Через два роки Україна не зможе утримувати своїх пенсіонерів

Бюджет Пенсійного фонду скоро буде більший за Державний бюджет України

Видео дня

Експерти стверджують:найбільша стаття видатків Державного бюджету – трансферти у Пенсійний фонд. Середній вік українців збільшується, а тривалість життя українців зменшується. За повідомленням міністра праці та соціальної політики, сьогодні чоловіки-громадяни України живуть в середньому 62 роки, жінки – 74, тому, на його думку, цілком доречно збільшити пенсійний вік для жінок до 60 років.

На запитання, що, коли і чому варто змінювати у пенсійному забезпеченні громадян у прес-центрі «Обозревателя» відповідали: директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін, перший заступник міністра праці і соціальної політики України у 2005-2010 роках Павло Розенко та провідний науковий співробітник відділу фінансів реального сектору Інституту економіки та прогнозування НАН України Анатолій Федоренко.

Олег Соскін: Працюйте, заробляйте гроші, але живіть для себе, тому що ці гроші все одно підуть не вам, а вампірам

«Якщо ми візьмемо ситуацію у країнах, які знаходяться на захід від нас, розвинені європейські країни, ми побачимо, що вони певним чином пройшли через це випробовування і вийшли на більш-менш усталені речі. У Польщі пенсійний вік для жінок – 60 років, для чоловіків – 65. Словаччина, Румунія, Греція – 58 років для чоловіків і жінок, Франція – 60. Ці країни, розуміючи, що проблеми із пенсійним забезпеченням будуть наростати, поступово йшли шляхом збільшення пенсійного віку.

Ми маємо радянську систему, що залишилась нам у спадок, і вона повністю не реформована. Якщо ви не вирішуєте проблему, вона сильніше вас вдарить зараз чи за кілька років. В Україні цим треба було займатись 12 років тому. Сьогодні цю проблему вирішити еволюційним шляхом неможливо.

Тривалість життя в Україні для чоловіків 62 роки, для жінок – 73 роки. Третина чоловіків помирає у віці від 30 до 60 років. До 60 років доживає лише 6 чоловіків із 10. Тоді виникає питання: для чого взагалі робити відрахування у Пенсійний фонд, фонд соціального страхування і всі інші, коли майже 40% не доживає до пенсії? Навіщо нам мати цю солідарну систему, якщо вона все одно нікому не потрібна? Ти все одно ними не скористаєшся - вони зінфлюють, здевальвують.

Дітей у віці до 14 років залишилося 6,4 мільйони, а в 1990 році їх було 11 мільйонів – тобто немає молоді, яка буде відраховувати пенсії у найближчі 20 років. Тобто ми країна, яка фактично не зможе утримувати пенсіонерів.

У нас 14 мільйонів пенсіонерів. На сьогоднішній день середній розмір пенсії не досягає навіть 1000 гривень. Це катастрофа. На такі гроші людина, зрозуміло, прожити не може. У нас дуже серйозний розрив між пенсіями – він перевищує 20 і більше разів. Але, якщо це солідарна система, то повинен бути один принцип нарахування пенсії.

Пенсійний фонд є банкрутом, як і уся державна машина. За січень-квітень вони отримали 51 мільярд гривень доходів. Загальна сума власних надходжень склала 34,7 мільярдів. Після підвищення пенсій розрив збільшиться ще більше. Тому пенсії виплачуються за рахунок друку грошей. За квітень і травень надруковано готівкової гривні майже 10 мільярдів. Причому, ми робимо ОВДП запозичення.

Жодна людина не може віддавати половину своєї зарплати невідомо кому і невідомо для кого – на утримання міліціонерів, СБУ, прокуратури, продажних суддів і всіх інших. Звідси виникає ситуація виплати «в конвертах».

Ще 15 років тому потрібно було на кожну людину відкрити єдиний соціально-пенсійний індивідуальний рахунок в банках, які мають, як мінімум, 33% державної власності. Цей рахунок має бути антидевальваційним: зробили девальвацію 60% - проіндексуйте рахунок на 60% до рівня долара і євро.

А що робити з тими, хто вже вийшов на пенсію? Держава повинна виплачувати їм пенсії, вона відповідальна за це. Треба забрати в мільярдерів підприємства, ліквідні активи. Це повинні бути народні, публічні акціонерні підприємства – там не повинно бути власника, який має контрольний пакет акцій. Не може бути в країні, де 60% не можуть прожити на свою зарплату і пенсію, - не може бути мільярдерів. Це корупціонери, які вкрали гроші завдяки махінаціям».

