Увеличить шрифт

1

2

3

Читайте также »

	»Секрети Конча-Заспи. Частина 3
	»Ющенка готують на Президента русинів
	»Янукович не купує повій, бо бордель переїхав на Банкову
	»Джарти-сарай в Мінприроди
	»Кучма подарував «Обозу» будинок

Не пропустите »

	»Иконы Льва Толстого привезли в Киев
	»Бетао: "Меня хотели купить французы, но я перешел в "Динамо"
	»ВСЕ о вашем знаке зодиака. Буквально все! Проверьте...

Интересное »

Рішення Тимошенко – компост для Президента

Призначення керівника Фонду державного майна це квота Блоку Юлії Тимошенко. Таке подання вже є, воно кілька тижнів припадає пилом у Верховній Раді. Зважаючи на настрої Партії регіонів, які не злазять зі столу спікера Яценюка, подання можуть покритися таким шаром пилу, що в ньому можна буде вирощувати гвоздики на траурні вінки.
До речі, існує думка, що справжні причини блокування Верховної Ради зовсім не в питанні НАТО, а якраз в тому, щоб БЮТ не змогла призначити на посаду голови Фонду держмайна свою людину. При чому це важливо не лише для біло-блакитних, а й для союзників по коаліції НУ-НС. Зумівши призначити керівника Фонду держмайна в обхід парламенту, Юлія Володимирівна не лише вирішує левову частину своїх проблем, які залежать від Фонду, а також розблоковує роботу Верховної Ради. Який сенс депутатам махати кулаками після бійки?

Фонд державного майна потрібен Юлії Володимирівні як повітря, в якому вона відчуває запах недалеких президентських виборів. Пан Балога стверджує, й не безпідставно, що завдяки Фонду Юлія Володимирівна планує отримати кошти, потрібні на різноманітні соціальні виплати, які є частиною її передвиборчої кампанії.

Звісно, ця причина не єдина, чому для Тимошенко надзвичайно важливо отримати контроль над Фондом, а Банкову більше влаштовує сто разів скомпрометована «Валя - золота ручка». Звичайно, існують інтереси фінансово-політичних груп, які тонко вплітаються в політичну канву війни за Фонд та інші, невідомі переважній більшості громадян, причини. Ясно одне – підкилимна боротьба за ФДМ ведеться впродовж довгого часу, і більшість політичних подій країни так чи інакше пов’язані з цією битвою. Мабуть, не буде великою помилкою стверджувати – що це та переломна битва, яка вирішує кінець війни.
Очевидно, тому Юлія Тимошенко вирішила атакувати стрімко та несподівано.

Зранку середи в кулуарах біля зали засідання уряду до журналістів доходили чутки, що за дверима назріває сенсація, пов’язана з приватизацією. Розпитування урядовців не дали жодних результатів.
Нарешті в коридорі з’явився Андрій Портнов. Журналісти кинулися навперейми, однак той категорично відмовився від будь-яких коментарів. «Ви в статусі кого були присутні на засіданні?», - спитали журналісти. «Як простий народний депутат!», - відказав Портнов та поспішив зникнути.

Пройде година, і Юлія Володимирівна на прес-конференції повідомить, що відтепер Портнов зовсім не простий депутат, що він тепер неначе голова ФДМ. Це була справжня сенсаційна «бомба».
Хоча витягнула її Тимошенко не зразу, певно, щоб не шокувати публіку. Вона розпочала свій брифінг з поточних питань, наприклад розповіла, що уряд ухвалив законопроект «Про зростання престижності шахтарської праці». До речі, лише через приватизацію можна знайти гроші на цю програму.

Тільки всередині прес-конференції надійшла черга до головного. Тимошенко заявила, що рішенням уряду була створена група, яка проводитиме службове розслідування у Фонді держмайна стосовно порушення Конституції, законів та корупції в роботі пані Семенюк.
«На цей час Семенюк відстороняється від виконання функцій голови», - заявила Тимошенко.

