Помилка Єханурова, або Як працюють не "пельмені"
Юрій Єхануров, якого після призначення в Міноборони депутати прозвали «бойовим пельменем», втрапив у халепу. Юлія Тимошенко, як відомо, гепала по столу кулаком і вимагала його відставки, депутати з коаліції кинулися збирати необхідні голоси. Прем’єра обурило те, яку корупцію Юрій Єхануров розвів у Міністерстві оборони, зокрема в царині закупівель за державні кошти, і на 100% мала рацію. В армії справді коїться хто зна що. Кому за це відповідати як не міністру? Але де було обурення прем’єра раніше?
Не прості яйця для армії
Факти небаченої корупції під час тендерних закупівель в Міноборони журналісти витягли на світ божий ще на початку осені. Тоді стало відомо, що три найжирніших контракти: на поставку дизельного палива (вартістю 50 млн грн) та продуктів харчування (один вартістю 74 млн грн і другий - 52 млн грн) були підписані зі спорідненими між собою фірмами, що мають одного на всіх директора Берьозкіна. І це все, що вони мають. У фірмах не було жодного штатного працівника, ні офісу, ні навіть телефону. Вони постачали солдатам туалетно-паперову ковбасу, про яку розповідала Тимошенко, за 68 грн. кг та яйця за 18 грн. десяток!!!
Хіба такий лохотрон - не достатня підстава для відставки міністра? Нехай навіть він не був обізнаний в подробицях славнозвісних тендерів. До того ж, крім цього епізоду, було й безліч інших: здані в оренду за копійки бойові вертольоти, відчуження земель військових частин й т.ін.
За такі гріхи треба звільняти, і Тимошенко стосовно Єханурова справедлива. Однак вона вкрай несправедлива стосовно інших керівників міністерств, державних структур і підприємств, які розвели у себе під носом не меншу корупцію і яких ніхто звільняти не збирається.
«Обоз» у курсі, що Юлія Володимирівна регулярно чує історії про шалені зловживання під час закупівель. Часто вона обурено на це реагує. Але на цьому і закінчується. На публіку Тимошенко мовчить і звільняти нікого не вимагає. Як до цього часу мовчала й про Єханурова, аж поки не випала слушна з точки зору політичної доцільності мить.
Зловживання під час закупівель матеріальних цінностей за державні кошти в нашій просякнутій корупцією країні стали буквально нормою. Як не сумно, це, по-суті, основний тіньовий дохід керівників усіх без винятку державних структур. Навіть під час призначень цінність тої чи іншої посади, крім всього іншого, вимірюється тим, скільки тут можна «наварити» на тендерах.
Тому за злочинні закупівлі в нашій країні ніхто нікого не звільняв, навіть якщо факти ставали відомі широкій громадськості. Наприклад, голова Держкомрезерву Сергій Ганжа досі залишається на посаді, хоча «Обоз» детально розписав, як в умовах економічної кризи він пересів на нові службові "лексуси" та "тойоти", що коштували на третину вище реальної вартості.
Таким чином, Юрія Єханурова звільняють зовсім не за корупцію, а за те, що він - ставленик Президента Віктора Ющенка. І навіть якщо все не так, хто цьому повірить? Адже якщо прем’єр насправді хоче підняти прапор реальної боротьби за прозорість державних закупівель, треба одночасно рубати голови міністрам-представникам різних політичних таборів. Бо закупівлі в Міністерстві транспорту, чи в Міністерстві надзвичайних ситуацій чи в «Укравтодорі», чи Міністерстві охорони здоров’я виглядають не краще ніж тендери в Мінобороні. В КРУ це чудово знають, і у Тимошенко також…
Ось, наприклад, Тимошенко обурювалася, як Міноборони закуповує паливо та мастила, але важливіше прем’єру було би поцікавитися, як це відбувається в «Укрзалізниці». Хоча б тому, що там обсяги багатократно більші: в Мінобороні на паливо витрачаються десятки мільйонів, а в «Укрзалізниці» мільярди.
