Увеличить шрифт

1

2

3

Читайте также »

	»Правнуки Дяді Стьопи підставили президента Росії
	»Регіони замінили ПіСУАР гуманітарною катастрофою
	»Бій націоналізму — краще пізно, ніж ніколи
	»Українці за кордоном — як пенсіонери вдома
	»"Прах Коновальця – в Україну!" Чергова булька?

Не пропустите »

	»Григорий Лепс попал в больницу
	»Видеообзор матчей 14-го тура украинской Премьер-лиги!
	»Ужасы детских дворов. Не выпускайте детей гулять!

Интересное »

новости, загрузка.

Постать Степана Бандери викликає багато дискусій. «Мені здається, що це не випадково, оскільки одні політичні сили здобули владу, інші її втратили, і пішов «наступ» по всьому «фронту», зокрема, по ідеологічному. Степану Бандері приписують фашистські погляди. Насправді, це не відповідає дійсності, але, тим не менше, вони знов привернули увагу до цієї історичної постаті», - розповів під час прес-конференції на «Обозревателе» журналіст Юрій Луканов – автор документальної стрічки «Три любові Степана Бандери».

Прес-конференція, що була присвячена жартівливій події – присвоєнню Юрію Луканову премії імені Лаврентія Берії та нагородження його путівкою до «санаторію» «ГУЛАГ», несподівано переросла у серйозну розмову про одну з найодіозніших фігур української історії – Степана Бандеру. Бандеру, якого ми знаємо і якого не знаємо.

Уривок стрічки «Три любові Степана Бандери» дивіться тут

Пропонуємо вам фрагменти інтерв’ю із автором документального дослідження.

-Одни рассматривают деятельность Бандеры только с негативной стороны, другие идеализируют. Так все-таки, в деятельности Степана Бандеры было больше позитивного для Украины или все-таки негативного? А может о нем просто стоит забыть?

Забувати свою історію – це гріх, яка б вона не була. Я не хочу давати оцінки «біле» і «чорне». Степан Бандера – дуже цікава постать. Звичайно, у національному русі є багато речей, які можна було б засудити, але я не берусь за це, тому що вони діяли за законами свого часу і я приймаю це як факт, як даність. Але я переконаний, що без цього незалежного руху не існувало б сучасної України. Можливо, було б якесь формальне утворення, але б воно нагадувало сучасну Білорусь. Тому в цьому плані Організація українських націоналістів і рух, очолюваний Степаном Бандерою зіграв, безумовно, позитивну роль для України.

Цей рух показав, що українці, окрім того, що вміють сміятися, пісні співати, ще й вміють дати здачі або відстояти свої інтереси.

-Скажіть, а чому людей, що грабували сусідні села, коли кінчався провіант й ґвалтували й вбивали вагітних жінок зараз намагаються виправдати та називають «героями»?

Я вже неодноразово казав, що Українська повстанська армія не була «білою і пухнастою», але «білою і пухнастою» не буває взагалі жодна армія світу. Коли маса людей беруть до рук зброю, може відбуватися все, що завгодно. Подібні претензії ви можете пред’явити кому завгодно.

Такі факти, про які Ви кажете, безумовно, мали місце, тільки вони не грабували сусідні села. Взагалі. Що таке «сусідні»? Сусідні по відношенню до кого? Були такі моменти, як, наприклад, Волинська трагедія, коли було взаємопоборювання українців і поляків, коли українці, як і поляки, винищували навіть мирне населення, на жаль. Це дуже трагічна ситуація. Треба знати і пам’ятати про це, щоб таке ніколи не повторилося.

-Відомо, що СРСР був союзником гітлерівської Німеччини аж до того моменту, коли впала перша фашистська бомба на територію СРСР. А у 1939 р. після загарбання Польщі радянські та німецькі війська разом провели парад у Бресті. І це не зчиняє галасу у апологетів червоної імперії. А ситуативний (sic!) союз українського визвольного руху з Німеччиною напередодні війни спричиняє жахливі звинувачення з боку україноненависників. Чому бандерівців шанують там, де вони буцімто вбивали мирне населення, а проклинають там, де їх фактично не було? Це ж якась бридня!

Це наслідок і радянської пропаганди, і наслідок пропаганди останніх років, зокрема, з боку нашого «старшого брата», який не відрізняється толерантністю.

