ТОП-7 губернаторів "на виліт"

Після листопадового звільнення Віктором Януковичем двох губернаторів – Едуарда Матвійчука (Одещина) та Михайла Вишиванюка (Франківщина) – закономірним є питання: хто наступний в черзі? Не менш інтригують і причини кадрових пертурбацій – як явні, так і приховані. Приміром, Матвійчук, "постраждав" через події в області, напряму з ним ніяк не пов’язані. На увазі мається арешт екс-депутата Ігоря Маркова та подальша стрімка відставка мера Одеси (і друга Маркова) Олексія Костусєва.

Щодо Вишиванка, то губернатор не раз засвідчував глибоку відданість особисто президенту країни. В день його відставки (7 листопада) місцеві ЗМІ іронізували над тим, як Вишиванок похвалявся, що у 2015-му область дасть за Януковича до 70% голосів. "Я ще раз нагадую, що буду працювати з Віктором Федоровичем Януковичем до 2020 року", - пообіцяв Вишиванок. Отож, особиста відданість не спрацювала. Хоча… І Матвійчук, і Вишиванюк стали радниками Януковича – президент не лишив їх зовсім без шматка хліба.

Читайте: Черкасский губернатор спрятался с "поющим ректором" от оппозиционеров

Втім, іще до пригод з двома цими особами мала місце гучна історія, пов’язана з Львівщиною. 31 жовтня Янукович своїм указом звільнив з посади голови львівської облдержадміністрації Віктора Шемчука та призначив на його місце одіозного Олега Сала, який до того керував Івано-Франківським УМВС. Хвіст недоброї слави тягнеться за Салом іще з 2004 року, коли його підозрювали у фальсифікації результатів виборів на Львівщині. Втім, на початку 2013-го Печерський суд Києва зняв із Сала усі обвинувачення.

"Я думаю, що призначення Олега Сала головою Львівської обласної державної адміністрації – одне з найбільш вдалих кадрових рішень, які тільки можна було зробити по Львівщині. Він сам родом з Львівщини, дуже добре знає регіон, є надзвичайно компетентним і жорстким керівником. Це та людина, яка зможе навести порядок на Львівщині", - так прокоментувала призначення Сала радниця президента Ганна Герман.

Читайте: Экс-губернатор Матвийчук больше не возглавляет одесскую ПР

Ситуація на Львівщині хоч і була доволі кепською, та все ж не найгіршою з-поміж усіх інших регіонів. Та й Шемчук "прийняв" область лише в березні цього року. Для об’єктивної оцінки ефективності роботи губернаторів існує щоквартальний звіт Кабінету міністрів - з багатьма таблицями, цифрами, конкретними викладками. Останній такий документ від уряду вивів в аутсайдери п’ять областей – Волинську, Закарпатську, Львівську, Сумську та Херсонську.

Таким чином, першимпретендентом на звільнення є очільник Сумської області Юрій Чмирь. В рейтингу Кабміну Сумська область опинилася на останньому місці. Сумщина відстає в освоєнні державних фінансів, плететься в хвості у напрямах "Споживчий ринок" та "Населення і ринок праці", пасе задніх у захисті прав дитини, знаходиться на 18-му місці за рівнем протистояння злочинності.

Одначе губернатор Сумщини є справжнім "довгожителем", позаяк знаходиться у своєму кріслі з 2010 року. Жодними вагомими досягненнями ввірена йому область завдяки своєму очільнику не уславилася. Щоправда, й у скільки-небудь значних скандалах Чмирь помічений не був. Словом, "тихіше їдеш – далі будеш". Хоча далі вже нікуди. Якщо вірити аналітикам Азарова, Сумщина вже "приїхала"…

А в потилицю їй дихає якраз згадана вище Львівська область. Вона сильно відстає в економічному розвитку, в залученні інвестицій, в розвитку споживчого ринку, поганенько в неї й з захистом прав дитини. Але новопризначеному Салу з очевидних причин відставка поки що не загрожує. Хіба що доживемо до наступного звіту Кабміну, тоді й побачимо…

За Львівською областю найгіршою є Волинська область, тож претендент номер два - Борис Клімчук, губернатор Волині. Клімчук також людина "тиха". І, вочевидь, малоконфліктна. Ходить на службу божу (пишуть місцеві ЗМІ), готується зустріти епідемію кору (джерело – те саме), щиро радіє, що "волиняни – найперші платники податків". Може, волиняни й найперші платники податків, але по решті параметрів, суттєвих для уряду, Волинь суттєво відстає.

Відстає в цілому в економічному розвитку, в отриманні інвестицій, входить в ТОП-найгірших регіонів за показниками "Житлово-комунальне господарство", "Захист прав дитини", "Рівень злочинності" тощо. Інсайдери розповідають, що ще наприкінці 2012 року кулуарами влади ходив список з 8 губернаторів, які вже можуть пакувати валізи. Серед інших прізвищ в зловісному списку фігурувало й ім’я Бориса Клімчука. Але минув рік, і Клімчук "встояв". Що буде далі – покаже час.

