УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Політика чи кримінал?

Політика чи кримінал?

Завтра, за ініціативою бютівців, Верховна Рада планує розглянути два проекти постанов, що стосуються плану заходів з виконання резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Резолюція ПАРЄ по Україні була оприлюднена наприкінці січня. Проте до сьогодні, жодна з рекомендацій Асамлеї не вирішена на законодавчому рівні. Звісно, зауваження та побажання ПАРЄ носять рекомендаційний характер. Тобто парламентарі можуть добре чути, чітко бачити тривожні сигнали, але вони не вчинять нічого «из ряда вон», якщо проігнорують їх. Це – з одного боку. З іншого, не реагувати на застереження ПАРЄ для влади - завелика розкіш. Європейці й без того чи не щодня згадують «незлим тихим словом» нинішніх українських керманичів. Тож навіщо, запитується, давати євро бюрократам чергові приводи для жорстокої критики?

Хай там як, проте вчора, в ході засідання Погоджувальної ради спікер Литвин підтвердив, що питання по резолюції ПАРЄ буде розглядатися на пленарному засіданні у середу. А в резолюції, нагадаємо, серед іншого йдеться про таке.

По-перше, ПАРЄ висловлює занепокоєння кримінальним переслідуванням, розпочатим за Статтею 364 (зловживання владою) та 365 (перевищення службових повноважень) Кримінального кодексу України проти низки колишніх членів уряду, включаючи колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, колишнього в.о. міністра оборони Валерія Іващенка, колишнього першого заступника міністра юстиції Євгена Корнійчука та колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.

По-друге, Асамблея вважає, що статті 364 та 365 ККУ є занадто широкими у застосуванні та, по суті, дозволяють постфактум криміналізацію звичайних політичних рішень. На думку членів ПАРЄ, це суперечить принципу верховенства права. «Тому Асамблея закликає владу невідкладно внести зміни у ці дві статті Кримінального кодексу у відповідності до стандартів Ради Європи та зняти обвинувачення проти колишніх членів уряду, висунуті за цими статтями. Асамблея просить президента України розглянути усі наявні в нього правові засоби, щоб звільнити цих колишніх членів уряду та дозволити їм брати участь в наступних парламентських виборах», - зазначається в резолюції.

По-третє, ПАРЄ вважає, що поточна процедура призначення суддів підриває незалежність всієї судової системи в Україні. Тому Асамблея закликає владу скасувати, або принаймні скоротити, п’ятирічний випробувальний термін для суддів та усунути Верховну Раду з процесу їх призначення.

«Склад Вищої ради юстиції суперечить принципу розподілу влади та також підриває незалежність судової системи. Тому Асамблея просить ухвалити поправки до відповідних законів та реально усунути представників Верховної Ради, президента України та прокуратури від членства у Вищій раді юстиції. В очікуванні на прийняття поправок ці три інституції повинні призначити до Вищої ради юстиції неполітичних членів», - зазначається також у резолюції.

Загалом, резолюція по Україні складається з 18-ти пунктів. Фінальний штрих документу викликав справжній вулкан пристрастей у вітчизняному інформаційному полі. Ще б пак! Адже чи не вперше ПАРЄ заявила про можливість введення санкцій проти офіційного Києва.

«Асамблея вважає, що виконання її рекомендацій, особливо пов’язаних з кримінальним переслідуванням колишніх членів уряду, стане сигналом про відданість влади нормам та цінностям Ради Європи. І навпаки, якщо їх не буде виконано протягом розумного часу, це викличе серйозні питання. Тому Асамблея закликає Моніторинговий комітет уважно слідкувати за ситуацією та запропонувати будь-які наступні дії з боку Асамблеї відповідно до ситуації, включаючи розгляд можливості застосування санкцій, якщо вимоги Асамблеї не буде виконано», чорним по білому написано в резолюції ПАРЄ.

До речі, вчора ПАРЄ передала «привіт» українським парламентарям, делікатно нагадавши їм, що з моменту оприлюднення резолюції минуло вже близько шести тижнів. Підкинув дров у вогонь Генсек Ради Європи Торбойрн Ягленд, висловивши стурбованість умовами поводження в Україні з ув’язненими. Відповідну заяву Генсек РЄ озвучив вчора, коментуючи попередні висновки Комітету з попередження тортур і негуманного або деградуючого поводження чи покарання Ради Європи за підсумками візиту до України.

При цьому Торбойрн Ягленд висловив особливе занепокоєння погіршенням стану здоров’я колишньої очільниці уряду.«Я хочу підкреслити, що це відповідальність української влади – забезпечити, щоб з пані Тимошенко поводилися належним чином та відповідно до зобов’язань України перед Радою Європи», - цитує Генсека УНІАН. Нагадаємо, делегація Комітету з попередження тортур РЄ відвідала Україну 29 листопада – 6 грудня минулого року. В ході візиту європейці, зокрема, вивчили умови утримання Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та колишнього т.в.о. міністра оборони Валерія Іващенка.