Яйця Хмельницького
Журналіст «Обозу» щороку цікавиться найжирнішим в державі тендером – закупівлею дизельного палива для потреб «Укрзалізниці». І треба зауважити - щороку обурюється. Адже вигідний контракт завжди достається «своїм».
Наприклад, коли уряд очолював Віктор Янукович, дизельне пальне купувалося в «донецькій» фірмі, коли минулого року головним залізничником став БЮТівець дизельне пальне на суму близько 3 мільярдів грн було закуплене в ТОВ «Цукрове виробниче об’єднання», що близьке до депутата БЮТ Сергія Пашинського. У цьому році «Укрзалізницю» очолила людина Володимира Литвина, і «Обоз» зацікавився, як там справи з закупівлею пального і знову обурився. Хоча на цей раз обурення мало несподівані підстави, бо як виявилося, результати тендера засекречені.
Хоча інформація про переможця тендера повинна бути оприлюднена, однак «Укрзалізничпостач», що в цьому році закупає для залізниці паливо, не поспішає це робити. З сайту «Укрзалізниці» «Обоз» дізнався, що тендер відбувся 21 квітня 2009 року. Зазвичай результати за два тижні з’являються на офіційному сайті «ua-tenders.com». Однак минув місяць, і ... нічого. Журналіст подзвонив за вказаними на сайті «Укрзалізниці» телефонами і йому підтвердили, що переможця визначено. Але категорично відмовлялися давати будь-які подробиці, хоча журналіст дзвонив і наполягав протягом двох тижнів. У приймальні тендерного відділу секретарка не лише відмовилася зв’язати журналіста з людиною, що може надати потрібну інформацію, а навіть назвати прізвище керівника тендерного відділу.
Така незаконна секретність не може не викликати сумнівів стосовно прозорості результатів тендера. Є навіть побоювання, що справжні результати ніколи не будуть оприлюднені.
Для таких невтішних роздумів є підстави. Справа в тому, що тендер 21 травня був другим конкурсом на закупівлю дизельного палива для потреб цього року. Перший тендер відбувся наприкінці минулого року - 29 грудня. І що цікаво, на офіційному сайті, де традиційно оприлюднюються результати тендерних закупівель, його результат надрукований з помилкою.
Адже якщо вірити оприлюдненим даним, то «Укзалізничпостач» у січні цього року закупив 285 тисяч тонн дизельного палива в ТОВ «Передзвін» за ціною півкопійки літр. Звичайно такого бути не може, очевидно на сайті просто загубили аж три нулі, або написали геть щось інше. З об’ємів палива можна здогадатися, що насправді сума закупівлі повинна була істотно перевищувати мільярд грн.
Отже з прозорістю тендерних закупівель в «Укрзалізниці» в цьому році геть погано. Зате відомо безліч фактів, що насторожують і примушують чекати на гірше.
Ось, наприклад, такий факт: у минулому році закупівлю дизельного палива здійснювала «Укрзалізниця» напряму, а в цьому році це робить Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту «Укрзаліничпостач». Складається враження, що це зроблено виключно для того, щоб ввести в гру одну людину. А саме - народного депутата з Блоку Литвина Вадима Гривковського, який з кінця минулого року раптом став першим заступником директора «Укрзалізничпостача», причому не полишаючи роботу в парламенті.
Отже, виявляється суміщати бізнес і політику не можна, а депутатство і бізнес в державній компанії, через яку проходять мільярдні кошти, будь ласка.
Гривковський прийшов в «Укрзалізничпостач» одразу після того, як залізницю по квоті Литвина очолив Михайло Костюк. Задля чого він туди прийшов, можна прочитати на сайті «Укрзалізниці». В оголошенні про тендер, який зацікавив «Обоз», тобто в тому, де йдеться про закупівлю дизельного палива, прямо написано, що Гривковський В. О. - заступник голови тендерного комітету.
