Умовна мовна крапка

Стаття 94 Конституції говорить: "Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України".

Віктор Янукович не став чекати відведені Основним законом 2 тижні і, перебуваючи "з робочою відпусткою" у Криму, розставив усі крапки над "І" в питанні скандального законопроекту авторства регіоналів Колесніченка – Ківалова. Президент завізував своїм автографом документ, який приймався у сесійній залі Верховної Ради з очевидними порушеннями.

Процедурні порушення визнала навіть радниця глави держави Марина Ставнійчук: "Прийняття закону відбулося з грубим порушенням вимог статей 47, 116-122, 130 Закону "Про Регламент Верховної Ради", а значна частина положень закону не узгоджується з відповідними положеннями Конституції України та міжнародних документів, ратифікованих Україною, зокрема Європейської хартії регіональних мов і мов меншин".

Тим не менше – закон підписано. Що тут сказати? "Торжество" процедури, освячене підписом гаранта Конституції. Чи підуть після цього парламентарії на подальші - очевидні та кричущі регламентні спекуляції – питання риторичне.

Нагадаємо, так званий мовний закон був прийнятий депутатським корпусом 3 липня. Усупереч регламенту ВР, документ було ухвалено без обговорення поправок, внесених до законопроекту. А таких (на секундочку!) було понад 2 тисячі.

Законопроект "Про засади державної мовної політики" зберігає за українською мовою статус державної, надаючи при цьому статус регіональних мов, які є рідними і використовуються не менш ніж 10% громадян, що проживають на одній території.

Таким чином, наприклад, російська мова може стати регіональною у цілому ряді областей, зокрема у Миколаївській, Херсонській, Одеській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Харківській, Луганській, Сумській, а також в Криму та містах Київ і Севастополь. Угорська мова може претендувати на статус регіональної на Закарпатті, румунська – у Чернівецькій області, а кримськотатарська – у АРК.

Напередодні підписання законопроекту, який викликав хвилю протестів, Віктор Янукович провів зустріч з представниками творчої інтелігенції, під час якої висловив занепокоєння деякими нормами документу. Більше того, Президент зізнався, що вважає законопроект таким, який "розколює суспільство", тому він пообіцяв його "покращити".

Як мінімум четверо учасників цієї зустрічі (Микола Жулинський, Мирослав Попович, Павло Мовчан та Іван Драч) були здивовані тим, що глава держави таки підписав скандальний законопроект. По закінченню зустрічі вищезгадані представники творчої інтелігенції дійшли висновку, що гарант поверне документ у Верховну Раду зі своїми побажаннями та зауваженнями. Не так сталося, як гадалося…

Втім, не можна сказати, що президентський автограф поставив жирну крапку у надчутливому мовному питанні. Віктор Янукович своїм указом доручив уряду створити робочу групу, яка до вересня повинна внести зміни в документ. Після цього законопроект буде знову внесений у ВР для розгляду парламентаріїв.

"Метою створення цієї групи є забезпечення всебічного функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави", - йдеться в повідомленні, опублікованому на офіційному сайті глави держави.

Очолила групу віце-прем’єр Раїса Богатирьова. "Робоча група працюватиме над створенням документу, який би забезпечив розвиток і повноцінне функціонування української мови, а також гарантував би вільний розвиток і застосування інших рідних мов для громадян України. Ми вважаємо, що робоча група буде тим майданчиком, де можна буде узгодити питання розвитку сучасного мовного законодавства якраз у стратегічному вимірі", - заявила очільниця "мовної" робочої групи.

В робочу групу увійдуть всі ті, хто був на кримській зустрічі з Віктором Януковичем, а також радник Президента Ганна Герман і автори закону - регіонали Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов.

Згідно з президентським дорученням, державну програму зі всебічного розвитку української мови мають затвердити (на рівні робочої групи) до 27 серпня.

В опозиційному таборі новина про підписання Президентом скандального законопроекту викликала неабиякий ажіотаж. Опоненти чинної влади жорстко розкритикували Віктора Януковича, "який своїм рішенням розколює українське суспільство".

"Підписання закону "Про основи мовної політики"- це ще один злочин, за який Янукович заслуговує імпічмент", - зазначається у повідомлені прес-служби "Батьківщини". Представники об’єднаної опозиції вважають, що Президент мав ветувати закон, оскільки при його прийнятті були допущені грубі порушення Конституції та регламенту Верховної Ради.

"Батьківщина" звернулася до депутатів місцевих рад із закликом скликати позачергові сесії та ухвалити рішення, які не дозволять вступити в силу "мовному" закону. "Нова демократична більшість у новому парламенті скасує цей закон, але сьогодні перед нами стоїть завдання не допустити його руйнівної дії, не дозволити запущеному владою "мовному Чорнобилю" вбити українське слово", - зазначають у "сердешній" політсилі.

