояла на своєму: хочемо вибачень і баста, а інакше наші ображені депутати будуть блокувати трибуну.

Образи, а відповідно й вимоги Партії регіонів, впродовж дня зростали.

Турчинов розповів, що напередодні ввечері існували домовленості про мир, бо в якості компромісу Партії регіонів віддали ще один комітет. Комітет цей народився в результаті поділу комітету банківської діяльності на банківський та комітет митної політики. Однак на ранок регіоналів ця "подачка" вже не задовольняла; вони почали вимагати голосування за віце-спікера та комітети перед голосуванням за прем’єра. А під кінець дня вустами Ганни Герман Партія регіонів вже вимагала зміни кандидатури прем’єр-міністра Юлії Тимошенко на будь-яку іншу.

Так як множилися вимоги Регіонів, множилися й образливі коментарі від опонентів. Зварич, наприклад, публічно порівняв опонентів з… козлами. (Не плутати з «казлами», з якими Янукович в свій час порівняв «помаранчевих». У Зварича звучало чітке «о»). Цитата: «Поведінка Партії регіонів надихає мене на такий образ: коли людині доказуєш, що він не козел, й отже, мусить вести себе культурно, а людина хоче демонструвати всьому світі, що він козел».

Крім всього іншого, кулуарами ширилися чутки, що "регіонали" «уламують» НУ-НС на ширшу коаліцію. Депутат з БЮТ Володимир Філенко з цього приводу демонстрував велику образу: «Якщо наші колеги хотіли «ширятися», так нехай би ширялись в парламенті минулого скликання. А то морочать голову людям, тобто нам». З ним був категорично не згоден депутат від НУ-НС Геннадій Москаль: «В широку коаліцію ми вже відрядили Плюща, цього досить!»

Демонстрація дрібних образ продовжувалася увесь день. В результаті все закінчилося нічим. Яценюк за цілий день жодного разу не залишив свого кабінету. Ніхто з лідерів фракцій не вийшов до журналістів, щоб щось пояснити.

Єдиним офіційним коментарем став брифінг Олександра Турчинова. Він заявив, що Яценюк не буде відкривати засідання, поки не буде розблоковано трибуну. «Силою захоплювати не будемо — ми не хочемо бійок у Верховній Раді», — спокійно, але без оптимізму заявив Турчинов.

Фото автора

Однак існує багато інших способів, щоб оголосити голосування за кандидатуру Тимошенко. Наприклад, теоретично спікер може оголосити голосування з будь-якого іншого місця в сесійній залі. Однак коаліція, за словами Турчинова, на це не піде, бо їй потрібна «максимальна прозорість формування уряду».

Може скластися відчуття, що депутати від більшості - суцільні «чистоплюї» або наївні новачки, які перший раз в парламенті, якщо банальне блокування трибуни руйнує всі їхні плани по виборах прем’єра. Однак таке твердження апріорі є хибним. Отже, тут щось інше? «Обозреватель» отримав інформацію, що всьому виною «ображені», які походять зовсім не з табору «біло-блакитних».

Основна проблема — відсутність єдності в НУ-НС. Ця вічна проблема настільки загострилася, що на очі журналістам за весь день жодного разу не з’явився В’ячеслав Кириленко. Засідання фракції НУ-НС, певно, було найскандальнішим за всю історію. Анатолій Гриценко, ображений на Президента, який замість його кандидатури на посаду міністра оборони подав кандидатуру Юрія Єханурова, зібрався писати заяву про складання депутатських повноважень. Його відмовляли всією фракцією. Відмовили. Однак, як свідчать очевидці, Гриценко був такий обурений, що колеги навіть боялися до нього підійти з будь-якими питаннями.

Однак образу на кадрову політику демонстрував не лише Гриценко. Група депутатів НУ-НС демонструвала шалену незгоду з кадровими рішеннями, які були спущені у фракцію «з гори». Особливо депутатів образило, що їм нав’язують Василя Кременя на посаду міністра освіти. Їх можна зрозуміти, адже своїм Кременя назвати важко: за свою кар’єру він встиг попрацювати в уряді Ющенка, Кінаха та Януковича, а ще балотуватися в депутати по списках СДПУ(о). Частина депутатів не згодна з Кременем з тієї причини, що його кандидатуру нав’язав добрий дядечко Балога. Більшість фракції на чолі з Кириленком за те, щоб віддати міністерство батьку Вакарчука.

