Парцхаладзе та Миргородський записались в люстратори будівельників

Чи потрібно проводити люстрацію самих люстраторів? Це питання виникає, зокрема, коли уважніше придивитися до найактивніших борців за правду, які вимагають "усіх негайно вивести на чисту воду".

Найвойовничіше заклики про люстрацію звучать з вуст людей, до яких досі Фортуна і місцева влада ставились однаково прихильно. Адже без цього за будівельний бізнес можна взагалі не братися. Тож оголошена на хвилі нової влади акція по боротьбі з корупцією в сфері будівництва звучить модно. Щоправда, вона з високою ймовірністю може обернутися і проти її ініціаторів.

Артпідготовка перед призначенням

Отже, після багатьох років мирного співіснування з різноманітними органами влади Конфедерація будівельників України (КБУ) раптом буквально повстала. 25 лютого, коли вже стало зрозуміло, що формуватиметься новий уряд, в усі можливі інстанції від неї полетіли листи і заклики.

Так уперше з’явився відкритий лист до депутатів Верховної Ради із актуальними закликами: "Геть корупцію!" та "Проведемо люстрацію!" Ну і в якості доповнення – пропозиція, щоб призначати на керівні посади за погодженням з професійним об’єднанням (очевидно, саме з КБУ).

Звісно, що ніхто ні на кого прямо не вказував. Але саме в цей час президент Конфедерації будівельників Лев Парцхаладзе від імені цієї структури розвинув неабияку активність. Слідом за листом з’явились звернення Лева Ревазовича до "усіх чиновників, задіяних в корупційних схемах" з наївною пропозицією – залишити свої посади (інакше КБУ обіцяла оприлюднити імена найбільших хабарників). А також повідомлення про те, що Конфедерація оголошує про створення Антикорупційного комітету, який буде відслідковувати діяльність органів державної та місцевої влади.

"Ми багато років живемо та працюємо в корупційній системі. А зараз в Україні настав той унікальний час, коли ми можемо змінити ситуацію на краще… Настав час не дати корупційним схемам надалі перебувати в економіці України", - цитує Парцхаладзе сайт КБУ.

Згодом про люстрацію та про Антикорупційний комітет ще кілька разів згадували функціонери КБУ – і на зустрічі з новопризначеним галузевим віце-прем’єром та одночасно міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Володимиром Гройсманом. І на засіданні Ради директорів Конфедерації. Згодом КБУ навіть заявила, що на її членів тиснуть корумповані чиновники, які, вочевидь, побоюються люстрації.

Є за що поборотись

Одним словом, триває запекла боротьба з корупцією. При чому, за давньою українською традицією, не на життя, а на смерть.

Як підрахували у тій же ж КБУ, сума хабарів у будівельній галузі тільки з об’єктів житлового будівництва склала близько 8 млрд. грн. А якщо враховувати ще й нежитлові об’єкти, сума може сягнути й до 20 млрд. грн. на рік, заявляють в Конфедерації.

Ті, хто бодай трохи обізнаний з будівництвом, розуміє, що без домовленостей із органами влади та контролю забудовник не зможе звести і здати в експлуатацію практично жодного об’єкта. Очевидно, що потужне будівельне об’єднання, членами якого є більшість найкрупніших компаній цієї галузі, просто повинно мати нормальні стосунки з усіма дотичними держорганами. Тож підозрювати в хронічній опозиційності керівництво Конфедерації будівельників навряд чи можна.

Більше того, як свідчать не такі вже й давні події, сам Парцхалазе разом зі своїм колегою по фракції "Сильна Україна" у Київраді, депутатом Андрієм Миргородським (екс-перший заступник голови київської Головархітектури) досить успішно вирішували свої бізнес-інтереси. З останніх гучних подій Миргородському та Парцхаладзе можна пригадати їх синхронне голосування "за", коли Київрада, за висловом громадського активіста Єгора Соболєва, санкціонувала крадіжку Гостинного двору. Очевидно, що такі принципові голосування відбуваються не за "дякую".

Своя людина нагорі

Про можливості Головархітектури в столиці можна говорити довго. І навіть вже будучи в статусі "колишній", високий чиновник цього відомства спроможний ще багато років після відставки "вирішувати питання" щодо зведення нерухомості в Києві.