«На сьогоднішній день немає сенсу сплачувати кошти у солідарну пенсійну систему – Пенсійний фонд. Тому що ця система себе вичерпала. Коли в Україні побудована кланово-олігархічна модель капіталізму, така система є утопією, тому що кожен клан йде на пограбування мільйонів людей. Тому всім людям, які сьогодні ще не вийшли на пенсію, я кажу: працюйте, заробляйте гроші, але живіть для себе, тому що ці гроші все одно підуть не вам – вони підуть вампірам, які п’ють з нас кров».

Павло Розенко: Без збільшення тривалості життя в Україні про жодну пенсійну реформу говорити не можна

«Звичайно, пенсійну реформу треба здійснювати негайно, але я особисто є песимістом щодо спроможності діючого уряду це зробити. На мою точку зору, в цьому питанні сьогодні немає ні політичної волі, немає системного бачення змін, які необхідно зробити, і немає відповідної кваліфікації посадовців, які мають здійснювати пенсійну реформу в Україні.

На сьогоднішній день країна і суспільство втягнуто в непотрібну і абсолютно непродуктивну дискусію щодо збільшення пенсійного віку. Із контексту пенсійної реформи вирване одне питання, але воно одне з багатьох, не ключове. Але питання пенсійного віку здатне цю реформу поховати. Сьогодні середній розмір пенсії складає 1097 гривень. Але для країни, яка називає себе європейською, перерахувати цю суму в євро є катастрофічним і соромним явищем.

Чинне законодавство є певною мірою збалансованим, воно передбачає три рівні пенсійної системи – загальнообов’язкове загальне пенсійне страхування, накопичувальна система і недержавні пенсійні фонди. На сьогоднішній день солідарна система знаходиться в стані глибокої кризи, накопичувальній навіть не даний старт. Третій системі старт даний, але фактично вона не працює. Отже, замість того, щоб отримувати пенсію з трьох джерел, наші громадяни мають можливість отримувати пенсію лише з одного.

Коротко, що треба зробити. Перше – розібратися із спецпенсіями. Більшість експертів говорять про те, що треба відмовлятися від цієї системи і всіх заганяти в єдину систему. Але влада цього зробити не може. Що таке спецпенсіонери? Це МВС, прокуратура, суди, державні службовці – тобто ті, на кому тримається влада. Значить, необхідно збільшувати навантаження на працівників цієї системи. Хай вони сплачують не 3% у Пенсійний фонд, а 9% чи 10%. І дати вибір: або ти сплачуєш 10% в ПФ і отримуєш велику пенсію спецпосадовця, або 2,5% - і ти йдеш по системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Я переконаний, що 90% високопосадовців і чиновників погодяться сплачувати збільшені виплати у ПФ.

Як би це не звучало непопулярно, але владі треба сідати за стіл переговорів з підприємцями, які працюють про спрощеній системі оподаткування. Сьогодні підприємець сплачує біля 80 гривень у Пенсійний фонд України, хоча мінімальний пенсійний внесок досягає 300 гривень. З одного боку, Пенсійний фонд недоотримує кошти, з іншого боку – підприємець у свій пенсійний стаж заносить лише 3 місяці із чесно відпрацьованого року. Тому тут треба знаходити компроміси. Можливо, не треба доводити страховий внесок підприємця до 300 гривень, а обмежитися 180-200 гривнями, але щоб він повністю враховувався у пенсійний стаж. Я думаю, Україна наближається до переходу на індикативні заробітні плати, з яких будуть вноситися пенсійні внески.

І останнє питання – питання пенсійного віку. У нас люди виходять на пенсію в 40 чи 45 років – ця категорія досягає близько мільйона осіб – військовослужбовці, працівники шкідливих виробництв і т.д. Економіка жодної країни такого не витримає. Підхід повинен бути один: так, ти виходиш на пенсію в 45 років, ти її заслужив, але отримувати ти її будеш після 60 років. Треба здійснювати непопулярні кроки і нести за них відповідальність.

Саме непопулярне питання – детінізація заробітної плати. В принципі ніхто не зацікавлений сплачувати внески у ПФ. Пенсійна реформа – це, перш за все, реформа усієї системи медичного забезпечення, соціальних послуг. Без збільшення тривалості життя в Україні про жодну пенсійну реформу говорити не можна».

