Інфляція – це податок на найбідніших
13 травня в гостях у «Обозревателя» побував президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.
Пропонуємо вашій увазі вибрані відповіді експерта для представників ЗМІ та читачів «ОБОЗу» на тему: «Інфляція та фінансова стабільність країни»
Хто винен в інфляції?
Як я не хочу бути суддею…
Валовий внутрішній продукт за три місяці збільшився на 6%. Більше 7,8% - збільшення обсягів промислового виробництва. А при тому загальні видатки бюджету у січні-березні збільшилися на 64% порівняно із 7,3% у відповідному періоді минулого року. Доходи населення при тому зросли більше, ніж на 45% за цей період. Тоді запитання: чи могла залишитись інфляція на рівні минулого року?
Майже в півтора рази за три місяці збільшилися доходи населення – і по мінімальній зарплаті, і по соціальним трансферам, які виплачуються. При тому ВВП зростає в реальному вимірі на 6%. Очевидно, що ця різниця не могла не призвести до такої інфляції.
Можна говорити про те, що соціально-економічна політика була помилкова, неправильна. Бюджет приймався Верховною Радою, реалізовувався Кабінетом Міністрів, підписувався Президентом. Розумні люди самі можуть визначити винних. Але антиінфляційна позиція не була заявлена ні урядом, ні Верховною Радою, ні адміністрацією Президента. Ми маємо в результаті ту позицію, яка є.
Це рекордно – коли доходи номінально зростають майже в півтора рази майже за три місяці. Це неймовірні речі.
Макропричина полягає у політичних ризиках, у політичній невизначеності, у тому, що «лебідь, рак і щука» у нас в політиці. Всі наші проблеми коріняться в популізмі, в неповазі до українського господаря.
Як на ріст інфляції вплинули повернення заощаджень Ощадбанку?
Вони вплинули в плані очікувань. Коли уряд заявив про те, що вони збираються виплачувати три мільярди вкладів населення, то це означало, що уряд не збирається реалізовувати ніякої антиінфляційної стратегії.
Коли ми подивимось на ситуацію з цінами, в тому числі з м’ясом, то ми побачимо, що пропозиція м’яса нашого національного виробника порівняно з минулим роком зменшилася. Якби ці три мільярди на той час взяти і направити на здешевлення кредитів під тваринництво, частину можна було б направити на те, щоб закупити продукцію, яка є сьогодні в нашого виробника, щоб її мати в резерві. Такі заходи зменшили б інфляцію на цьому ринку.
Але коли уряд замість того просто роздає, причому знаючи, що за цією тисячею гривень прийде людина бідна, і ці тисячі гривень підуть на ринок, де продається хліб, м'ясо… Безумовно, вони внесли свій вклад.
Наскільки обґрунтовані оптимістичні обіцянки прем’єра щодо зниження темпів інфляції?
На мій погляд, вони нічим не обґрунтовані. Те, що у нас в квітні 3,1% інфляції, а в березні було 3,8% ні про що не говорить, тому що 3,1% по квітню – це рекорд з 1996 року. Зламу поки що не відбулося. Я думаю, що ті заходи, які були застосовані, до речі, Кабміном разом з НБУ, які проявилися в квітні, можливо, дадуть свій результат в травні і в червні, але той оптимізм я б не поділяв. Мені здається, що загроза інфляції не усвідомлюється належним чином всіма трьома гілками влади.
Чи впливає така кількість травневих вихідних на економіку країни?
Звичайно, впливає. Тому що в ці вихідні дні, якби вони були робочими, то ми би за цей час виробили відповідну продукцію, була б загальна пропозиція. До речі, і з точки зору інфляції це було б позитивне явище – якби ми більше працювали, а менше відпочивали.
Ми взагалі починаємо утверджувати себе, як країна, яка бажає споживати, не працюючи. Мода така в нас заводиться – жити в борг, споживати в борг…
У нас немає орієнтації на людину праці, на господаря, як ідеал, людину, яка власною працею себе забезпечує. У нас ідеал – це той, хто більше споживає, краще споживає. Жах. Ми переплутали цінності.
Чому Ви виступаєте за обмеження споживчого кредитування?
У всьому має бути міра. Якщо людина бере кредит, який значно перевищує її річний дохід, як вона його буде повертати? Яка буде в неї зарплата в найближчий час? Чи зможе вона повернути? Людина потрапляє в масу залежностей, і якщо приходить час платити, а людина не може, - це криза, це проблема. В якійсь мірі це нагадує мені наркотичну чи алкогольну залежність.
На Заході людина має хорошу кредитну історію, бере кредит все більше й більше і людина займається тільки тим, що все життя погашає кредити. Коли ми поїхали в Америку в 1992 році, то ми коли вечеряли разом з американцями, ми співали українських пісень. А чому вони не співали? Я думаю, що людина, яка в кредитних заборгованостях, співати не буде.
Сьогодні в Україні більше 180 мільярдів заборгованості населення по кредитах. Накопичення населення минулого року складало 47 мільярдів. Це офіційна статистика. Нехай ще в тіні стільки само. Тобто, сто мільярдів. Це приблизно та сума, більше якої в Україні споживчих кредитів не можна було б надавати. По суті країна, населення стає залежним не тільки від наркотиків, не тільки від горілки, не тільки від курива, але й від кредитів. Ми таким чином стаємо суто матеріальними, будучи в душі християнами. Це нікуди не годиться. Міра має бути.
В якій валюті зараз краще зберігати кошти?
Я тримаю в гривні. І це правда. А в чому краще, я не знаю. Ви бачите – євро скаче, долар скаче, гривня знецінюється, золото піднімається… Нам потрібно зростання довіри до влади, і тоді все буде в нормі. Ми вимагаємо зростання довіри до влади.
Всі відповіді Олександра Сугоняко читачам «Обозревателя» читайте тут
Дивіться на ВідеоОБОЗі:
Сугоняко: «Возвращая вклады населению правительство не собиралось бороться с инфляцией!»
Сугоняко: «В инфляции виноваты все!.. Правительство, Верховная рада и Президент!»
Сугоняко: «Рост кредитования населения один из источников инфляции»
Сугоняко: «При росте ВВП Украина бьет рекорды по уровню инфляции»
Підготувала: Тетяна Гайжевська
