Апарат РНБО: "бомжі" цінніші за науковців

Проглядаючи рішення Кабміну за цей місяць, «Обоз» натрапив на досить цікаве розпорядження: 5 листопада на засіданні уряду було прийнято рішення розширити список державних установ посадовців, які мають право на службові квартири.

Квартири для бомжів Богатирьової

Підпис прем’єр-міністра Юлії Тимошенко відкрив можливість «на шару» мешкати в столиці працівникам Вищого адміністративного суду, апарату Ради національної безпеки та оборони, Національної академії наук та Національної аграрної академії.

Дивним в цьому рішенні є два моменти. По-перше, його поява. Юлію Володимирівну не звинуватиш у палкому бажанні покращити умови життя посадовцям більшості структур з вищенаведеного списку. Рада національної безпеки і оборони – без коментарів. Вищий адміністративний суд є форпостом пропрезидентських рішень. І нарешті, у Тимошенко немає підстав симпатизувати керівництву Національної аграрної академії. Адже її президент Михайло Зубець в позаминулому році пройшов до парламенту по списках БЮТ, але зрадив «біле воїнство» при першій же можливості – перебіг в антикризову коаліцію. Нині він у фракції Партії регіонів. Очевидно, дане рішення Кабміну стало наслідком якогось політичного компромісу.

Хоча це розпорядження Кабміну зацікавило «Обоз» з іншої точки зору. Загальновідомо, в країні - економічна криза. Політики і представники різних гілок влади наперебій переконують народ, що готові зменшувати витрати на утримання чиновництва і разом з тим на світ Божий з’являються ось такі розпорядження, які відкривають двері для нових і нових витрат на життєдіяльність слуг народу.

Службові квартири не зваляться з неба. В даному розпорядженні чорним по білому написано, що фонд службових жилих приміщень формується з новозбудованого житла, звільнених жилих приміщень або квартир, придбаних у фізичних чи юридичних осіб. Отже, квартири будуть купуватися… Отож, йдеться про витрати сотень мільйонів гривень. Адже розпорядження дозволяє купити перерахованим вище структурам десятки штук об’єктів нерухомості. Наприклад, згідно з рішенням уряду в апараті Ради національної безпеки право на отримання службової квартири отримують керівники структурних підрозділів, їхні заступники, головні спеціалісти на час виконання ними службових обов'язків. В апараті РНБОУ лише заступників секретаря 8 осіб.

І можна не сумніватися, що зразу після появи цього розпорядження структури, які отримали право на службове житло, будуть добиватися реалізації прав своїх працівників.

Наскільки потрібне було це розпорядження в умовах економічної кризи? «Обоз» підозрює, що аніскільки! Адже навряд що в апарат РНБО приймають на керівні посади бомжів.

А науковців на вулицю…

«Обоз» цілеспрямовано загострив увагу саме на апараті РНБО.

Адже за дивним збігом обставин, за день до прийняття постанови про службове житло для членів РНБО з’явився Указ Президента від 4 листопада 2008 р. № 997/2008 “Про деякі заходи щодо забезпечення скорочення видатків Державного бюджету України на утримання органів управління”, яким серед всього іншого ліквідовується Національний інституту проблем міжнародної безпеки (НІПМБ), що функціонує при РНБО.

Цікава в нас держава: витрачаємося і заощаджуємо одночасно. З одного боку, купуємо квартири для працівників апарату РНБО, з іншого - ліквідовуємо інститут проблем міжнародної безпеки. Витрачаємося на посадових «бомжів» з апарату - економимо на науковцях, компетентних в питаннях міжнародної безпеки з широким колом зв’язків із закордонними колегами. До речі, ліквідований інститут був відповідальним за виконання цільового плану Україна-НАТО на 2008 рік.

Причому утримання цього інституту Національної безпеки та оборони вимагало відносно невеликих грошей – 9,5 млн на рік. Це лише десяток поганеньких квартир!

Хтось може зауважити, що квартири ще не куплені. Справді! Зате куплені автомобілі.

У травні цього року апарат РНБО придбав автомобіль вартістю 100 тисяч доларів, а в кінці минулого року ще один трохи скромніший за 60 тисяч доларів. Невідомо, які були причини поповнення автопарку, адже позаминулого року апарат РНБО закупив 14 (!!!) службових автомобіль по 40-50 тисяч доларів кожний, витративши на це понад 3 млн грн. Окрім цього, на початку 2008 року апарат РНБО прикупив послуг з транспортного обслуговування посадових осіб апарату Ради національної безпеки та оборони ще на 3 млн грн. Отже, лише транспортні «витребеньки» РНБО практично перекривають витрати на фінансування Національного інституту з проблем міжнародної безпеки на цілий рік. І чомусь в умовах фінансової кризи було прийнято рішення не зекономити на службовому транспорті для апарату РНБО, а знищити науковий потенціал ради.