Юлія Володимирівна додала, що функції голови тимчасово переходять до першого заступника голови Фонду. А першим заступником раптово став Андрій Портнов. Причому обійшлися без чарівної палички, вистачило малого: Тимошенко повідомила журналістам, що уряд звільнив всіх крім одного заступників Семенюк і призначив нових, в тому числі й Портнова.

Дуже важливим була також заява Тимошенко, що уряд в цьому питанні «співпрацює з генпрокуратурою».
Як тут не згадати, що бютівці вже давно пророчать Валентині Петрівні небо в клітинку. В першу чергу, за сумнівну приватизацію «Луганськтепловоза», коли підприємство було віддано за безцінь російському інвестору. До хору таких голосів днями приєдналася генпрокуратура, яка виявила порушення закону під час організації конкурсу з продажу «Луганськтепловоза».
Єдине, чого Тимошенко не змогла пояснити, – як вона збирається «зачищати» кабінети Фонду держмайна від людей Семенюк. Зрештою Тимошенко поклала це завдання на першого віце – Турчинов мусив їхати в Фонд та представляти там нового першого заступника. Однак Турчинов туди не доїхав. Він лише подзвонив Семенюк. Не відомо, що вона розповіла першому віце, однак Турчинов не ризикнув опісля соватися в осине гніздо.

Занепокоєного Портнова «Обоз» зустрів на сходах будинку уряду. «Семенюк не визнає рішення Кабміну, погрожує забарикадуватися в кабінеті. Ми туди не йдемо, бо інакше нас звинуватять у рейдерсьому захопленні Фонду держмайна», - поскаржився «Обозу» Портнов.

Семенюк пішла ва-банк

Й справді, вже через півгодини Семенюк зібрала прес-конференцію, на якій слово в слово так і сказала: «Тимошенко організувала рейдерське захоплення Фонду держмайна».

Вона дала зрозуміти, що добровільно звільняти кабінет не збирається, мовляв її героїчна місія - врятувати Україну від перерозподілу майна, яке чекає країну, якщо в Фонд прийде Андрій Портнов. «Він досвідчений рейдер», - заявила Валентина Петрівна, натякаючи на його спільне минуле з Коломойським, співголовою групи Приват.

Семенюк вважає, що уряд прийняв незаконне рішення, адже згідно Положення про ФДМ звільнити її з посади може лише Верховна Рада за поданням Президента. Заступники згідно цього закону призначаються спільними зусиллями Президента та голови Фонду. «Фонд держмайна не входить в систему виконавчої влади. Я не є 38-мою підлеглою Тимошенко», - заявила Семенюк.
Що стосується уряду в прийнятті свого рішення, він послуговувався новою редакцією Конституції, де роль Президента зайняв прем’єр-міністр та, очевидно, прийнятим Радою, але не підписаним Президентом новим законом про ФДМ.

Кому закон не писаний?

У випадку з Фондом, як і в багатьох інших, українське законодавство до кінця не приведено у відповідність з новою редакцією Конституції. Таким чином виникла юридична вилка. Подібні вилки перед дострокових виборами активно використовував Секретаріат Президента. Однак в даному випадку Банкова підтримала Семенюк. Хоча це не зовсім відповідає інтересам коаліції, зате повністю відповідає інтересам де-факто існуючій «ширці» Банкової та Ахметова та прагненням двох Вікторів зменшити шанси Юлії Володимирівни на виборах.

«Я говорила з Президентом по телефону», - похвалилася журналістам Семенюк. За її словами, вони домовилися діяти в рамках закону.

У цей самий час голова Секретаріату Віктор Балога не втримався, щоб не пояснити, що для Секретаріату означає «в рамках закону».
«Сьогоднішні зміни в керівництві ФДМ, треба сказати чесно і відверто, є свавільними", - заявив Балога, звернувшись до уряду з пропозицією скасувати рішення про усунення Семенюк.

