Видео дня
Під парашутом над Януковичем
Журналісти СТБ й „Обозу” вирішили політати над Януковичем. Тобто над територією колишньої державної резиденції „Межигір’я”, де проживає Віктор Федорович.
Треба сказати, зробити це було нелегко. Адже повітряний простір над територією 136 га, де власне й розташована резиденція, закритий для польоту за розпорядженням Державної служби охорони. Й хоча «Межигір’я» вже кілька місяців - приватна дача, заборону чомусь «забули» зняти.
Нагадаємо, за кілька днів до виборів «державна дача» була приватизована ТОВ «Медінвесттрейд», директор якої має донецьку прописку й офіс в кінотеатрі «Зоряний».
Приватизація стала можливою завдяки розпорядженню уряду Януковича, за яким всі об’єкти «Межигір’я» були передані з балансу Мінприроди на баланс НАК «Надра України», а ті в свою чергу передали далі – приватній фірмі. Таким чином, разом з різноманітними спорудами дрібна фірмочка «Медінвестрейд» отримала 136 га земель, не лише дорогих, а й історичних, легендарних та навіть священних для українців.
На території, яка нині оповита суцільним п’ятиметровим парканом, в княжі часи була північна резиденція княгині Ольги. Існують легенди, що в печерах Межигірського монастиря була схована бібліотека Ярослава Мудрого, в часи козаччини монастир приймав вояків-запорожців, що доживали тут свій вік. За радянщини монастир висадили в повітря й влаштували на його місці державні дачі. Таким чином археологи ніколи не мали можливості дослідити ці історичні землі.
До речі, доля Межигірського монастиря спіткала й будинок Хрущова. Минулою весною симпатичну будівлю в характерному для хрущовських часів архітектурному стилі з башточками, колонами та ліпниною висадили в повітря. З усієї «старовини» Янукович залишив лише кілька адміністративних будівель та будинок, який в часи холодної війни збудували для Щербицького.
Один чоловік, який брав участь в тому будівництві, розповів «Обозу», що непоказний в стандартному адміністративному стилі будинок, обсаджений традиційними блакитними ялинками, зовсім непростий. Мовляв, над землею височіє лише два з семи його поверхів. Нижні яруси, за словами будівничого, призначалися як бомбосховища на випадок ядерної війни.
Пролітаючи над «Межигір’ям», журналісти зафіксували цей будинок. Певно, бомбосховище для Віктора Федоровича річ важлива й потрібна. Новий господар не лише не висадив в повітря твердиню Щербицького, а навпаки відреставрував її.
Взагалі політати на Януковичем журналісти вирішили, щоб дізнатися, чого там встигли набудувати за часи, коли головний мешканець «Межигір’я» Віктор Янукович був керівником Кабміну.
Будівництво велося всю весну та літо, й очевидно, в нього було вкладено стільки коштів, праці та зусиль, що зі страху втратити „Межигір’я” разом з посадою прем’єра Віктор Федорович допоміг „прихватизації” об’єкта, зовсім не криючись від громадськості. Отож, цікаво було побачити з повітря, заради чого Віктор Федорович зважився на скандал.
До речі, знайти бажаючих політати навколо закритої зони виявилась справа непроста. Власники літальних апаратів не в захваті від таких замовлень, бо можна втратити ліцензію на польоти чи отримати проблеми на свою голову від різних контролюючих організацій.
Однак світ не без сміливців, один відчайдуха таки знайшовся.
Раннього мерзлякуватого ранку група журналістів стояла на порослій бурою травою галявині, чекаючи на появу літального апарату, та дрібненько цокала зубами від холоду. Коли ж нарешті «щось» виїхало на імпровізовану злітну смугу, про холод якось само собою забулося через перевагу інших відчуттів… Повітряний птах виглядав як табуретка на колесах, чи лавка з пропелером. Це „щось” під’їхало й зупинилося біля журналістів.
Після першого легкого шоку настав другий. Апарат був такий маленький, що здавалося навіть однієї людини для нього забагато, а нас мусило летіти троє. Однак пілота ця обставина аж ніяк не хвилювала. Він спокійно почав налаштовувати апарат для польоту. Виявилося, що у нашої «табуретки» позаду кріпиться парашут, який виконує функцію крила.
Пілот «прив’язував» «крило» та скаржився, що останнім часом страшно літати надвечір та в дні народних гулянь, через небезпеку потрапити під обстріл феєрверка. Адже парашут синтетичний й варто одному зеленому чи червоному вогнику потрапити в крило - тканина розлізеться.
Після налаштування парашута пілот почав розбирати бокову опорну раму апарату. Згадавши, що забув інструмента, він намагався ввігнати кріплення за допомогою лійки для пального. Зрештою, йому це майже вдалося. Ми дивилися на це з жахом, а пілот спокійно пояснював: „Це я для того, щоб збільшити швидкість”.
Нарешті настала черга для найцікавого – розмістити на одній табуретці трьох пасажирів.
«Ми зараз спробуємо різні варіанти поз…Оператор може бути або спереду, або позаду, дівчина всередині…», – почав пілот. «Це наче Камасутра?», - іронічно поцікавилася Павліна з СТБ.
З Павліною довелося погодитися. Проте найгірше нас чекало попереду. Виявилось, що на трьох було лише два паски безпеки.
Однак пілота й це анітрохи не збентежило. «Сідаємо, як зможемо. Головне злетіти, а там розсядемось», - оптимістично заявив він журналістам.
