Пороки "серця"

Отож, почнемо все з початку. А початок сягає 2008 року, коли кияни обрали новий склад міської ради. До того ця процедура йшла як по маслу – періодичність виборів "збилась" лише один раз – під час Другої світової війни. Поза тим працювала одна й та сама схема: завершувалась каденція, проходили вибори, обирався новий склад Київради. Але наразі сталася друга з початку 40-х років пробуксовка. І не з провини зовнішнього інтервента.

Що таке Київрада?

Орган з дуже широкими повноваженнями. Має у своєму розпорядженні дорогоцінну (в буквальному і переносному значенні слова) київську землю, яку віддає шматками від ту чи іншу забудову. А справа ця мегаприбуткова. Попередній склад Київради уславився сумновідомим "дерибаном" 2007 року, коли найбільш ласі шматки столичних територій розліталися у приватні руки як гарячі пиріжки.

А ще Київрада прикметна тим, що традиційно знаходиться в тіні свого "вождя". Чи то пак мера міста. І не тому, що столичні мери – аж таки видатні особистості, а тому, що вторинність рішень Київради по відношенню до того, чого забажає "ліва нога" міського голови, абсолютно очевидна.

Останній, до речі, тривалий час виступив і в якості очільника Київської міської державної обладміністрації. Тобто посад формально існувало дві, а людина була одна. Так, принаймні, повелося у часи попередника Леоніда Черновецького – Олександра Омельченка.

Під час позачергових виборів 2008 року Київрада набула нову команду з представників 6 політичних сил (прохідний бар`єр тоді становив 3 відсотки): Блоку Леоніда Черновецького (набрав 30,45%), Блоку Юлій Тимошенко (22,79%), Блоку Віталія Кличка (10,61%), Блоку Литвина (8,17%), Громадського активу Києва (5,95%), Партії регіонів (3,95%) та Блоку Миколи Катеринчука (3,47%).

Минуло небагато часу, і з шести фракцій Київради постало… п’ятнадцять. Примноження фракційного ресурсу Київради є воістину дивовижним, тим паче, що кількість столичних обранців лишилась незмінною – 120 осіб.

На момент, коли у відставку йшов Леонід Черновецький, розклад сил у Київраді був наступним:

Обчислити те, яким на сьогодні є склад Київради, немає можливості. Фракція "Батьківщина" склала мандати і обнулила списки, фракція Кличка заявила, що вважає свої повноваження завершеними, решта ж, схоже, збирається засідати не дивлячись ні на що. Навіть на те, що юридично Київрада як орган місцевого самоврядування не існує з 28 травня 2013-го. Фактично ж шоу триває. Своє наступне засідання Київська міська рада запланувала на другу декаду липня.

Чому вибори до Київради не відбулися у 2013 році?

Тому що Верховна Рада не змогла узгодити дату цих виборів. Насправді вибори до Київради могли відбутися, як і до інших міських рад, ще у жовтні 2010 року. Мова йде про ЧЕРГОВІ вибори. Але тоді Київ не потрапив до переліку міст, що готувалися до виборів. Подейкують, що сталося це завдяки особистому втручанню тодішнього спікера ВР Володимира Литвина.

Відтак танцювати почали від того, що останні – ПОЗАЧЕРГОВІ – вибори у Києві відбулися у 2008 році. Якщо доплюсувати до цієї дати п’ять років (бо за новою редакцією Конституції термін повноважень міських, районних та селищних рад складає 5 років, а мерів міст – відповідно – 4 роки), вибори Київради мали б відбутися у поточному, 2013-му, році.

Щоправда, й тут є одна колізія. Про які саме вибори йдеться? Черговість ЧЕРГОВИХ виборів (даруйте за тавтологію) є такою: 2006, 2010, 2015 рр. (Це з поправкою на конституційну реформу). Київ же зі своїми ПОЗАЧЕРГОВИМИ виборами 2008-го псує усю картину, бо навіть якби вибори відбулися цьогоріч, відкритим лишається питання, що робити із 2015 роком? Проводити вибори знову чи ні? Чи вважати, що час наступних київських виборів настане вже у 2018 році?

