Увеличить шрифт

1

2

3

Читайте также »

	»Тимошенко: всьому є край. Я більше так не можу!»
	»Резонансні справи - винних немає!
	»В’язні Фонду держмайна
	»Хатинки Литвина. Як живуть «олігархи розумової праці»
	»Прокуратура надумала знести будинок куми Ющенка?

Не пропустите »

	»Золотая середина Канн
	»Ринат Ахметов: "Европейский Кубок будет в Донецке"
	»"Над океаном Наина меня разбудила: "Борис упал и обо%%ался"

Очевидна річ, що Донбас — регіон всім серцем відданий біло-блакитним. Як продемонстрували останні вибори, кількість виборців, які голосують за інші політичні сили, тут просто таки мізерна: кити в загальноукраїнському масштабі «БЮТ» і «Наша Україна» на минулих виборах не потягнули й на три відсотки. Збільшити лише в два рази цей результат потребує просто титанічних зусиль і є заздалегідь невдячною справою.

Боротися за голоси виборців помаранчевим в цьому регіоні марна справа. Однак, якщо національно-демократичні сили проігнорують вибори в цьому єдиному регіоні, вони програють в загальноукраїнському масштабі — аж до втрати 3 -5 відсотків голосів. Адже зовсім не важливо скількі голосів візьмуть на Донбасі «помаранчеві», питання в іншому скількі голосів візьме Партія регіонів.

Справа в тому, що в одній Донецькій області проживає десята частина виборців України. І яким би високим комусь не здавався б результат Партії регіонів (33%), на минулих виборах він міг би бути куди кращим, якби активність виборців в Донецькій та Луганській областях була вищою. На парламентських виборах в 2006 році в Донецькій області явка виборців становила лише 61 відсоток населення, навіть в останньому турі президентських виборів вона була куди вищою 83%. Це означає, що якби така активність збереглася в 2006-му, в останній Верховній Раді у донецьких було б на 10 депутатів більше.

Отже, перед біло-блакитною командою нині стоїть завдання максимально збільшити явку на дільницях. Тоді Партію регіонів може очікувати результат в 36 % і навіть 38%, який зараз обіцяють біло-блакитним соціологи.

Способів для цього є чимало й чесних, і сумнівно чесних, і просто безчесних. Один з найбільш ефективних методів штучно збільшити явку — це організувати масштабне голосування на дому.

В Центральній виборчій комісії останній місяць велася справжня війна — представники ЦВК від провладної коаліції висували вимоги максимально спростити голосування для стареньких, хворих, інвалідів та… мертвих душ. (Без участі останніх голосувань на дому просто не буває. Таке життя.) Шляхом компромісів та відвертого тиску (представники від ПР, Соцпартії та комуністів обіцяли бойкотувати засідання, не реєструвати списки блоку Юлії Тимошенко) вони свого добилися. Якщо на попередніх виборах мали право голосувати на дому особи, які «не здатні самостійно пересуватися», то тепер до них додалися особи, які «тимчасово не здатні самостійно пересуватися». При чому від цих виборців не вимагається довідка від лікаря про хворобу, достатньо власноручно написаної заяви. Її можна передати до виборчої комісії через знайомих або навіть переслати поштою. Останній термін подавання такої заяви — вечір останньої п’ятниці перед днем виборів.

Отже, при всьому бажанні членів дільничної комісії за один день — суботу важко перевірити діагнози та наявність людей, які перешлють відповідні заяви.

Голосування на дому завжди супроводжувалось найбільшими фальсифікаціями та зловживаннями. Є чимало прикладів з президентських виборів, коли в першому турі цілі села голосували на дому і перемогу в них отримував Янукович, а коли в третьому турі ці ж бабусі самі шкандибали на виборчі дільниці, в лідери виходив Ющенко.

Члени дільничних комісій від різних партій в областях, де велику підтримку має одна політична сила, не здатні контролювати один одного. Наприклад, в Донецькій області під час президентських виборів були випадки, що на окремих дільницях було нуль голосів за Ющенка. Хоча теоретично такий результат був неможливий, адже, як мінімум за свого кандидата мусили проголосувати члени дільничної комісії та спостерігачі. Просто члени комісії від Ющенка також всім серцем підтримували Януковича. Звісно, така комісія не може організувати чесне голосування по хатах.

Волонтери із західних областей, яких БЮТ планує послати спостерігачами в Донецьк, навряд чи зможуть перешкодити фальсифікаціям з переносними скриньками. Члени дільничної комісії докучливих «бандерівців» просто не беруть з собою в машину, а бігти позаду зі швидкістю навіть стареньких «Жигулів» нікому не під силу.