Своєю чергою лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок заявив, що Віктор Янукович, підписавши "мовний" законопроект, узяв на себе персональну відповідальність за "брутальну зневагу до Конституції та законів України".

"Розчерком пера Янукович також вказав місце придворній інтелігенції, котра прислужувалась совєцькій системі, яка ось уже 21 рік у шароварах розказує про "менше зло", компроміси і толерантність, яка готова за першим помахом українофоба сісти в літачок, щоб полетіти на прийом до Януковича і на колінах випрошувати подачок. Жодного компромісу, "меморандуму" й "універсалу" з Януковичем бути не може", - наголосив лідер "Свободи".

Менш радикально відреагував на ситуацію лідер "УДАРу". На думку Віталія Кличка, Президент продовжує курс на розкол держави. "Мовна тема, а також те, як закон протягували у Верховній Раді, обурила українське суспільство. Це викликало масові акції протесту в столиці і в регіонах, голодування активістів під Українським домом", - цитує Кличка прес-служба "УДАРу". У партії переконані: розмови про те, що у вересні Президент нібито внесе поправки до закону, є нічим іншим, як "передвиборчими спекуляціями".

Із спеціальною заявою виступили і регіонали. "Партія регіонів послідовно виконує взяті на себе зобов’язання. Ми обіцяли вирішити мовну проблему, яка довгі роки була каменем спотикання на шляху до утвердження в Україні європейських цінностей. Завдяки новому закону кожен громадянин України зможе вільно використовувати свою рідну мову в усіх сферах суспільного життя", - зазначають у своєму зверненні "синьо-білі".

У таборі провладної Партії регіонів переконані: "мовний" закон повністю відповідає нормам Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, ратифікованої Україною ще у 2003 році. "Право на рідну мову, яке відстояла Партія регіонів, - ще один крок України на шляху до європейської спільноти", - наголошують у своїй заяві представники ПР.

Отож, як бачимо, у кожного своя правда…

Після того, як стало відомо, що Віктор Янукович скріпив своїм автографом так званий мовний законопроект, "Обозреватель" поспілкувався з одним із авторів документу – регіоналом Вадимом Колесніченком, представником опозиції Володимиром Бондаренком та учасником "кримської" зустрічі, літературознавцем Миколою Жулинським. У якості "рефері" ми попросили виступити відомого політолога Володимира Фесенка.

Микола Жулинський, директор Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України:

- Я їхав на зустріч до Президента заради того, щоб сказати Віктору Януковичу, що у нього є всі підстави накласти вето на цей закон. Якщо закон почне діяти, то сфера застосування української звузиться. Спочатку треба було прийняти закон про державну мову, чітко позначити всі правові аспекти його застосування. А вже потім визначати права мов нацменшин.

Зустріч з Віктором Януковичем тривала більше ніж півтори години, розмова, на мою думку, була досить відкритою. В мене склалося враження, що Президент дуже добре розуміє, в якій ситуації він опинився і яку загрозу миру та спокою в Україні несе цей закон.

Особисто я після зустрічі з Президентом думав, що буде утворена робоча група, яка напрацює зміни до мовного закону, і глава держави направить ці зміни на розгляд Верховної Ради. І таким чином, закон не вступить в дію до того часу, поки ВР не розгляне ці зміни.

Що далі? Припустимо, робоча група напрацьовує зміни, які згодом передаються на розгляд Верховної Ради, а парламентарії ці зміни відкидають. Що і кому тоді казати?

Новина про підписання Президентом закону стала для мене несподіваною. Хоча я вже в літаку, коли подумки повертався до тієї розмови, зрозумів, що і Лариса Скорик, і Ганна Герман вже чудово знали, що закон буде підписаний. Тоді я дійшов висновку, що питання про те, що закон таки буде підписано, було вирішено ще до нашої з Президентом зустрічі. Тому мої заклики про те, що Президент України як гарант Конституції має всі права накласти вето на цей закон, були голосом волаючого у пустелі...

На зустрічі з Президентом я дав згоду увійти до робочої групи, тому що думав, що закон не буде підписаний до тих пір, поки комісія не напрацює зміни. Але зараз я вже не знаю, чи є якась надія на те, що закон можна удосконалити і ці зміни будуть прийняті Верховною Радою. А цей закон, підкреслюю, потрібно переписувати кардинально. Косметичні поправки тут не допоможуть.

Загалом, ситуація дуже неприємна, і я дуже цим опечалений. Але боротися потрібно до кінця! Я переконаний в тому, що цей закон не буде діяти. Більш того, впевнений, що цей закон відмінять. А ті, хто його розробляв і голосував за нього, залишаться в історії України як люди, які зрадили інтереси українського народу.