Отже, контракти на мільярдні суми, які чомусь не публікуються для громадськості , або публікуються з помилками, проходять через руки цілком конкретного депутата з Блоку Литвина.
І навряд чи народний депутат завантажив би себе ще одним заняттям, якби не мав в цьому свого інтересу.
Цікаво, що цей депутат, - не зовсім людина Володимира Литвина, він належить до яєць регіонала Василя Хмельницького, кладку яких той зробив у передвиборчий список БЛ. Зв'язок Гривковського з Хмельницьким прекрасно прослідковується. Вони разом, а також близький партнер Хмельницького Андрій Іванов та двоє інших депутатів з блоку Литвина Микола Шмідт і Павленко Сергій, є засновниками однієї фірми під назвою «Київінвестментгруп».
Цікаво, що у Гривковського також є молодший брат Едуард Олександрович, який завдяки зусиллям Хмельницького обійняв посаду першого віце-прем'єр-міністра Криму.
Отже, досить близька до Василя Хмельницького людина пропускає через свої пальці мільярдні закупівлі «Укрзалізниці». А в кулуарах Верховної Ради напряму говорять, що «Вася Хмельницький нині розкошує на кошти залізниці». А сама залізниця, як завжди, збиткова.
«Ширка» та золоті яйця
Чому за уряду Тимошенко залізниця підгодовує опозиціонера-регіонала і всі, тобто учасники коаліції, про це мовчать? Все дуже просто і зрозуміло, якщо ознайомитися з історією і, відповідно, ціною питання.
Історія наступна: колись не так давно Хмельницький був щедрим спонсором БЮТ, навіть центральний штаб Тимошенко на вулиці Турівській, як відомо, дістався їй у спадок від Хмельницького. Але потім почалися взаємні образи, які закінчилися неприкритою війною між Тимошенко і Хмельницьким. Хмельницький переметнувся до лав Партії регіонів і робив дрібні «пакості» Тимошенко. А після 2007 він отримав можливість знущатися з ЮВТ по-серйозному, бо в парламент у складі фракції Блоку Литвина пройшов цілий виводок депутатів Хмельницького. Можна згадати, що Володимир Литвин дуже довго не створював коаліцію з Тимошенко та НУ-НСом. Цьому давали багато пояснень. Однак обізнаним людям було ясно, що основна причина - це помста пана Хмельницького пані Тимошенко.
Щоб примиритися з таким затятим ворогом, Тимошенко довелося пожертвувати ласим шматком - закупівлями для «Укрзалізниці». Отже, залізниця стала не стільки квотою Литвина, скільки депутата-регіонала. Для певності Хмельницький поставив контролером над закупівлями близьку і зобов’язану йому людину - цілого народного депутата.
Звичайно, Тимошенко сама була учасником цього торгу і добре обізнана, хто курує закупівлі в залізниці; обізнана, що Хмельницького не цікавила би ця посада, якби він не мав свого інтересу. Однак мільярдні закупівлі були легко здані в експлуатацію Хмельницькому, як плата за прихід Блоку Литвина в коаліцію. І, отже, жодне КРУ не засуне туди свого носа.
Після наведених вище фактів обурення Тимошенко закупівлями в Міноборони виглядає по меншій мірі цинічним.
Тим паче, коли йдеться про закупівлі на залізниці, то там до сих пір, крім Хмельницького-Литвина, харчуються спонсори БЮТ.
Зокрема, переможцем тендера на поставку дизельного палива наприкінці минулого року, вже за литвинівського керівництва, стало ТОВ «Передзвін». У цієї маловідомої фірми було закуплено 285 тисяч тонн палива, що коштувало близько півтора мільярда грн.
Здавалось би, такі об’єми було б вигідно купувати безпосередньо у виробника, тобто на вітчизняному нафтопереробному заводі. Але конкурс чомусь виграла дрібна фірмочка з адресою у місті Львові. Про її активність в паливному бізнесі невідомо геть нічого. ТОВ «Передзвін» засвітилося лише в скандалі з нерухомістю, коли за безцінь взяло в оренду велику будову на площі біля Ратуші у місті Львові.