Звичайно, фальсифікації з голосуванням на дому можуть бути організовані не лише в Донецьку. Члени дільничних комісій можуть набігати по хатах Тернопільської чи Львівської області чимало сумнівних голосів для БЮТ чи «Нашої України — Народної самооборони». Але забіг між «донецькими» та «тернопільськими» точно програють «помаранчеві». Просто тому, що умови для фальсифікацій між першими та другими не рівні. У перших скриньок більше!!!

За законом кожна дільниця повинна бути укомплектована не менш як двома малими переносними скриньками. Яка ж картина насправді? Як стало відомо «Обозревателю» з надійних джерел, Львівська та Волинська область недостатньо укомплектовані малими скриньками: в першій не вистачає 230 скриньок, а у другій — 232 скриньки.

Зате в Донецькій області на кожну дільницю замість двох припадає майже по три скриньки, така сама ситуація в Дніпропетровській та Луганській області. Трохи відстає Харківщина — тут на 1712 дільниць надлишок 751 скринька.

А тепер проста арифметика: якщо в кожну з надлишкових 2437 скриньок, якими забезпечена Донецька область, буде кинуто лише по 50 бюлетенів (що не важко організувати), це принесе зайвих 120 тисяч голосів одній партії (не важко здогадатися якій саме). Певно тій, яка зацікавлена в спрощенні голосування на дому?

Чи можливо проконтролювати, щоб у зайві виборчі скриньки на Донбасі не кидалися бюлетені з волевиявленням людей, відсутніх в Україні та взагалі на цьому світі? Майже неможливо, особливо, якщо викликає сумнів якість «помаранчевих» організацій в цій області.

Організація НУ-НС на Донеччині дуже слабенька. Краща структура в БЮТ, однак багато сумнівів в ефективній роботі обласної організації на цих виборах. Цікаво чому в найбільш
вразливому регіоні керівником обласної організації призначено Геннадія Задирка, який прийшов в БЮТ нещодавно з лав Соцпартії? Адже насправді його багато що до сих пір пов’язує з рожевими. Наприклад, своїм заступником Задирко взяв Вадима Бугару, людину, яка на минулих виборах очолювала штаб Литвина в Донецькій області. Литвинці тоді добре попрацювали — їх політична сила взяла аж 0,36% голосів на Донеччині. Такий результат став наслідком співпраці з Партією регіонів в комплектуванні членів дільничних комісій від Литвина людьми, наданими Партією регіонів. Батько Вадима Бугари працює заступником генерального директора ММК ім. Ілліча відомого соціаліста Володимира Бойка і є тертим політичним хамелеоном, що скакав від блакитних через помаранчевих до рожевих.

Партія регіонів в свою чергу активно «працює» з представниками опозиції на місцях.

Наприклад, Андрій Жмурко та Микола Березовий, які донедавна очолювали БЮТ в місті Горлівка, ще кілька місяців назад розповідали журналісту «Обозревателя» про методи цієї роботи. «До нас кілька разів підходили посередники від ПР й пропонували 20 тисяч доларів за «синхронізацію дій», мовляв, якщо треба, поможемо членами комісій, будемо вирішувати конфлікти між членами від Партії регіонів та БЮТу», — розповів Жмурко. Він додав, що у випадку вдалої співпраці Партія регіонів обіцяла віддячить 20-м місцем в своєму списку в міську раду. До речі, Жмурко розповідав «Обозу», що у 2006-му ті самі люди пропонували по п’ятірці. Отож, ціна абсолютної перемоги на Донбасі Партії регіонів зросла в 4 рази.

Керівники БЮТу в Горлівці від «синхронізації» відмовилися. Журналіст «Обозревателя» обізнаний в цьому на 100 відсотків. Але цікаво, що за два місяці до виборів без будь-яких причин цих людей зняли з керівництва. Організація БЮТ в Горлівці розбіглася, новопризначені керівники навіть не в стані подати списки членів дільничних комісій. Жмурко та Березовий — учасники, як «України без Кучми», так і помаранчевої революції, — вважають, що це сталося через їхню відмову співпрацювати з «регіоналами». Отож, є підозри, що про «синхронізацію дій» біло-блакитні домовилися з донецькою опозицією на більш високому рівні.

Як в такій ситуацій можна перешкоджати фальсифікаціям в Донецькій області, завищеній явці, фальшивому голосуванню на дому? Відповідь знайти важко. Маленьку справу в цьому питанні може зробити хіба що ЦВК, справедливо розподіливши малі скриньки по областях.

Індикатором чесних намірів буде згода представників ЦВК від Партії регіонів підтримати це рішення. Якщо ні, то стане повністю ясно, чому «регіонали» так легко згодилися на перевибори — тому що в 2006 не вибрали весь свій резерв. За рахунок збільшення явки виборців на Донеччині, за рахунок голосування на дому Україну може чекати справжній сюрприз, коли «регіонали» візьмуть всі 40 відсотків. А може 50?