Не будь «совком» - вчи українську!
…і ще п’ять-сім мов. Українець повинен бути європейцем, він повинен знати все, вміти все.
Вчора у Києві завершився Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Вперше за 11 років проведення конкурсу у списку організаторів було відсутнє Міністерство освіти і науки, очолюване Дмитром Табачником – захід підтримало лише Міністерство оборони, яке, звісно, має досить віддалене відношення до мовних питань.
Про те, що може підвищити авторитет української мови серед українців, чи потребує мова більшості захисту, про «лінгвоцид» та інші загрози у прес-центрі «Обозревателя» розповідали: правозахисник, член Комісії людських та громадянських прав Світового конгресу українців Володимир Богайчук, заступник голови Координаційної ради з питань захисту української мови Лариса Семененко та виконавчий директор Ліги українських меценатів, голова координаційної ради Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика Михайло Слабошпицький.
Михайло Слабошпицький:Конкурс був ініційований відомим меценатом із Канади Петром Яциком. Перший конкурс було проведено 2000 року. Ліга українських меценатів бере на себе затратну, фінансову частину, а Міністерство освіти і науки України – організаційно-інформаційну.
Десять конкурсів я працював з різними міністрами, з різними політичними поглядами, але як міністри вони були на висоті. Виникла колізія тільки з приходом Дмитра Табачника. Цього року Міністерство відмовилося проводити конкурс з нами – ми проводили його самі разом з громадськими організаціями і Міністерством оборони, яке, нібито, взагалі далеке від мовних проблем, але воно було на висоті.
Наша претензія – до держави, до Міністерства. Річ у тому, що є три Укази президента про конкурс, де встановлені стипендії переможцям. Є Постанова Кабінету Міністрів про конкурс і є реєстрація в Міністерстві юстиції, де говориться, що організаторами конкурсу є Ліга українських меценатів, Міністерство освіти і науки за участі Міністерства культури, Міністерства закордонних справ і Міністерства оборони.
«Обозреватель»: Чи правда, що конкурс опинився на межі закриття?
Михайло Слабошпицький: Конкурс ніколи не буде закрито. Дмитро Табачник вирішив закопати його в оригінальний спосіб. Конкурс Тараса Шевченка – це нібито те саме, але не те саме. Наш конкурс – це конкурс мови, це піднесення соціального престижу державної мови в українській державі. Конкурс Тараса Шевченка – це все разом: і мова, і література, і мова національних меншин, і патріотизм, навіть російський дворянський патріотизм. Наш конкурс відбувається майже в 30 країнах світу. Це не гігантоманія, а бажання створити вияв української світової солідарності, підняти соціальний престиж мови.
«Обозреватель»: Пані Ларисо, розкажіть про головні цілі створення Координаційної ради з питань захисту української мови.
Лариса Семененко: Це не громадська організація, це ініціативна група. Вона була створена ситуативно наприкінці вересня – на початку жовтня, коли до Верховної Ради було подано одіозний законопроект про мови. До неї входять філологи, правники, представники громадських організацій. Наша праця показала, що в Україні є багато небайдужих людей до мовного питання.
Міністерством освіти була запропонована концепція мовної політики в освіті, на що була поширена наша заява. Останньою нашою заявою була заява на підтримку конкурсу Яцика. Ми проти закриття такого потужного конкурсу з популяризації української мови.
«Обозреватель»: Ми всі розуміємо, що конкурси – це конкурси, законопроекти – це законопроекти, а життя – це щось трошки інше. Пане Володимире, чи існують реальні загрози українській мові в Україні?
Володимир Богайчук: На превеликий жаль, у нас немає жодної політичної партії, яка би опікувалася проблемами української мови, її статусу і утвердження. Другий момент – у нас в Україні відсутні так звані професійні українці. Це одна з причин, чому українська мова опинилася у такому стані.
Михайло Слабошпицький:Так, українська мова в українській державі загрожена і вже не з одного боку, оскільки є генетична пам'ять поколінь соціальної непрестижності української мови – що це мова колгоспна, що це мова соціальних аутсайдерів, що це не є мова високої культури, високої літератури.
І ще один аспект – мова і влада. Я думаю, ніхто не заперечить, що мова завжди вища, ніж будь-яка влада, бо влада змінюється, а мова лишається, навіть якщо влада намагається її вбити. Мовою нашої влади є мова північної держави, тому це є загроженість української державної мови.
Володимир Богайчук: Є такий термін – лінгвоцид. Це метод знищення мови через доведення її статусу до якомога нижчого рівня. Українську мову впродовж останніх 20 років намагаються довести до плінтуса. Але українська мова розвивається і має певну перспективу.