Миргородський, який ще в 1995 році був віце-президентом у компанії Парцхаладзе - ТОВ "XXI век", на початку 2000-х працював і першим заступником начальника Головного управління містобудування і архітектури КМДА, і перший заступником Голови постійної комісії з питань містобудування та архітектури. Кажуть, саме в цей період ефективно працювала схема оформлення через відомство земельних ділянок з подальшим голосуванням за них на сесії Київради.

Саме в цей період "XXI век" одержав чимало шикарних місць для забудови в самому центрі столиці: наприклад, це ділянки за адресами Богомольця, 7/14 б, Крутий узвіз 3-5, Івана Кудрі, 26-28, Лейпцизька, 1 б.

А вже згодом Миргородський із державної роботи повернувся у фірму Парцхаладзе, на посаду заступника директора департаменту створення та розвитку проектів (про ці проекти та вихід компанії на IPO – трохи далі), потім став членом Ради директорів "XXI века" та членом Ради директорів Української будівельної асоціації. Він також виконував функції співголови Громадської ради при Мінрегіонрозвитку і будівництва, а також був членом ліцензійної комісії Державної архітектурно-будівельної інспекції. Непогані посади, що акумулюють в собі чималі можливості в царині нерухомості.

Вікно в Європу

Впродовж багатьох років громадські організації неодноразово звертали увагу на те, що ціла низка об’єктів у столиці будується незаконно. І абсолютно незрозуміло, яким чином вони отримали дозволи від профільних структур. Зокрема, активісти "Форуму порятунку Києва" називають будову на ділянці між Круглоуніверситетською та Лютеранською.

Там фірми, пов’язані з Парцхаладзе, будували житловий комплекс просто на схилі. При цьому вирубували дерева, які цей схил зміцнювали. Активісти звертали увагу на те, що абсолютно незрозуміло, яким чином фірма Парцхаладзе змогла отримати дозволи на будівництво. І припускають, що у нього, очевидно, досить потужний "дах" і покровителі, оскільки його не рухають контролюючі структури, а протести людей не мають жодних наслідків для бізнесмена.

Щодо землі, то компанії Парцхаладзе впродовж багатьох років активно скуповували київську землю буквально за безцінь, а потім її перепродували за ринковими цінами. Про це у 2006 році розповідав ще Микола Томенко. За його словами, він знайшов слід ділянок від Парцхаладзе аж у Лондоні – там виставляли на торги три земельні ділянки у центрі Києва на суму в кількасот мільйонів доларів. За даними Томенка, свого часу за цю землю Парцхаладзе сплатив лише близько 10 мільйонів.

У цікаву історію потрапила й компанія "XXI век", якою раніше володів Парцхаладзе. Коли вона наприкінці 2005 року вийшла на IPO та розмістила пакет своїх акцій на міжнародній фондовій біржі, її портфель складався майже з самих інвестпроектів – тобто, земельних ділянок з будпроектами, вартість яких зростала мов на дріжджах. Натомість, коли почалася фінансова криза, вартість "XXI века" впала на 98%. І її власникові довелося розбиратися з іноземними тримачами акцій та кредиторами. Застосовувалися різноманітні схеми виведення ділянок в іншу власність, розмиття і перепродажу мажоритарного пакету акцій компанії тощо. Зрештою, йому довелося продати свою компанію Олександрові Ярославському та Олегові Салміну.

Інший випадок трапився у Полтаві, де компанія "П’ятий елемент", яка належала Парцхаладзе, взяла у 2006 році в оренду територію колишніх артилерійських складів на 25 років для житлової забудови. Однак мер Полтави Олександр Мамай скаржився, що місцева скарбниця недоотримала понад мільйон гривень – тобто, забудовник не сплатив жодної копійки оренди за землю.

Люстрацію треба починати з себе

Після усіх цих історій звістка про те, що Парцхаладзе повертається у будівельний бізнес і створює компанію "Новый век" (це відбулося восени минулого року), наштовхує на думку, що разом з цим повернуться й "фірмові" схеми Лева Ревазовича. Адже його нова компанія планує займатись інвестуванням у житлову нерухомість економ- та преміум-класу в Україні.

Саме тому його нинішні заклики до люстрації у будівельній сфері виглядають відвертим блюзнірством. Адже тільки в Україні можливо, щоб боротьбу з ганебними явищами (на кшталт корупції та хабарництва) ініціювали люди, які багато років до цього примудрялись працювати в цих наскрізь корумпованих і забюрократизованих сферах.