На третьому місці – керівник Херсонської області Микола Костяк. У Херсонщини не клеїться з інвестиціями та інноваціями, зі споживчим ринком, захистом прав дитини, там же – один з найбільш високих рівнів злочинності. Керує регіоном Микола Костяк. Костяк – фігура більш "фактурна", ніж Клімчук та Чмирь. Він також хвалиться досягненнями області, але не у царині податків, а сфері врожаєв плодоовочевої продукції. Втім, головні досягнення Костяка – на інших полях.

Областю Костяк керує з 2010-го, й приблизно ж стільки триває його протистояння з мером Херсона (тепер вже колишнім) Володимиром Сальдо. Нині Сальдо – депутат від Партії регіонів, який, тим не менш, не втратив свій вплив на місто і на міську раду. Хай там як, а місцеві ЗМІ пишуть, що наразі один з центрів впливу (Костяк) таки поглинув інший (Сальдо і його людей), тож тривала боротьба за Херсон як серце всієї області завершилась на користь Костяка.

Четверте місце – у губернатора Закарпаття Олександра Ледиди. Ледида – фігура доволі цікава. Нардеп Геннадій Москаль називає Ледиду "хлопчиком на побігеньках у Балоги". Ці двоє політиків й справді – давні знайомі. Коли Балога був сам губернатором Закарпаття, Ледида ходив у його заступниках. А ще – був членом "Нашої України", яку потім проміняв на Партію регіонів.

Теоретично Ледиду можуть посунути не так за економічне відставання Закарпаття, як за "компрометуючі" зв’язки. І тут ми вже відходимо від суто господарських показників, які фігурують у документах уряду й повертаємося до всюдисущої політичної доцільності. (Або недоцільності). Отож, хто іще може позбутися губернаторства?

На п’ятій позиції знаходиться очільник МиколаївщиниМикола Круглов. Хоч Миколаївщина зовсім трохи не дотягує за п’ятірки лідерів (6-ме місце у загальному рейтингу), це не скасовує того факту, що саме у цій області заварилась брудна й жахлива врадіївська "каша". І чомусь не надто дивує, що скандал з ментами-гвалтівниками мав місце саме у Врадіївці, якщо керівник регіону брав участь у… фізичному захопленні приймальні мера Южноукраїнська Андрія Стуліна. Мабуть, передчуваючи неминучу відставку, Круглов не надумав нічого кращого, як балотуватись по 132-му округу, чим (кажуть аналітики) значно полегшив завдання свого звільнення.

Шосте місце по праву займає фігурант відкритої кримінальної справи і – за сумісництвом – голова ЧеркащиниСергій Тулуб. З Тулубом ситуація така. Ще в жовтні 2005 року МВС України повідомило про розкриття "шахрайського заволодіння держкоштами службовцями " Енергоатому" (його президентом у той час був Сергій Тулуб) під час закупівлі товарно-матеріальних цінностей на потреби українських атомних електростанцій". Не вдаючись у зайві подробиці, повідомимо остаточну ціну питання – 65 мільйонів 168 тисяч гривень.

Саме на таку суму, на думку МВС, державі було завдано збитків. За фактом розкраданням прокуратурою Києва порушено кримінальну справу, і це не єдиний компромат на Тулуба, котрий фігурує у ЗМІ. До останніх "звершень" можна віднести й придбання губернатором двох не задекларованих "дач"в Іспанії, і користування чартерними рейсами, і нищення історичної пам’ятки у Моринцях, про яку пан Тулуб каже, що її (хату чумака) "не знищили, а розібрали"…

Нарешті, на сьому місці опиняється Олександр Пеклушенко, очільник Запорізької ОДА. Пеклушенка підвело близьке знайомство з кримінальним авторитетом Євгеном Анісімовим, котрий "підім’яв" під себе мало чи не усіх місцевих підприємців. Недавній арешт Анісімова поклав край його пануванню в області, однак дехто й досі бачить в ньому "мецената" і щедрого жертводавця на церкви тощо.

Невдовзі після арешту Анісімова Олександр Пеклушенко розповідав місцевим ЗМІ, що не змінив свого ставлення до нього. "Не може людина займати державну посаду, будучи пов'язаним з криміналом", - прокоментував ситуацію екс-прокурор області Володимир Шацький. Здається, ці слова є не тільки попередженням Пеклушенку, а й "вироком" його посаді.

Читайте: Прокуратура подала в суд из-за высказывания недоверия губернатору Львовщины

При всьому вище зазначеному не слід не забувати про фактор президентських виборів, від яких нас відділяє все менше й менше часу. А губернатори – це люди президента, покликані забезпечувати йому надійний тил. Тож провальна економіка і скандальність, і непопулярність в регіоні, і нелюбов ЗМІ – всі ці мотиви, безперечно, відійдуть на другий план, якщо керівник держави побачить у своїх регіональних ставлениках вірних та надійних людей. Власне, за це Януковича навіть не можна засуджувати – на його місці так вчинив би кожен.

Бо це і є українська політика.