Ностальгія по "Батьківщині"

Поки Арсеній Яценюк цілком серйозно закликає колег по опозиційному табору до створення єдиної партії, в успадкованій ним від Тимошенко "Батьківщині" відбуваються процеси, які не надто тішать самих бютівців. Принаймні, одного з них – Олександра Бригинця. "Розшарування у фракції почалось", – написав Бригинець на своєму Фейсбуку в п’ятницю, додавши до повідомлення декілька "сумних" смайликів.

Бригинця збентежило те, що четверо членів партії "За Україну!" (яка разом з іншими маргінальними політсилами йшла на вибори під спільним брендом "об’єднаної опозиції", чи то пак "Батьківщини"), а саме – В’ячеслав Кириленко, Ксенія Ляпіна, Олег Медуниця та Іван Стойко – заявили про відновлення членства у своїй партії. Для Бригинця подібний вчинок – зрадництво, про що депутат й заявив в інтерв’ю "Обозревателю". Ось його пряма мова:

"Я знаю тільки те, що ці люди повернулися до партії, з якої вийшли заради того, аби стати депутатами Верховної Ради. Я вважаю, що виходити заради депутатства зі своєї партії достатньо аморально. Хоча це вже питання сумління кожної людини. Якщо людина вирішує з якихось меркантильних, кон’юнктурних абощо міркувань вступити до іншої партії – це її справа.

Але якщо вона швиденько – як та швейна машинка – вийшла, зайшла, повернулася назад – то це вже дещо інше. Тим паче у той час, коли вся об’єднана опозиція говорить про необхідність створення єдиної політичної сили. У мене подібні речі викликають здивування і внутрішнє обурення, яке я щиро висловив. Я буду виступати за звільнення Кириленка з посади заступника голови фракції".

"Такі процеси, – заанонсував Бригинець "Обозревателю", – на жаль, будуть відбуватися й надалі. Є й інші, не такі гучні приклади, коли люди вступали в "Батьківщину", а тепер повертаються до інших політичних сил. Такі факти є, але я поки не хочу їх обнародувати, і в даному випадку я заговорив на цю тему тільки тому, що вони самі (Кириленко, Ляпіна та ін. – Авт.) про неї заговорили".

З усього сказаного Бригинцем найбільш інтригують слова про "інші факти" – випадки, коли політики, не бажаючи "мультикультурності"у складі "Батьківщини", акцентують на власній автентичності. Шкода, що парламентар не поділився з нами деталями. Натомість Ксенія Ляпіна вважає, що ніякого секрету тут нема. І представники партії "За Україну!" – не єдині, хто відновив членство у "материнських" політсилах.

А Олег Медуниця відповів Бригинцю так: "Жодних розшарувань не відбувається. Ми відновили членство в партії. Проведемо партійні конференції і з’їзд. І будемо готувати членство до створення об’єднаної опозиційної сили на базі ОО". Трохи згодом Медуниця закликав свого колегу не обговорювати подібні питання в форматі Фейсбуку.

А тим часом Ксенія Ляпіна відкоментувала "Обозревателю" ситуацію так: "Це емоційна реакція, і мені здається, що Олександр Бригинець, на жаль, закриває очі на факти. Нагадаю, що до складу об’єднаної опозиції увійшов "Фронт змін", Народний Рух, партія "За Україну!", партія "Реформи і порядок" – і саме як представники об’єднаної опозиції. Це робилось під брендом "Батьківщини", бо такою була, як ви пам’ятаєте, наша спільна домовленість.

Формально членство у партіях ми призупинили, бо такою було вимога закону. Тепер де-факто ми відновили наше членство, так само, як і представники Народного Руху або той таки Гриценко тощо. А зараз ми це робимо де-юре, це необхідно, аби ми підготувалися до з’їзду. Тож коментарі подібного роду виникають від незнання питання…

Ми хочемо брати участь в об’єднавчих процесах, і не просто як Кириленко, Ляпіна, Медуниця чи Стойко, а як партія "За Україну!". У вирішенні питань системного об’єднання братимуть участь і інші партії, навряд чи хтось бачить це інакше. Наша нинішня фракція є фракцією об’єднаної опозиції, а не "монопартії" "Батьківщина". Від самого початку йшлося про системне об’єднання, а не про механічне входження членів партій до складу "Батьківщини".

Втім, лише цим інцидентом справа не обмежується. З подачі все того ж Бригинця стало відомо, що наприкінці січня відбулася міська партконференція "Батьківщини", яка затвердила перелік кандидатів у депутати столичної міськради від цієї партії. На цю партконференцію не покликали 10 нардепів-"батьківщинців", пише Бригинець, не спитали їхньої думки, не захотіли вислухати пропозиції…

Між тим джерела "Обозревателя" говорять навіть більше, ніж вельми відвертий нині Бригинець. Є інформація, що на згадану конференцію не покликали й Олександра Турчинова – мовляв, теперішній очільник київської "Батьківщини" Юрій Одарченко дозволив собі нечувану фронду, що занурило Олександра Валентиновича у вкрай гнівний стан.

В офіційних коментарях Одарченко категорично заперечує цей факт, підкреслюючи, що все було погоджено з керівництвом партії. А неофіційно поширюються чутки, що Турчинов шукає можливість замінити Одарчена іншим гравцем, позаяк той давно дратує "праву руку Тимошенко". У Одарченка ж, кажуть поінформовані персони, був свій резон для подібного вчинку: він думав не про те, щоб насолити Турчинову, а про те, як зіграти на випередження і не дозволити Миколі Мартиненку очолити київський виборчий штаб, на що Мартиненко нібито претендує.

Але якщо хтось вважає, що малопомітний і малоприкметний Одарченко зважився на власну гру і відтирає від важелів керівництва Турчинова, діаметрально протилежна точка зору полягає у звинуваченні саме Турчинова (а заразом і Яценюка) в узурпації владу та занедбанні долі Юлії Тимошенко.

Таку точку зору висловлює ще один відомий критик бютівської верхівки Анатолій Гриценко. "Яценюк з Турчиновим вирішують удвох, ні з ким особливо не радячись. Не тільки думка чи пропозиції Гриценка, але і Тарасюка, Катеринчука, Соболєва, Гримчака та інших так само не затребувані або не беруться до уваги. З ключових питань і думка Юлії Тимошенко ігнорується або взагалі замовчується, приховується", – наводить слова Гриценка його власний сайт.

А ще одна новина, пов’язана, щоправда, з колишнім бютівцем, полягає в тому, що Сергій Міщенко (непрохідний номер "Батьківщини" на виборах-2012) заявив на вихідних про створення власної партії. Політик, що переміг на мажоритарному окрузі всупереч очевидному бажанню однопартійців залишити його за бортом, назвав своє дітище "Справедливість".

Звучить, напевно, дещо двозначно, якщо пригадати відомий слоган Юлії Тимошенко "Справедливість є. За неї варто боротися". В теперішньому опозиційному середовищі кожен сам вирішує, за що йому варто боротися і чим є справедливість у випадку кожного окремого діяча. Все це робить опозицію доволі цікавим об’єктом для спостереження, щедрим на інформаційні приводи та "внутрішньоутробні" скандали.

Фото на головній – "Дзеркало тижня".