УкрРус

Про російські пенсії на Донбасі

Про російські пенсії на Донбасі

Дивилася по ДНРівському каналу типовий сюжет: бабуся плаче біля зруйнованого будинку. Бідкається, де тепер житиме, за що їй таке, і т.д.

Спало на думку: ці люди абсолютно щиро не розуміють причинно-наслідковий зв’язок між, скажімо, голосуванням за овочі на ДНРівських виборах і зруйнованим артилерією будинком.

Між носінням "ополченцям" харчів на блокпост і голодною зимою.

Між віджиманням у переляканих українських солдатиків перших застарілих БТРів - і повномасштабною війною з танками і "градами".

Так само щиро київські бабусі не розуміли, що існує прямий зв’язок між голосуванням за гречку і, скажімо, зимовими заторами, коли через страшні замети не ходять "швидкі" і безпорадні люди помирають удома, бо снігоприбиральну техніку вкрадено. Лаяли владу, та й усе. Яку самі ж обрали за гречку.

Коли на центральній площі міста Сватове, що на Луганщині, висадилися з вантажівок озброєні люди і, прихопивши з собою місцевого мера, покликали сватівчан на мітинг - мій тамтешній знайомий зателефонував мені у страшному розпачі: "Сватове захопили!". Я з його слів швиденько зробила новину про те, що відбулося. Буквально за годину зі мною зв’язався інший сватівчанин: не сійте паніку, ми їх уже вигнали.

Отак. Звичайні мирні мешканці дали зрозуміти озброєній запутіні, що їй тут не раді. І все. Відтоді єдина проблема міста Сватове - біженці з Луганська. Війни, розрухи, смертей, голоду там немає.

Не настільки свідомим мешканцям тепер доведеться поголодувати зиму, померзнути в підвалах разом з дітьми, недобровільно послухати оту безпереревну "музику", яку ми - через відсутність у них елементарного патріотизму - вже котрий місяць слухаємо добровільно. І лише потім сказати озброєній запутіні, що вони їй таки не раді.

А що? За зраду своєї Вітчизни треба платити.

Вони хотіли високих пенсій, як у Москві. І думали, що їх дадуть за просто так. Як з Кримом. За махання російським прапором і стареньку "коробочку", віджату у переляканих солдатиків. Повелися на елементарний розвод. Шахрайські схеми можуть бути дуже складними, але всі вони базуються на єдиному гранично примітивному принципі: морально нестійкій людині пропонують збагатитися якимсь нереально легким шляхом. Люди ведуться, і їх розводять - щось у них відбирають: чи гаманця, чи машину, чи квартиру, чи навіть Батьківщину. При цьому визнати, що тебе кинули, більшості людей дуже важко: вважали інших лохами, а раптом з’ясувалося, що лохи - вони самі.

Їх не треба "виганяти", "від’єднувати", "позбуватися", як багато хто зараз пропонує. Вони винні, тому мають бути покарані. А потім прийняті назад. Бо з якої радості ми маємо віддавати комусь свої землі і своїх співвітчизників?

Дуже розповсюджене питання зараз: за що мають страждати ті наші співгромадяни з Донбасу, які не ходили на референдуми і не носили харчі сепарам? Які, може навіть, весною сигналізували Києву про небезпеку, але їхні месіджі проігнорували?

По-перше, за все і завжди платить лише народ. Бо хто ж іще може стільки заплатити? Путіна не можна убити стільки разів, скільки людей він знищив. Бо в нього тільки одне життя. Значить, за його імперську шизофренію гинути будуть тисячі росіян і не лише росіян.

Чи винен був німецький інженер, який, може, ніколи не підтримував Гітлера - а йому розбомбили будинок і вбили синів на війні? Чи винен був радянський селянин, якого спочатку проморили голодом, а потім пропустили крізь усі можливі м’ясорубки - лише за те, що його батьки повелися на "Землю крестьянам"?

По-друге, оті найбільш незахищені верстви населення, які зараз найбільше постраждають від припинення Україною виплат - це ж переважно вони усе це і зробили.

Всі ці обстріли, голод, розруха - це російські пенсії.

За те, що наробили оті зрадники, заплатимо ми усі: і ті мешканці Донбасу, що змушені були втекти із "зони АТО" - бо в біженцях не солодко, і - тим більше, ті, що там залишилися, і ті, хто пішов воювати - всі розуміють, що таке війна, і ті, хто витрачає останні гроші на допомогу фронту, і ті, хто вже втратили і ще втратять рідних і близьких.

А знаєте, чому? В тому числі - тому, що відмовились платити ті, хто зобов’язаний був це робити в силу своїх посад: Турчинов з компанією. Якби вони повелися так, як треба, їм би зараз не було місця в Україні, як Саакашвілі у Грузії. Їх би проклинали і переслідували, на них би повісили усю кров, пролиту за їхніми наказами.

Але ж кров була б - десятків, а не тисяч.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги