Немиря і закон про партії: "моя твоя не понимай?"

Якщо запитати будь-якого партійного функціонера, на які кошти існує його політична сила, то він, дивлячись чесними-пречесними очима в очі журналіста, скаже неодмінно, що – виключно на внески членів партії. (Перевірено неодноразово на власному досвіді авторки цих рядків).

Є й друге питання, на яке зазвичай дається не менш передбачувана відповідь. Його ставлять в період виборчих кампаній: "Яких піар-менеджерів та політтехнологів з-за кордону ви запрошуватимете?" До кого б з партійних бонз ви з ним не адресувались, всі як один скажуть, що нікого з "чужих" вони не ангажують. Адже всі члени партії – настільки талановиті, що самі собі політтехнологи. Як казав д`Артаньян, "мені не потрібні академії, всякий гасконець з дитинства – академік".

Між тим реальність, як завжди, немає нічого спільного з подібною саморекламою. Партії фінансуються "спонсорами", з якими потім розплачуються місцями у партійному списку, а щодо "заморських" спеціалістів, то їх також масово залучають до співпраці з вітчизняними політиками. Дарма, що така практика у більшості випадків себе не виправдовує, оскільки для успішного ведення кампанії треба досконально орієнтуватися у ситуації на місцевості.

Втім, річ навіть не у тому, що політики викидають на вітер гроші. Головне, якого ці гроші походження, а також наскільки їх "розпилення" відповідає закону України "Про партії". Дане питання набуває особливої актуальності в контексті інформації, що з’явилась на новій веб-сторінці з іронічною назвою nemyrialeaks. Побіжно "Обозреватель" вже згадував про сайт-розслідування, "присвячений" одному з провідних політиків "Батьківщини" Григорію Немирі, котрий через офшорні компанії сплачував послуги іноземних піарників.

Мова про британське агентство Ridge-Consulting, котре не тільки не приховує зв’язків з БЮТом, а навіть рекламує свою діяльність за допомогою дітища Юлії Тимошенко. Нічтоже сумніше, британці приписують успіх БЮТу під час парламентських кампаній 2006 та 2007 років собі. На візитівці сайту вказано, що внесок піарників полягає у створенні сайту з 10,2 мільйонами хітів за 3 місяці. А також у забезпеченні медійного "покриття", яке і зробило з БЮТу "найпопулярнішу партію".

Що ж, наших іноземних друзів можна зрозуміти: вони працюють на власний бізнес, тому й мусують "Батьківщину". Але згадуючи БЮТ, Ridge-Consultingпідставляють замовників, оскільки українське законодавство, м’яко кажучи, не схвалює таку співпрацю. Британцям закон не писаний, а от керівництво "Батьківщини" мало б бути обережнішим у виборі партнерів, котрі роблять цій партії таку ведмежу послугу.

Закон "Про партії", звісно, не забороняє українцям наймати чужоземних консультантів. Хоча стаття 13-та цього закону говорить про те, що "політичні партії не можуть укладати угоди, які ставлять політичну партію в підпорядковане або залежне становище щодо будь-якої іншої іноземної організації чи політичної партії". Безсоромна похвальба Ridge-Consulting, яка приписує всі лаври у просуванні БЮТ собі, дуже сильно нагадує таку залежність.

Але сіль навіть не в цьому. Чи не головними статтями у законі "Про партії" є ті, котрі стосуються фінансової діяльності політичних структур. Закон дозволяє мати партіям "рухоме та нерухоме майно" (куди ж без нього?), але чітко регламентує джерела надходження коштів для придбання такого майна. Ані органи державної влади, ані іноземні структури, ані благодійні фонди, ані анонімні персони фінансувати політичну партію в Україні не можуть.

Важливим є наступний пункт: "Інформація про надходження на рахунок політичної партії коштів, заборонених цим Законом, доводиться відповідною банківською установою до відома Міністерства юстиції України. Кошти, що надійшли політичним партіям з порушенням вимог, передбаченим цим Законом, перераховуються політичними партіями до Державного бюджету України або стягуються в дохід держави в судовому порядку".

А тепер повернемося до Григорія Немирі. На рахунки Ridge-Consultingним переводились кошти, які однозначно мали б зацікавити відповідні "банківські установи". (Якби ці банківські установи знаходились в Україні, а не в офшорних зонах). Позаяк суми, що йшли британцям, є настільки солідними, що мимоволі виникає питання: якими шляхами потрапляли ці гроші до Немирі – перед тим, як відправитись далі – на терена Туманного Альбіону?

Сайт nemyrialeaks наводить документ, означений як "оперативна довідка", складена "департаментом безпеки "Батьківщини", де йдеться про те, що лише протягом липня 2012 року одна з панамських компаній оплатила шість рахунків, складених на ім’я Григорія Немирі на загальну суму 92 730 фунтів стерлінгів (або 1,2 мільйона гривень). "Рахунки виставляються на Немирю, але сплачуються офшорними компаніями", – йдеться у довідці.

За що ж відвалив Немиря британцям аж ніяк не дріб’язковий "кеш"? Ось один з численних документів, з якими можна ознайомитися на nemyrialeaks. Мова в ньому йде про блок сюжетів, тематика котрих пов’язана з початком 2010-го року. Серед них такі як "Порятунок революції", "Янукович розчищає шлях до фальсифікації виборів", "Захист демократії: Тимошенко приймає битви в судах" і навіть не цілком зрозумілі "Красуня і чудовисько" (припускаємо, що мова тут йде все про того ж таки Януковича і Тимошенко).

Можна посперечатися, наскільки вище згаданий "креатив" допоміг захистити демократію чи врятувати революцію. Можна також дискутувати довкола того, наскільки відповідає зроблена робота кошторису в 16 тисяч фунтів стерлінгів. Але нас в даному випадку цікавить не це. А те, чому рахунки за подібні послуги проплачувались через офшорні зони. Тут, щоправда, є своя важлива ремарка: якщо вірити nemyrialeaks. "Обозреватель" наразі намагається отримати відповідь від "Батьківщини" відносно правдивості подібної інформації.

Далі буде.