Пінчук купує Клінтона оптом з держсекретарем США

Микола Мельниченко: «Пінчук купує Біла Клінтона оптом з держсекретарем США»

Видео дня

У кінці минулого року, після того як Володимир Литвин наперекір Ющенку оформив коаліцію з БЮТ, «Обоз» мав цікаву розмову з одним депутатом. «У мене для тебе є сенсація, - заявив депутат. - Голомша поїхав у США проводити експертизу записів Мельниченка. Ти ж розумієш, що це означає? Литвин зірвався з гачка, і тепер Президент дозволив його «крутити» по справі Гонгадзе».

Однак кореспондент «Обозу» не поділяв його оптимізму. Мовляв, це дрібний шантаж Литвина, завтра щось зірветься, і експертиза проводитися не буде. Не вірилось, що заради покарання Литвина влада дозволить випустити такого джина з пляшки, як плівки Мельниченка.

«На цей раз все залізно. Зроблять експертизу, і Литвину чікі-пікі», - веселився співрозмовник, палкий «прихильник» нового спікера.

Як не дивно експертиза насправді почалася і триває понині. Причому мій депутат-співрозмовник виявився не єдиним, хто вірить, що матюки Леоніда Даниловича визнають автентичними.

Микола Мельниченко, з яким «Обоз» мав розмову з цього приводу також впевнений, що вже в березні можна очікувати на результати експертизи. Щоправда, таку активізацію в ході слідства по справі Гонгадзе він прив’язує не до політичного вибору Литвина, а до роботи слідчої групи генпрокуратури.

У нашій розмові Мельниченко детально розповів про те, що було і те що буде. А саме: про великі проблеми Кучми, Литвина, Пінчука і …«любих друзів».

У грудні 2008 року в США нарешті відбулася передача записів, зроблених у кабінеті Президента Леоніда Кучми задля проведення міжнародної експертизи на їх автентичність, яка в цей момент триває. Пане Мельниченко, уточніть, будь ласка, які фрагменти ви надали закордонним експертам?

Я передав ті записи, які вимагала Генеральна прокуратура України в рамках розслідування кримінальних справ відносно замовників викрадення та вбивства Георгія Гонгадзе, а також нападу на громадського діяча Олексія Подольського. Зокрема такий фрагмент, наводжу дослівно: «Кучма: “Українська Правда”- тут просто бл… канешно, вже “обарзела”. Подонок бля… грузін же, грузін етот».

Ми вісім років чекали цієї експертизи. Нарешті все вказує на те, що скоро у справі Кучми-Литвина буде поставлена крапка.

Після 8 років очікування - це справді грандіозний прорив у розслідуванні справи з боку Генпрокуратури. Чи не став він наслідком того, що спікер Володимир Литвин, попри бажання Президента Ющенка, оформив коаліцію з Тимошенко?

Ні. Все зовсім не так. Ще в 2007 році, коли генпрокурором став Святослав Піскун, генпрокуратура погодилась на те, що експертизу будуть проводити міжнародні експерти, яких визначить Рада Європи. Ми були готові розпочати проведення експертизи ще в 2007-му році. Зволікання відбулися не з нашої вини. Щоб зрозуміти ситуацію, я мушу почати розповідь з 2005 року. Тоді після перемоги помаранчевої революції я вважав, що нічого не може заважати експертизі плівок та притягненню Кучми до кримінальної відповідальності. Однак трапилася одна неприємна подія, що поклала край моїм очікуванням: навесні 2005 року перший помічник Президента Олександр Третьяков нібито від імені Ющенка зробив мені пропозицію не чіпати Кучму та Литвина. Тільки нещодавно я переконався, що оточення Ющенка грало свою брудну гру. Тому тоді я прийняв рішення не передавати плівки в українську Генпрокуратуру, бо мав всі підстави вважати, що вони там будуть знищені або використані не за призначенням. Я почав вимагати міжнародної експертизи.

Якою конкретно була пропозиція?

Мені запропонували стати учасником наступної схеми. Суть її банально проста: були бажаючі відщипнути від статків Кучми ласий шматок. Але він погодився б поділитися тільки в обмін на гарантію, що його не посадять і не залишать без штанів, а отже, вимагав знищення моїх записів.

А що конкретно пропонували вам?

