Тимошенко знову наступає на граблі Губського

  БЮТ та «Наша Україна» приступили до складання виборчих списків. Верстка виборчих списків блоків (читай — формування депутатського корпусу) це найважливіша процедура з точки зору майбутнього цих політичних, адже сама Юлія Тимошенко де-факто визнала, що дострокові парламентські вибори 2007-го року доводиться проводити саме через те, що особисто вона та її найближчі соратники припустилися помилок при упорядкування депутатського корпусу від БЮТ у 2005-2006-му роках.

фото Дима Богданов/ОБОЗ

Необхідність написати цю репліку виникла насамперед тому, що саме по квоті Богдана Губського пройшло чимало «політичних біженців» з бютівського табору до «регіоналів», зокрема це такі піонери політичного перемитництва, як депутати Олександр Єдін, Володимир Зубик та багато інших. Це при тому, що квота Губського була піддана суворій ревізії, і з неї було вичищено чимало кучмістів, на кшталт Степана Гавриша, Олександра Задорожнього та інших. Вгадайте, де були б ці «вичищені» люди нині, після того, як парламентська більшість оголосила відверту купівлю депутатських опозиційних голів? А тепер Богдан Губський знову долучений до формування виборчого списку, і його повноваження знано розширені, тоді як опонувати йому фактично нікому.

фото Дима Богданов/ОБОЗ

Потреба в написанні цієї репліки назріла і після недавньої прес-конференції бізнесмена і депутата Богдана Губського у своїй політичній та комерційній вотчині в Черкасах. Минулого тижня Богдан Володимирович спробував «відмити» рейдерську атаку своїх колег на офіс ВАТ «Черкасигаз», і принагідно згадав міського голову Черкас Сергія Одарича. Але Губський згадував не про те, чому він, депутат Губський, тричі зривав вибори мера в цьому місті, а повідав про ті часи, коли Одарич керував обласним штабом БЮТ. За словами Губського, нинішній мер свого часу завалив роботу штабу і був знятий з посади керівника. За інших обставин для Богдана Володимировича виявилося б багато честі бути процитованим на сторінках «Обозревателя», якби ця ситуація не мала б прямого стосунку до верстки бютівських списків. Адже в січні 2006-го року Одарич написав листа керівникам виборчої кампанії БЮТ з проханням позбавити його обов’язків керівника обласного виборчого штабу та виключити його за власним бажанням з виборчого списку цього блоку до ВР саме через безпринципність у формуванні депутатського корпусу. Документальне підтвердження добровільного виходу з національного списку БЮТ читач може знайти на сайті Центральної виборчої комісії, де доволі чітко зазначено, що 31 січня 2006 року Сергій Одарич написав заяву до ЦВК з прохання вилучити його прізвище зі згаданого списку.

Навряд чи на сайті БЮТ вдасться знайти оригінал листа Сергія Одарича до керівництва боку, хоча з точку зору розуміння тієї політичної кризи, в якій виявився Блок Тимошенко, цей документ є доволі пророчим. «Я припиняю свою участь у виборчій кампанії. Вам відомо, що я не мав наміру ані брати участь у виборах, ані очолювати виборчий штаб. Причиною такого небажання був «специфічний контингент», який складав основу партії.

фото ОБОЗ

«Батьківщина»: наполовину люмпен, який нічого не досяг у житті і якому нема що втрачати, наполовину — заробітчани, які чекають виборів, щоб якось поповнити власну кишеню», — з таких слів починається лист тодішнього керівника штабу. Тоді йшлося не лише про заробітчан, яких Губський і інші «губські» розпихували у національному спискові БЮТ, але й про черкаських їх соратників, прізвища яких нині теж асоціюються з жадобою до наживи. Саме через засилля заробітчан у фракції БЮТ в Черкаській міській раді утворилася так звана земельна коаліція, яку довелося втихомирювати особисто Юлії Тимошенко під час її гучної поїздки у Черкаси 15 лютого. Після цієї поїздки майже усі національні медіа написали про те, як Богдан Губський диригував голосуванням фракції БЮТ, намагаючись зірвати розгляд земельного питання (Юлія Тимошенко приїхала допомогти Одаричу провести рішення міськради про продаж землі на аукціонах).

