УкрРус

Геращенко: до жінки завжди вимоги вищі

  • Геращенко: до жінки завжди вимоги вищі

Ірина Геращенко є співголовою депутатського міжфракційного об’єднання "Рівні можливості". Об’єднання опікується гендерною проблематикою, соціальним захистом жінок і виступає за збільшення присутності жінок в політиці. Пані Геращенко вважає, що це б знизило рівень конфліктності в украінському парламенті і зробило його більш цивілізованим. Нещодавно Ірина народила третю дитину, але вважає, що виборна посада вимагає швидкого повернення до роботи. Тому вона, як і інші її колеги-народні депутатки, що стали мамами в період роботи у ВР, не засиджувалась у декретній відпустці. У парламенті з нею зустрівся "Обозреватель", аби обговорити деякі проблеми, котрі за традицією відносять до суто "жіночих".

- Прийнято підкреслювати, що у нинішньому парламенті жінок більше, ніж у попередньому. Яка максимальна "насиченість" жінками могла б скластися у нас?

- Паритетне представництво у форматі "50 на 50" навряд чи можливе, але я вважаю, що реальним могло б стати співвідношення "30 на 70". Це, до речі, відповідало б зобов’язанням України, які вона взяла перед ООН та іншими міжнародними організаціями – збільшити до 2015-го року представництво жінок в органах влади саме до третини. Це корелювалося б і з демографічною ситуацією, адже у нас жінки складають 64 відсотки виборців. При цьому освітній і професійний рівень жінок є високим, але у великій політиці вони майже не присутні.

- І що цьому заважає?

- Я вважаю, що три фактори. По-перше, складна соціально-економічна ситуація в країні, яка в першу чергу б’є по жінкам, що несуть головний побутовий тягар і часто мають поєднувати сім`ю та кар’єру. По-друге, гендерні стереотипи нашого суспільства. По-третє, сексизм представників влади.

- Якби жінок у Верховній Раді було більше, щоб це змінило? Унеможливились би блокування трибуни, бійки, інші ексцеси?

- Робота була б менш конфліктною, більш компромісною, а також більш соціально- та гуманітарно направленою. Це стосується не тільки Верховної Ради, а й уряду, в тому числі в питаннях формування бюджету. Є дуже цікаві дослідження (на жаль, не українські), які свідчать, що чоловіки зациклені на інноваційних, інфраструктурних напрямках, й, можливо, саме через це в Украіні соціальна сфера , медицина, освіта завжди фінансується за остаточним принципом.

Жінки підійшли б до цього інакше. Досвід країн, де у владі більше жінок, свідчить, що там соціальні статті бюджету більш захищені. А у нас говорять, що реформи - це не жіноча справа. Можливо тому, ці "реформи" мають такий потворний вигляд. В уряді у нас два роки не було жодної жінки, правда, зараз ситуація трохи змінилася, маємо три пані серед міністрів.

- Ви кажете: гендерні стереотипи… Але хіба культура (принаймні, масово-глянцева) не формує потяг до того, аби мати бездоганні форми задля єдиної мети – підчепити собі заможного чоловіка і більше не перейматися жодними проблемами? Чи хочуть самі жінки тієї влади та самореалізації, до яких їх підштовхують?

- Не думаю, щоб сучасні матері масово налаштовували своїх дочок таким чином. Серед моїх знайомих, серед виборців, з якими спілкуюся, принаймні, таких немає. Жінки змушені бути прагматичними, вони готують дітей до того, аби бути реалістами в сучасному світі, в якому варто в першу чергу розраховувати на себе, отримати добру освіту та роботу.

А що стосується зовнішнього вигляду, то що поганого у тому, аби дбати про нього? До жінки на будь-якій посаді – значно більше вимог, ніж до чоловіка. Останньому пробачать навіть немиту та нечесану голову, а от жінку-нечупару чекає осуд. Жінці (особливо у політиці) треба докладати значно більше зусиль для того, щоб відбутись.

- Чи правильно я розумію, що однією з найбільших проблем ви вважаєте жіноче безробіття, а також нерівні стартові можливості при пошуках роботи?

- Для українців проблема безробіття та неадекватної заробітної плати взагалі стає катастрофічною. Але найбільше від неї потерпають жінки. Особливо у певних вікових категоріях: відразу після закінчення вузу та після 50 років. І хоч українське законодавство гарантує рівні можливості працевлаштування і оплати праці, дисбаланс на користь "сильної статі" таки є.

Інший момент: тяжко влаштуватись на роботу жінці з маленькими дітьми або тій, що збирається у декретну відпустку. Стереотипи щодо жінки з малюком торкають навіть нардепів. Я, наприклад, так само як і мої колежанки, чули за спиною від опонентів під час вагітності : "Що вона тут робить? Нехай сидить вдома!". Хоча всі депутатки, що мають немовлят, при цьому демонстрували набагато більшу відповідальність, законодавчу і політичну активність, аніж 80% чоловічоі частини зали. Нам вдається поєднувати материнство і кар'єру, хоч це непросто.

Що є передумовою для цього? Передусім, підтримка родини. До жінки мають ставитися з повагою, шанувати її бажання відбутися у професіі. Саме тому важливо зламати стереотип "жінці місце на кухні" . Жінка сама має право вирішувати, що їй потрібно. Хтось хоче присвятити себе виключно родині. І це має цінуватися, бо домогосподарство - важка і марудна робота. Хтось прагне поєднувати родину та роботу, а дехто хоче зосередитися виключно на кар'єрі - до кожного вибору жінки суспільству варто ставитися з повагою. Так само важливо мати підтримку і розуміння колег, керівництва. І я якраз вдячна своій фракції, яка дуже підтримує мене сьогодні, дозволяючи особливий графік.

Але ж ці проблеми - і безробіття, і нормального повернення до роботи жінок після декретної відпустки - мають вирішуватися владою системно, на державному рівні. Жінка може поєднувати сім'ю і кар'єру, якщо буде достатньо дитячих садків, якщо на практиці працюватиме норма про неповний робочий день для мам з малюками. Від цього виграє і держава і сім'ї, адже в багатьох українських родинах сьогодні, в період кризи, працюють обоє батьків. І якраз у вирішенні цих проблем влада і опозиція мають і повинні знаходити компроміс.

- Ви також згадуєте торгівлю людьми (передусім жінками та дітьми) як одну з найважливіших. Та хіба це аж так типово для України?

- Бачите, суто українська проблема, мабуть, тільки одна – нинішнє непримиренне протистояння між владою та опозицією, а всі інші в тій чи іншій мірі властиві для всього регіону. Але в питанні торгівлі людьми Україна, на жаль, є лідером... І, очевидно, що мова йде в першу чергу про жінок .

Є й інша, дотична, тема, з якою також слід боротися більш жорстко - насилля в родині. Ця проблема нерідко замовчується в суспільстві, хоча, як свідчить статистика, близько 60% жінок із цим явищем зіштовхуються. Нам потрібно не лише голосно піднімати ці теми, але й посилювати відповідальність за насилля в родині. Наше міжфракційне об'єднання працює в цьому напрямку і вже зареєструвало відповідні законопроекти.

Наши блоги