Мені здається що той матеріал, який ми отримали після демократизації в Радянському Союзі і при створенні незалежних держав, дає підстави відмовитись від біло-чорної характеристики. Насправді, ми вже зрозуміли, що не буває хороших і поганих тоталітарних режимів. Був Радянський Союз і була Німеччина, які дуже схожі між собою: два криваві режими. Між ними знаходилася Організація українських націоналістів, яка мусила грати за встановленими цими режимами правилами. Разом з тим, я не хочу принижувати роль рядових бійців Червоної Армії, які не знали про всі ці політичні нюанси, які йшли проти німців воювати за свою Батьківщину. Честь їм і хвала! Але так само честь і хвала Українській повстанській армії, яка теж воювала за свою Батьківщину, за незалежну Україну.

-Бандеровцы не участвовали в борьбе против фашизма, как это делал весь мир, а наоборот, стреляли в спины тем, кто воевал против фашистов. Отсиживались в лесах, мародерствовали, бандитствовали, ходили в чистой униформе и прикрывались лозунгом боротьби за Україну. У них нет ни одной, даже маленькой, военной операции, которая давало бы право называться солдатами.

Ви кажете, що вони не воювали. В той же час, є купа документів, які свідчать про те, що вони воювали. Крім того, фраза про те, що «вони стріляли в спину», свідчить про те, що це явно пропагандистське гасло, бо в спину стріляють всі армії світу і ніхто не виходить перед обличчям ворога і не кажуть: «Давай ми з тобою чесно позмагаємось».

Тому не вживайте подібних гасел, бо це просто смішно.

«Бандитами» Українську повстанську армію називала як радянська пропаганда, так і німецька пропаганда. Зокрема, у книжці Володимира Косики «Україна і Німеччина у роки Другої світової війни». Там наведено дуже багато документів з німецьких архівів, вони вам багато про що скажуть.

-Які основні риси характеру Бандери?

Однозначно, це дуже сильна воля. Ви бачили у фільмі епізод, де розповідалося про те, що Бандера ще в юнацькі літа готував себе до того, що його будуть катувати. Він заганяв собі голки під нігті і бив себе батогом. Ця людина виховала в собі залізну волю. Очевидно, в нього були лідерські якості, харизма, бо його прихильники ставляться до нього, ледь не як до бога. Я не прихильник такого обожнювання будь-кого, але це факт – до нього саме так і ставляться.

-Судячи з того, скільки про Бандеру пишуть, він був вельми енергійний чоловік. Енергійні чоловіки мають подобатися жінкам з усіма наслідками, що звідси випливають. Відповідно: чи відомо щось про позашлюбних дітей Бандери?

(сміється) Про позашлюбних дітей не знаю. Багато із його ідеологічних прихильників вважають, що вони всі діти Бандери. Чи позашлюбні – не знаю.

-Неужели у такого интересного и незаурядного мужчины, как Степан Бандера, было в жизни всего три любви? Может, Вам есть, что поведать нам дополнительно?

(сміється) Я б вам із задоволенням розповів, але проблема в тому, що я, як журналіст, «розкопав» лише три кохання. Близькі до Степана Бандери люди казали, що були в нього й інші «амурні» речі, але це все було на рівні балачок – фактів не було жодних. Я думаю, справді, такий гідний чоловік мав би приваблювати жінок.

-Може, хтось і не зрозумів, що вже нема ні "буржуазних" ні "націоналістів". Тиражування всіх цих совкових штампів може когось збити з пантелику. Необхідно речі називати своїми іменами - воював за Україну - значить, герой, проти - значить, ворог.

Це правда. Якщо давати стислі і короткі оцінки. Але взагалі-то історія ніколи не буває «чорною» і «білою», і навіть якщо люди геройські за Україну, на жаль, трапляються речі, які можуть нам не подобатися. Ми теж про них повинні пам’ятати. Інша річ – про них треба пам’ятати спокійно і не влаштовувати танців на трунах, як це сьогодні роблять деякі політичні сили, намагаючись роздмухати з цього скандал і протиставити одну частину населення України іншій частині населення або один народ іншому народу.

Всі відповіді Юрія Луканова читайте тут

Дивіться відеозвіт веб-конференції на ВідеоОбозі:

Бандерівський рух показав усьому світу, що українці можуть дати здачі

Луканов: «Мало не покажется!», - казав мені НКВДшник

Луканов: Ідея фільму про Бандеру народилася за чаркою

Підготувала: Тетяна Гайжевська