Також депутати НУ-НС ображаються за Романа Зварича. Багатьом не подобається, що на місце міністра юстиції замість нього «призначили» Миколу Оніщука. Того самого, що до останнього відмовлявся підписувати коаліційну угоду. Не всі сприймають міністра аграрної політики — Юрія Мельника, — який є міністром в уряді Віктора Януковича за квотою... комуністів. Хоча комуністи ніколи не мали великого впливу на його кар’єру, незмінний лобіст Мельника - власник «Нашої Ряби», керівник ДУСі Ігор Тарасюк.

На засіданні фракції «ображені депутати» дійшли до заяв, що голосування за Тимошенко може не відбутися, якщо не будуть переглянуті проблемні кандидатури. Публічно образи депутатів озвучив Геннадій Москаль. Він заявив журналістам, що «не можна нав’язувати тих осіб, які не сприймаються більшістю фракції». На уточнення, чи випадково не Секретаріат нав’язує ці кандидатури, Москаль відповів: «А що є якійсь інший деструктивний орган у країні?!»

На ці емоції можна було б не звертати уваги, адже депутати, які незадоволені кандидатурою Оніщука, Кременя та Мельника, якраз не входять в групу ризику під час голосування за Тимошенко.

Проблема в іншому, після цих заяв або паралельно з ними образилися деякі «кандидати в міністри».

Від своїх джерел «Обозреватель» отримав інформацію, що групка депутатів в ультимативній формі відмовилася голосувати за Тимошенко, поки фракція офіційно не полюбить трьох кандидатів на посади міністрів, тобто поки голосуванням не погодить кандидатури Оніщука, Кременя та Мельника. Ось ці ображені насправді є основним гальмом в голосуванні за прем’єра. За інформацією джерел «Обозревателя», цю групу очолює кандидат на посаду міністра оборони Юрій Єхануров.

Здавалося б, він єдиний, кому немає на що ображатися. Однак Єхануров теж трохи ображений — від гострословів в коаліції він отримав прізвисько «бойовий пельмень».

Щу у НУ-НС ображається Борис Тарасюк. Однак веде себе навпрочуд тихо. Вже не нападає на Балогу, бо сподівається отримати керівництво комітетом з євроінтеграції. Колеги подейкують, що він пролетів повз міністерське крісло через звинувачення на адресу голови Секретаріату. Однак його образи не порівняти з образою В’ячеслава Кириленка, якому обіцяли спікерство, а в результаті він може розраховувати лише на керівництво фракцією. Найсмішніше те, що за інформацією «Обозу», керівником фракції БЮТ теж стане Кириленко — однофамілець В’ячеслава Анатолієвича — Іван Григорович.

Цікаво, кого нагородять прізвиськом Кириленко Перший, а кого Кириленко Другий.

Є звичайно й ображені в Блоці Юлії Тимошенко. Хоча вони не дуже впливають на погоду й вибори прем’єр-міністра.

Наприклад, Олег Ляшко на сьогоднішньому засіданні фракції висловлював категоричну незгоду з партійною кандидатурою на посаду міністра вугільної промисловості — Ігорем Полтавцем. Він все доказував колегам, що його пролобіювала Наталя Королівська, яка сама з Луганської області й має свій інтерес в цьому призначенні.

Звичайно, в БЮТ безліч інших ображених, але вони ведуть себе нижче трави, тихіше води. Наприклад, не може не ображатися Жеваго, який не отримав жодного міністерства, хоча дуже хотів поставити свою людину на пост міністра екології.

Говорити про ображених в Партії регіонів кадровими рішеннями коаліції просто смішно. Однак не можна не згадати одного. Депутат Святослав Піскун заявив, що якщо Президент подасть кандидатуру Віктора Шемчука на генпрокурора, він дуже образиться. «Якщо хто тільки образить Медведька, я відразу подам в суд на відновлення себе на посаді генпрокуррора». А Піскун це може. Зрештою не перший раз.

Однак повернімося до ображених коаліціантів.

На ображених, як кажуть, воду возять. Ображені «нунсівці» готові навозити стільки, що кандидатура Тимошенко може просто втонути. Особливо «вологі» прогнози всі дають на четвер. Можливо, трохи розвидниться хіба що в п’ятницю.

А що Тимошенко? Всю середу вона не виходила до преси. Очевидно тому, що забагато образи журналісти побачили б у її очах...