Питання ув’язнення колишньої прем’єра викликало і продовжує викликати увагу широкого загалу, - зазначають тим часом соціологи. Проведене у лютому Київським Міжнародним Інститутом Соціології (КМІС) опитування показало, що лише 11% наших співвітчизників не мають певної думки з цього приводу.

Порівняно з листопадом 2011-го, збільшилася кількість тих, хто вважає, що ув’язнення пані Тимошенко обумовлюється як кримінальними злочинами так і політичною діяльністю (25% у лютому проти 19% у листопаді).

Зменшилася кількість тих, хто не зміг визначитися з відповіддю на запитання про причини ув’язнення екс глави КМУ (16% у листопаді проти 11% у лютому). Статистично значуще не змінилася кількість тих, хто вважає що ув’язнення лідера «Батьківщини» пов’язане суто з її політичною діяльністю (39% у лютому проти 38% у листопаді), та тих, хто вважає що причина ув’язнення полягає у кримінальних злочинах (26% у лютому проти 27% у листопаді).

У наведеній нижче таблиці чітко видно, яким чином розподілилися відповіді на запитання: «Як Ви вважаєте, Юлія Тимошенко опинилась у тюрмі за кримінальні злочини чи за політичну діяльність?» (% дорослого населення України від 18 років і старших).

Подібне за своєю суттю опитування провели і російські соціологи з Левада-Центру. Як з’ясувалося, 40% росіян підтримує рішення української влади віддати під суд Юлію Тимошенко. 20 відсотків мешканців РФ – негативно ставляться до такого рішення. 41% жителям Росії складно визначитися щодо підтримки чи не такої проведення суду над пані Тимошенко.

Досить цікавою видається загальна статистична картинка тлумачення причин ув’язнення Юлії Тимошенко серед потенційних виборців сімох найбільш популярних політичних партій (% від усіх потенційних виборців партії).

До речі, про виборців. Очевидно, що лідер «Батьківщини» не прийматиме безпосередньої участі у виборчому марафоні – 2012. Звісно, ім’я пані Тимошенко, а головне - її нинішнє положення, будуть головною фішкою чи то пак – виборчим козирем її «обезголовленої» команди. Наразі ж, як свідчать результати останніх соцопитувань, політична сила Юлії Тимошенко займає почесне друге місце у рейтингу електоральних симпатій.

Днями, той таки Київський Міжнародний інститут соціології оприлюднив результати дослідження електоральних настроїв українців. Як повідомили «Обозревателю» в КМІС, в опитуванні, проведеному з 10 по 19 лютого, прийняли участь 4006 респондентів, старших за 18 років, з усіх областей України.

Отож, якщо вибори до ВР проходили б у середині лютого, то в голосуванні прийняли б участь 63% виборців. Більшість з них (26,3%) віддали б свої голоси за провладну Партію регіонів. На другому місці у рейтингу електоральних симпатій – «Батьківщина», яку в парламенті воліють бачити 22,3% українців.

Найбільшу електоральну підтримку «синьо-білі» традиційно мають на сході та півдні України, де за них готові віддати свої голоси 26% виборців. Про готовність підтримати «Батьківщину» заявляють 26% мешканців західного і 20% - центрального регіонів.

Варто зазначити, що в порівнянні з аналогічним опитуванням КМІСу, проведеному у листопаді 2011-го, зафіксований ріст рейтингів: Партії регіонів – на 2,5% (в листопаді 23,8%), «Батьківщини» - на три відсотка (в листопаді 19,3%), а також ВО «Свобода» - на 2,1% (3,4%).

Решта політичних сил, які мають чималі шанси потрапити до Ради наступного скликання, не мають підстав для радості, адже їх рейтинг знизився. Щоправда, зниження знаходиться у рамках статистичної похибки. Приміром, у порівнянні з листопадом – 2011, «Фронт Змін» втратив 0,8%, Компартія – 0,6%, «Сильна Україна» - 0,3% та УДАР Віталія Кличка – 1,1%.

На сьогодні, згідно з лютневим опитуванням КМІСу, шанси потрапити до Ради нового скликання за партійними списками, окрім регіоналів та «тимошенківців», мають ще 5 політичних сил. Зокрема: Фронт Змін, очолюваний Арсенієм Яценюком (12,6% з числа тих, хто виражає готовність прийняти участь у виборах); КПУ під керівництвом Петра Симоненка (9%), УДАР Віталія Кличка (7,3%), «Сильна Україна» Сергія Тигіпка (5,8%), «Свобода» Олега Тягнибока – 5,5%.

Серед політичних сил, які не в змозі подолати прохідний бар’єр у 5%, найбільш помітно (на 0,9%) виріс рейтинг «Громадянської позиції». Наразі рейтинг партії, яку очолює екс-міністр оборони, нардеп від НУ-НС Анатолій Гриценко складає 3%.