Мені пропонували, щоб я надав покази та передав оригінали записів в Україну. Далі за моєю інформацією “карати” сім’ю Кучми мав би Борис Березовський, тодішній секретар РНБО Петро Порошенко, його кум - заступник генпрокурора Віктор Шокін та тодішній керівник слідчої групи ГПУ Роман Шубін. Мені перепав би відсоток і посада заступника голови СБУ. Ось такі пацани в натурі!

Отже, новообраний Президент Ющенко і його оточення мали серйозні плани «розкрутити» Кучму, використовуючи ваші записи? А як же гарантії родині Кучми, які були надані під час помаранчевої революції?

Під час революції не було досягнуто домовленості з Кучмою стосовно моїх плівок. Хоча в Москві, в 2004 році була спроба таких переговорів перед помаранчевою революцію. Суть переговорів зводилася до того, щоб Кучма не заважав демократично обрати президента.

Переговори між ким і ким?

На досить високому рівні.

Російському чи українському?

Обидві сторони. Ці переговори патронували президенти України та Росії.

Найвагомішим аргументом однієї з сторін були ваші плівки?

Так.

Про що домовилися?

Я майже став «адвокатом диявола» і був готовий зробити так, щоб Кучма не сів до в’язниці, якщо не буде втручатися у виборчий процес. Я навіть погодився знищити плівки. Це було єдиний раз, коли я дав на це згоду. Звичайно, рішення я приймав не одноосібно. З дозволу потерпілих. Я їздив до Мирослави Гонгадзе і питав, чи згодна вона пробачити Кучму, якщо він виконає певні умови. Я отримав від неї добро. Це не була моя ініціатива, як нині хочуть представити - буцімто я їхав в Москву продавати записи. Це було в межах широких домовленостей заради того, щоб Кучма не заважав народу України обрати того президента, якого він хоче обрати, і не пролилася кров людська. Бо загнана в глухий кут «крыса» є дуже небезпечною.

Якщо всі були згодні, чому плівки не було знищено?

Я так і не дав знищити оригінали. Після того, як був отруєний Ющенко, я відмовився від подальших переговорів. Я переконався, що ситуація розвивається не по плану, а «по-бєспрєдєлу». І тоді я прямо заявив Кучмі, що він сяде.

Який інтерес в цих переговорах мала російська сторона?

Один з кандидатів…

Хіба Росія реально впливала на виборчий процес?

Звичайно! Були призначенні люди, які відповідали за вибори Президента України, в тому числі і з ФСБ. Росія розробила цілий комплекс заходів для того, щоб поставити свою людину.

Є факти, які дійсно вказують на те, що отруєння Ющенка могло мати російський слід, але ці питання краще адресувати ГПУ. Одне скажу - Ющенка дійсно отруїли.

Що стосується мене, я був дійсно готовий знищити оригінали, але відмовився.

Дозвольте грубе запитання, чому в такому разі не знищили вас?

Намагалися. ФБР США регулярно надавала мені прізвища людей, які були послані з України для мого знищення. Мене хотіли прибрати навіть за часів помаранчевої влади, ті люди, які бажали грати в свої ігри з Пінчуком.

Можна конкретніше, хто ці люди?

Підозрюю, що вони з числа «любих друзів». Одна спецоперація планувалася на 6 вересня 2005 року, коли я був запрошений в Анталію для роботи в юридичному комітеті ПАРЄ.

Мене попередили, що на кілька днів я буду внесений в Інтерпол, мене арештують в аеропорту Туреччини, і з камери я вже не вийду живим. Спочатку я подумав: «Що за маячня!» . Але все-таки перестрахувався, попередив адвоката.

Виявилось, не даремно - в Анталії мене затримали, я таки виявився в списках Інтерполу. Хоча Юрій Луценко перед тим говорив на прес-конференції, що я знятий з розшуку Інтерполу. Це вказує на те, що я був вигідний помаранчевій владі. До ранку у мене мусив статися інфаркт…

Невже в Туреччині можна так просто прибрати людину, громадянина іншої країні, учасника голосного політичного скандалу?

Так, все просто. У Туреччині також можна купити чиновників. Можна підкинути спеціальну людину сусідом в камеру, інфаркт-інсульт гарантований.

Як ви врятувалися?

