УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Тимошенко хоче бути прем’єром довічно!

Тимошенко хоче бути прем’єром довічно!

Вчора крига Азовського моря пішла в наступ на Маріуполь та за кілька хвилин стерла всі споруди на узбережжі. Щось подібне в цей же день трапилося в стосунках Юлії Тимошенко і Банкової.

Бомба Тимошенко

Холодна війна дійшла до стадії, коли крига розірвала благеньку оболонку примарного співробітництва.

Протистояння в усій своїй красі вилізло на поверхню не будь-де, а в самому Брюсселі, коли Юлія Володимирівна відповіла на традиційне запитання, чи балотуватиметься вона на виборах 2010, зовсім нетрадиційно.

Раніше вона відповідала щось на кшталт поживемо-побачимо. Тепер її відповідь пролунала, як грізний ультиматум Банковій, як бомба, загорнута в строкату обгортку дипломатичної мови.

«Якщо наша співпраця з Віктором Андрійовичем Ющенком буде гармонічною, збалансованою, якщо буде демонструватися єдиний спільний підхід до вирішення проблем, то нема сенсу виставляти дві кандидатури від демократичної коаліції. Тоді я можу, безмірно люблячи Україну, підтримати Віктора Андрійовича Ющенка ще раз. Але я хотіла би, що це була вулиця з двостороннім рухом», - заявила Тимошенко.

Іншими словами, Тимошенко попросила прибрати всі палки з коліс, інакше вона піде на президентські вибори в 2010 році.

Загалом, нічого такого Тимошенко не сказала. А те, що вона сказала, звучало так дипломатично, що секретаріат міг таку заяву й проігнорувати.

Але ж ні! Тимошенко миттєво отримала відповідь від голови Секретаріату Віктора Балоги. Прес-служба Президента розмістила її на сайті Президента.

Балога негарно не стримався

Відповідь була настільки далека від дипломатичної мови й така емоційна, що можна було б подумати, що журналісти почули не все сказане Юлією Володимирівною в Брюсселі, немов вона видавала якісь хитрі ультразвуки, які були доступні лише вуху керівника Секретаріату, й Балога сприйняв їх як смертельну образу.

Дуже дивно, а може, й показово, що голова Секретаріату дозволив собі в принизливій формі коментувати висловлювання прем’єр-міністра на офіційному сайті.

«Керівник Секретаріату Президента України Віктор Балога назвав «безпричинними» та «надміру самовпевненими» різного роду висловлювання про можливу підтримку Віктора Ющенка на чергових президентських виборах у разі виконання ним низки попередніх умов», -такими словами починалася заява Балоги.

Цікаво, що Віктор Балога згадує про «якусь низку попередніх умов», хоча в Брюсселі

Тимошенко нічого не конкретизувала.

Ці слова дають розуміння, чому так спалахнув голова Секретаріату. Це може означати лише одне - перед заявою в Брюсселі відповідний ультиматум вже було поставлено Банковій, поставлено конкретно з низкою умов.

У Брюсселі ж Тимошенко лише нагадала про існування ультиматуму, й нерви Балоги не витримали.

Чого лише варта наступна теза Балоги про те, що «такі заяви свідчать про прагнення авторів додати собі політичної ваги, ставлячи себе на одну площину з главою держави».

Про що він говорить? У вирі емоцій керівник Секретаріату дещо забувся. Якщо говорити про політичну вагу, то після славнозвісної політреформи, вага посади Президента, м’яко кажучи, підупала. Якщо ж порівняти рейтинги прем’єра й Президента, то лише повний безумець добровільно погодиться ставати на одну площину з Президентом.

Далі ще веселіше…

Віктор Балога пов’язав демонстрацію готовності підтримати В.Ющенка на президентських виборах із новою порцією закидів про можливий імпічмент чинного Глави держави. Керівник Секретаріату висловив припущення, що йдеться про намагання розхитати впевненість і рішучість Президента при здійсненні ним конституційних повноважень.

«Наполегливість В.Ющенка у протидії спробам реанімувати політичну корупцію у вищих ешелонах влади, втіленні важливих державних і соціальних ініціатив зустрічають глухий опір тих, чиї корпоративні інтереси не збігаються з поняттями «закон», «чесність», «мораль», «відповідальність». Саме тому знову витягнуто нафталінну ідею про імпічмент, яка не витримує найпростішого тесту на конституційність. Не виключено, що в протистоянні курсу Президента можливі найнесподіваніші політичні конфігурації та союзи», - заявив Балога.