Конституційний Суд, до якого парламентарі звернулися за роз’ясненнями, сказав лише те, що ми з вами знали і так: чергові вибори Київради мають відбутися у 2015 році. Але ж це не означає, що до 2105 року не можна провести позачергові.

Що робить Київрада зараз – у своєму "підвішеному" статусі?

Частково на подібне питання вже відповіла депутатка фракції УДАР Наталія Новак. Додаємо позицію "Батьківщини", проартикульовану нардепом Володимиром Бондаренком:

- Пане Володимире, отже, нараз Київрада є нелегітимною?

- Абсолютно. Після 28 травня депутати – абсолютно ніхто.

- Який зараз розклад сил у Київраді?

- В Київраді створено десь із сім мало зрозумілих групок, які носять досить "презентабельні" назви: "Київ спортивний", "Республіка Київ" тощо. Але все це від лукавого. Політична орієнтація цих людей – розкрадання міста, чим вони і займаються, хіба що від різними кольорами. Осторонь цього процесу стоїть опозиційний табір: частина Блоку Тимошенко, частина фракції Кличка та деякі інші депутати, які почали голосувати більш-менш стримано чи толерантно.

- Але більшість в Київраді є?

- Безумовно. У Попова є більшість. Вона така сама, як у Черновецького – готова працювати під будь-якими прапорами, аби й далі грабувати.

- І ця сама більшість готується провести так звану соціальну сесію?

- Так. Вони весь час вирішували соціальні питання, лише, щоправда, виключно для самих себе. Думаю, ми будемо вживати юридичні методи, аби потім оскаржити в суді дії, вчинені не депутатами. Бо депутатів в Київраді не залишились – вони втратили повноваження, та й сама Київрада як орган більше не існує, бо є нелегітимною.

- Чи є більш конкретна інформація про порядок денний цієї сесії?

- Мені вона невідома. Але, звичайно, будуть єзуїтськи підбиратися ті питання, які киян турбують найбільше. Хоча саме ця більшість, яка зараз скликає таку сесію, і довела місто до повного розвалу. А сьогодні, нібито виправляючи свої помилки, вони хочуть покрасуватися перед киянами – напередодні майбутніх виборів.

- Чи не запізно буде з часом оскаржувати прийняті нелегітимною Радою рішення?

- Побачимо. Ми будемо робити те, що мусимо. А той, хто планує скоювати злочин – робитиме це. Час все розставить по своїх місцях.

- Як ви ставитесь до силових методів боротьби, таких, які продемонструвала "Свобода", виламавши до Київради двері?

- Насправді ніхто нічого не виламував. Хоч ця ситуація зайвий раз показує, що органи влади мають бути відкритими до громадян, які їх обрали, а не закриватися за сімома замками чи ховатися за кордонами міліції. Громадяни мають права доступу до органів місцевої влади – це їм ще Магдебурзьким правом гарантовано.

І це не єдине правопорушення, вчинене Київрадою. Згадаємо також ненадання права дорадчого голосу народним депутатам України, які були присутні на засіданнях Київради. Якась кількість порядних людей там є, решта ж має нести покарання за свої діяння, недарма 42 кримінальні справи на сьогоднішній день вже порушені.

…Отож, підсумуємо: неіснуюча і непрацююча Київрада робить вигляд, що існує і працює, ба навіть збирається на сесію. Більшість голосів для ухвалення рішень у неї є. І це ключовий момент, про який слід пам’ятати. Що стосується погроз опозиції з часом оскаржити всі ці рішення у суді, то… Хто може знати напевно, що буде у 2015 році? Тут, як казав Ходжа Насреддін, "або падишах помре, або ішак здохне". Та поки всі живі та здорові, час сплати рахунків відсунено на невизначений термін.