Читачка сайту «Обозреватель» Юлія: Не хочу насильно учить украинский язык. Насильно мил не будешь...
Михайло Слабошпицький:Я вважаю, це дикунська позиція. Чомусь в Італії, в Німеччині, у Франції, араби, турки не ставлять цього питання. Я думаю, що в майбутньому це безсперспективно. Колись товариш Ленін говорив: «жить в обществе и быть независимым от него невозможно».
Юлія, судячи з ваших запитань, ми ще живемо в Радянському Союзі, в совдепії, ми – «совки». Тому що в цивілізованому світі людина стрибає з мови на мову, немає «або-або», є «і-і». В Канаді, наприклад, заохочуються всі мови, це вважається багатством суспільства. Але ви маєте володіти мовою держави, мовою цього світу. Непопулярний сьогодні Карл Маркс сказав: «В державі чужою мовою говорить або турист, або гість, або окупант».
Володимир Богайчук: …або холуй.
Лариса Семененко: Звичайно, будь-які насильницькі методи – це не є ментальність України і українців і ніколи нею не була. Ніхто посеред вулиці не буде вас зупиняти і вимагати, щоб ви спілкувалися державною мовою.
Але чому ми, українці, маємо весь час користуватися чужим, коли у нас є неоціненний скарб – наша мова, між іншим, дуже давня, найдавніша мова східних народностей. Тому давайте любити себе і розвивати власне. Державна мова однозначно має бути українська.
Михайло Слабошпицький: Чому ми уявляємо, що наші діти недорозвинуті і їм непосильно три, п’ять, сім мов вчити? Я проводжу цей конкурс 11 років, я буваю у школах не менше, ніж міністр освіти, і я скажу: Україна має колосальний стратегічний потенціал – дітей. Я дивлюся на дурноголових батьків і думаю: де взялися такі розумні діти, які краще розуміються за батьків, які в сто разів освіченіші, очитаніші, едукованіші?
Українець повинен бути європейцем, він повинен знати все, вміти все. Він артикулює свою присутність у світі своєю українською мовою, але якщо співрозмовник не розуміє її – він переходить на англійську, на російську, на яку завгодно.
«Обозреватель»: Коли їдеш з Європи гарною дорогою, одразу розумієш, коли починається Батьківщина – там дорога перетворюється на страхіття. Коли гуляєш європейським містом – все чисто і прибрано, гуляєш Києвом… З чого починається любов до власної країни? Можливо, з цього?
Михайло Слабошпицький: Коли ми «совок», то ми в усьому «совок»: в цих поганих дорогах, в цій тотальній корупції… І у мовному питанні ми не цивілізовані, ми теж «совок». Як Чехов казав про те, що щодня треба видушувати з себе раба, так треба видушувати з себе «совка». І в нас тоді будуть і дороги, і все, бо ми на совість робитимемо.
Лариса Семененко: Мова – це складний психолінгвістичний феномен. Від типу нашого мислення, від того, якою мовою ми говоримо, залежить те, як ми поводимося. Не даремно зараз ведеться така боротьба за ідеологічний компонент в освіті. Наші дітки мають зрозуміти, що Україна – це їхня домівка, що тут є свої люди, на яких ми можемо рівнятися. Як тільки більшість людей осмислить, що вони є українцями, незалежно від етнічного походження, з того часу має піти вгору і економічний компонент.
На жаль, в 1930-ті роки значною мірою відбулася насильницька переоцінка у ментальній пам’яті українців, тому вони десь дезорієнтовані. Але з часом покоління зміняться і все буде добре.
Читач сайту «Обозреватель»: Прогноз ученых: из всех языков в мире останутся два: английский и китайский. О чем спорим? Так что учим английский.
Володимир Богайчук:Китайська і англійська, безперечно, найпоширеніші мови, вони мають дуже багато носіїв, але, на превеликий жаль, ці мови трошки недосконалі для того, щоб повноцінно творити мислення. Я думаю, що у найближчому столітті буде вироблена більш досконала мова, яка дозволить проводити певні розумові роботи. І українська буде не остання в числі тих, на базі яких буде сформована така мова.
Читайте новини за підсумками прес-конференції:
Табачника звинуватили в порушенні законодавства
Українська мова потребує захисту
В Україні відсутні професійні українці
Дивіться відеосюжети:
Українець повинен бути європейцем
Українська мова потребує захисту
Совки не хотят учить украинский