Свою відповідь на заяву Тимошенко Балога завершив, дуже поетично.

«Це холості постріли,та ще й у "молоко", - сказав Балога.

Коли читаєш цю заяву, мимоволі уявляєш собі Балогу, який говорить ці слова. Й куди лише ділася його загадкова посмішка Джоконди. Певно, Балога в цей час являв собою алегорію гніву.

Від батога до пряника

Такі заяви голови Секретаріату черговий раз підтверджують, що команда Тимошенко й команда Президента останні тижні ведуть дуже жорсткі перемовини в боротьбі за впливи та повноваження, й збоку Тимошенко в хід пішли останні аргументи: від батога – погроз імпічменту до пряника - підтримки на президентських виборах.

Адже, яким далеким не здавався б 2010 рік, з кожним днем це питання стає дедалі актуальнішим для Віктора Андрійовича, який давно демонструє маніакальну зацікавленість в другому президентському терміні.

Протистояння дійшло до такої стадії, що все менше шансів на те, що воно завершиться мировою угодою, й ніхто не постраждає.

Справжня причина деструктиву Верховної Ради

До речі, бездіяльність Верховної Ради останні тижні також є плодом протистояння Тимошенко-Банкова. Адже справжня причина деструктиву Верховної Ради зовсім не в блокуванні парламентської трибуни депутатами Партії регіонів.

Причина в тому, що коаліція не має 226 голосів, щоб проголосувати принципові рішення, й «регіони», наче фіговий листочок, своїм блокуванням люб’язно прикривають цю імпотенцію.

Коаліція не має 226 не тому, що не може, а тому, що не хоче.

Частина НУ-НС, особливо балогівська, зовсім не зацікавлена голосувати кадрові рішення, адже це посилить впливовість Тимошенко. Зокрема, це стосується посади керівника Фонду Держмайна, а отже - майбутньої приватизації й оскарження маніпуляцій з держмайном, що вже відбулися.

В свою чергу, Тимошенко не зацікавлена в голосуванні президентського закону про Кабмін, на чому особливо наполягає Банкова.

Адже її вплив у Кабміні й так немилосердно урізаний численними кадрами Секретаріату Президента на міністерських посадах. До того ж Юлія Володимирівна думає про майбутнє…

Банкова намагається зарубати всі канали, де Тимошенко хоче пропіаритися

Конфлікти між Тимошенко і Банковою накопичилися в такій кількості, що про ці стосунки вже можна складати анекдоти. Ось коротенький й далеко не повний перелік.

На Банковій демонстрували незадоволення поданням прем’єра стосовно призначення головою Антимонопольного комітету Давида Жванії. Хоча це квота й кандидатура НУ-НС, але людей Луценка в Секретаріаті вважають зачарованими Юлією Володимирівною.

Банкова розкритикувала проект Закону "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України, щодо питань приватизації", який Тимошенко представила членам Кабінету міністрів. У команді Президента вважають, що Тимошенко включила в список приватизації велику кількість підприємств, для того, щоб забезпечити коштами виконання своїх передвиборчих обіцянок. Одним словом, готується до президентських виборів…

До речі, в цьому випадку Банкову гаряче підтримують «регіонали». Чечетов заявив, що законопроект йому нагадує 17 рік, й Тимошенко не вистачає лише «тужурки та маузера».

Так само дуетом Президент Ющенко й Партія регіонів вимагають звільнення голови «Ощадбанка» Анатолія Гулея, а Тимошенко відповідно проти.

У цьому випадку ситуація взагалі анекдотична.

Ющенко вимагає звільнити керівника «Ощадбанку» за нецільове використання коштів під час виборчої кампанії, натякаючи, що гроші йшли на фінансування виборчої кампанії Партії регіонів. Причому Ющенко забув, що стати головою «Ощадбанку» Гулею допоміг нинішній спікер Арсеній Яценюк.

Чому ж тоді звільнення Гулея домагається Партія регіонів? За фінансування на виборах БЮТу? Офіційно Партія регіонів вимагає покарання Гулея за черги у відділеннях «Ощадбанку» під час компенсації втрачених заощаджень громадян. Хоча претензії до Гулея, як мінімум, інтригують, бо ще вчора він вважався людиною братів Клюєвих.

А сьогодні за Гулея горою стала Тимошенко й навіть з Брюсселя попередила Президента, що приїде та відкриє йому очі на ситуацію в «Ощадбанку».