Іншими словами, головне злетіти, а там куди ви дінетесь…
Так воно й вийшло. В повітрі само собою забулася тіснота, яку ми відчували на землі. Треба сказати, зовсім не від страху. Очевидно, в мізках включилася якась захисна функція, й вони відмовлялися приймати дійсне за об’єктивну реальність. Здавалося, верхівки сосен, які пропливали під ногами, що просто бовталися в повітрі, це м’яка лугова трава, яка так і вабить плюхнутися в неї. Трохи моторошніше стало коли полетіли над висотками Вишгорода. Але знов-таки повітря було густим, як кисіль, й майже матеріальним, здавалося – подінься десь наша «табуретка» - ми не впадемо, а повиснемо над бетонними хащами та павутиною дротів.
Такі іграшкові фортеці можна побачити в передмісті Києва з висоти пташиного польоту
Єдине, що дошкуляло, це страшенно холодний вітер. Зате забавляла реакція «землян» та котів: маленькі чоловічки під нами обов’язково задирали голови, тикали пальцями та махали руками, що ж до котів, вони панічно розбігалися з дахів.
Нарешті з’явилося „Межигір’я”. Пілот не ризикнув пролітати над територією, а пройшов поблизу. На жаль, саме тоді з Дніпра повіяв особливо різкий вітер, наш літальний апарат віднесло в сторону, й будиночок, в якому проживає Янукович вислизнув із об’єктива.
Будинок Януковича. Нашого повітряного птаха розглядають з десяток садівників
Зате спортивно-оздоровчий комплекс було видно, як на долоні. Цікаво, що будинок, де Янукович проживає, має лише 250 метрів квадратних, зате приміщення для спорту та оздоровлення займають близько двох тисячі квадратів.
Відомо, що в крайньому зеленому павільйоні знаходиться улюблений тир Віктора Федоровича. Янукович великий любитель постріляти з різних видів зброї.
Будівництво цього комплексу почалося минулої весни і швидкими темпами до осені було закінчено. Перед комплексом розбили невеликий парк з озерцем та ялиночками. Під однією зеленою красунею повітроплавцям було видно фігурку Діда Мороза.
За спортивно-оздоровчим комплексом до сих пір триває будівництво чималого озера.
Варто подивитися на масштабну кількість будівельників та «КАМАЗів», щоб зрозуміти, що в найглибшій своїй частині озеро має дуже пристойну глибину: близько 6-8 метрів. Ансамбль озер доволі мальовничий й складається з трьох водойм.
Перша - витягнута покручена та найглибша; друга - з островом, де росте кілька великих дерев; з третього в друге озеро спадає водоспад. Найбільше третє озеро досить мілке, зате має всередині п’ять бочкоподібних пристроїв. Можливо, це майбутні фонтани, що битимуть в небо високими струменями води.
Далі ми побачили велику адміністративну будівлю, а потім господарський двір. Біля теплиць поважно проходжало кілька лам та страусів.
Облетівши «Межигір’я», пілот розвернув літак, щоб ще раз пройти біля будинку, де живе Янукович, але вітер знову не дозволив наблизитися. Хатинка Віктора Федоровича вперто ховалася за деревами.
Єдине, що було добре видно, це дві лінії паркану навколо житла екс-прем’єр-міністра. Віктор Федорович просто маніакально стурбований власною безпекою.
Між двома парканами мінне поле?
До речі, сам Янукович стверджує, що лише орендує будинок в «Межигір’ї» й збирається переселятися, бо, за його словами, оренда з’їдає більшу частину його доходів.
Хоча в це важко повірити, адже Віктор Федоович облюбував це місце ще за часів свого першого прем’єрства. Після програшу на президентських виборах йому довелося залишити резиденцію, однак невдовзі після відставки Юлії Володимирівни, яка ледь сама не вселилася в «Межигір’я», Президент Ющенко дозволив йому повернутися. З тих пір Янукович обжив та розбудував маєток. Приватизація резиденції, можливо, була єдиним способом для Віктора Федоровича зберегти за собою територію у випадку, коли на прем’єрське крісло знову повернеться Юлія Тимошенко.
На першому засіданні нового уряду Тимошенко взялася за Януковича - відмінила постанову попереднього уряду про передачу «Межигір’я» НАК «Надрам України». Однак це все одно, що відмінити вчора з’їдений борщ. Адже скасування передачі «Межигір’я» «Надрам» не скасовує приватизацію резиденції «Медінвестрейдом».
З висоти пташиного польоту добре видно, що власникові потуги прем’єра до лампочки - будівельні роботи на території продовжуються. До речі, як з’ясував «Обоз», «Медінвестрейд» не єдина фірма, яка має стосунок до колишньої резиденції. Працівники, які обслуговують маєток, отримують зарплату в «Київуніверсалсервісі», замовниками та інвесторами будівництва виступають фірми «Тантал» і «Відродження».
Отже, всі вони можуть оспорювати право власності на споруди колишньої державної резиденції.
Кореспондент «Обозу» спитав Юлію Володимирівну на прес-конференції, навіщо було приймати рішення про відміну розпорядження Кабміну щодо «Межигір’я», якщо це нічого не змінило. Тимошенко нічого не залишилося, як відповісти, що уряд поверне державі резиденцію через суд.
Прем’єр не повідомила жодних деталей. Отож, в такий поворот справи віри менше, ніж у реприватизацію Нікопольського феросплавного заводу.
До речі, як розповідають жителі села Нові Петрівці, біля якого знаходиться «Межигір’я», автівок Януковича на трасі останнім часом можна бачити досить рідко. Навряд чи Янукович злякався Юлію Володимирівну, просто став більше часу проводити на Батьківщині в Донецьку.
Тетяна Чорновіл, Осман Пашаєв