Я підняв скандал. Американський адвокат підключив посла. Олександр Мороз додзвонився до Юрія Луценка. Мене відпустили.

Наступний замах на мене стався в минулому році. Без будь-яких причин у мене відбувся крововилив у мозок. Уявляєте, це відбулося за три доби до очних ставок у Генпрокуратурі. Як це пояснити!?

А скільки проти мене було вилито компромату... Мельниченко не передає записи, Мельниченко продався Березовському…

Яка роль Березовського в історії плівок?

Мінімальна. Він просто бізнесмен. Він просто хотів отримати від Віктора Пінчука гроші. Чималі гроші - 1 млрд доларів, бо вважав, що має повне моральне право заробити на Кучмі, адже допомагав Ющенку перемогти на виборах, давав гроші Давиду Жванії і Саші Третьякову. До речі, на моє переконання Третьяков робив те, що йому говорив Березовський. Одного разу він домовився про мою зустріч з Третьяковим і дав свій літак, щоб я полетів. Цікаво, що моїм попутником тоді був колишній міністр іноземних справ Німеччини Йошка Фішер.

Він мав до вас якісь справи?

Ні, він мав справи з Березовським. Йошка Фішер безпосередньо лобіює інтереси Березовського, так само, як інтереси Пінчука лобіює Біл Клінтон.

Отже, Березовський від мене оригінали не отримав, як і помаранчева влада. Більше того, я спробував присікти подібні пропозиції до мене. У 2005 я звернувся із заявою до голови СБУ Олександра Турчинова, щоб він присік протиправні дії.

Однак Служба безпеки проігнорувала мою заяву – поклала її під сукно.

Чому Турчинов не використав надану вами інформацію під час протистояння Тимошенко з «любими друзями», а також під час війни з Пінчуком за «Криворіжсталь»?

Не знаю. Але даремно він цього не зробив. Вплив «любих друзів» на бізнес України був би мінімізований. А так в Україні залишилися ті самі правила гри, що були при Кучмі. «Бандитам тюрми» виявилось фікцією.

Політики міняють свої переконання, як маски, і приводять бандитів до влади. Ким, наприклад, став Юрій Луценко? Мушу нагадати: він був заступником голови Тимчасової слідчої комісії ВР по справі Гонгадзе. Ця комісія однозначно прийшла до висновків, що замовником на викрадення та вбивство Гонгадзе є Кучма, підбурювачем є Литвин. За це Юрій Луценко голосував. Це він розслідував. Він говорив, що Литвин є найнебезпечнішим політиком України, що він буде здійснювати реванш «кучмізму». Так він говорив у 2005 році, а у 2008-му фракція «Народної самооборони» проголосувала за спікера Литвина, якому місце за гратами..

Хіба були у Тимошенко інші варіанти коаліції?

Об’єктивно, це також претензії до Ющенка. Як міг Президент однією рукою призначати прем’єра, іншою ставити їй палки в колеса??? На жаль, на сьогодні я не бачу, ким Ющенко може ввійти в історію України. Як реформатор – ні. Як людина, яка зробила щось видатне - ні. В нього залишився один шанс, він може запам’ятатися, як правитель, який довів до логічного завершення «справу Кучми». Це не лише вбивство журналіста. Справа Гонгадзе і записи Мельниченка, це широкий спектр злочинів, зроблених Кучмою та його командою.

Потрібно, щоб родина Кучми розплатилася з народом. Віддала награбовані мільярди. На 2000 рік ця родина володіла статками у 8 млрд доларів, на той час стільки коштував весь житловий фонд Києва. Тепер на ці награбовані у народу гроші Пінчук купує в США Біла Клінтона оптом з його дружиною Хіларі – нинішнім держсекретарем США. Яку політику Штати тепер будуть вести по відношенню до України? Чи потрібна нам політика США до України під редакцією Віктора Пінчука. Впевнений, що ні. Отже, записи Мельниченка дають правовий механізм не тільки конфіскувати незаконні надбання родини Кучми, але й зменшити міжнародний тиск на нашу країну.

Однак потрібно кувати залізо, поки воно гаряче, 8 років – це таки чуттєве затягування у часі.