Анатолій Федоренко: Через два роки бюджет Пенсійного фонду буде більший, ніж Державний бюджет України

«Якою має бути пенсійна реформа? Із того інформаційного потоку, який заповнює ЗМІ, 99% присвячено солідарній пенсійній системі. Причому йдеться не про її реформування, а про її «ремонт», приведення до певного ладу.

Я розумію і голову Пенсійного фонду, і міністра праці, які через два роки опиняться перед ситуацією, коли бюджет Пенсійного фонду буде більший, ніж Державний бюджет України, і ми матимемо два фінансових плани держави: один буде з’їдати інший, працюючі будуть працювати на тих, хто вийшов на пенсію. Це шлях у прірву, тому що в такому випадку держава стане банкрутом по відношенню до своїх пенсіонерів.

Чому така ситуація виникла? Мені здається, що до 2004 року у нас бюджету ПФ взагалі не було – він був не збалансований в частині пільгових і професійних пенсій, але в частині тих пенсій, які визначаються базовим трудовим законодавством, надходжень вистачало для здійснення пенсійних виплат у повному обсязі.

А потім почалося. Кожна хвиля чергових виборів – до Верховної Ради, на посаду президента – тягла за собою лавину популістських обіцянок. Я думаю, вже назріла необхідність заборонити політикам усіх рангів і мастей обіцяти, як вони озолотять пенсіонерів, бюджетних працівників, студентів, коли прийдуть до влади.

Є абсолютно чітка економічна залежність між макроекономічними параметрами – зростанням ВВП як базового показника розвитку економіки, зростанням фонду оплати праці як джерела пенсійних нарахувань і пенсійними виплатами. У нас найшвидше зростають обсяги пенсійних виплат, на другому місці – обсяги номінальної заробітної плати і десь нижче плінтуса – рівень ВВП. Суб’єктивний фактор того, що ми маємо таку картину, полягає в тому, що ми популісти, об’єктивний – в тому, що ми заклали залежність пенсійних виплат від рівня інфляції, а не від рівня економічного розвитку. В минулому році у нас ВВП впав на 15%, а інфляція виросла на 12%. Чи можна при цьому збільшувати пенсійні виплати? Звичайно, ні. Цього робити не можна, тому що немає фінансового джерела.

Почитайте інформацію по Європі. Багато країн пішли на непопулярні заходи – зменшення зарплат чиновникам, соціальних виплат пенсіонерам. Ми наобіцяли купу обіцянок і продовжуємо йти по цьому шляху – включаємо верстат.

Іще одне питання – пенсійний вік. Тут є об’єктивна сторона і так званий жупел навколо цього питання. Ніхто на пенсії із чоловіків не живе півтора-два роки. Всі, хто дожили до 60 років, за статистикою, мають шанс прожити в середньому 14 років, а жінки – аж 25 років. Ми оперуємо середньостатистичними показниками, які враховують смертність від 30 до 60 років, дитячу смертність, травматизм, смертність на транспорті і т.ін – тому середньостатистичний чоловік доживає до 62 років.

Але давайте будемо справедливими: життя вимагає, щоб наші чарівні жінки виходили на пенсію у 65 років. Але не треба їх шокувати. Треба діяти еволюційним методом: не треба лякати того, хто вже зібрав свої папери і пішов підписувати обхідного листа. Жінки, які досягли 50 років, виходять на пенсію в 55 з половиною. А ті, які досягли 49 років, виходять на пенсію у 56 років і т.д. І ми потихеньку затягнемо усіх у цей не дуже популярний 60-річний вік.

Чому це треба робити? По-перше, таким чином ми зменшимо кількість пенсіонерів, які потребуватимуть фінансового утримання. Водночас, ці люди, працюючи, будуть сплачувати додаткові пенсійні внески до Пенсійного фонду. Пенсійна реформа – це не лише реформування солідарної системи. Це побудова тришарової пенсійної системи».

Відповіді на запитання читачів дивіться тут

Читайте новини за підсумками прес-конференції:

Пенсионный возраст нужно было повышать 15 лет назад

Вопрос пенсионного возраста похоронит пенсионную реформу

Украинские мужчины живут дольше, чем разрешает статистика

Дивіться тематичні відеосюжети:

Пенсии платят свеженапечатанными деньгами

Вопрос пенсионного возраста похоронит пенсионную реформу

Среднестатистический украинец доживает до 62 лет