Володимир Бондаренко, народний депутат, фракція БЮТ – "Батьківщина":

- Історія з мовним законом – спланована акція. Ще навіть закону не було, а в графіках виборчих дій Партії регіонів це питання вже значилося. Безумовно, цей закон прийнятий в якості виконання однієї з шкідливих передвиборчих обіцянок Януковича. Жодної економічної обіцянки він не виконав, тому вирішили чимось заповнити пробіл.

Мене в цій ситуації хвилює інше, а саме те, що існує група прикриття на чолі зі Стусом, яка у вівторок їздила до Януковича. На жаль, Стус останнім часом все більше виконує завдання цієї влади. Словом, він не такий, як його батько - той був справжнім борцем. А це – запроданець, який сьогодні сліпо виконує усі вказівки влади. Після зустрічі інтелігенції з Януковичем я чув коментар Драча, який сказав приблизно наступне: "Запевняю, Президент визначився, що нам потрібно зберігати українську мову!". Ось вам і визначився… Але це – їхня проблема.

Що будемо робити ми? Ми не визнаємо голосування по мовному закону, вважаємо, що це рішення було сфальсифіковано більшістю Верховної Ради. Тому будемо судитися, виходячи з можливостей в Україні, а вони тут мінімальні.

Ми знову і знову будемо переконувати людей у тому, що якщо, не дай Боже, вони вкотре проголосують за цю владу, Україна повністю втратить своє обличчя. Нинішня влада прислуговується Кремлю, який сьогодні знущається в тому числі з Януковича. Чому? Тому що розфарбовані татуюванням мотоциклісти зацікавили Путіна більше, ніж сам Янукович, а його візитом до Медведчука було підкреслене зневажливе ставлення до вищого керівництва України.

Тому, по-перше, ми будемо судитися. По-друге, будемо робити все, щоб у наступному парламенті була така більшість, яка скасує так званий мовний закон. По-третє, ми зробимо все, щоб притягнути до відповідальності усіх, хто фальсифікував голосування. В тому числі Литвина, який заляканий Пукачем, а також Мартинюка, який нахабно озвучив прийняття закону, хоча всі розуміли, що він не був прийнятий. Ми будемо робити усе, щоб ці люди зникли з політичного обличчя України раз і назавжди.

Вадим Колесніченко, народний депутат, фракція Партії регіонів:

- Чи контактував я з главою держави в питанні мовного законопроекту? Звісно, контакт з Віктором Федоровичем є. Було б дивно, якби ми не спілкувалися з цього приводу з Президентом. Більше того, ми з моїм колегою Сергієм Ківаловим підготували лист про те, що при голосуванні, в силу очевидних причин, не були враховані 49 поправок.

Ці поправки ми підготували, враховуючи рекомендації ОБСЄ, Венеціанської комісії та двадцяти науково-експертних установ. Вони не змінюють суті законопроекту, але, звичайно ж, поліпшують його і розтягують в часі набуття чинності окремих його статей.

Всі гострі кути згладжуються під час діалогу. Ми три місяці просили опозицію: "Давайте сядемо за круглий стіл, давайте проводити діалог!". Однак шельмування, обпльовування так званих патріотів - це не діалог. Це - поганий смак, погане виховання і найголовніше - відсутність аргументації.

Президент, і я його підтримую, закликав сісти за круглий стіл. Ми готові! Ми хочемо почути, яка конкретно стаття, який конкретно пункт порушують права української як державної мови?

Ми готові чути, почути і працювати. Але ми не готові плюватися, буцатися і штовхатися. Ми повинні працювати. Тому ми з задоволенням сядемо за круглий стіл, щоб уже у вересні підготувати необхідні зміни до закону. Я, наприклад, як автор законопроекту, переживаю, що його якість страждає ще й через те, що ми з технічних причин не змогли ухвалити згадані вище 49 поправок.

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента":

- Президент підписав так званий мовний закон саме тому, що він відповідає інтересам його рідної партії. Цей закон є дуже потрібним на виборах. Я думаю, що вже заплановані і подальші дії, пов’язані з цим законом. У вересні – жовтні будуть рішення місцевих рад про надання російській (і, можливо, деяким мовам національних меншин) мові відповідного статусу.

Використовувати мовну тему буде не тільки Партія регіонів, а й опозиція. Думаю, найактивніше цю карту розігруватимуть представники об’єднаної опозиції і "Свобода". Таким чином, мовне питання буде використовуватися з обох боків, і це ще велике питання, хто насправді цим більше скористається?

На мій погляд, підняття цієї теми – це помилка регіоналів. Так, мовна тема може додати трішки електоральних балів Партії регіонів, але тільки разом з ефективною реалізацією соціальних ініціатив. Якщо не буде ефективної реалізації соціальних ініціатив, то ніяке мовне питання їм не допоможе.

З іншого боку, цей закон сприятиме мобілізації україномовних громадян, противників чинної влади. І тут у опозиції є привід порадіти, адже Партія регіонів подарувала їм додатковий шанс, яким потрібно просто скористатися.