До речі, експертиза плівок почалася лише в кінці минулого року не з вини нашої Генпрокуратури. В минулому році експертизу затягувало…ФБР. Справа в тому, що коли в 2007 році Генпрокуратура погодилася на міжнародну експертизу, ФБР погодилося її проводити. Воно-то погодилася, але на тому кінець.

Ви маєте на увазі, що це попрацювало американське лобі Пінчука в особі подружжя Клінтонів?

Однозначно так. Літом 2008ФБР начебто погодилось остаточно, і в липні я мав передати їм записи. Однак відбулося цікаве - ФБР раптово відмовилося проводити експертизу. Отож, я не можу звинувачувати нашу Генпрокуратуру в зволіканні з 2007 року. Вони більше року витратили на переговори з ФБР, а нас просто водили за ніс. Коли ФБР відмовилося, Генпрокуратура знайшла нових експертів, і справа нарешті зрушила з місця. І наголошую, що початок експертизи лише випадково співпав з призначенням Володимира Литвина на посаду спікера.

А ви впевнені, що Генпрокуратура знайшла б нових експертів, якби Литвин не був призначений?

Так, впевнений. Я знав про те, що знайшлися нові експерти, ще за півтора місяці до призначення Литвина. Головне, що процес зрушив. Литвин та Кучма постануть перед судом.

Здається, навіть, якщо записи визнаються автентичними, але не є санкціонованими судом, вони не можуть бути доказом в суді?

Ні, не так. Мої записи зроблені законно. Інакше проти мене була би порушена кримінальна справа, а її немає.

Але вона була…

Була колись, а тепер закрита. Я робив записи законно, в умовах крайньої необхідності. Громадянин України може вчиняти незаконні дії, щоб зупинити ще більший злочин. Я мав право записувати Кучму, тому що він - бандит. У мене не було іншого шляху, як зупинити ці злочини.

Я добровільно передав записи, я дав покази в США та в Україні. Генпрокуратура перевірила мої покази, і у них немає жодних сумнівів, що мої дії були викликані крайньою необхідністю. Отже, як Кучма та Литвин не згодні - нехай подають в суд і доводять, що записи не є речовими доказами. Хай доводять, це для них єдина рятівна соломинка.

Я знаю, вони будуть доводити, що Мельниченко працював за чиєюсь вказівкою, що є злочин. Будуть говорити, що я працював на ФСБ, на ЦРУ. Але мене це не хвилює, бо записувати Кучму було моєю власною ініціативою. Тому мої дії абсолютно законні.

Пане Мельниченко, у вас напрочуд оптимістичні плани. Однак їм може прийти кінець, якщо зміниться керівництво Генпрокуратури…

Так, це може статися. Адже цього може вимагати від соратників по коаліції спікер Володимир Литвин . Я про це говорив з Миколою Голомшею, і ми з ГПУ відпрацювали механізм, який нас перестрахує. Для нас головне - якнайшвидше отримати висновки експертів. Як тільки вони будуть, Генпрокуратура буде змушена порушити кримінальну справу проти Литвина, проти Деркача, проти Кучми. А за тим, я сподіваюся Генпрокуратура почне розслідувати напад на державного діяча Олександра Еляшкевича, буде відповідати за свої діяння Суркіс, а експертиза деяких інших фрагментів дасть можливість повернути в бюджет країни десятки млрд доларів.

Яким чином?

Через конфіскацію майна родини Кучми. Так, це реально! Для цього потрібна лише політична воля. Така, як у стосунках Тимошенко з «РосУкрЕнерго». Тимошенко сказала чітко: «Газ в підземних сховищах належить Україні і крапка». Так можна повернути в державу і майно Пінчука. Як бачимо, економічна та політична криза має свої плюси - вона дає можливість державі очиститися від паразитів.

Ви маєте на увазі, що в умовах економічної кризи майно родини Кучми буде затребуване, як ніколи, а отже автоматично з’явиться політична воля його експропріювати. А ви, пане Мельниченко, організуєте юридичні підстави. Правильно? Але які критерії експропріації, яке майно родини Кучми потрібно вважати добутим незаконним шляхом? Хто буде це вирішувати? Таким чином країна може скотитися в страшний хаос?

