Український політичний діяч, народний депутатпопередніх скликань, зараз — пенсіонер.
Народився 12 жовтня 1937 року в селі Боб’ятин Сокальського району Львівської області.
За освітою — лікар. У 60–ті роки приєднався до дисидентського руху в Україні, перекладав праці Сахарова, спільно з В’ячеславом Чорноволом підпільно видавав «Український вісник». Заарештований КДБ у 1980–му та засуджений до семи років ув’язнення в таборах суворого режиму і п’яти років заслання. Після звільнення брав активну участь у становленні Української Гельсінської спілки (УГС) та Української республіканської партії (УРП). У 1990–му виступив одним із розробників Декларації про державний суверенітет України. Очолював Українську консервативну республіканську партію (УКРП), що відділилася від УРП.
Степана Хмару у 1990 та 1994 роках обирали депутатом від мажоритарних округів. Уже як депутат він притягувався до відповідальності за бійку з полковником КДБ.У Раді IV скликання представляв Блок Юлії Тимошенко. У 2005 році залишив лави фракції, протестуючи проти приходу в БЮТ окремих одіозних депутатів. Тоді ж увійшов до складу Української народної партії.У 2007 році балотувався до парламенту за квотою УНП у складі блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (94–й номер списку).