Визначити, кому належить фірмочка, що взялася постачати дизелем «Укрзалізницю», виявилося не так важко. Її засновник Ігор Каїнський належить до команди відомих львівських бізнесменів, що тісно співпрацюють з БЮТ - братів Дубневичів.
Однак смішно уявити, що брати зі Львова, нехай навіть впливові у своєму місті бізнесмени, самостійно відхопили такий контракт в «Укрзалізниці». Звісно, їх лобіювала фігура більш впливова. Хто саме, здогадатися неважко, адже бізнес братів Дубневичів тісно пов’язаний з депутатом БЮТ, сусідом Юлії Тимошенко по Конча-Заспі Миколою Ковзелем.
Як доказ, ціла низка бізнес-структур Дубневичів зареєстрована в селі Зубра під Львовом на тій самій адресі, де колись було прописане відоме ЗАТ «Інтертранс» Миколи Ковзеля, поки не змінило адресу на київську.
Ковзеля називають – «головний залізничник БЮТ». Адже його фірма «Інтертранс» один з найкрупніших перевізників на залізниці. Отже, коли в 2007 році Тимошенко формувала уряд, питання, хто очолить «Укрзалізницю», не обговорювалося – вже давно було вирішено, що це квота Ковзеля.
Однак коли через рік Блок Литвина загалом, і Василь Хмельницький зокрема, зацікавилися залізницею, Микола Ковзель навдивовижу безболісно звільнив місце. Очевидно, Ковзелю пообіцяли збереження його інтересів. А як показала закупка палива майже на півтора мільярда грн у фірми «Передзвін» - інтерес Ковзеля був повною мірою збережений.
До речі, це не єдиний тендер, який виграли фірми, близькі до Ковзеля. Зокрема, ЗАТ «Інтертранс» отримало контракт на послуги таксі та послуги автомобілів з водієм для Державної адміністрації залізничного транспорту на суму 3 млн 250 тисяч. Хоча існує питання, чи насправді потрібні ці витрати. Адже ще Георгій Кирпа залишив у спадок адміністрації шикарний автопарк "мерседесів", на чолі з "Майбахом" та вертольотом "Белл" за 8 млн євро.
Хоча «Майбах» Георгія Кирпи зараз орендує за смішні копійки одна «донецька» фірма, а гвинтокрил чомусь рідко вилітає за межі Криму, але, щось таки в автопарку адміністрації повинне було лишитися, щоб не витрачатися на таксі. Або принаймні не витрачати такі шалені кошти. Адже 3 млн на рік, це приблизно 10 тис. грн на таксі кожного робочого дня. Невже в Державній адміністрації залізничного транспорту є підстави так мотатися містом?
Отже, ситуація виглядає так: збиткова «Укрзалізниця» настільки жирна та багата структура, що там спокійно уживаються інтереси справжньої бізнесової «ширки» - представників Блоку Литвина, Партії регіонів, БЮТ. Такі широкі політичні інтереси - це в першу чергу хороший захист від перевірок різних КРУ, СБУ та Генпрокуратури.
До речі, це також відповідь на питання, чому у Єханурова в закупівлях КРУ знайшло корупцію, а до інших структур не має претензій. Це означає, на жаль, зовсім не те, що у Єханурова зловживаннь більше. Це означає лише, що він не вибудував модель так, щоб всі вовки були ситі.
«Бойового пельменя» Єханурова в ситуації, в яку він втрапив, зовсім не шкода. Шкода лише, що інші керівники міністерств і відомств, що розвели у себе під носом тендерну корупцію, не «пельмені», тобто добре прикрилися, задовольняючи інтереси впливових представників різних політичних сил.
P.S.
Хто може допомогти журналісту «Обозу» розсекретити результати тендера 21 квітня 2009 в ДП «Укрзалізничпостач» стосовно закупівлі дизельного палива, прошу дзвонити по тел. 8050 814 75 61.