Все набагато простіше. Нікому не треба нічого вирішувати. Все є на записах. Там чітко записано, які заводи-параходи Пінчук забирав незаконним шляхом. Ось, наприклад, на плівках є фрагмент, як Кучма дає вказівку Литвину забрати телеканал IСTV і віддати його доньці Кучми – Олені. І т.д., і т.п. Адже ті записи, що нині проходять експертизу, це лише початок. А далі можна працювати по кожному незаконно забраному заводу. Порушення кримінальної справи – експертиза фрагменту плівки – рішення суду – конфіскація. Все просто.

Здається, в цьому вже зацікавлений Ющенко. Я не знаю, давав він гарантії Кучмі чи ні. Але для нього це «зоряний шанс».

А Тимошенко?

“Что у девушки в голове не знает никто”. Але у Тимошенко є досвід. Вона забрала у Пінчука «Кріворіжсталь»? Забрала!

Теоретично вона теж зацікавлена. Навіть подання Генпрокурора на притягнення Литвина до кримінальної відповідальності їй може бути на руку. Дозвіл на притягнення дає Рада, а отже, це зробить Володимира Михайловича вразливим і слухняним. А пізніше Литвин може стати непотрібним Тимошенко, і БЮТ проголосує за притягнення. Це буде співпадати з національними інтересами України і Тимошенко. Таке теж може бути.

Отже, криза дає нам можливість очиститися.

Який календарний план «очищення» ?

Голомша надіється, що експертиза буде проводитися декілька місяці. Отже, на початку березня, можливо, будемо мати результат. І тоді Генпрокуратура може пред’являти звинувачення Кучмі та Литвину.

Володимир Михайлович, звичайно, не сидить, склавши руки. Він шукає противаги. Його шанс - це вийти з лави запасних і потрапити в команду головних гравців на президентських виборах. Литвин намагається заручитися допомогою Росії, і йому це вдається.

Недаремно Росія відмовила нашій Генпрокуратурі надати правову допомогу в допиті тих людей, які брали участь у переговорах в Москві 2004 року. 12 січня вони прислали нам відповідь: «Допит даних людей шкодить національним інтересам Росії». Іншими словами, притягнення до кримінальної відповідальності замовників вбивства Гонгадзе Литвина та Кучми шкодить національним інтересам РФ. Це значить, що Литвин грає на національні інтереси Росії. Чи потрібний нам спікер, який контролюється іншою державою?

Що це за перелік людей, яких вимагала допитати Генпрокуратура?

Це таємниця слідства.

Це російські громадяни чи українські, чи ті, які були українськими та стали російськими?

Це досить близькі до Кучми люди.

Білоконі-Бакаї?

Висновки робіть самі. Один з них, генерал ФСБ, який безпосередньо отримував накази від нинішнього директора ФСБ Бортнікова. Отже, це серйозна гра. Україна знову опинилася в епіцентрі світової політики. І я не хочу, щоб Росія чи Штати, чи Ізраіль впливали на ситуацію в Україні через кандидата в президенти Володимира Литвина.

Не треба забувати, що Литвин сильний підкилимний гравець. Не треба забувати, що Литвин - полковник СБУ. Не треба забувати, що в злочинному угрупуванні Кучми Литвин курував таких бандитів в погонах, як Фере, Пукач, Кравченко. У них всіх був один шеф - Литвин.

Останній дзвінок, який зробив Кравченко перед своїм вбивством, це був дзвінок до Литвина. Саме Литвин поставив Дагаєва на посаду керівника ДУСі.

А тепер Литвин - свята людина з сяйвом над головою (іронічно). Декілька місяців зволікання з притягненням його до кримінальної відповідальності - і він всіх переграє.

І найстрашніше, що це Юрій Луценко іта Юлія Тимошенко привели його до влади.

Його привів до влади виборець його маленької та гордої фракції…

…і Петя Порошенко. Так, це правда. На п’ятому каналі був негласний наказ - про Литвина тільки добре, а Мельниченка не давати в ефір.

А чому ви так впевнені, що судовий процес винесе обвинувачувальний вирок Володимиру Литвину, який вас так страшить. Суд може його виправдати, навіть незважаючи на автентичність ваших записів.Причому судовий процес може бути закритий, а отже, публічний розголос буде мінімальний.

Все може бути. Тоді потрібно буде Україну перейменувати на ГОНДУРАС.

Фрагменти плівок Мельниченка, які були віддані на експертизу

03.07. 2000

Кучма – Литвин (телеф. розмова)

Кучма: Добрий день!