І ще кілька слів щодо матеріального забезпечення Президента, Секретаріату та інших, кого утримує Державне управління справами. Автобаза ДУС за останній рік купила 6 авто Е класу на 1 млн грн. Потім ще кілька на 2,5 млн грн, потім два Мерседеса-Бенс за 1,7 млн для зали офіційних делегацій в аеропорту "Бориспіль". До речі, остання покупка була здійснена в серпні місяці, коли вже були наявні всі ознаки міжнародної економічної кризи.

Отже, знов-таки невтішні висновки – на службові авто для чиновників Секретаріату гроші завжди знаходяться, а науковці - в прольоті.

До речі, інформація про авто отримана з офіційних джерел – із сайту тендерних закупівель. Вона може бути далеко неповна, адже не всі шикарні покупки вищих органів влади потрапляють на публічну сторінку. Наприклад, коли уряд Януковича купував броньовані Мерседеси – ця інформація на сайті не засвітилася.

Хто поклав око на сім поверхів інституту?

Заступник директора Інституту міжнародної безпеки Анатолій Гуцал грішить, що справжніми причинами ліквідації інституту була не економія державних коштів, а навпаки, чиєсь матеріальне збагачення.

Працівники інституту вважають, що їх вирішили реорганізувати, бо хтось наклав око на будівлю, в якій знаходиться інститут. А це семиповерхова споруда в самому центрі Києва на вулиці Кутузова - сто метрів від метро "Печерська".

«Під шумок боротьби з економічною кризою, певно, хтось задумав прибрати до рук наше приміщення», - каже Гуцал. Його насторожує, що Указ Президента щодо їх фактичної ліквідації з’явився підозріло раптово, як грім серед білого неба. Гуцал говорить, що навіть секретар РНБО Богатирьова стверджує, що їй не було про це відомо.

Хоча проблеми у «стосунках» науковців з чиновниками визрівали давно. Справа в тому, що РНБО останнім часом перестали бути потрібні спеціалісти з міжнародної безпеки, а лише профі з внутрішньополітичних інтриг. Гуцал розповідає, що нікого не цікавив професійний аналіз чисельних помилок у сучасній зовнішній політиці, який був готовий надавати НІПМБ. Інституту наполегливо рекомендували зайнятися моніторингом внутрішньополітичної ситуації.

Хоча, за словами Анатолія Гуцала, цінність інституту зовсім в іншому – у тому, що його працівники входять до системи світової інтелектуальної еліти. Іншими словами, за 10 років були напрацьовані зв’язки з колегами в усіх куточках світу, які дозволяють оперативно дізнаватися настрої ключових гравців на міжнародній арені щодо участі України в тому чи іншому проекті.

Зірки Раїси Богатирьової

Що собою нині являє апарат РНБО, який отримав від Тимошенко несподіваний подарунок, – право на службові квартири?

Відомо, що в апараті РНБО до «кризового скорочення» працювало 260 осіб. Зараз стане на кілька десятків менше. З усіх цих людей на слуху лише секретар РНБО - Раїса Багатирьова. Хоча у неї є доволі велика команда заступників – вісім осіб. Це в повному розумінні команда Раїси Богатирьової. Адже практично всі вони прийшли на свої посади після її призначення, за її сприянням. Зрештою, в апараті РНБО це відбувається традиційно – новий секретар повністю міняє заступників.

Одним з перших в команду прийшов Степан Гавриш. Цю людину представляти не потрібно. Гавриш не був винятком у загальному правилі - Раїса Богатирьова особисто була зацікавленна в призначенні цієї людини. Офіційно Гавриш відповідає за міжнародний сектор.

Наступний заступник секретаря - Констянтин Грищенко – теж відома особа. До речі, після призначення послом в РФ він лише формально входить в команду апарату РНБО.

Борис Зайчук відповідальний за «соціалку». Він чиновник зі стажем –довгий час керував Пенсійним фондом України. Однак найбільше він відомий своїм братом-близнюком Валентином, який з 2002 року керує апаратом Верховної Ради. У принципі на таких посадах люди змінюються рідко, адже від керівника апарату залежать деякі цікаві моменти матеріального благоустрою кожного окремого депутата. Наприклад, хтось з депутатів отримує «шарову» двокімнатну квартиру, а хтось трикімнатну, хтось більшу, хтось меншу компенсацію, хтось буде перший на черзі, а хтось останній. До речі, від одного з працівників апарату Верховної Ради «Обоз» отримав інформацію, що в цьому році парламентські депутати-новачки продовжують отримувати державні квартири в Києві та компенсації, і на це вже пішло близько 20 млн грн.

Лише два заступники секретаря РНБО Сергій Парашин і Андрій Пишний прийшли в апарат РНБО в минулому році та зберегли за собою посади після зміни секретаря. Перший - відповідальний за енергетичну безпеку, другий - за фінансову. До речі, Андрій Пишний - відомий банкір, однокурсник і друг Арсенія Яценюка.