Наступна конфліктна точка: Тимошенко зацікавлена в призначенні нового керівника генпрокуратури та в перевиборах мера Києва. Певно, з причини зацікавленості Тимошенко Віктор Ющенко не хоче нічого міняти.

Президент та його команда сприйняла в ножі заяви Тимошенко про перегляд ціни на газ і транзит з Російською Федерацією. Юлію Володимирівну не пустили в Москву, натомність, майже назло Тимошенко, туди поїхала Раїса Богатирьова.

Вона прямо з Москви транслювала для Тимошенко, яка в цей час знаходилася в Брюсселі, неприємні шпильки – щось середнє між шантажем та знущанням.

Зокрема, Богатирьова натякнула - Тимошенко поки що ніхто брати в Москву не збирається. Мовляв, її участь у засіданні україно-російської міждержавної комісії буде визначена напередодні засідання, яке призначене на 12 лютого. Зрозуміло, від Тимошенко вимагають, щоб вона була слухняною, тихою дівчинкою, якщо хоче в гості до Путіна.

Ще один привіт з Москви від Богатирьової для Тимошенко – попередження, що газові питання розглядатимуться на засіданні міждержавної комісії лише, якщо захочуть президенти.

Це далеко не всі точки протистояння, але навіть наведені приклади демонструють, як Банкова намагається зарубати всі канали, де Тимошенко хоче пропіаритися.

У цьому контексті можна звернути увагу, як часто опоненти Тимошенко нині почали говорити, що Юлія Володимирівна готується до президентських виборів. Хоча вона не просто готується, вона, як піонер, перебуває в постійному стані: «Завжди готова!». Однак на посту прем’єра цю готовність Юлії Володимирівни сприймають особливо боляче. Нині це головна тема розмов між командою Тимошенко та командою Президента.

Умови неучасті

Зі своїх джерел «Обоз» отримав інформацію, що до заяви в Брюсселі Тимошенко передала Президенту, на яких умовах вона готова дати гарантії своєї неучасті в президентських виборах.

Однак умови зовсім не сподобалися Віктору Андрійовичу.

Одна з них відмова від президентського закону про Кабмін. Це найпринциповіше - Тимошенко наполягає на тому, щоб повноваження за вагою прем’єра були, як мінімум тотожними повноваженням Президента.

Також жорстка вимога Тимошенко - це прийняття закону про імперативний мандат.

Звичайно, Тимошенко мріє про усунення Віктора Балоги з посади голови Секретаріату. Однак вимагати такої жертви від Віктора Андрійовича зухвало, не розумно й нереально. Юлія Володимирівна погоджується на мінімум - усунення людей Балоги з парламенту, шляхом надання їм якихось посад.

Спочатку кореспондент «Обозу» без особливої довіри поставився до цієї інформації, однак останні заяви Тимошенко переконали, що не буває диму без вогню...

Якщо Тимошенко про це нагадує публічно, це означає, що в неї є бажання швидше отримати відповідь. Однак Президент не поспішає й навіть демонструє образу на подібні пропозиції. Скоріше всього він не довіряє обіцянці Тимошенко підтримати його на президентських виборах.

І справді, що заважає Тимошенко передумати?

Проте обіцянки Тимошенко не балотуватися на президентських виборах можна сприймати й серйозно.

Всім відомо, наскільки маніакально ставиться Тимошенко до посади прем’єр-міністра, такого нетерпіння обійняти посаду Президента Юлія Володимирівна ніколи не демонструвала.

Один з депутатів БЮТ «Обозу» розповів, що Тимошенко серйозно задумується над тим, щоб залишитися на посаді прем’єра на рекордний термін.

«Неважливо, кого виберуть Президентом, якщо уряд матимеме більші повноваження. Якщо Президентом знову виберуть Ющенка, це буде його останній термін, якщо Януковича - в нього є лише два терміни, а Тимошенко може бути прем’єром довічно, її термін нічим не обмежений», - заявив депутат БЮТ «Обозу» в розмові не на диктофон..

Звісно, таку тезу можна сприймати, як щось неймовірне та фантастичне. А якщо спробувати розглянути її серйозно?

Тимошенко варто лише мати більшість у парламенті, закон про імперативний мандат й не обрізані повноваження прем’єра, й вона справді цариця в цій країні, що воссідає на непохитному кріслі прем’єр-міністра.

А Юлія Володимирівна, до речі, щиро вірить, що в наступному парламенті в неї буде більшість… Отож, чому б їй не планувати своє довічне прем’єрство?