Литвин: Добрий день!

Кучма: Мені давай, цього самого, по “Українській Правді”, по цьому, коли будеш,

треба вирішувати, що з ним робити. Він просто “обарзел” уже ж….

03.07.2000

Кучма – Литвин (кабінет)

Кучма: “Українська Правда”- тут просто бл… канешно вже “обарзела”.

Подонок бля… грузін же, грузін етот.

Литвин: Гонгадзе чи як його?

Кучма: Гонгадзе. Ну кто-то же его финансирует?

Литвин: Ну він активно співпрацює і з Морозом, і з «Гранями».

А ……… я в цю суботу зустрічався з Макеєнко ….…..

Кучма: В суд може дати, хай юристи, та подати в суд?

Цим же прокуратура займається ?

Литвин: Я думаю, Кравченку сказать, щоб вони іншими методами подіяли…….

Кучма: Просто блядь уже ж єсть какиє-то мєри, блядь ето самоє, сука блядь.

Литвин: Його зараз через два ……………..

Кучма: Департіровать его, блядь, в Грузію і викинуть там на хуй.

Одвезти его в Грузію і кинуть.

03.07.2000

Кучма – Кравченко (кабінет)

Кучма: Щоб я не забув. Є такий Гонгадзе.

Кравченко: Я, щось прізвище таке чув…….

Кучма: Він падонок, блядь, висшей міри.

Кравченко: Гонгадзе?.. Він уже десь у нас проходе…

Кучма: Шукай його. Значить те, що він пише весь час там якусь “Українську

Правду” він випускає і в “Інтернет” шурує. Розумієш ?

Кравченко: Так!

Кучма: Ну хто його фінансує точно?

Кравченко: Данілич, ну в мене …… ризик (?)……………

Кучма: А головне, шо його треба я кажу, не я, а Володя каже, треба

щоб чеченці його вкрали та вивезли до Чечні на хуй і викуп попросили.

Кравченко: Ми його десь ………….

Я Вам скажу це такий вихід капітальний, оце, що ми розсортували,(Кравченко говорить про Подольського-автор) до цього часу немає, не розповсюджує нічого.

Кучма: Ну, а цього в Грузію відвезти і кинути там.

Кравченко: Та я вирішу, я вирішу. Данілич.

Кучма: А Гонгадзе, окрім того, що він співпрацює з Морозом, він же

для Мороза, там пише його «Грані» ці всі…., шо його фінансує

Бродський.

Кравченко: Ну це така «скотіна», шо може бути. Я не здивуюсь якщо в них

там єсть і з соціалістами зв’язки, це таке шо ………

Данілич, ну ми тут з ним розберемося, я думаю шо це……..

Кучма: А Бродський – це ж Суркіс, в першу чергу Суркіс.

Кравченко: Ну те, шо в них зв'язок є, це ж 100%.

Кучма: Ні так щас вони ………

Я ж пам’ятаю тоді гру біля цих «Київських ведомостей». Суркіс: –

Да я на цього блядь жида………., а счас , я почитав там кілька

етіх самих, розмов їхніх.

Парламентська Асамблея Ради Європи

Резолюція № 1645 (2009)

1. Парламентська Асамблея, згадуючи свою Резолюцію № 1466 (2005) щодо виконання Україною її обов'язків та зобов'язань, наголошує на важливості, яку Асамблея надає безпеці журналістів та політичних активістів, особливо тих, хто має відношення до опозиційних груп, в усіх державах-членах Ради Європи.

2. Злочини проти журналістів та політичних активістів повинні розслідуватися компетентними органами в пріоритетному порядку, без політичного втручання. Влада повинна прагнути виявити не лише безпосередніх виконавців цих злочинів, а й їхніх замовників та організаторів, незважаючи на ранг та посаду підозрюваних.

3. Стосовно справи Гонгадзе, Асамблея вітає чітке формулювання Європейським судом з прав людини порушення статей 2, 3 та 13 Європейської конвенції з прав людини в рішенні від 8 листопада 2005 року та наголошує на важливості своєчасного й повного виконання цього рішення, що повинно включати здійснення, без подальшого зволікання, тих слідчих дій, які органи влади не вчинили.

Читайте продовження резолюції тут.