А ось наступний заступник Борис Соболєв - креатура Богатирьової. Він відповідає за зв’язки з Кабміном. У Соболєва досить цікава біографія. Зокрема, той її період, коли він у 1997 році очолював "Перший Інвестиційний банк». Цей банк знаменитий тим, що серед акціонерів фігурувало прізвище брата Віктора Ющенка. Більше того, особисто Віктор Андрійович цілий один день очолював раду акціонерів цього банку…

Хоча існує думка, що Соболєв не був близькою людиною до братів Ющенків. Мовляв, у банківський бізнес Ющенків його «пристроїв» Сергій Льовочкін, з яким Соболєв підтримує стосунки й досі.

Також в офіційній біографії Соболєва вказано, що він з 1998 року - член Експертної ради підприємців. В цій своїй діяльності він не міг не перетинатися з одним з керівників Українського фонду підтримки підприємництва - чоловіком Раїси Богатирьової Ігорем Олександровичем.

Очевидно, завдяки аналогічним зв’язкам в апарат РНБО потрапив і Віктор Ткачук, що відповідає за сектор внутрішньополітичної безпеки. Ткачук - екс-нардеп з числа «зелених» і ще багато хто – з усіма його посадами можна ознайомитися в офіційній біографії на сайті РНБО. Єдине про що він не написав, це про те, що довгий час був засновником та директором Західної філії Міжнародного благодійного фонду «Міжнародна ліга підтримки екологічного підприємництва». Відомо, що структура, в якій працює чоловік Богатирьової, фінансувала деякі проекти цього «екологічного підприємництва».

Наступний «земельний» заступник Ігор Яцук – це ходячий детектив.

По-перше, багато питань супроводжувало його стрімкий кар’єрний зріст. В 2006 він очолював відділ земельних ресурсів Макарівського району Київської області, а в 2007 вже Державне агентство земельних ресурсів. Журналісти до сих пір ламають голову, завдяки кому він так високо стрибнув. Існує два варіанта – завдяки земляку з Макарівського району Роману Безсмертному чи керівнику «Мінприроди» в уряді Януковича - Василю Джарти.

У пана Яцука не життя, а «російська рулетка». В 2007 році в нього випустили аж 12 куль, з яких одна потрапила в ногу, а в 2006 році його викрали і вимагали від родини викуп 450 тисяч доларів. І в першому, і в другому випадку Ігор Яцук не поспішав давати якісь пояснення міліції. І злі язики твердили, що напади були наслідком невиконання певних неофіційних обов’язків на посаді керівника відділу земельних ресурсів Макарівського району. Так чи не так, невідомо. Зате ясно, що родина Яцука завжди мала прямий матеріальний зиск від місця роботи голови сім'ї. В цьому можна переконатися, переглядаючи базу податкової - дружина Яцука Ольга є прямим засновником кількох фірм, які займалися і, певно, займаються «знімальними геодезичними та гідрографічними роботами».

Ось таких керівників має апарат РНБО. Треба сказати, в інші часи на посадах заступників секретаря РНБО працювали більш відомі в політиці особистості - зірки. Порівняно з якими нинішня команда Раїси Богатирьової – кіт в мішку. Однак за останній неповний рік роботи навіть ця непублічна команда встигла прославитися дуже скандальним чином.

«Прославив» її депутат фракції Партії регіонів Василь Грицак

Ось що він заявив «Обозу»: «В нинішньому апараті РНБО немає професіоналів з питань національної безпеки. Лише «профі» з бізнес-схем. Причому з нелегальних схем. Злочинне угруповання Раїси Багатирьової, куди входить Степан Гавриш, а на побігеньках Борис Соболєв, займаються «кришуванням» контрабандних потоків. У першу чергу, це контрабанда горілки «Смірнов», «Распутін», контрабанда з Китаю та Туреччини. Задля потреб своєї контрабанди цією «командою» було поставлено на потік виготовлення фальшивих акцизних марок . Я навіть припускаю, що ця «команда» мала відношення до контрабанди зброї, зокрема її поставок в Грузію. Є деякі факти, які дають мені підстави так думати». Ось такі недитячі звинувачення. У Грицака, звичайно, є особисті причини та образи бути таким «красномовним», але відомо - не буває диму без вогню. Отож, слова Грицака є як мінімум цікавими.

А тепер підведемо підсумки. Нинішнє РНБО за неповний рік роботи напрацювало собі «прекрасну» репутацію: арена політичної боротьби з Тимошенко, плюс купа брудної білизни, яку витягнув на світ депутат Грицак, плюс службові квартири, мінус науковці з інституту міжнародної безпеки…

На структуру з такою репутацією небагато надії в питаннях, що стосуються безпосередньо національної безпеки. Особливо, якщо йдеться про нинішні непрості часи. Може, для національної безпеки краще взагалі все і всіх ліквідувати – і «бомжів», і контрабандистів, і науковців. У такому випадку буде принаймні приємно, що науковці постраждають в ім’я національної безпеки.