Так ось, ця репліка виконує роль своєрідного резюме півторарічної бютівської еволюції: якщо наприкінці 2006-го року Богдан Губський намагався впливати на Блок Тимошенко, і до його побажань могли прислухатися, а могли й ігнорувати, то нині Богдан Володимирович сам визначає виборчу політику БЮТ, оскільки своїми політичними прийомами дослужився до сану одного з найвпливовіших тимошенківців. Невже, закрившись за сімома замками, Богдан Губський може запропонувати виборцям БЮТ кращі списки, ніж ті, що були в 2006-му, і нині визнані провальними. БЮТ знову пропонує наступити виборцям на ті ж самі граблі, затято не бажаючи вчитися на своїх же помилках.

фото УНИАН

Читайте також: Лист Сергія Одарича керівництву БЮТ

ПРЕЗИДІЇ БЛОКУ ЮЛІЇ ТИМОШЕНКО
п. Тимошенко Ю.В.
п. Турчинову О.В.
п. Томенку М.В.
п. Бродському М.Ю.

Шановні колеги!

фото УНИАН

Я припиняю свою участь у виборчій кампанії.

Вам відомо, що я не мав наміру ані брати участь у виборах, ані очолювати виборчий штаб. Причиною такого небажання був «специфічний контингент», який складав основу партії «Батьківщина»: наполовину люмпен, який нічого не досяг у житті і якому нема що втрачати, наполовину — заробітчани, які чекають виборів, щоб якось поповнити власну кишеню.

Свої міркування я відверто викладав і лідеру блоку, і кожному з вас. Після бесіди з Юлією Володимирівною в мене склалося враження, що лідери поділяють мою оцінку ситуації в партії і мої політичні принципи. І що ми спільними зусиллями зможемо оновити партію. Саме тому я дав згоду очолити Черкаський обласний виборчий штаб.

Однак подальший перебіг подій свідчить, що керівництво блоку і я сповідуємо різні політичні принципи. Передовсім йдеться про застосування подвійних стандартів.

Лідери вимагають публічності при формуванні списків кандидатів до місцевих рад, але самі формують парламентський список у повній таємничості. Члени блоку змогли ознайомитися зі списком тільки на сайті ЦВК вже після його реєстрації.

Лідери вимагають не допускати родинного підходу при формуванні списків, а самі включають у список до Верховної Ради рідних братів.

Лідери публічно закликають до боротьби з тіньовою економікою, але самі закладають фінансування кампанії «в чорну».

Лідер засуджує фальсифікацію виборів Януковичем, але схвально ставиться до можливості підкупу виборців на нашу користь.

Лідер пропонує місцеві списки формувати за алфавітом, але не запропонувала це зробити для списку до Верховної Ради.

Така двуликість, як корозія, роз’їдає місцевих керівників. Як приклад: всі голови обласних структур в кулуарах виступають проти алфавітного підходу, але з трибуни виголошують лише «одобрямс».

Нарешті, серія із трьох закритих партійних з’їздів. Я 18 років у публічній політиці і за цей час переконався: де починаються закриті з’їзди, там починається брехня і лицемірство. Партії, яка ототожнює себе з народом, нема що приховувати від народу. Навпаки, публічність є найкращою вакциною проти корупції, в тому числі — і у внутріпартійному середовищі. Та що я кажу, лідери говорять про публічність і відкритість те саме. Коли йдеться про інших.

Отож, життя продемонструвало, що моя позиція розходиться не лише з позицією більшості партійців, але із позицією лідерів. Я сів не у свого човна. Це не моя команда.

За таких умов моя участь у виборах виглядала б принаймні дивною.

Наостанок кілька ремарок:

В основі мого рішення нема жодного особистісного конфлікту чи образи.

В мене нема жодних незадоволених амбіцій.

Я не маю наміру обговорювати свій вихід з кампанії публічно.

Всі людські і матеріальні ресурси, залучені мною до обласного та інших штабів, залишаються у їх розпорядженні до завершення виборів.

Я знімаю свою кандидатуру із виборчого списку БЮТ до Верховної Ради.

З повагою до кожного з вас і побажаннями всіляких успіхів

Сергій Одарич

09 січня 2006 року