"В іншому випадку Президент своїм указом обов'язково зупинить урядову постанову як неконституційну", - заявив глава Секретаріату.
Формально Балога звичайно правий, рішення Кабміну доволі сумнівне. Однак можна було б утриматися від таких жорстких коментарів, адже, як не як йдеться про союзницю по коаліції. Чи ні? Це чергове підтвердження того, що холодна війна між Тимошенко та Банковою перейшла у фазу, коли слів вже не підбирають.

З щитом, але без навару

Хоча для Секретаріату кандидатура Портнова не є найгіршою. Він, наприклад, не найліпший кандидат на роль реприватизатора. Зокрема, за словами бютівця Валерія Писаренка, Портнов стоїть на позиції, що Фонд державного майна не має брати участь в судових процесах, мовляв цю роль потрібно перекласти на генпрокуратуру. Що, звичайно, вигідно тим, які встигли в сумнівний спосіб приватизувати державне майно.

Також ризиковано для Банкової підтримувати голову Фонду, яка неодноразово скомпрометувала себе на посаді. Чого варта лише приватизація «Луганськтепловоза», яку до речі, неодноразово критикував Президент. Однак Банкова все-таки підтримала Семенюк…
Окрилена підтримкою Валентина Семенюк, на прес-конференції зовсім не виглядала як людина, що боїться втратити посаду. Вона пристрасно розповідала журналістам про свою успішну діяльність: «ФДМ вторгував кошти для бюджету, з яких Тимошенко повертає заощадження «Ощадбанку». Тобто повертає дякуючи Семенюк».

Вона топала ніжкою й доказувала, що ніколи не порушувала законів. Зокрема, не бачить за собою вини в обмеженому конкурсі з приватизації «Луганськтепловоза». Мовляв, таким чином вона врятувала підприємство від Групи Приват та людини Тимошенко - бізнесмена Жеваго. «Вони залишилися без навару. Хотіли отримати об’єкт на первинному ринку, й продати з наваром на вторинному», - заявила журналістам Семенюк.

Це, мабуть, прекрасно з позиції Соцпартії, що Семенюк залишила без навару спонсора Тимошенка. Однак це все одно не пояснює, чому треба було залишати без навару всю країну.

Так само з запалом Валентина Петрівна доказувала, що правильно держава втратила 50% акцій Нікопольського феросплавного заводу, які Верховний Суд своїм рішенням повернув Фонду, однак вони так і не були взяті на баланс. А тепер після проведення допемісії НФЗ, від державної частки залишилось нещасних 10 відсотків. «Це право акціонерів проводити допемісії. На рахунку Фонду держмайна ніяких акцій не було й немає досі», - стверджувала Семенюк.

Зате на диво спокійно Семенюк прокоментувала звинувачення Тимошенко в тому, що вона є «основним тормозом приватизації». «Я ніколи не була тормозом», - відповіла Семенюк й ображено склала бантиком губки. Вона додала, що в 2000 році, коли Юлія Володимирівна сиділа в КПЗ й Семенюк брала її на поруки, Тимошенко так не обзивалася.

Валентина Петрівна не даремно апелює до тих подій. Вона чудово розуміє, що кримінальна справа проти неї - єдиний вихід для Тимошенко отримати контроль над Фондом державного майна. Адже генпрокуратура є сумнівним, зате єдиним союзником Тимошенко в намаганні звільнити Семенюк й призначити Портнова. Коли проти Верховна Рада і Банкова - іншого варіанту просто не має. Зрештою, в генпрокуратурі домовитися простіше, там не водяться симпатики Тимошенко, зате там і не ревнують Юлію Володимирівну до президентського крісла.

Очевидно, Тимошенко вдалося домовитися в генпрокуратурі, інакше не було сенсу затівати авантюру з заміною Семенюк на Портнова. Питання настільки принципове для Тимошенко, що в даному випадку БЮТ готова обіцяти будь-кому із заступників Медведька підтримку його кандидатури на посаду генпрокурора, готова навіть дати гарантії самому Медведьку.
Перші люди країни почали крупну гру, де карта генпрокурора лише розмінна, де гравцям зовсім не важливо, що випаде Сименюк - Мальдіви чи Лук’янівка, важливо лише одне контроль над Фондом державного майна.